Постанова

від 13.12.2007 по справі 15/100

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/100

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.12.2007                                                                                           № 15/100

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Алданової  С.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокурора          не з'явився,

від позивача          не з'явився,

від відповідача          не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Ніжинського міжрайонного прокурора

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2007

 у справі № 15/100  

 за позовом                               Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради

 до                                                   Дочірнього підприємства "Паркова-Сервіс" комунального підприємства "Комунальник"

 про                                                  звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,04 га, вартістю 91070,70 грн., яка розташована по вул. Московській в м. Ніжині.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2007 у справі № 15/100 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор звернувся з апеляційним поданням до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

На підставі рішення Ніжинської міської ради від 16.10.2002 між Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради та ДП “Парковка Сервіс” Комунального підприємства “Комунальник” 24.12.2002 укладено договір про передачу в користування місць паркування транспортних засобів”, за яким відповідачу передані в користування місця паркування транспортних засобів на території, зокрема, площі Ринкова (ліва сторона вул. Московська між вхідними воротами колгоспного ринку) строком на 10 років.

08.11.2006 відповідач звернувся із заявою до позивача про надання в оренду земельної ділянки площею 300 кв. м. по вул. Московській для парковки автотранспорту.

Рішенням Ніжинської міської ради від 25.04.2007 відповідачу дозволено збір матеріалів попереднього погодження місць розташування майданчика для парковки легкових автомобілів на земельній ділянці площею 0,0470 га по вул. Московській біля Ніжинського ринку з терміном дії дозволу в 6 місяців з дня прийняття рішення сесії.

Рішенням Ніжинської міської ради від 03.10.07 погоджено місце розташування майданчика для паркування легкових автомобілів підприємству відповідача.

Актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.10.2006, 01.12.2006, 03.01.2007, протоколами про адміністративне правопорушення від 25.10.2006, 01.12.2006 встановлено, що земельна ділянка площею 0,04 га використовується відповідачем без оформлення правовстановлюючих документів, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, мотивуючи тим, що місця для паркування транспортних засобів відповідач набув на підставі рішення Ніжинської міської ради та договору на передачу в користування місць паркування транспортних засобів, тому в даному випадку має місце не самовільне зайняття земельної ділянки, а використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів, що виключає відповідальність за ст. 212 Земельного кодексу України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи із нижчевикладеного.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином, згідно вказаних норм відповідач має право зайняти спірну земельну ділянку лише після прийняття Ніжинською міською радою рішення про надання відповідачу земельної ділянки та укладення відповідного договору. Однак, у відповідача такі документи відсутні.

Статтею 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оскільки, у відповідача відсутні документи, які підтверджують право користування зазначеною земельною ділянкою, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне подання Ніжинського міжрайонного прокурора підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2007 у справі № 15/100 – скасуванню.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільняється, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційне подання Ніжинського міжрайонного прокурора задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.10.2007 у справі № 15/100 скасувати.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Зобов'язати Дочірнє підприємство “Парковка-Сервіс” комунального підприємства “Комунальник” (16600, м. Ніжин, вул. Леніна, 14, код 32170463) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,04 га, вартістю 91070,70 грн., яка розташована по вул. Московській в м. Ніжині.

5.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Парковка-Сервіс” комунального підприємства “Комунальник” (16600, м. Ніжин, вул. Леніна, 14, код 32170463) в доход державного бюджету України 85 грн. державного мита за подання позову, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн. витрат за внесення апеляційного подання.

6.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

7.          Матеріали справи № 15/100 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.