Постанова

від 18.12.2024 по справі 925/291/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 925/291/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024

у справі № 925/291/24 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до 1. Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 209 972,77 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про:

- визнання недійсними додаткових угод № 3 від 12.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 13.07.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 08.09.2021, № 8 від 14.09.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 04.11.2021, № 12 від 05.11.2021 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ «Черкасиенергозбут»;

- стягнення заборгованості в розмірі 209 972,77 грн на підставі договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ «Черкасиенергозбут».

Позовні вимоги мотивовано тим, що Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького за процедурою відкритих торгів проведено закупівлю 450000кВт*год електричної енергії ДК 021:2015:09310000-5. Місце поставки товарів: 18031, Україна, Черкаська область, м. Черкаси, навчальний корпус № 1 - бульвар Шевченка, 81; навчальні корпус № 2 - вул. Дашковича, 22; навчальний корпус № 3 - бульвар Шевченка, 79; навчальний корпус - № 4, допоміжні приміщення - вул. Дашковича, 24; допоміжні приміщення - вул. Хрещатик, 51, бібліотечний комплекс - вул. Університетська, 22, їдальня - вул. Хрещатик, 66, агробіостанція - вул. Максима Залізняка, 34, бізнес інноваційний центр - бульвар Шевченка, 205. Дата доставки: до 31 грудня 2021. Джерело фінансування закупівлі - кошти державного бюджету. Очікувана вартість предмета закупівлі 1 650 022,20 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів 12.01.2021 оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2021-01- 12-000203. Єдиним критерієм вибору переможця була ціна.

За результатами проведення торгів переможцем визнано ТОВ «Черкасиенергозбут» з найнижчою ціновою пропозицією.

22.02.2021 між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького (далі - Замовник, Університет) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі - Учасник) укладено договір про закупівлю електричної енергії № 71011000255, у відповідності до якого Учасник зобов`язується здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії (ДК 021:2015: код 09310000-5 - Електрична енергія ) за об`єктом (об`єктами) Замовника, зазначеними в листі-повідомленні, починаючи з 00 годин 00 хвилин 01 секунди до 24 години 00 хвилин доби впродовж всього строку дії Договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього Договору а Замовник зобов`язується прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього Договору (п. 2.1 договору).

Загальна сума розрахунків за цим Договором становила 818 999,00 грн, в тому числі ПДВ 136 499,83 грн. за весь строк дії Договору (п. 5.2 договору).

Загальний обсяг споживання електричної енергії Замовником за цим Договором становив 450 000 кВт*год (п. 5.3 договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).

26.02.2021 сторонами договору укладено додаткові угоди № 1 та № 2 про внесення змін до договору про закупівлю електричної енергії № 71011000255 від 22.02.2021, якими зменшено ціну за одиницю товару. Визначено, що ціна за 1 кВт*год склала 1,819992 грн. з ПДВ. Підставами укладення вказаних додаткових угод стало набрання чинності 01.01.2021 Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353.

12.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 3, якою збільшено ціну за одиницю товару через коливання ціни на ринку у бік збільшення. Відповідно вартість 1 кВт*год почала становити 1,849044 грн з ПДВ, з розрахунку 818 995,21 грн з ПДВ (ціна Договору): 442 929 кВт*год (обсяг товару). Вказані зміни у Договорі поширюються на період до внесення змін до договору, з 01.03.2021.

11.05.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою збільшено ціну до 1,98202572 грн з ПДВ за 1 кВт*год, а обсяг постачання зменшено до 413 211 кВт*год, а період застосування визначено з 01.04.2021).

13.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 5, якою збільшено ціну (від найнижчої ціни за додатковою угодою № 2 від 26.02.2021) до 1,810212 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год), а обсяг зменшено - до 391 379 кВт*год (застосовується з 01.06.2021).

11.08.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 6, в наслідок чого вартість ціни 1 кВт*год зросла до 1,991052 грн з ПДВ (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год), а обсяг поставки зменшено до 374 123 кВт*год.

Додатковою угодою № 7 від 08.09.2021 сторони зменшили обсяг поставки до 361 988 кВт*год. Загальна сума розрахунків за цим Договором становить 2,189952 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год).

Додатковою угодою № 8 від 14.09.2021 сторони домовилися про зменшення обсягу поставки до 351 531 кВт*год, в результаті чого загальна сума розрахунків за цим Договором становила 2,408724 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год).

Додатковою угодою № 9 від 12.10.2021 сторони зменшили обсяг поставки до 344 374 кВт*год. Загальна сума розрахунків за цим Договором становить 2,625264 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год).

Також, 12.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 10, за якою вартість 1 кВт*год зросла до 2,789604 гри з ПДВ (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год), при цьому зменшено обсяги поставки до 340 276 кВт*год.

Додатковою угодою № 11 від 04.11.2021 сторони зменшили обсяг поставки до 336 332 кВт*год. Загальна сума розрахунків за цим Договором становить 3,06828 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год).

Додатковою угодою № 12 від 05.11.2021 сторони зменшили обсяг поставки до 333 763 кВт*год. Загальна сума розрахунків за цим Договором становить 3,374796 грн з ПДВ за 1 кВт*год (без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії 293,93 грн/МВт*год).

Додатковою угодою № 13 від 16.11.2021 сторони зменшили обсяг поставки до 332 942 кВт*год. та зменшили суму Договору на 3 060,28 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, прокурор вказував, що додаткові угоди № № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 до Договору укладені з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, а тому мають бути визнані недійсними, як такі, що не відповідають вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а грошові кошти у розмірі 209 972,77 грн, що перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов укладеного на публічних торгах договору, підлягають стягненню на користь Міністерства освіти і науки України.

Відповідач-2 проти позову заперечував, зазначав, що укладення між сторонами відповідних додаткових угод до Договору були обумовлені коливанням цін за електричну енергію на ринку в бік збільшення, інформація про що постачальником отримувалася з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» на ринку «на добу наперед» та Черкаської торгово-промислової палати.

Також відповідач-2 звертав увагу суду на ту обставину, що підвищення ціни після укладення Договору було не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), а відтак укладення додаткових угод та збільшення ціни за одиницю товару було необхідним для того, щоб виконання умов укладеного договору для ТОВ «Черкасиенергозбут» не було збитковим.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди № 3 від 12.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 13.07.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 08.09.2021, № 8 від 14.09.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 04.11.2021, № 12 від 05.11.2021 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького (код 02125622) та ТОВ «Черкасиенергозбут» (код 42474208).

Стягнуто з ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь Міністерства освіти і науки України 209 972,77 грн як безпідставно отриманих. Стягнуто з Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на користь Черкаської обласної прокуратури 16 714,80 грн на відшкодування сплаченого судового збору. Стягнуто з ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь Черкаської обласної прокуратури 16 714,80 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при укладенні спірних додаткових угод сторони не посилалися на жодну довідку чи інший документ, яка б засвідчувала ріст ціни на електроенергію в період укладення кожної Додаткової угоди до Договору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважав, що додаткові угоди № 3 від 12.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 13.07.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 08.09.2021, № 8 від 14.09.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 04.11.2021, № 12 від 05.11.2021 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021 між відповідачами суперечать нормам Цивільного кодексу України та Закону № 922-VIII і, як оспорюванні, підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення.

При цьому суд встановив, що Університет не доотримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» електричної енергії на суму 209 972,77 грн, з розрахунку 815 924,55 грн (фактично сплачено) - 605 951,78 грн (підлягало до сплати за ціною, що існувала відповідно до положень додаткової угоди № 2).

Отже ці кошти, як безпідставно сплачені за недійсними додатковими угодами в сумі 209 972,77 грн на підставі договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021, укладеного між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ТОВ «Черкасиенергозбут», мають бути повернуті відповідачем-2 (ТОВ «Черкасиенергозбут») на користь - Міністерства освіти та науки України.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 12.04.2021, ТОВ «Черкасиенергозбут» звернулось, через підсистему «Електронний суд», до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 07.10.2024, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 по справі № 925/291/24 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 12.04.2021, стягнення коштів у сумі 9 670,93 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Заступника керівника Черкаської обласної прокуратурив інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 12.04.2021 та стягнення коштів у сумі 9 670,93 грн відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято за неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказував, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення були враховані аргументи прокурора, на які він не посилався як на підставу позову, що порушує принцип змагальності та надає очевидні переваги прокуратурі.

На думку апелянта, на відсутність документів, що підтверджують коливання ціни прокурор у позові не посилався, тому відповідач їх не подавав.

