Рішення

від 13.01.2025 по справі 292/1228/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/1228/24

Провадження № 2/292/11/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року с-ще Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

головуюча суддя Гуц О.В. секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Пулини та у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 -адвокатаЗагурської АліниВалеріївни до Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від іменіта вінтересах якоїдіє їїзаконний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,від іменіта вінтересах якогодіє йогозаконний представник ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

За участю представника позивачки - адвоката Загурської А. В.

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 -адвокат Загурська А.В. звернулася до суду із даним позовом до Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, мотивуючийого тим,щоОСОБА_1 з 16.12.1996 р. по теперішній час проживає у квартирі АДРЕСА_1 , в якій також зареєстроване її місце проживання.

Як зазначається у позові, згідно виписки із погосподарської книги, виданої виконавчим комітетом Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вих. № 359 від 23.07.2024, житлова квартира АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_6 , який є батьком позивачки.

Зі змісту довідки № 357 від 23.07.2024 вбачається, що протягом шести місяців після смерті ОСОБА_6 за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані: дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онуки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та правнуки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

Водночас наголошує, що наразі у зазначеній квартирі проживає лише позивачка. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає в ній, починаючи з 2020 року, місце проживання інших осіб позивачці вже тривалий час невідоме. Тобто інших осіб, які б претендували на квартиру АДРЕСА_1 , станом на дату звернення з цим позовом до суду, немає.

Варто зазначити, що ОСОБА_6 був працівником Червоноармійського льонозаводу (нині ВАТ «Червоноармійський льонозавод»), якому згідно рішення профкомітету у квітні 1972 року було надано квартиру в житловому будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується актом б/н та дати, який складено для вирішення питання приватизації житлової площі.

За життя ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 не приватизував.

З метою визнання за собою права на приватизацію даної квартири після смерті батька позивачка вживала заходи щодо збору необхідних для цього документів, зокрема представник останньої звертався до ВАТ «Червоноармійський льонозавод» з проханням надати належним чином засвідчену копію рішення профкомітету, яким ОСОБА_6 було надано квартиру, а також ордера на жиле приміщення.

ВАТ «Червоноармійський льонозавод» повідомив, що оригінали запитуваних документів щодо надання у користування гр. ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 у ВАТ «Червоноармійський Льонозавод» не збереглися, що унеможливлює надання їх засвідчених копій.

Разом з тим повідомлено, що будинок АДРЕСА_3 на балансі ВАТ «Червоноармійський Льонозавод» не перебуває.

Відомості про балансоутримувача зазначеного будинку у ВАТ «Червоноармійський Льонозавод» відсутні.

Більше того, приватизація зазначеної квартири на даний момент унеможливлена тим, що житловий будинок АДРЕСА_3 , не перебуває у комунальній власності Курненської територіальної громади, про що було повідомлено листом Курненської сільської ради від 10.09.2024 № 987.

З 1996 року позивачка проживає у вищевказаній квартирі, користується нею, виконує поточні ремонти, сплачує комунальні послуги, утримує житло, тобто відкрито та безперервно володіє даним майном, на підтвердження чого надаються квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, придбання техніки та меблі в квартиру, як за рахунок позивача, так і за рахунок її чоловіка.

Протягом цього часу вимоги про витребування майна з незаконного володіння не пред`являлись.

27 серпня 2024 року на замовлення позивачки було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . Водночас КП «Новоград-Волинське МБТІ» зазначило, що згідно з матеріалами архіву право власності на квартиру не зареєстровано.

Все наведене вище свідчить про те, що позивачка у 1996 році добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, що дає їй достатні підстави для набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,6 кв.м, житловою площею 31,8 кв.м. в порядку набувальної давності, у зв`язку з чим остання і звертається до суду з цим позовом.

Враховуючивищевикладене, просили постановитирішення,яким визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_4 .

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2024 року, провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання на 09 год. 00 хв. 30 жовтня 2024 року.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30.10.2024, за клопотанням сторони позивачки залучено до участі в даній справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_3 .

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року, підготовче провадження у даній справі закрито та призначено до судового розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 13 січня 2025 року.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Від сільського голови Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області на адресу суду надійшла письмова заява, в якій він просить суд проводити розгляд справи без участі представника сільської ради. Позовні вимоги визнають.

Треті особи, які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у судове засідання не з"явилися, про місце та час розгляду справи належним чином повідомлені. На адресусуду надійшлаписьмова заява ОСОБА_2 про розгляд справи безїї участі,позовні вимоги визнає.

