Постанова

від 25.12.2007 по справі 3/571-17/329

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/571-17/329

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.12.2007                                                                                           № 3/571-17/329

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Кондратов М.І - юрист

від відповідача:     1. не з'явились

                                               2. не з'явились

від 3-іх осіб:                        1. Лехманик Я.С. (дов. б/н від 24.12.07 р.)

                                           2. не з'явилися

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Святошино"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.11.2007

 у справі № 3/571-17/329  

 за позовом                               Комунальне підприємство "Міська друкарня Києво-Святошинського району"

 до                                                   Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Святошино"

 третя особа відповідача           Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "СТ-друк"

          Приватне підприємство "Тампо-друк"

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання недійсним договору оренди та акту прийому-передачі

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними у повному обсязі з моменту їх укладення договору оренди та акту прийому-передачі від 25.12.2003, укладених між відповідачами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 по справі №3/571 в позові в частині визнання договору оренди недійсним відмовлено, а в частині визнання недійсним акту прийому-передачі орендованого майна припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 №3/571 рішення Господарського суду міста Києва суду від 26.12.2006 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2007 №3/571 касаційну скаргу позивача задоволене частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.12.2006 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові Вищий господарський суд України вказав на необхідність залучення до участі у справі в якості третіх осіб Виробничо-комерційного підприємства "СТ-Друк" та Приватного підприємства "Тампо-Друк", оскільки рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки вказаних підприємств щодо однієї з сторін у справі.

У відповідності до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою Верховного Суду України від 26.07.2007 у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2007 №3/571 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2007 року прийнято справу до розгляду з присвоєнням № 3/571-17/329 та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виробничо-комерційне підприємство “СТ-Друк” та ПП “Тампо-Друк”.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2007 р. у справі № 3/571-17/329 позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним у повному обсязі з моменту укладення договір оренди від 25.12.2003, укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Святошин". Визнано недійсною у повному обсязі з моменту укладення Додаткову угоду від 01.09.2007 до договору оренди від 25.12.2003, укладену між Києво-Святошинською районною державною  адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою  відповідальністю "Видавничий дім "Святошин".

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ “ВД “Святошин” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва – без змін.

Представники відповідача 1, 2 та третьої особи – 2 в судове засідання апеляційного суду 25.12.2007 р. не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.

Судова колегія визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідача 1, 2 та третьої особи – 2 за наявними у справі матеріалами.

Від позивача, відповідача-1, третьої особи –2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням п'ятнадцятої сесії Київської обласної ради XXIII скликання від 25.01.2001 № 266-15-XXIII "Про управління об'єктами майна спільної власності територіальних громад області" (пункт 4.4.) міську друкарню Києво-Святошинського району у складі об'єктів згідно з додатком 14, а саме: будівлі і споруди, балансовою вартістю 177,5 тис. грн., машини і обладнання, балансовою вартістю 41,6 тис.грн. та транспортні засоби, балансовою вартістю 7,4 тис.грн., а разом балансовою вартістю 226,5 тис. грн. було передано до спільної комунальної власності територіальних громад Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Києво-Святошинської районної ради Київської області XIV сесії XXIII скликання від 03.04.2001 "Про прийняття у спільну комунальну власність територіальних громад Києво-Святошинського району Міської друкарні Києво-Святошинського району" був прийнятий у спільну комунальну власність територіальних громад Києво-Святошинського району та переданий в управління Києво-Святошинської райдержадміністрації майновий комплекс Міської друкарні Києво-Святошинського району, розташований за адресою: м. Київ, вул. Львівська 72.

На підставі рішення був складений Акт передачі з обласної комунальної власності до спільної власності територіальних громад Києво-Святошинського району майна Міської друкарні Києво-Святошинської району станом на 01.01.2001.

Розпорядженням голови Києво-Святошинської райдержадміністрації №218 від 28.04.2001 Державне підприємство "Міська друкарня Києво-Святошинського району" було реорганізовано шляхом перетворення у Комунальне підприємство "Міська друкарня Києво-Святошинського району", яке відповідно до п.1.1. Статуту підприємства, зареєстрованого Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області 28.04.2001, є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного підприємства "Міська друкарня Києво-Святошинського району".

Як вбачається з п.п.8.3, 8.4 Статуту позивача, до складу майна друкарні входить майновий комплекс балансовою вартістю 226500 грн., який складається з будівель і споруд, машин і обладнання, транспортних засобів, як передбачено і додатком 14 до рішення Київської обласної ради від 25.01.2001 № 266-15-ХХІІІ. Майно, яке є комунальною власністю, закріплюється за друкарнею на праві повного господарського відання. Інше майно, набуте друкарнею в результаті її господарської діяльності, є власністю друкарні.

Власниками друкарні та зазначеного майнового комплексу відповідно до п.6.1 Статуту позивача є територіальні громади Києво-Святошинського району Київської області. Власник здійснює свої повноваження через представницькі і виконавчі органи в межах їх компетенції відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням IX сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області від 18.12.2003 №142-9 "Про здачу в оренду майнового комплексу міської друкарні Києво-Святошинського району Товариству з обмеженою відповідальністю "Святошин" (відповідачу-2) вирішено здати в довгострокову оренду майновий комплекс міської друкарні Києво-Святошинського району ТОВ "Видавничий дім "Святошин". У відповідності з рішенням Києво-Святошинської районної ради від 03.04.2001 "Про прийняття у спільну комунальну власність територіальних громад Києво-Святошинського району Міської друкарні Києво-Святошинського району" вирішено доручити районній державній адміністрації скласти договір оренди між райдержадміністрацією та трудовим колективом ТОВ "Видавничий дім "Святошин".

На виконання зазначеного рішення між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір оренди комунального майна від 25.12.2003, відповідно до умов якого відповідачу-2 було передано в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс (залишковою вартістю станом на 01.10.2003 становить 187533,12 грн.) КП Міської друкарні Києво-Святошинського району, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 72 для виробництва поліграфічної продукції. Строк дії договору оренди відповідно до п.10.1 Договору складає 49 років і діє до 25.12.2052.

Передачу об'єкту оренди було оформлено Актом прийому-передачі орендованого майна від 25.12.2003.

29.08.2005 між сторонами за спірним договором був складений та підписаний Додаток до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, яким визначений перелік майна, первісна вартість цього майна та його залишкова вартість станом на 01.10.2003.

01.09.2007 між відповідачами була підписана Угода про внесення змін та доповнень до договору оренди комунального майна від 25.12.2003, якою відповідачі внесли зміни до п.1 спірного договору в частині розміру експертної оцінки цілісного майнового комплексу, та зміни до п.4.1 спірного договору в частині розміру орендної плати.

03.01.2002 між Міською друкарнею Києво-Святошинського району та виробничо-комерційним підприємством "СТ-Друк" (третя особа-2) був укладений договір оренди державного майна, згідно з яким третій особі-2 за актом приймання-здачі від 03.01.2002 було передано строком на п'ять років до 03.01.2007 в строкове платне володіння та користування виробничу площу 54,0 кв.м., яка знаходиться на балансі підприємства Міської друкарні Києво-Святошинського району (м. Київ, вул. Львівська, 72) для виробництва поліграфічної продукції.

02.08.2000 між Міською друкарнею Києво-Святошинського району та Приватним підприємством "Тампо-Друк" (третя особа-1) був укладений договору оренди державного майна, відповідно до умов якого останньому за Актом прийому-здачі від 03.08.2000 було передано в строкове платне володіння та користування на строк п'ять років до 01.09.2005 будівлю загальною площею 49,5 кв.м., яке знаходиться на балансі державного підприємства Міської друкарні Києво-Святошинського району (м. Київ, вул. Львівська, 72) для виробництва поліграфічного обладнання та надання поліграфічних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, виробничі приміщення, яке було передано в оренду третім особам по справі, входить до складу того ж майна, що є предметом спірного договору оренди від 25.12.2003.

Крім того, на момент укладення спірного договору оренди від 25.12.2003 договори оренди, що були укладені з третіми особами були чинними. Доказів того, що зазначені договори оренди від 03.01.2002 та від 02.08.2000 були розірвані або визнані судом недійсними суду не надано.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Судова колегія встановила, що дані відносини регулюються положеннями Цивільного Кодексу УРСР, який діяв на час укладення договору, тобто станом на 25.12.2003 р.

Відповідно до ст.48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (далі по тексту - Постанова) передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно з п. 5 Постанови за правилами ст.48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади та управління в межах наданої їм компетенції. Стаття 48 ЦК УРСР застосовується при порушенні встановленого порядку вчинення громадянами й організаціями дій, спрямованих на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків, а також в інших випадках їх невідповідності вимогам чинного законодавства, якщо для них не встановлені особливі правила визнання угод недійсними (ст.ст. 45-47, 49-58 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" та ст.10 Закону України "Про підприємства в Україні" в редакції, які були чинними на момент укладення спірного договору оренди, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Відносини щодо оренди державного та комунального майна, в тому числі порядок укладення договору оренди регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", іншими нормативно-правовими актами та договором оренди.

Судом першої інстанції встановлено, що при укладанні спірного договору оренди не було дотримано встановлених законом вимог щодо порядку укладення договору оренди державного майна, а саме ст.ст. 7, 9, 10, 11, 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.57 Закону України "Про власність" та ст.37 ЦК УРСР, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.

При вирішенні спору судом застосовано редакцію Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка була чинною на момент укладання спірного договору, тобто станом на 25.12.2003.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного так комунального майна" істотними умовами договору є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідачами не дотримано порядку укладення договорів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заяви, листи, проекти договору оренди, які передували укладення оспорюваної угоди.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, при цьому оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.

В порушення ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідачами не було здійснено оцінки майна, а також між сторонами за договором не укладався та не підписувався передавальний баланс, за яким майно мало бути передано орендарю за спірним договором (відповідачу-2).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо реорганізації підприємств комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Вказані рішення приймаються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання між відповідачами спірного договору, майно, яке є предметом цього договору, знаходилось у володінні та користуванні позивача на праві повного господарського відання згідно  розпорядження голови Києво-Святошинської райдержадміністрації №218 від 28.04.2001.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про власність" позивач мав повноваження щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цілісним і майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.  У  разі  виділення  цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Аналізуючи текст спірного договору та акту прийому-передачі від 25.12.2003 судова колегія приходить до висновку, що відповідачами не обумовлено кількісні та якісні характеристики об'єкту оренди, його технічний стан і придатність до використання. Тобто спірний договір не містить такої істотної умови як склад і вартість майна з урахуванням її індексації, що є обов'язковим згідно ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування.

Однак, відповідачі в порушення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", для розрахунку розміру орендної плати застосували Методику розрахунку та порядок використання орендної плати, затверджену Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, яка насправді визначає розмір орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до Тимчасової Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яке знаходиться на території міста Києва, затвердженої рішенням Київської обласної ради №127-08-ХХШ від 19.08.1999, яка була чинною на момент укладення спірного договору, вартість орендованого майна визначається експертним шляхом з урахуванням коефіцієнту, який враховує умови розміщення орендованого майна з урахуванням місцезнаходження об'єкта оренди та забезпеченості його інженерними мережами.

В порушенням зазначених вимог, розмір орендної плати був визначений відповідачами на підставі залишкової вартості орендованого майна. Протилежного відповідачами не доведено.

З врахуванням зазначеного, місцевим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги, щодо визнання недійсним договору оренди від 25.12.2003. та додаткової угоди від 01.09.2007 до договору оренди від 25.12.2003.

Судова колегія приходить до висновку, що місцевим господарським судом постановлено обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Видавничий дім “Святошино” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2007р. у справі №3/571-17/329 залишити без змін.

3. Матеріали справи №3/571-17/329 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді