Постанова

від 20.01.2025 по справі 916/2078/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2078/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, Г.І. Діброви,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024, повний текст складено 07.10.2024

у справі №916/2078/24

за позовом Акціонерного товариства ,,УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії ,,Львівська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ"

про стягнення 17 472,62 грн,

головуючий суддя суду першої інстанції: Ю.М. Невінгловська

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року Акціонерне товариство ,,УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії ,,Львівська залізниця" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ", в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 472,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням від 20.03.2023, в частині оплати отриманих послуг.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТРАСТ" на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" заборгованість у розмірі 17472,67 грн та витрати по сплаті судового збору.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що ТОВ "ЕКСІМТРАСТ" в порушення умов договору №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням від 20.03.2023 та приписів чинного законодавства не виконав зобов`язання щодо оплати вартості маневрових робіт, з огляду на що виснував про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" позовних щодо стягнення із ТОВ "ЕКСІМТРАСТ" суми основного боргу у розмірі 17472,62 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ "ЕКСІМТРАСТ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ТОВ «Ексімтраст» має у приватній власності рухомий склад та приймає участь у перевізному процесі, як власник вагонів. Так, 20.03.2023 року між ТОВ «Ексімтраст» (Замовник) та Регіональною філією «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (Виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням №Л/В-23280п/ НЮ, який пролонговано до 31.12.2024 року згідно пункту 7.2 Договору. Технічне обслуговування та ремонт вагонів проводяться на території вагонних депо, пунктів технічного обслуговування вагонів з відчепленням.

Апелянт повідомляє, що протягом 2023 року вагонам №№ 61123014, 60925922, 61121224, 61120184, 60635869, 61205035, 61121927, 61508149, 61123063, 61495149 власності ТОВ «Ексімтраст» було проведено технічне обслуговування з відчепленням, виробничими підрозділами регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за Договором №Л/В-23280п/Ню.

Скаржник зауважує, що підставою для нарахування збору за маневрову роботу при відчеплені вагонів від складу поїзда на шляху прямування стали Акти загальної форми (ГУ-23) №№ 2193 від 24.07.2023, № 1721 від 12.06.2023, № 2519 від 21.08.23, № 2795 від 12.09.23, № 2963 від 24.09.23, № 2981 від 25.09.23, № 3155 від 12.06.23, № 2609 від 14.05.23, № 3655 від 05.04.23, № 3660 від 05.04.23. Між тим, рахунки № 1072 від 16.08.2023, № 1119 від 14.09.2023, № 1143 від 21.09.2023, № 1159 від 29.09.2023, № 1174 від 31.10.2023 року - сплачено Відповідачем в повному обсязі. Рахунки №373 від 12.05.2023, № 957 від 23.06.2023 року, № 531 від 19.06.2023, № 957 від 23.06.2023, - сплачено частково з наданням письмових пояснень та підписанням відповідних Актів наданих послуг із запереченням. Рахунки №1073 від 16.08.2023, № 1120 від 14.09.2023, № 1144 від 21.09.2023, № 1161 від 29.09.2023, № 1175 від 31.10.2023 - у прийнятті та сплаті відмовлено із наданням письмових пояснень та підписанням відповідних Актів наданих послуг із запереченням.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не розмежована сфера діяльності договору перевезення вантажів та договору про надання послуг з технічного обслуговуванню вантажних вагонів з відчепленням та відповідно види маневрової роботи в рамках дії вищезазначених договорів. На думку відповідача, судом першої інстанції не повної мірі досліджені та проаналізовані підстави наявності чи відсутності у позивача для нарахування збору за маневрову роботу у разі відчеплення вагона через його несправність в процесі перевезення вантажу. Так, нормативно-правовими актами України передбачено, закріплено та поетапно розшифровано алгоритм дій учасників перевезення, у разі відчеплення вагона від складу поїзда, через його несправність. Також чітко, визначено коло осіб для кого складання акту загальної форми (ф.-ГУ-23) може бути підставою для матеріальної відповідальності. Вагони по спірному питанню було направлено згідно оформлених залізничних накладних №№ 47268800 від 09.06.2023 (вагон № 61237939, 61335378), 21463 від 14.05.2023 (вагон № 60638574), 47295639 від 10.06.2023 (вагон № 60635869), 45102902 від 22.07.2023 (вагон №61205035), № 32762 від 18.08.2023 (вагон № 61121927), № 34384 від 08.09.2023 (вагон № 61508149), № 46309571 від 23.09.2023 (вагон № 61123063), № 46283941 від 21.03.2023 (вагон № 61495149), № 46063368 від 02.04.2023 (вагон № 61121224, 61120184). В жодному з цих відправок ТОВ «Ексімтраст» не є стороною договору перевезення. Розрахунки за гарантовано технічне обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів з відчепленням здійснюється в рамках Договору №Л/В/-23280п/НЮ від 20.03.2023. Так, на виконання умов договору ТОВ «Ексімтраст» в повному обсязі сплатило за технічне обслуговування вагонів, згідно наданих рахунків, з чим погоджується та не заперечує АТ «Укрзалізниця».

