Постанова

від 21.01.2025 по справі 713/1252/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року м. Чернівці

справа № 713/1252/24

провадження №22-ц/822/67/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Половінкіної Н.Ю.

секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 8 листопада 2024 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Чернівцігаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ.

Позов обґрунтовано наступним. Між сторонами склалися відносини щодо постачання позивачем природного газу відповідачу та отримання природного газу останнім, внаслідок чого у нього виникає обов`язок оплатити позивачу за отриманий ним природний газ.

ТОВ «Чернівцігаз збут» в порядку, передбаченому Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496) розмістило на своєму сайті Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, а також надіслало всім побутовим споживачам заяви-приєднання із супровідним листом по формі, встановленій у постанові НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500, яку споживачам необхідно було підписати та повернути в ТОВ «Чернівцігаз збут».

Згідно з вимогами Правил, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ або факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору постачальником відповідно до вимог цих Правил.

Крім того, у разі незгоди споживача укладати договір з постачальником, споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Також до обов`язків споживача згідно з Правилами належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.

Відповідач не подавав до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припиняв, фактично проводив споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 та частково сплачував за поставлений йому газ, що окремо та в сукупності засвідчує факт його згоди про приєднання до умов Типового договору.

Правилами передбачено, що побутовий споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу, а розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.

Однак, в результаті неналежної оплати за природний газ за період з 12.2021 року по 05.2022 року у відповідача утворилась заборгованість за природний газ перед позивачем, яка станом на день подання позову не сплачена та становить 6667,92 грн.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» заборгованість за природний газ в сумі 6667,92 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та 12000грн. витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 8 листопада 2024 року позов ТОВ «Чернівцігаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернівцігаз збут» заборгованість за природний газ за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року в сумі 6667,92 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 8 листопада 2024 року, відмовити в позові.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, невірно встановлені обставини справи, не враховані надані відповідачем доводи та обґрунтування.

Зазначає, що ним суду першої інстанції було надано копію рахунку № НОМЕР_1 від 13.06.2022 року АТ «Чернівцігаз» зафіксовано шляхом фотофіксації показник лічильника - 9526,32, і дана обставина зафіксовона та відображена в даному рахунку, не оспорюється та підтверджується АТ «Чернівцігаз» Із даного документа, який сформований безпосередньо АТ «Чернівцігаз» вбачається, що станом на 01.05.2022 року показник лічильника був безпідставно завищений та не відповідав дійсним показникам газового лічильника, оскільки із зазначеного вище документа, який сформований позивачем, дійсний показник газового лічильника станом на 01.06.2022 року становив 9526,32.

Що стосується стягнутих витрат на правничу допомогу, то у відзиві на позов зазначив, що є неправильним стягнення витрат на правничу допомогу на користь особи, яка не стоїть на обліку в Державній податковій інспекції як самозайнята особа чи приватний підприємець.

В позовній заяві витрати на правничу допомогу були зазначені в сумі - 9000 грн., а пізніше витрати на правничу допомоги були збільшені до 12000 грн., тобто майже в два рази більші ніж сума позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Чернівцігаз Збут» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, особовий рахунок № НОМЕР_1 , оскільки між сторонами склалися цивільні відносини щодо постачання та споживання природного газу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з 01.11.2021 року до 30.04.2022 року відповідачем спожито 1617,29 куб.м природнього газу, нараховано до сплати 7156,55 грн, сплачено 1281,62 грн, а також 368,63 грн. у травні 2022 року та 120,00 грн. у червні 2022 року. Заборгованість становить 6667,92 грн.

Відповідно до довідки АТ «Чернівцігаз», адресованої ТОВ «Чернівцігаз Збут» про підтвердження факту споживання природного газу споживачем та наявного у нього діючого постачальника газу, АТ «Чернівцігаз», який є Оператором ГРМ підтверджує, що споживач природного газу ОСОБА_1 підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ та проводить споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , ЕІС код 56ХМ40В4750160ЗК. Постачання природного газу зазначеному споживачу по 30.04.2022 року проводило ТОВ «Чернівцігаз Збут» (код ЄДР 39584988).