Від ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , будь-яких заяв на адресу суду не надходило.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши позицію представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст.ст.15,16ЦК України таст. 4ЦПК Україникожна особамає правов порядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених, невизнаних абооспорюваних цивільнихправ,свобод чиінтересів.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Застосовуючи норми ст. 206 ЦПК України, суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Верховного Суду України уПостанові від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

За правилами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Враховуючи обставини справи, пояснення представника позивачки, всебічно перевіривши дані, що підтверджують та спростовують заявлені вимоги, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не є безумовною підставою для задоволення позову та не вбачає наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом та вбачається з копії акту від 12.11.2010, в квітні 1972 року за рішенням профкомітету ОСОБА_6 надано 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_5 , наразі Житомирського району (а.с.23)

Із відповіді на адвокатський запит №0109 від 30.09.2024 вбачається, що оригінали документів про надання у користування ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 у ВАТ "Червоноармійський Льонозавод" не збереглися, що унеможливлює надання їх засвідчених копій. Будинок АДРЕСА_3 на балансі ВАТ "Червоноармійський Льонозавод" не перебуває. Відомості про балансоутримувача зазначеного будинку у ВАТ "Червоноармійський Льонозавод" відсутні. (а.с.16)

Згідно відповіді на адвокатський запит №987 від 10.09.2024, на балансі Курненської сільської ради житловий будинок АДРЕСА_3 не перебуває, інформація про фізичні чи юридичні особи, за яким обліковується вищезазначений будинок у Курненської сільської ради відсутня, а також у зв"язку з відсутністю будинку на балансі, оформлення права власності шляхом приватизації є неможливою. За для набуття права власності на квартиру рекомендовано звернутися до суду. (а.с.17)

Із наданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.07.1980, вбачається, що батьками позивачки є: ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.04.2021, дошлюбне прізвище позивачки - " ОСОБА_9 ", після державної реєстрації шлюбу -" ОСОБА_10 " (а.с.8)

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.06.2013, виданого виконавчим комітетом Курненської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 19 (а.с.9).

Згідно довідки №358 від 23.07.2024, виданої виконкомом Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 . Підстава погосподарська книга №19 за 2011-2015 роки (а.с.15).

Відповідно до виписки з погосподарської книги виданої виконкомом Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 359 від 23.07.2024, житлова квартира за адресою: АДРЕСА_6 станом на 2024 рік, рахується за померлим ОСОБА_6 . Підстава погосподарська книга №19 за 2011-2015 роки (а.с.15)

Згідно довідки №358 від 23.07.2024, виданої виконкомом Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті проживав та був зареєстрований разом з дочкою ОСОБА_7 , 1980 р.н., онуками: ОСОБА_2 , 1998 р.н., ОСОБА_3 , 1988 р.н. та правнуками: ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н. за адресою: АДРЕСА_6 . Протягом шести місяців після смерті ОСОБА_6 за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані дочка ОСОБА_7 , 1980 р.н., онуки: ОСОБА_2 , 1998 р.н., ОСОБА_3 , 1988 р.н. та правнуки: ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н. (а.с.16)

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №1451 від 12.07.2021 центру Курненської сільської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 16.12.1996 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.14).

Згідно витягу з реєстру Курненської територіальної громади, адреса місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_6 (а.с.13).

Як вбачається з технічного паспорта, виготовленого КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 27.08.2024,він виданий ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7,11, 12)

Статтею328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України, слід виходити із того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном.

Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Як вбачається з пунктів 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнішньому володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 712/3869/20, провадження № 61-5621св22).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що: «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17)».

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Як вбачається із довідки №358 від 23.07.2024 Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, окрім позивачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_6 проживають та зареєстровані : ОСОБА_2 , 1998 р.н., ОСОБА_3 , 1988 р.н., ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р. , що свідчить про те що всі вище вказані особи, станом на час звернення з даним позовом до суду спільно з позивачкою понад десять років добросовістно, відкрито, безперервно володіють вказаним нерухомим майном, однак ці особи не були залучені позивачкою до участі у розгляді справи у статусі відповідачів (співвідповідачів).

Крім того,доказів напідтвердження викладениху позовіобставин щодотого,що ОСОБА_2 ,1998р.н., ОСОБА_3 ,1988р.н.та ОСОБА_4 ,2010р.н.і ОСОБА_5 ,2012р.н.лише зареєстровані,але не проживаютьза адресою: АДРЕСА_6 ,суду наданоне було.Клопотань про їх витребування не заявлено.

30.10.2024, за клопотанням представника позивачки залучено до участі в даній справі, в якостітретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ,від іменіта вінтересах якоїдіє їїзаконний представник ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 ,від іменіта вінтересах якогодіє йогозаконний представник ОСОБА_3 .

Незважаючи на те, що суд роз"яснив представнику позивачки право на ініціювання перед судом питання щодо залучення у якості співвідповідачів усіх зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 , представник позивачки здійснення судом такої процесуальної дії заперечувала.

Отже, сторона позивачки у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належними відповідачами, чи про залучення до участі у справі інших осіб, як співвідповідачів, не заявила. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, провадження № 14-511цс18).

Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Оскільки приписами цивільного процесуального законодавства не передбачено право суду самостійно, з власної ініціативи, вирішувати питання залучення до участі у справі співвідповідачів чи їх заміни, суд дійшов висновку щодо неналежного складу відповідачів у справі за позовом предстаника позивача ОСОБА_1 -адвокатаЗагурської АліниВалеріївни до Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якого діє його законний представник ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, та саме з цих підстав відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 206, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовупредставника позивачки ОСОБА_1 -адвокатаЗагурської АліниВалеріївни до Курненської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від іменіта вінтересах якоїдіє їїзаконний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,від іменіта вінтересах якогодіє йогозаконний представник ОСОБА_3 про визнанняправа власностіна нерухомемайно впорядку набувальноїдавності,відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22 січня 2025 року.

Суддя О. В. Гуц