У зв`язку з чим, скаржником в апеляційній скарзі викладено прохання прийняти до розгляду докази, що не були подані до суду першої інстанції, а саме: завірену копію листа від 05.04.2024 № вих. 897/01 з доказами направлення Черкаському національному університету імені Богдана Хмельницького (фіскальний чек, опис).

ТОВ «Черкасиенергозбут» вважає, що та обставина, що ЧНУ ім. Б.Хмельницького не надав прокуратурі довідок під час перевірки не може бути підставою недійсності оскаржуваних додаткових угод.

ТОВ «Черкасиенергозбут» наголошувало на тому, що надало суду усі документи, на підставі яких здійснювалось укладення додаткових угод, і контрагент Товариства не заперечував їх отримання разом з проектами додаткових угод, тож підняття ціни відбувалось на законних та обґрунтованих підставах.

За доводами скаржника, у разі визнання Північним апеляційним господарським судом правомірним укладення додаткової угоди № 3 від 12.04.2021, сума, яка буде підлягати стягненню на користь Міністерства освіти і науки України, становитиме - 200 301,84 грн з ПДВ.

Скаржник твердив, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача-1 щодо того, що застосоване у позові прокуратури тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не ґрунтується на змісті Закону і буде порушенням ч. 1 ст. 57 Конституції України; якщо закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, то застосування (тлумачення) такого Закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього Закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки (постанова Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 911/1330/21, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20). Згідно з методом чесного читання правової норми підхід до тлумачення, який розпочинається і завершується на тому, що каже текст, і що у ньому об`єктивно мається на увазі (постанова Верховного Суду від 12.01.2023 в справі № 334/9179/21, від 12.01.2023 у справа № 761/13085/14-ц, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21). Концепція «розумного законодавця» означає, що суддя має не стільки орієнтуватись на дійсні наміри законодавця, який ухвалив закон у минулому, скільки тлумачити закон так, як його міг би розуміти уявний розумний законодавець, якби ухвалював закон саме сьогодні; помилки держави не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також скаржник наголошував на тому, що у разі визнання недійсними додаткових угод суд повинен застосувати двосторонню реституцію, а у випадку неможливості повернення контрагентом спожитої електричної енергії - стягнути з контрагента вартість спожитої електроенергії за визнаними недійсними додатковими угодами за цінами, що існують на час відшкодування.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» в апеляційній скарзі просило суд поновити строк на апеляційне оскарження, вказуючи, що отримав повний текст рішення 15.09.2024, що підтверджується карткою руху документу в підсистемі «Електронний суд», тож має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, адже останній день двадцятиденного строку на оскарження судового рішення припадає на 05.10.2024, що є вихідним днем, тому останнім днем для подання апеляційної скарги є 07.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» - залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів 08.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2024. Зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24 на час апеляційного розгляду.

10.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Черкаської обласної прокуратури надійшли пояснення, в яких прокурор наголошував на тому, що у судових засіданнях від 27.07.2024, 07.08.2024, 16.08.2024 були присутні представники товариства і в тому числі були обізнані про судове засідання 02.09.2024, у яке відповідач не з`явився, не повідомив про причини неявки. У силу вимог ч. 1 ст. 202 ГПК України вказана неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Крім того, судом було досліджено докази подані апелянтом як підстава для укладення оскаржуваної додаткової угоди № 3, зокрема, інформаційна довідка щодо середньозважених цін на електричну енергію на РДН в торговій зоні ОЕС України, експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-328 від 26.03.2023, у яких порівнюються ціни першої декади з другою декадою березня 2021 року. Тоді як, оскаржувана додаткова угода регулює ціну на товар з 01.03.2021, а попередня додаткова угода щодо встановлення ціни укладена та встановлює ціну з 26.02.2021.

На переконання прокуратури надані відповідачем-2 докази як підстава для укладення додаткової угоди № 3 охоплює ціни, які існували у період часу після укладення оспорюваного правочину, як наслідок не можуть вважатись доказом наявності росту ціни на період часу з моменту укладення попередньої додаткової угоди до укладення наступної.

17.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, скаржник просив залишити без розгляду заяву прокуратури від 10.12.2024 та зауважував, що аргументами заяви прокуратури по суті є відзивом на апеляційну скаргу не спростовано обставин необхідності застосування у вирішенні даної справи правової позиції, викладеної в постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 та постанові ВС від 13.02.2024 у справі № 911/1330/21 щодо застосування найбільш сприятливого для особи способу тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У судове засідання 18.12.2024 з`явились прокурор та представник відповідача-2. Позивач та відповідач-1 у судове засідання 18.12.2024 уповноважених представників не направили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про залишення без розгляду заяви прокуратури від 10.12.2024, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні такого клопотання.

Розглянувши доводи апелянта, заслухавши позицію прокурора, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Щодо долучених скаржником до апеляційної скарги доказів, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції, а саме: копії листа від 05.04.2024 № вих. 897/01 з доказами направлення (фіскальний чек, опис), колегія суддів дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).

Отже, колегія суддів зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Отже закон покладає на відповідача обов`язок подати суду всі наявні в нього докази разом з поданням відзиву (частини 1, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач на виконання встановленого ст. 80 ГПК України обов`язку та на спростування заявленого прокурором позову до відзиву на позовну заяву не долучив доказів, що підтверджують підстави для внесення змін до договору у зв`язку з коливанням ціни на електроенергію.

Колегія суддів зауважує, що скаржником не заявлено обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів.

За таких обставин докази долучені апелянтом до апеляційної скарги не приймаються до розгляду у відповідності до ч. 8 ст. 80 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 по справі № 925/291/24 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 12.04.2021 та стягнення коштів у розмірі 9 670,93 грн.

Та обставина, що іншою стороною договору добровільно погоджено збільшення ціни договору на підставі поданих постачальником документів, у т.ч. і тих, що підтверджували обґрунтованість такого збільшення не звільняє відповідача від обов`язку подати суду разом з відзивом на позов всі документи, які підтверджували правомірність зміни ціни на електроенергію, порівняно з тією, що була вказана сторонами в укладеному за результатами проведення публічних торгів договорі.

Суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника щодо того, що: застосоване у позові прокуратури тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не ґрунтується на змісті закону і буде порушенням ч. 1 ст. 57 Конституції України; якщо закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, то застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки; концепцію «розумного законодавця», означає, що суддя має не стільки орієнтуватись на дійсні наміри законодавця, який ухвалив закон у минулому, скільки тлумачити закон так, як його міг би розуміти уявний розумний законодавець, якби ухвалював закон саме сьогодні; помилки держави не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко прописаний механізм збільшення ціни, а довільне тлумачення відповідачем-2 законодавчих норм не може свідчити про допущення законодавцем помилок, а відтак і про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Доводи скаржника з приводу того, що суд мав застосувати двосторонню реституцію, а не вирішувати кондикційний позов, підлягають відхиленню, оскільки позивачем у даній справі за вимогою про визнання недійсними додаткових угод є не сторона договору.

Виходячи з ч. 2 та ч. 3 ст. 216 ЦК України правові наслідки недійсності правочину не завжди полягають у двосторонній реституції. Так, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню їй винною стороною.

Так само особливі правові наслідки можуть встановлюватися Законом.

Натомість положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються також у разі подання вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

У справі, яка переглядається, за додатковими угодами № 3 від 12.04.2021, № 4 від 11.05.2021, № 5 від 13.07.2021, № 6 від 11.08.2021, № 7 від 08.09.2021, № 8 від 14.09.2021, № 9 від 12.10.2021, № 10 від 12.10.2021, № 11 від 04.11.2021, № 12 від 05.11.2021 до договору № 71011000255 про закупівлю електричної енергії від 22.02.2021 було збільшено вартість за одиницю товару, тобто за оскаржуваним правочином (додатковою угодою № 3 від 12.04.20) ТОВ «Черкасиенергозбут» отримало кошти у розмірі більшому, ніж було передбачено договором за одиницю товару, тоді як Черкаський національний університету імені Богдана Хмельницького не отримав додаткового обсягу електричної енергії, передбаченого умовами основного договору.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо того, що на користь Міністерства освіти і науки України підлягає сума стягнення у розмірі 200 301,84 грн з ПДВ, з огляду на те, що розрахунок недопоставленого замовнику товару здійснюється відповідно до ціни, встановленої в додатковій угоді № 2 від 26.02.202, а саме від суми сплаченої замовником у розмірі 815 924,55 грн необхідно відняти 605 951,78 грн (332 942 кВт*год обсяг поставленого товару * 1,81992 грн (вартість за 1 кВт*год електричної енергії за додаткою угодою № 2 від 26.02.2021)) = 209 972,77 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/291/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/291/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.01.2025.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко