Постанова

від 25.12.2007 по справі 8/196-07-6662

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/196-07-6662

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" грудня 2007 р. Справа № 8/196-07-6662

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представника від позивача:    

від позивача –Андишули А.М. за довіреністю №01/10-101Д від 09.02.07р.,

від відповідача  - Паскаль Т.В. за довіреністю № 186 від 24.04.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Енергоринок”, м. Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 16 листопада 2007 року

по справі № 8/196-07-6662

за позовом скаржника

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

про стягнення 104 283 279,89 грн.

встановила:

У серпні 2007 року ДП „Енергоринок” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом /з урахуванням зменшення позовних вимог/ до ВАТ „Одесаобленерго” про стягнення з останнього інфляційних нарахувань за період з 01.01.2005 р. по 28.02.2006 р. у сумі 104 283 279,89 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ДП „Енергоринок” послалося на те, що на підставі ст. 625 ЦК України у нього виникло право на додаткове стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів, оскільки борг, стягнутий рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2005 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2005 р. по справі №27-31/146-03-2842, не погашений.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2006 р. (суддя Атанова Т.О.) у позові відмовлено повністю.

Судове рішення вмотивоване пропуском строку позовної давності для пред'явлення додаткової вимоги, оскільки на момент звернення з позовом ДП „Енергоринок” сплинув строк позовної давності на стягнення суми основного боргу з обґрунтуванням положеннями ст.ст. 257, 266, 267 ЦК України.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП „Енергоринок” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2007 року скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у відповідності до вимог ст.625 ЦК України кредитор має право стягувати з боржника втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення до повного виконання, незалежно від того, чи нараховані такі втрати до винесення рішення щодо основної вимоги, чи вони нараховані після відповідного рішення, що набрало законної сили і не виконано боржником.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні відповідач спростовує доводи апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним просить залишити його без змін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2005 р. по справі №27-31/146-03-2842, зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р., з ВАТ „Одесаобленерго” стягнуто на користь ДП „Енергоринок” 766 760 595 грн. 27 коп. –боргу, 129 051 129 грн. 48 коп. –інфляційних нарахувань, 59 848 339 грн. 32 коп. –3% річних, 100 000 грн. –пені, а також розстрочено виконання цього судового рішення строком на 480 місяців з щомісячним стягненням з боржника –1 991 229 грн. 91 коп., починаючи з 1 січня 2007 року.

З огляду на те, що вищезазначене судове рішення виконане частково, позивач просить задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ „Одесаобленерго” інфляційних нарахувань за період з 01.01.2005 р. по 28.02.2006 р. у сумі 104 283 279,89 грн..  

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Між тим, ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З матеріалів справи вбачається, що основна заборгованість за куповану ВАТ „Одесаобленерго” електроенергію виникла в період з 01.04.2000р. по 01.04.2003 р., позов про її стягнення заявлено 14.04.03р. чим перервано перебіг строку позовної давності, який почав у відповідності до ст.264 ЦК України відраховуватися заново і   відповідно сплинув 14.04.2006 р..

Згідно з вимогами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна  давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідач у доповнені до відзиву /а.с.121-125/ просить суд відмовити у задоволені позову через пропуск строку позовної давності.

Частина 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов про стягнення з ВАТ „Одесаобленерго” додаткової вимоги –інфляційних нарахувань пред'явлено ДП „Енергоринок” 13.08.2007р., тобто після спливу трирічного строку давності щодо стягнення суми основного боргу 766 760 595,27 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що кредитор має право стягувати з боржника втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення до повного виконання, незалежно від того, чи нараховані такі втрати до винесення рішення щодо основної вимоги, чи вони нараховані після відповідного рішення, що набрало законної сили і не виконано боржником, не приймаються колегією оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2007 р. –законне та обґрунтоване.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2007р. по справі №8/196-07-6662 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Енергоринок” –без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                    С.І.Колоколов

       Суддя                                                                                    М.С. Петров