Згідно витягу з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу поставленого побутовому споживачу його постачальником (ТОВ «Чернівцігаз Збут»), та розподіленого АТ «Чернівцігаз» (Оператором ГРМ) побутовому споживачу, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ, за період з 11.2021 року по 04.2022 року побутовому споживачу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) розподілено об`єм природного газу, поставлений споживачу його постачальником (ТОВ «Чернівцігаз Збут»), в наступній кількості: у 2021 році: 11.2021 року 0 куб.м, 12.2021 385 куб.м; у 2022 році: 01.2022 року 0 куб.м, 2.2022 0 куб.м, 03.2022 1174,99 куб.м, 04.2022 57,3 куб.м.

З копії повідомлення про наявну заборгованість за природній газ від 16.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено, що за його особовим рахунком № НОМЕР_1 існує заборгованість перед ТОВ «Чернівцігаз Збут» у сумі 6667,92 грн..

З виписки банківського платежу, отриманого ТОВ «Чернівцігаз Збут» вбачається, що останній платіж по особовому рахунку № НОМЕР_1 надійшов від ОСОБА_1 14.06.2022 року в сумі 120,00 грн.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.1ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач не подав до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт, відбір природного газу з газорозподільної системи не припиняв, фактично проводив споживання природного газу за адресою:по АДРЕСА_1 , оскільки факт часткової оплати ним у вказаний період спожитого природного газу на рахунок та за реквізитами позивача підтверджує споживання газу, однак оплату здійснював не в повному обсязі.

У відповідності до ч.1ст.11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 37 ч.1ст.1Закону України «Про ринок природного газу»споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно вимог пунктів 17, 27, 32 ч.1ст.1 Закону України «Про ринок природного газу»оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу. Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно вимогст.12 Законупостачання природного газу побутовому споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 40 вищевказаного Закону розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затвердженіПостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затвердженийпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

До обов`язків споживача згідно з пунктом 26 Правил належить укладення договору постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору - припинення відбору (споживання) природного газу з газорозподільної системи.

У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2500 та № 2498 було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам і Типовий договір розподілу природного газу (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 1 грудня 2015 року).

Згідно з пунктом 1.1. Типового Договору він є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу, як товарної продукції, постачальником.

Умови цього договору розроблені відповідно доЗакону України "Про ринок природного газу"та Правил постачання природного газу та є однаковими для всіх побутових споживачів України (пункт 1.2. Типового Договору).

Пунктом 1.3. Типового Договору передбачено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст.633,634,641,642 ЦК Українина невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Статтею 634 ЦК Українивизначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно дост.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно вимог пункту 2.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, крім випадків зміни постачальника природного газу. Об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижче наведених способів: 1) за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період. Якщо об`єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, постачальник зобов`язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об`єму (обсягу) споживання природного газу за даними Оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу (п.п. 4.3, 4.4 Типового договору).

Якщо споживач не погоджується з рахунком постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється. При цьому, споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до постачальника за відповідними роз`ясненнями. У разі отримання такого звернення постачальник зобов`язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз`яснення чи здійснити перерахунок споживачу. До вирішення спору по суті величина нарахування встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 4.11 Типового договору).

Згідно з пунктом 5.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженогопостановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, при здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цьогоКодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цьогоКодексуздійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.

Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Згідно з пунктом 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ побутовий споживач, який розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 1 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 5 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цьогоКодексу. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВттод, Гкал, МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВттод, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ. Отже, визначення обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції оператора ГРМ.

ТОВ «Чернівцігаз Збут» отримувало дані щодо обсягів споживання побутовими споживачами природного газу від ПАТ «Чернівцігаз», тому позивач як постачальник зобов`язаний здійснювати відповідне визначення вартості вказаного Оператором ГРМ об`єму газу та зазначати його в рахунках на оплату.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснював фактичне споживання природного газу та оплачував кошти за спожитий газ, що підтверджується довідкою про розрахунок боргу, витягом з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу поставленого побутовому споживачу його постачальником (ТзОВ «Чернівцігаз Збут») та розподіленого побутовому споживачу, об`єкт якого підключений до газорозподільчої системи Оператора ГРМ, АТ «Чернівцігаз» (як оператором ГРМ), а також - відповідною випискою банківських платежів про отримання ТОВ «Чернівцігаз Збут» від відповідача коштів про оплату послуг споживання газу, однак оплата здійснена не в повному обсязі та наявна заборгованість.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 здійснював фактичне споживання природного газу, зобов`язаний провести розрахунок за спожитий ним газ у повному обсязі.

Факт невиконання споживачем ОСОБА_1 вимог п.4 гл.4 розділу ІХ Кодексу ГРМ щодо щомісячної фактичної передачі показань лічильника газу Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу, відповідачем та його представником не спростований.

Належних і допустимих доказів щодо неправомірності нарахованих обсягів природного газу оператором ГРМ апелянтом не надано.

В апеляційній скарзі відсутній виклад обставин, який би вказував на неправомірність дій позивача щодо нарахування, як постачальником вартості спожитого відповідачем природного газу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за природний газ.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до непогодження з рішенням суду стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У разі недотримання вимог ч.4ст.137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача по справі в суді першої інстанції представляв на підставі довіреності ТОВ «Чернівцігаз Збут» №007.2Др-21-1223 від 12.12.2022 року, адвокат Попов В.Д.

30.11.2017 року між Адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» та ТОВ «Чернівцігаз Збут» був укладений Договір про надання правової допомоги № 38AChrZ491-17.

Дія Договору від 30.11.2017 року № 38AChrZ491-17пролонгувалась на 2018-2024 рокивідповідними Додатковими угодами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції надано : копію звіту від 16.10.2024 року про фактично надані послуги за Додатковою угодою №220 від 08.04.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року №38АСhrZ491-17.

Встановлено, що адвокатом на підставі відповідних договорів було надано позивачу ТОВ «Чернівцігаз Збут» необхідний фактичний обсяг правничої допомоги: 09.04.2024 року - ознайомлення із документами. Здійснення правового аналізу матеріалів справи. Збір доказів. Вивчення судової практики. Визначення правової позиції. Підготовка до суду першої інстанції позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Чернівцігаз Збут» заборгованості за спожитий природний газ, витрачено 1 год.; 15.10.2024 року - ознайомлення із письмовими поясненнями. Підготовка до суду першої інстанції заперечення на письмові пояснення по справі №713/1252/24 за позовом ТОВ «Чернівцігаз Збут» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, витрачено 1 год.; 16.10.2024 року - ознайомлення із відзивом та додатковим відзивом. Підготовка до суду першої інстанції відповіді на відзив по справі №713/1252/24 за позовом ТОВ «Чернівцігаз Збут» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, витрачено 2 год., а всього 4 год.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 є особою похилого пенсійного віку, за станом здоров`я потребує постійного догляду та хворіє. Свої заперечення щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач зазначав у письмових поясненнях в суді першої інстанції, що містяться в матеріалах справи, а також це є доводами апеляційної скарги.

Оцінюючи співмірність, реальність та пропорційність судових витрат, які просить стягнути сторона позивача, а також те, що зазначена категорія справ є справою незначної складності та по них є стала судова практика, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль та знань, враховуючи ціну позову та виходячи з конкретних обставин справи, зокрема фінансового стану обох сторін, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 8 листопада 2024 року в частині відшкодування витрат на правничу допомогу змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю» «Чернівцігаз Збут» витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 ( однієї тисячі ) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді І.Б. Перепелюк

І.Н. Лисак

Н.Ю. Половінкіна