Також апелянт зазначає, що залізницею не нараховується збір за маневрову роботу при забиранні вагонів з під`їзної колії депо після проведення технічного обслуговування з відчепленням та включенням вагонів до складу вантажних поїздів на зазначених вище станціях та не оформлюються будь-які акти. При цьому стягується збір за забирання вагонів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Так, позивач зазначає, що ним належними та допустимими доказами підтверджено факт надання послуг передбачених Договором №Л/В-23280п/НЮ від 20.03.2023 про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, а відтак доводи наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів: Я.Ф.Савицького, Г.І. Діброви, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2078/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 у справі №916/2078/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

01.11.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №916/2078/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 у справі №916/2078/24. Встановлено позивачу строк до 22.11.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 22.11.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

Згідно із частинами першої, другої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду ціну позову у даній справі, апеляційним господарським судом постановлено здійснювати перегляд оскаржуваного рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.11.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія розглядала вказану апеляційну скаргу у розумний строк.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

20.03.2023 між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТРАСТ" (Замовник) було укладено Договір №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням (Договір), за умовами п. 1.1. якого, Виконавець зобов`язується протягом дії цього Договору за дорученням Замовника надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів в обсязі ТОв-1 і ТОв-2 (надалі по тексту - ТОв), що є власністю Замовника, знаходяться в його користуванні на законних підставах, (оренда, лізинг, оперування відповідно до інформаційної довідки "Картотечні дані СОСВАГ УЗ - 2610У", тощо), несправність яких виявлена в районі обслуговування Виконавця, а Замовник зобов`язується сплатити рахунки за надані послуги.

Відповідно до п. 1.2. Договору, необхідність проведення вантажному вагону ТОв визначають оглядачі вагонів з боку Виконавця, відповідно до "Правил технічної експлуатації залізниць України", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та "Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації", яка затверджена наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 за №417-Ц (ЦВ-0043), з метою забезпечення безпеки руху та збереження вантажів, що перевозяться.

Згідно п. 1.3. Договору, усунення Виконавцем несправностей, що виникли під час експлуатації вантажних вагонів Замовника, виконується згідно з вимогами таких нормативних документів: СТП 04-021:2020 "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила технічного обслуговування з відчепленням" що затверджено та введено в дію протокольним рішенням Правління АТ "Укрзалізниця" від 01.10.2020 №LI-45/83; СТП 04-102:2021 "Вагони вантажні. Технічне обслуговування, правила з підготовки вантажних вагонів до перевезень", що затверджено та введено в дію протокольним рішенням Правління АТ "Укрзалізниця" від 20.05.2021 № Ц-56/56 та "Правил експлуатації власних вантажних вагонів", що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 №17.

У п. 1.4. Договору сторони погодили, що послуги за цим Договором надаються Замовнику на усіх станціях розташування пунктів технічного обслуговування вагонів з відчепленням (далі по тексту - ПТОв) Виконавця в межах регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на умовах 100% передоплати. При виявленні Виконавцем в експлуатації вагону Замовника з несправностями, які неможливо усунути на станції виявлення, Виконавець визначає пункт ремонту в межах регіональної філії "Львівська залізниця", який виконає ремонт і за згодою Замовника та оформленням ним перевізного документу, направляє вагон у ремонт. Така передислокація проводиться за рахунок Замовника.

Згідно п. 2.1. Договору, виконання ТОв з відчепленням підтверджується шляхом оформлення повідомлення форми ВУ-23М (з подальшою передачею до ПОЦ УЗ повідомлення 1353 з кодом робіт 4 (або 3) в полі 5 - вид ремонту або обслуговування), оформлення повідомлення ВУ-36М (з подальшою передачею до ПОЦ УЗ повідомлення 1354) та оформлення Листка обліку комплектації вантажного вагону ВУ-35Р-М (з подальшою передачею до ГОЦ УЗ повідомлення 4634). Послуги надаються на підставі складеної дефектної відомості ВУ-22.

Відповідно до наказу Міністерства Інфраструктури України від 29.01.2015 №17 та розпорядження керівництва АТ "Укрзалізниці" від 16.06.2021 №Ц-4-91/2264-21 представник Виконавця на станції оформлення повідомлення форми ВУ-23М, надсилає на станцію місцезнаходження (приписки) власника (орендаря, оператора) телеграфне повідомлення про відчеплення вагона до неробочого парку, та про необхідність внесення передоплати за ремонт вагона (на електронну адресу eximtrast@ukr.net).

Положеннями п. 2.2. Договору передбачено, що термін виконання ТОв кожного вагону Замовника не повинен перевищувати двох діб у вантажному стані, та чотирьох діб у порожньому стані, з моменту отримання передоплати за ремонт вагону на станції виконання технічного обслуговування з відчепленням. У разі збільшеного обсягу робіт (кузовних та інших) вантажним вагонам Замовника, або відсутності запасних частин для ремонту, термін виконання ТОв збільшується на строк, погоджений Сторонами.

За умовами п. 2.10. Договору, після виконання ТОв вагонів Замовника з відчепленням Виконавець зобов`язується разом з актом виконаних робіт надати Замовнику наступні документи не пізніше десятого числа місяця наступного за звітним:

рахунок;

завірену копію повідомлення форми ВУ-23М (з 1353) ;

завірену копію повідомлення форми ВУ-36М (з 1354) ;

акт форми ВУ-25M (при наявності);

акт-рекламацію форми ВУ-41 з матеріалами розслідування (у випадку усунення несправностей, пов`язаних з неякісним попереднім ремонтом вагона та його вузлів);

дефектну відомість форми ВУ-22;

фактичну калькуляцію на ремонт вагону;

завірені колії ВУ-35Р, ВУ-35Р-ГО-М;

акт наданих послуг.

Зі сторони Виконавця Акти приймання-передачі наданих послуг та інші документи, пов`язані з виконання сторонами зобов`язань за договором підписують щонайменше двоє уповноважених осіб регіональної філії "Львівська залізниця", а саме: начальник служби вагонного господарства (або особа, що виконує його обов`язки), заступник начальника служби вагонного господарства (або особа, що виконує його обов`язки), головний інженер служби вагонного господарства (або особа, що виконує його обов`язки), начальник вагонного депо (або особа, що виконує його обов`язки) у двох екземплярах.

Згідно п. 2.11. Договору, перевірка якості проведеного ТОв здійснюється Виконавцем на підставі "Положення про організацію контролю за якістю продукції на заводах та вагонних і локомотивних депо", що підтверджується складанням повідомлення форми ВУ-36М та підписується посадовою особою, яка має право приймання вагонів після ремонту (технічного обслуговування з відчепленням).

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки здійснюються на підставі підписаних Актів наданих послуг.

Зі сторони Виконавця Акти наданих послуг, а також усі інші Акти, що передбачені умовами цього Договору, підписуються уповноваженими працівниками підрозділів регіональної філії, що мають відповідні довіреності з урахуванням вимог Статуту Виконавця "правила двох підписів".

За умовами п. 3.2. Договору, замовник здійснює 100% (стовідсоткову) передоплату вартості робіт протягом 2 (двох) банківських днів з дати виписки рахунку направленого на електрону адресу вказану в пункті 2.1. цього Договору, окремо за кожний вагон (партію вагонів). Сума передоплати розраховується виробничим підрозділом Виконавця - ВЧД, на підставі даних про кількість вагонів та орієнтовну вартість ремонту одного вагону Замовника, та не є остаточною ціною ремонту.

Орієнтована вартість виконання ТОв з відчепленням одного вагону складає 9000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 коп.), в т.ч. ПДВ 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот грн 00 коп.).

Остаточна вартість ремонту визначається за Актами наданих послуг/виконаних робіт та окремими рахунками за роботи, що виконані у межах цього Договору.

Остаточний розрахунок за цим Договором між Сторонами проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати виписки Акту(ів) наданих послуг/виконаних робіт Замовником. Плата за відповідальне зберігання усіх запчастин, що знаходяться на відповідальному зберіганні, нараховується згідно калькуляції ВЧД, та оплачується Замовником протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку від Виконавця.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати витиски вказаних документів та рахунку Замовником.

Відповідно до п. 3.4. Договору, витрати Виконавця з оформлення перевізних документів, подачі/забирання, простою на тракційних коліях ВЧД з вини Замовника, відправки вагонів оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником згідно тарифного керівництва та документів, наданих станцією.

Витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт, подачі/забирання на/з ремотні/них колії/й депо вагонів, які повернулись з території інших держав пошкодженими та на які оформлені Акти форми "Додаток 2 до ПГВ" ("Правила пользования вагонами в международном сообщении."), на виконання додаткових ремонтних робіт (не пов`язаних з пошкодженням вагонів, які повернулись з території інших держав) та витрати на проведення перевірки роботи гальмівної системи, та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого(их) рахунку(ів) Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією.

Витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого(их) рахунку(ів) Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією.

У п.3.5. Договору сторони погодили, що вагонам, яким було проведено не якісний ремонт того або іншого вузла вагону, по яким вже були проведені розрахунки по будь-якому з підрозділів Виконавця-протягом гарантійного терміну згідно оформленого акту-рекламації ВУ-41, до сплати Замовнику не пред`являються та Замовником не сплачуються.

Згідно п. 3.6. Договору, платежі, передбачені цим Договором, здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця, з обов`язковим відображенням цифрового номеру виробничого підрозділу виконавця (ВЧД) в призначенні платежу. Датою отримання платежів є момент зарахування банком коштів на поточний рахунок Виконавця.

Адреси та реквізити виробничих підрозділів Виконавця, що виконують ТОв вагонам Замовника зазначені у додатку 1 до цього договору.

Положеннями п. 5.2. Договору передбачено, що Замовник, в разі несвоєчасного проведення платежів передбачених цим Договором, сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені, за кожен день затримки проведення платежів, а у разі порушення термінів оплати більше ніж на 30 днів, додатково сплачує Виконавцю штраф в розмірі 7% від суми боргу.

За умовами п. 5.3. Договору, за порушення передбачених п.2.2 цього Договору термінів виконання ТО Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно наданих послуг, за кожну добу прострочення виконання ТО кожного вагону, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені, за кожен день прострочення надання послуг.

Згідно п. 7.1. Договору, він набирає чинності з дати підписання сторонами та, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2023 та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Закінчення строку дії цього Договору: якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору із пропозицією до іншої Сторони про припинення його дії, то Договір вважається пролонгованим на тих же умовах строком на 1 (один) рік (п. 7.2. Договору).

У п. 12.5. Договору, Сторони домовилися, що листування між ними здійснюється шляхом направлення надання однією Стороною відповідних повідомлень (кореспонденції) іншій Стороні на її адресу, що визначена у розділі Договору "Місцезнаходження та реквізити Сторін". Підтвердженням факту відправлення повідомлення (кореспонденції) є поштова квитанція або інший поштовий документ, який підтверджує факт відправки або вручення (отримання) такого повідомлення, Листування між Сторонами цього Договору також може здійснюватися засобами електронної пошти, яка зазначена у розділі Договору "Місцезнаходження та реквізити Сторін". При цьому, Сторони керуються вимогами Закону України "Про/ електронні документи та електронний документообіг", тобто Сторона - Адресат повідомлення має в обов`язковому порядку надати підтвердження факту одержання нею такого повідомлення. Таке підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа, вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Додатком №1 до Договору є Перелік вагонних депо регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця".

На виконання вимог вищезазначеного договору позивачем:

1) 12.05.2023 відповідачу виставлено рахунок №373, який включав, у тому числі збір за маневрову роботу на суму 3618,96 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі актів загальної форми про початок та кінець затримки вагонів №№3652, 3655, 3659, 3660, які стали основою для складення відомості плати за користування вагонами №№05040237, 05040241 та відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №05040236, 05040240 на загальну суму 3007,40 грн без ПДВ (з ПДВ 3618,96 грн));

2) 19.06.2023 відповідачу виставлено рахунок №531, який включав у тому числі збір за маневрову роботу та плату за користування вагонами (пункти 7, 8, 9) на суму 3027,07 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі актів загальної форми про початок та кінець затримки вагонів №№2608, 2609, 3148, 3155, які стали основою для складення відомості плати за користування вагонами №№61237939,14050857, 08060990 та відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №12061021, 14050856 на загальну суму 2506,16 грн без ПДВ (з ПДВ 3027,07 грн));

3) 23.06.2023 відповідачу виставлено рахунок №957, який включав у тому числі збір за маневрову роботу на суму 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагонів №1721, який став основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №12060458 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн);

4) 16.08.2023 відповідачу виставлено рахунки 1072 та 1073; 1073 - за маневрову роботу, в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагону №2193, який став основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №25070582 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн));

5) 14.09.2023 відповідачу виставлено рахунки 1119 та 1120; 1120 за маневрову роботу в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагону №2519, який став основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №21080672 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн));

6) 21.09.2023 відповідачу виставлено рахунки 1143 та 1144; 1144 за маневрову роботу, в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагону №2795, який став основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №12090732 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн));

7) 29.09.2023 відповідачу виставлено рахунки 1159 та 1161; 1161 за маневрову роботу, яка в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагону №2981, який став основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №26090768 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн));

8) 29.09.2023 відповідачу виставлено рахунки 1174 та 1175; 1175 за маневрову роботу, в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ (дану суму нараховано на підставі акту загальної форми про початок та кінець затримки вагону №2963, які стали основою для складення відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №25090767 на загальну суму 1503,70 грн без ПДВ (з ПДВ 1804,44 грн)).

Відповідачу неодноразово було направлено претензії з вимогою сплатити заборгованість, зокрема вих. №: ВЧДЕ-8-2/471 від 03.07.2023, ВЧДЕ-8-2/546 від 04.08.2023, 354 від 11.09.2023, 371 від 25.09.2023,397 від 30.10.2023, 222 від 30.11.2023.

Однак відповідач відмовлявся сплачувати збір за маневрову роботу стверджуючи, що нарахування даних платежів і зборів є безпідставним, що вбачається із листів- відповідей відповідача, а саме вих №: 13/11-23 від 09.11.2023, 34/09-23 від 26.09.2023, 33/08-23 від 23.08.2023,06/08-23 від 04.08.2023, 16/07-23 від 12.07.2023, 09/07-23 від 06.07.2023.

На підтвердження здійснення ремонтно-відновлювальних робіт на вагоні та їх обсягу, до матеріалів справи додано дефектні відомості на вагони: 60638574, 61120184, 61121224, 61121927, 61123014, 61205035, 61237939, 61335378, 61495149, 61508149, 61123063, 60635869, 60925922.

Також матеріали справи містять Повідомлення на ремонт або технічне обслуговування вагонів, а також про приймання вантажних вагонів із ТОв 2 .

При цьому, згідно матеріалів справи ТОВ "ЕКСІМТРАСТ", передало власні вагони в оренду на підставі Договору оренди № 2802/23-ОР від 28.02.2023 року з ТОВ "Центр транспортного обслуговування" (ТОВ "ЦТО"), з наданням письмового погодження, щодо укладання договорів суборенди. ТОВ "ЦТО" уклало договір суборенди № 2805-23 від 28.02.2023 року з ТОВ "Міжнародний транспортний оператор" (ТОВ "МТО"), з внесенням в базу даних "Вантажні вагони компаній-операторів" інформацію, щодо передачі вагонів в операторське управління ТОВ "МТО". Згідно умовам вищезазначених договорів, поточні ремонти власного рухомого складу з відчепленням або без відчеплення його від поїзда проводиться за власний рахунок ТОВ "ЕКСІМТРАСТ".

На підтвердження перевезення вантажів за цим договором до матеріалів справи додано накладні, що не заперечується сторонами.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Так, як встановлено судом, не заперечується сторонами, між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТРАСТ" (Замовник) виникли господарські зобов`язання, підставою яких є Договір №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням (Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язується протягом дії цього Договору за дорученням Замовника надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів в обсязі ТОв-1 і ТОв-2 (ТОв), що є власністю Замовника, знаходяться в його користуванні на законних підставах (оренда, лізинг, оперування відповідно до інформаційної довідки "Картотечні дані СОСВАГ УЗ - 2610У", тощо), несправність яких виявлена в районі обслуговування Виконавця, а Замовник зобов`язується сплатити рахунки за надані послуги.

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України, статтею 901 якого (що міститься в главі 63 "Послуги. Загальні положення" розділу ІІІ "Окремі види зобов`язань" книги п`ятої "Зобов`язальне право") передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальне правило статті 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Правил експлуатації власних вантажних вагонів (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 № 17 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р. за № 168/26613), а саме п. 4.2., яким передбачено, що при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. Згідно п. 6.3.даних Правил, розрахунки за гарантоване обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством).

Відповідно до п. 1.2. Договору, необхідність проведення вантажному вагону ТОв визначають оглядачі вагонів з боку Виконавця, відповідно до "Правил технічної експлуатації залізниць України", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411 та "Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації", яка затверджена наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 за №417-Ц (ЦВ-0043), з метою забезпечення безпеки руху та збереження вантажів, що перевозяться.

Згідно п. 1.3. Договору, усунення Виконавцем несправностей, що виникли під час експлуатації вантажних вагонів Замовника, виконується згідно з вимогами таких нормативних документів: СТП 04-021:2020 "Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила технічного обслуговування з відчепленням" що затверджено та введено в дію протокольним рішенням Правління АТ "Укрзалізниця" від 01.10.2020 №LI-45/83; СТП 04-102:2021 "Вагони вантажні. Технічне обслуговування, правила з підготовки вантажних вагонів до перевезень", що затверджено та введено в дію протокольним рішенням Правління АТ "Укрзалізниця" від 20.05.2021 № Ц-56/56 та "Правил експлуатації власних вантажних вагонів", що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України 29.01.2015 №17.

У п. 1.4. Договору сторони погодили, що послуги за цим Договором надаються Замовнику на усіх станціях розташування пунктів технічного обслуговування вагонів з відчепленням (далі по тексту - ПТОв) Виконавця в межах регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на умовах 100% передоплати. При виявленні Виконавцем в експлуатації вагону Замовника з несправностями, які неможливо усунути на станції виявлення, Виконавець визначає пункт ремонту в межах регіональної філії "Львівська залізниця", який виконає ремонт і за згодою Замовника та оформленням ним перевізного документу, направляє вагон у ремонт. Така передислокація проводиться за рахунок Замовника.

Відповідно до п. 3.4. Договору, витрати Виконавця з оформлення перевізних документів, подачі/забирання, простою на тракційних коліях ВЧД з вини Замовника, відправки вагонів оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником згідно тарифного керівництва та документів, наданих станцією.

Витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт, подачі/забирання на/з ремотні/них колії/й депо вагонів, які повернулись з території інших держав пошкодженими та на які оформлені Акти форми "Додаток 2 до ПГВ" ("Правила пользования вагонами в международном сообщении."), на виконання додаткових ремонтних робіт (не пов`язаних з пошкодженням вагонів, які повернулись з території інших держав) та витрати на проведення перевірки роботи гальмівної системи, та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого(их) рахунку(ів) Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією.

Витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого(их) рахунку(ів) Виконавця, протягом 5 (п?яти) банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією.

Як вбачається із пункту 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 31.08.2005 №507, маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.

Маневри - це будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.

Як встановлено судом, в межах даного Договору Залізницею надано послуги відповідачу, а саме проведено маневрову роботу, для оплати якої виставлено наступні рахунки:

1) Виробничим підрозділом "Експлуатаційне вагонне депо Ковель" (ВЧДЕ-8)№373 від 12.05.2023 (на підставі документів станції Ковель), №531 від 19.06.2023 (на підставі документів станції Ізов);

2) Виробничим підрозділом "Ремонтне вагонне депо Здолбунів" (ВЧДР-7)№957 від 23.06.2023, №1073 від 16.08.2023, №1122 від 14.09.2023, №1444 від 21.09.2023, №1161 від 29.09.2023, №1175 від 31.10.2023 (на підставі документів станції Здолбунів).

Таким чином відповідачу було нараховано вартість маневрових робіт у загальній сумі 17472,67 грн з ПДВ.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, оплату рахунків відповідач здійснював у повному обсязі, окрім виставлених рахунків передбачених п. 3.4. Договору, а саме в частині проведених маневрових робіт.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Між тим, матеріали справи не містять доказів оплати ТОВ "ЕКСІМТРАСТ" заборгованості за маневрові роботи у розмірі 17 472,62 грн.

Відповідно до п. 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Відповідно до абз.2 п.4.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17 (далі - Правила № 17), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за №168/26613 для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.

Абзац 4 вказаного пункту передбачає, що у разі відсутності договору про гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів вагоноремонтне підприємство, у районі обслуговування якого відчеплено вагон, надсилає за місцезнаходженням власника (орендаря, оператора) запит про ремонт вагона. Власник самостійно вирішує питання ремонту таких вагонів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що твердження скаржника про те, що наслідки комерційних та/або технічних несправностей несе сторона Договору перевезення вантажу, згідно перевізного документу (транспортної накладної), тобто вантажовідправник, одержувач або залізниця не передбачено ні Статутом залізниць України, ні Правилами перевезень вантажів, а є лише власним висновком, оскільки в силу вимог Правил експлуатації власних вантажних вагонів укладення договору про технічне обслуговування вагонів є прерогативою саме власника, орендаря чи оператора вагонів, а не вантажовідправника.

Відповідно п. 3.4. Договору №Л/В-23280п/НЮ, витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії, оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів наданих станцією.

Пункт 3.3. Договору передбачає, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки вказаних документів та рахунку Замовником.

Відповідно до вимог п.9.1 Правил технічної експлуатації залізниць України, рухомий склад має утримуватися у справному стані.

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Частиною 2 Статуту залізниць України передбачено, що зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі - Правила № 113) визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Отже, положеннями законодавства України та договором №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням, що укладений між позивачем та відповідачем, який на даний момент є діючим, передбачено обов`язок власника вагонів здійснювати плату за користування вагонами та маневрову роботу.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що збір за маневрова роботу є подвійним нарахуванням, за оплачену послугу подавання/забирання вагонів, та погоджується з висновком суду першої інстанції, що діючим законодавством не ототожнюються поняття "подавання, забирання вагонів" та "маневрова робота".

Таким чином, ТОВ "ЕКСІМТРАСТ", в порушення умов договору №Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням від 20.03.2023 та приписів чинного законодавства не виконало зобов`язання щодо оплати вартості маневрових робіт, з огляду на що, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 у справі №916/2078/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Я.Ф. Савицький