Постанова

від 05.12.2007 по справі 2/316-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/316-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.12.07                                                                                       Справа №2/316-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі Лоли Н.О.

за участю представників:

позивача – Хаяркіна В.В., дов. від 20.06.2007року

відповідача –    не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба”, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2007року

у справі  № 2/316-07          

за позовом ТОВ. „Дружба”, м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області

до відповідача Дочірнього підприємства „Агрофірма „Рубанівська” ЗАТ „Багатогалузевий концерн „Содружество”, Херсонська область Великолепетиський район с. Рубанівка

про стягнення 172.277,69 грн.

                            Установив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.10.2007року з відповідача на користь позивача стягнуто 28.955,39грн. – основного боргу, 289,55грн. – державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 143.322,30грн. пені за невиконання умов договору.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на те, що господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, неправомірно застосував положення Цивільного кодексу України про позовну давність до цих вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, що викладені в апеляційній скарзі, наполягає на частковому скасуванні рішення та стягненні 143.322,30грн. пені.  

У судове засідання представник відповідача не з'явився, але у заяві до суду апеляційної інстанції просить розглянути справу за відсутності його представника, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення є законним, застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені є правомірним, просить рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Із стягненням суми основного боргу погоджується.

Колегія суддів вважає, що відсутність представника відповідача у судовому засіданні не перешкоджає апеляційному перегляду справи, оскільки матеріалів справи достатнього для цього.

За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3187 від 04.12.2007р. справу №2/316-07 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Мірошниченка М.В. та Хуторного В.М.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

 Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2004року між ТОВ.„Дружба” (постачальник) та ДП „АФ „Рубанівська” (покупець) укладений договір №1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар – хімічні препарати: БІ-58, Дівідент-Стар, Раксил. Сторонами погоджено, що поставка товару здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання договору, а оплату покупець зобов'язується здійснити до 15.10.2004року.

Пунктом 3.4 договору сторонами встановлено, що за безпідставну відмову в прийманні або оплаті товару, а також несвоєчасну, неповну оплату товару, покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі 0,5% вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення та суму фактично понесених збитків.

Так, на виконання договору постачальником покупцеві відвантажений товар відповідно до умов договору, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000006 (а.с.8) та довіреністю ЯИК №609355 (а.с.10), що вказує на належне виконання постачальником зобов'язань за договором. Натомість покупцем оплата за отриманий товар до встановленого договором строку здійснена не була, що вказує на порушення ним договірних зобов'язань, що в свою чергу стало підставою для звернення постачальника з позовною заявою до господарського суду.

Матеріалами справи, а саме, видатковою накладною №РН-0000006 від 15.09.2004року (а.с.8), податковою накладною від 15.09.2004року (а.с.9),  довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії - ЯИК №609355 (а.с.10), підтверджується  отримання відповідачем від позивача товару на суму 28.955грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума заборгованості за отриманий товар у розмірі 28.955грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано.

Позивач також заявляє вимоги про стягнення пені за неналежне виконання договірних зобов'язань у розмірі 143.322,30грн., яка нарахована позивачем за період з 16.10.2004р. по 02.07.2007р., посилаючись на пункт 3.4 договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог по стягненню пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 258 цього ж кодексу передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, договором сторонами погоджено, що за несвоєчасну, неповну оплату товару покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі 0,5% вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Договором сторони встановили, що кінцевий строк оплати збігає 15.10.2004року, що вказує на те, що строк позовної давності для стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за порушення зобов'язань починає перебіг з 16.10.2004р.

Враховуючи положення Господарського та Цивільного кодексів України, колегія суддів встановила, що нарахування штрафних санкцій у даному випадку припиняється 16.04.2005р., а кінцевий строк позовної давності для вимог по стягненню пені спливає 16.10.2005р., що вказує на те, що позивачем невірно визначений строк нарахування пені та пропущений строк позовної давності для її стягнення.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідачем зобов'язання не виконано до 02.07.2007р. і відповідно до цього за весь цей період правомірно нараховувалась неустойка, є безпідставним, оскільки, як вже зазначалось, нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Тобто, у разі якщо сторонами у договорі не передбачений строк нарахування штрафних санкцій, то слід застосовувати шестимісячний термін, встановлений законом (стаття 232 Господарського кодексу України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у рішенні висновків, підстави для його зміни або скасування  відсутні.

Керуючись статтями 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                    Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба”, м.Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2007р. у справі № 2/316-07 - без змін.  

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.