Ухвала

від 21.01.2025 по справі 280/2652/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №280/2652/23

адміністративне провадження № К/990/47843/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2652/23 за позовом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,

УСТАНОВИВ:

Департамент освіти і науки Запорізької міської ради звернувся до суду з позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п.2 Вимоги від 23.01.2023 №040803-15/224-2023 «Про усунення виявлених порушень» Управління Східного офісу Держаудитслужби в частині: «... 2.Відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України незаконно списаних продуктів харчування на загальну суму 4246158,79 гривень. ...».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року відмовлено в задоволені позову.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року скасовано. Прийнято нове судове рішення. Позовні вимоги Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 Вимоги від 23 січня 2023 року №040803-15/224-2023 «Про усунення виявлених порушень» Управління Східного офісу Держаудитслужби в частині: «... 2.Відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України незаконно списаних продуктів харчування на загальну суму 4246158,79 гривень…».

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2024 року визнав неповажними причини пропуску строку, зазначені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2652/23 т касаційну скаргу залишив без руху із встановленням строку на усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду: клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку скаржник надіслав клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування заявлено клопотання скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, проте ухвалами Верховного Суду від 27 червня 2024 року та 23 вересня 2024 року касаційні скарги було повернуто відповідачу, що не перешкоджає повторному зверненню. Враховуючи, що втретє касаційну скаргу подано протягом розумного строку просить поновити строк на касаційне оскарження. Окрім того просить суд врахувати введений на території України воєнний стан, тривалі повітряні тривоги та відключення електроенергії.

Проаналізувавши клопотання про поновлення процесуального строку, Верховний Суд вважає за потрібне вказати наступне.

Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята 14 травня 2024 року, повний текст складено того ж дня. Разом з тим, скаржник надіслав втретє касаційну скаргу до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 6 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Так, судом касаційної інстанції вбачається, що ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року первісна касаційна скарга повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року повторно подана касаційна скарга також повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвали Верховного Суду від 23 вересня 2024 року було надіслано поштовим зв`язком і вручено відповідачу - 30 вересня 2024 року.

Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

При цьому, Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень, вони мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, Суд зауважує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Стосовно доводів скаржника в частині запровадження воєнного стану, Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 24 грудня 2024 року, скаржником не усунуто.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 6 січня 2025 року №9/0/6-25), судді Мельник-Томенко Ж.М. (наказ від 3 січня 2025 року №9/0/5-25) та судді Жука А.В. (наказ від 8 січня 2025 року №23/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку, зазначені Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2652/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі №280/2652/23 за позовом Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги.

Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

…………………………….

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду