Ухвала

від 14.01.2025 по справі 953/7913/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №: 953/7913/24 Головуючий 1 інстанції: Бобко Т.В.

Провадження №: 11-сс/818/120/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.

Категорія: продовження строку тримання під вартою підозрюваному

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Грошевої О.Ю. та Люшні А.І., при секретареві Болотові О.О., без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме підозрюваного чи його захисника, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного адвоката Остапова М.О. на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 30 12 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції Ткаченка Владислава Романовича задоволено та продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартоюв межах строку досудового розслідування на 37 днів, тобто до 04 лютого 2025 року, без визначення розміру застави.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись зі вказаним рішенням, захисник підозрюваного адвокат Остапов М.О. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на недоведеність існування ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодних належних та допустимих доказів, які давали б підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зауважує, що рішення слідчого судді ґрунтується на припущеннях та просить взяти до уваги те, що у ОСОБА_1 є міцні соціальні зв`язки, родина, малолітня дитина, постійне місце роботи. Крім того, наголошує на тому, що слідчим суддею не враховано відсутність тяжких наслідків, передбачених ст.67 КК України, обставини повного визнання ОСОБА_1 вини у скоєнні інкримінованого йому діяння, сприяння органу досудового розслідування.

Позиції учасників апеляційного провадження.

Підозрюваний,захисник тапрокурор продату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, на особистій участі не наполягали. Будь-яких заяв, які б свідчили про неможливість розгляду апеляційної скарги без їхньої участі, від останніх не надходило.

Перед початком судового засідання від захисника підозрюваного адвоката Остапова М.О. надійшла заява з проханням судове засідання проводити без його участі, апеляційну скаргу задовольнити.

Від прокурора Бабенко Г.М. також надійшло клопотання в якому вона просила судове засідання проводити за її відсутності, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвалислідчого судді за відсутності підозрюваного чи йогозахисника та прокурора.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024220000000781 від 03 07 2024, за підозрою громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України.

В ході досудового розслідування отримано інформацію щодо групи осіб з числа мешканців Харківського регіону, а саме громадян України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які впродовж 2024 року вчиняли дії спрямовані на сприяння особам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом забезпечення формального влаштування вказаних осіб до «Харківського фахового коледжу технологій та дизайну» за грошову винагороду, та отримання внаслідок цього відповідних документів, що надають право на відстрочку від мобілізації. В подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , використовуючи власні корупційні зв`язки, за грошову винагороду сприяли особам призивного віку в постановці на військовий облік та отриманні відстрочки від мобілізації на підставі документів щодо формального навчання.

10 11 2024 ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.ст.208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України.

10 11 2024 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України.

11 11 2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком дії до 04 01 2025.

23 12 2024 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців, тобто до 04 02 2025.

Дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , закінчувалася 02 01 2025 року, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

24 12 2024 року старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітан юстиції Ткаченко В.Р. звернувся до суду з клопотанням, погодженим із заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури Максюком О., про продовження щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначає, що строк дії запобіжного заходу спливає, проте з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також досягнення його мети, а саме: здійснити огляди речей, предметів і документів, вилучених у ході проведення 04 11 2024 обшуків, у тому числі мобільних телефонів та інших інформаційних систем осіб, причетних до вказаної протиправної діяльності. За результатами отриманих під час огляду даних, вирішити питання щодо призначення судових експертиз; отримати висновки експертів Харківського НДЕКЦ МВС України за результатом проведення експертиз комп`ютерної техніки та програмних продуктів; отримати відповіді на запити слідчого щодо перебування підозрюваних на наркологічному та психіатричному обліках; отримати відповіді на запити слідчого щодо характеристики підозрюваних від уповноважених органів; виконати процесуальні дії щодо розсекречення всіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування, виконання вимог ст.ст.290, 291 КПК України та прийняття рішення у порядку ст.283 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України,яка підтвердженазібраними підчас досудовогорозслідування фактичнимидоказами,наявними вматеріалах справи,а такожвважав встановленимта доведенимпродовження існуванняризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а самете,що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим слідчий суддя вважав необґрунтованим та недоведеним існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки існування такого ризику є виключно припущенням слідчого, стороною обвинувачення не зазначено відомостей щодо певних предметів, речей та документів, які додатково можуть бути отримані під час досудового розслідування.

Крім того,слідчим суддеюв оскаржуванійухвалі об`єктивновраховані відомостіпро особупідозрюваного,вагомість наявнихдоказів провчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушеннязгідно зпідозрою,тяжкість покарання,що загрожуватимейому уразі визнаннявинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,а також необхідність проведення ряду слідчих дій для завершення досудового розслідування.

На підставівикладеного,слідчий суддядійшов висновкупро продовженнястроку тримання ОСОБА_1 під вартою до04 02 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з висновками слідчого судді щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина свідків,вчинити іншекримінальне правопорушення,колегія суддівбере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.

Згідно з відомостями, що є наявними в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти основнаціональної безпекиУкраїни,вчиненого вумовах воєнногостану,за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний є уродженцемм.Донецька Донецької області, громадянином України, з вищою освітою, має дружину та неповнолітню дитину, а також нерухоме майно у м.Харкові, яке належить йому на праві власності, працює на посаді соціального робітника в громадській організації «Наша допомога», раніше не судимий.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується фактичними доказами, що містяться в матеріалах провадження. Вказані докази та обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, свідчать про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим та неефективним.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно з п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №3561/06 від 13 11 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст.5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання». (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке спрямоване проти основ національної безпеки України та є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний ладв умовах воєнного стану,що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи, яка його вчинила, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу) кримінального розслідування».

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , погоджується і колегія суддів.

Слідчим суддею враховані всі підстави та обставини, передбачені ст.178 КПК України, відомості про особу та наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, згідно з якими слідчий суддя не вбачав підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, зазначених в клопотанні ризиків та беручи до уваги необхідність виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, колегія суддів приймає до уваги обґрунтування сторони обвинувачення щодо необхідності продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, без визначення застави.

Враховуючи вищенаведені відомості, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими сторона обвинувачення обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність продовження такого запобіжного заходу як тримання ОСОБА_1 під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального правопорушення.

Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно недоведення ризиків, заявлених в клопотанні слідчого, спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення слідчим суддею обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст.370 КПК України.

Твердження захисникащодо наявностіу підозрюваного міцних соціальних зв`язків, родини, малолітньої дитини, постійного місця роботи, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ці обставини, виходячи із доводів апеляційної скарги, існували і на час подій, які інкримінуються ОСОБА_1 , і вони не стали стримуючим фактором для останнього при вчиненні протиправного діяння.

Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 наводить доводи з приводу безпідставності продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою через відсутність тяжких наслідків, передбачених ст.67 КК України, повне визнання ОСОБА_1 вини у скоєнні інкримінованого йому діяння, сприяння органу досудового розслідування, проте, виходячи зі стадії процесу досудового розслідування, колегія суддів не може взяти їх до уваги, оскільки дослідження вказаних питань можливо лише під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, з огляду на значимі для цього провадження дані, на переконання колегії суддів, слідчий суддя постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст.7, 176-206, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 30 12 2024 року про продовження щодо підозрюваного за ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 04 лютого 2025 року, без визначення розміру застави, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

О.М. Курило О.Ю. Грошева А.І. Люшня