Постанова

від 21.01.2025 по справі 2а-7778/09/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 2а-7778/09/2670

адміністративне провадження № К/990/23631/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» до Державної служби геології та надр України, треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів Оксененка О.М., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

УСТАНОВИВ:

ВСТУП

Суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, оскільки вважав, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Висновок апеляційного суду відповідає правозастосовчій практиці Верховного Суду, відповідно до якої оскаржене не залученою до розгляду справи особою судове рішення повинно безпосередньо стосуватися її прав та обов`язків. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та обов`язки.

Для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Фактичні обставини справи не вказують на те, що ухваленими у цій справі судовими рішеннями вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

I.I Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2009 року Приватне акціонерне товариство «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (далі також ПАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також Дрежгеонадра, відповідач), треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, у якому просило:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної геологічної служби, що полягає у поверненні заяви та переліку документів Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі;

- зобов`язати Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та Державну геологічну службу надати Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» спеціальний дозвіл на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також укласти із Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоду про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

I.II Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Справа розглядалась судами неодноразово.

3. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 серпня 2014 року позов задовольнив, а саме: визнав протиправними дії (бездіяльність) Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної геологічної служби, що полягали у поверненні заяви та переліку документів Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі; зобов`язав Державну службу геології та надр України надати Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» спеціальний дозвіл на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також укласти із Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоду про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

4. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 1 жовтня 2014 залишив без змін таку постанову.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 26 листопада 2019 року вищевказані судові рішення скасував у частині зобов`язання Державної служби геології та надр України надати Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» спеціальний дозвіл на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також укласти із Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоду про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

6. В цій частині Верховний Суд ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково й зобов`язав Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» про видачу спеціального дозволу на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також розглянути заяву про укладення із Приватним акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоди про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу. В решті позовних вимог Верховний Суд відмовив, а в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року залишив без змін.

7. 12 червня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду від Державної служби геології та надр України надійшла заява про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просив вирішити питання про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі № 2а-7778/09/2670 шляхом скасування наказу Держгеонадра № 204 від 27 червня 2019 року та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року.

8. Київський окружний адміністративний суд у задоволенні вищезгаданої заяви відмовив, про що постановив ухвалу від 9 серпня 2023 року.

9. Шостий апеляційний адміністративний суд зазначену ухвалу суду першої інстанції скасував й ухвалив нове судове рішення, яким заяву Державної служби геології та надр України про поворот виконання судового рішення задовольнив. Здійснив поворот виконання рішення суду в адміністративній справі № 2а-7778/09/2670 шляхом скасування наказу Державної служби геології та надр України № 204 від 27 червня 2019 року «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року.

10. 21 грудня 2023 року Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» як особа, яка не приймала участь у справі, подала апеляційну скаргу на вищевказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Просила їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Державної служби геології та надр України від 12 червня 2023 року про поворот виконання судового рішення у цій справі залишити без розгляду.

11. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

12. Постановою Верховного Суду від 1 квітня 2024 року вищенаведену ухвалу апеляційного суду в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року скасовано, а справу № 2а-7778/09/2670 направлено в цій частині до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу - залишено без змін.

13. Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 20 травня 2024 року провадження у цій справі закрив, виснувавши, що оскаржена Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» ухвала суду першої інстанції не має впливу на охоронювані законом права та інтереси вказаного товариства.

I.III Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою апеляційного суду, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» подало касаційну скаргу, в якій, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2009 року й набрала законної сили, на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України № 23 від 19 січня 2020 року, 5 лютого 2010 року Товариству надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5139.

16. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2009 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

17. У подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року, зокрема, зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» спеціальний дозвіл на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також укласти із Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоду про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

18. 10 травня 2019 року за вих №85/5-05/19 Приватним акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» подано заяву на підставі підпункту 2 пункту 8 Порядку про видачу спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з розширенням меж розробки Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища по горизонту В-16, що розташоване на 14 км. На південний схід.

19. 27 червня 2019 року Державною службою геології та надр України відповідно до пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами видано наказ № 204 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами», яким зобов`язано надати спеціальні дозволи на користування надрами відповідно до пунктів першого, другого, третього, шостого, сьомого, дев`ятого, десятого пункту 8 Порядку.

20. Відповідно до пункту 2 зазначеного наказу Управлінню дозвільної та аукціонної діяльності вжити необхідних заходів щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліками, наведеними у додатках до останнього.

21. На підставі наказу № 204 від 27 червня 2019 року Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року (розширено межі).

22. Наказом Держгеонадра № 221 від 10 липня 2019 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл № 5139 від 5 лютого 2010 року скасований, оскільки потреба у користуванні надрами відпала.

23. Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2014 року у справі № 2а-7778/09/2670 скасовано в частині зобов`язання Державної служби геології та надр України надати Закритому акціонерному товариству «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» спеціальний дозвіл на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також укласти із Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоду про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

Ухвалено нове рішення у зазначеній частині позовних вимог, яким позов задоволено частково.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» про видачу спеціального дозволу на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також розглянути заяву про укладення із Приватним акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» угоди про умови користування надрами, що є невід`ємною частиною спеціального дозволу.

24. 12 червня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду від Державної служби геології та надр України надійшла заява про поворот виконання рішення суду у справі № 2а-7778/09/2670 шляхом скасування наказу Держгеонадра № 204 від 27 червня 2019 року та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року.

25. Шостий апеляційний адміністративний суд зазначену заяву задовольнив. Здійснив поворот виконання рішення суду в адміністративній справі № 2а-7778/09/2670 шляхом скасування наказу Державної служби геології та надр України № 204 від 27 червня 2019 року «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

26. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Держгеонадра про поворот виконання ухваленого у цій справі рішення суду по суті спору й прийнявши за результатом такого розгляду оскаржену постанову, фактично вирішив питання про права та обов`язки Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», оскільки в цілому скасував наказ відповідача про видання спеціального дозволу на користування надрами не тільки позивачу, а й іншим суб`єктам, зокрема й Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини», яке однак не було залучено до участі у розгляді такої заяви.

27. За доводами касаційної скарги, внаслідок прийняття судом апеляційної інстанції такої постанови фактично припинила існувати правова підстава для видання Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» спеціального дозволу на користування надрами, що, на думку скаржника, ставить під загрозу його діяльність, як суб`єкта господарювання, з видобування води для власних потреб, а відтак порушує його право на таку діяльність та майнові інтереси.

28. Розглянувши за таких умов заяву про поворот виконання ухваленого у цій справі судового рішення по суті спору за відсутності Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», апеляційний суд, на думку вказаного товариства, допустив порушення норм процесуального права та наданих йому гарантій на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки позбавив скаржника можливості наводити свої міркування та аргументи щодо предмету судового провадження, не надав їм належної оцінки й, відповідно, не з`ясував та не врахував усіх обставин, які мали значення для правильного вирішення поданої відповідачем заяви.

29. Окрему увагу скаржник звертає на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на подання відповідачем заяви про поворот виконання судового рішення через три з половиною роки після його ухвалення, не навівши при цьому вагомих мотивів, з яких він дійшов такого висновку, та з яких можливо було б констатувати наявність поважних причин для цього.

30. Вищевказане, за позицією скаржника, свідчить про суперечить принципу правової визначеності та верховенству права в цілому.

31. У наданих до суду касаційної інстанції поясненнях на касаційну скаргу позивач повністю підтримав зазначені у касаційній скарзі доводи та заявлені скаржником вимоги, також наголошував на незаконності прийнятої апеляційним судом постанови, просив касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» задовольнити, а оскаржене судове рішення - скасувати.

32. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило, хоча усім їм було відомо про відкриття касаційного провадження у цій справі, завчасно отримано копію відповідної ухвали Верховного Суду.

33. За приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

34. У зв`язку з вищенаведеним Верховний Суд вважає, що перешкоди для розгляду цієї справи в касаційному порядку відсутні.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

35. Відповідно до речення другого частини першої, частин другої та третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

36. Обов`язковість судових рішень встановлено й статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини першої якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

37. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

38. Пунктом 4 частини першої, частиною дев`ятою статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

V.I Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

39. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, та доводів касаційної скарги, які зумовили відкриття касаційного провадження у справі, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання ними норм процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам сторін, Верховний Суд виходить з такого.

42. Закриваючи апеляційне провадження у справі, що розглядається, на підставі пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з того, що оскаржене ним рішення суду першої інстанції не може вплинути на його права, інтереси та/або обов`язки.

43. Скаржник такий висновок заперечує і вважає, що поворот виконання ухваленого у цій справі судового рішення у запропонований Держгеонадра спосіб впливає на його права та обов`язки як користувача надр на підставі відповідного дозволу, зачіпає майнові інтереси Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» та в цілому загрожує подальшому здійсненню діяльності вказаного товариства, пов`язаної з користуванням надрами.

44. Отже під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції належить перевірити дотримання апеляційним судом норм пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України та правильність висновків суду щодо відсутності впливу на права, інтереси та обов`язки вищевказаного Товариства внаслідок ухвалення судом першої інстанції судового рішення за результатом розгляду заяви Держгеонадра про поворот виконання рішення суду.

45. Верховний Суд у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 465/79/18 відзначав, що у судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

46. Так, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17, судове рішення, оскаржуване не залученою до розгляду справи особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав та обов`язків, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

47. Зазначена правова позиція викладалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, а також при розгляді касаційних скарг на судові рішення, ухвалені в порядку адміністративного судочинства, у тому числі, в постановах від 26 січня 2022 року у справі № 640/8328/19, від 20 вересня 2021 року у справі № 160/11823/20, від 14 серпня 2020 року у справі № 1.380.2019.005487 та інших. Таке правозастосування є сталим й відступу від нього Верховним Судом не здійснювалось.

48. Колегія суддів звертає увагу й на висновки Верховного Суду щодо застування норм права, які містяться у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 823/1970/16, згідно з якими особа, набуваючи статусу апелянта у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

49. А у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 465/79/18 зазначено, що для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

50. У справі ж, яка розглядається, Держгеонадра просила суд першої інстанції здійснити поворот виконання ухваленого ним рішення по суті спору, яким зобов`язано видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами, після його скасування апеляційним судом.

51. Адресовані суду першої інстанції вимоги заяви Держгеонадра полягали у скасуванні наказу цього ж органу від 27 червня 2019 року № 204 та анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року, виданого ПАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння».

52. Також встановлено, що на підставі вищезгаданого наказу Держгеонадра видали спеціальні дозволи на користування надрами не лише позивачу у справі, яка розглядається, а й іншим користувачам надр, зокрема й Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини».

53. Водночас, Верховний Суд звертає увагу на юридичну природу та вид наказу Держгеонадра про видання спеціального дозволу на користування надрами, який належить до актів індивідуального характеру одноразового застосування, що вичерпують свою дію фактом їх виконання.

54. При цьому, за приписами частини першої статті 19 Кодексу України про надра, вони надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

55. Тобто правовою підставою для набуття права на користування надрами є саме відповідний дозвіл, а не наказ про його видання.

56. Саме лише скасування судом такого наказу в порядку повороту виконання судового рішення не є безпосередньою, самостійною та достатньою правовою підставою для припинення права на користування надрами, якщо таке здійснюється відповідно до виданого згідно з цим наказом дозволу.

57. Юридичний наслідок наказу Держгеонадра від 27 червня 2019 року № 204 полягає у наданні певним особам спеціальних дозволів на користування надрами. У зв`язку з його виконанням в момент видання на його підставі дозволів на користування надрами дія такого наказу вичерпалась і припиналась. У подальшому інших (нових) прав та обов`язків для осіб, яких зазначений наказ стосується та яким він адресований, не виникло.

58. З вищевикладеного висновується, що скасування наказу Держгеонадра від 27 червня 2019 року № 204 в порядку повороту виконання судового рішення не могло зумовити настання жодних юридично значимих наслідків як для Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» так і для інших осіб, які отримали відповідні дозволи на підставі такого наказу, оскільки на той момент цей адміністративний акт вже вичерпав (припинив) свою дію фактом його виконання.

59. Законодавство не передбачає такої підстави для анулювання спеціального дозволу як скасування наказу Держгеонадра про видання такого дозволу.

60. У зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що скасування вищезгаданого наказу Держгеонадра може вплинути на права, інтереси та обов`язки Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» як користувача надр та суб`єкта господарювання, оскільки це не зумовлює припинення такого права, не змінює правового становища та змісту правовідносин, пов`язаних з реалізацією зазначеним товариством права на користування надрами та здійсненням відповідної господарської діяльності, не встановлює для нього нових обов`язків.

61. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з діями та бездіяльністю Держгеонадра стосовно не видання спеціального дозволу на користування надрами виключно позивачу в цій справі - ПАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння».

62. Розглядаючи цю справу та вирішуючи спір, який виник між вищевказаним Товариством та Держгеонадра, суди не аналізували питання стосовно правомірності видання спеціального дозволу на користування надрами Акціонерному товариству «Українські енергетичні машини» і не з`ясовували обставин щодо цього. Такі питання предметом доказування у цій справі не охоплювались.

63. Порушуючи питання про поворот виконання ухвалених у цій справі судових рішень, Держгеонадра не ставили під сумнів правомірність набуття Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» права на користування надрами й законність видання йому відповідного дозволу, не просили про анулювання такого документа дозвільного характеру.

64. Тому результат розгляду такої заяви судом не міг зумовлювати анулювання іншого, окрім зазначеного у заяві Держгеонадра про поворот виконання судового рішення, спеціального дозволу на користування надрами, а саме - дозволу на користування надрами № 6349 від 10 липня 2019 року, виданого ПАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння». Інших вимог на розгляд суду у цій справі не передавалось.

65. Як мотивувальна, так і резолютивна частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року, про перегляд якої в апеляційному порядку порушувалось питання Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини», не містять висновків суду або прямої вказівки про права та обов`язки цієї особи.

66. Отже Верховний Суд висновує, що ухвалене у цій справі судове рішення за результатом розгляду заяви Держгеонадра про поворот виконання судового рішення не могло мати жодного впливу на права, інтереси та/або обов`язки Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», не могло зумовлювати настання тих наслідків, про які було зазначено в апеляційній скарзі та на які покликається вказане товариство у касаційній скарзі, або інших наслідків, які давали б підстави вважати, що задоволення судом заяви про поворот виконання судового рішення прямо чи опосередковано зачіпатиме або вирішуватиме питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника.

67. Ураховуючи вищенаведене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність у Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» права на апеляційний перегляд цієї справи за апеляційною скаргою на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року та констатує дотримання апеляційним судом норм пункту 3 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України та їх правильне застосування.

68. Оскільки право на апеляційний перегляд справи у Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» не підтвердилось, то Верховний Суд не надає оцінки іншим аргументам касаційної скарги, які пов`язані з порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального і неправильним застосуванням норм матеріального права. Оцінка таких аргументів може бути здійснена лише за скаргою належної особи.

V.IІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

70. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

71. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд висновує, що суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження у справі, не допустив порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскарженої у цій справі ухвали, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для задоволення касаційної скарги - не вбачає.

72. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик