Постанова

від 22.01.2025 по справі 910/9193/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р. Справа №910/9193/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 (повний текст складено 16.10.2024)

у справі №910/9193/24 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Суботцівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем"

про стягнення штрафу у розмірі 65 099,70 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Суботцівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Рада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (далі - Товариство) штрафу в розмірі 65 099,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Рада посилається на те, що Товариством неналежним чином виконано зобов`язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 19.03.2024 №51, оскільки відповідач надав талони номіналом 10 літрів та 20 літрів, строк дії яких, всупереч пункту 5.1 спірного договору, становить лише до 16.09.2024 (а не до 31.12.2024 як це передбачалось договором), а також відповідачем не надано жодних документів які б посвідчували якість товару відповідно до чинного законодавства. З огляду на наведене Рада стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства штрафу в розмірі 65 099,70 грн, що становить 15% від суми договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 19.03.2024 №51.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства на користь Ради штраф у розмірі 65 099,70 грн та судовий збір в сумі 2 422,40 грн. Повернуто з Державного бюджету України Раді надмірно сплачений судовий у розмірі 605,60 грн.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до Товариства штрафу за порушення ним свого зобов`язання за спірним договором, в частині прострочення надання талонів більш ніж на 5 робочих днів. При цьому, здійснивши перерахунок штрафу, суд першої інстанції дійшов висновку, що правомірним є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 65 099,70 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з суттєвим порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки при розгляді спору суд не врахував наявні в матеріалах справи документи, не врахував, що позивачем не надано доказів придбання у відповідача талонів, копії яких ним надано у вкладення до позовної заяви, і, як наслідок, невірно надано оцінку наявним в матеріалах справи документам.

Так, скаржник зазначає, що факт отримання позивачем товару від відповідача підтверджений, не заперечується жодною стороною справи та не потребує інших доказів, окрім тих, що наявні в матеріалах справи. Однак, позивач не підтвердив факту повернення ним товару відповідачу. При цьому, скаржник стверджує, що позивач отоварив майже всі талони, що були передані йому 19.03.2024, але стверджує протилежне. Крім того, жодних повідомлень/вимог/претензій щодо товару, згідно з умовами договору, відповідач не отримував.

На переконання апелянта, позивачем не доведено, що він звертався до відповідача за його місцезнаходженням. Крім того, позивач не довів, що в нього взагалі існували підстави і необхідність висування зазначених вимог щодо поставки товару, оскільки товару в повному обсязі поставлений 19.03.2024, доказом чого, в тому числі слугують твердження позивача позовній заяві. Рада намагається не тільки не здійснити оплату за отриманий від Товариства товар, але і використати рішення суду, у разі, якщо позовні вимоги позивача будуть задоволені, як документ, який заборонить Товариству приймати участь у закупівлях, оголошених позивачем в майбутньому, що можливо забезпечить співпрацю тільки з іншим бажаним постачальником.

Також, до апеляційної скарги долучено лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" про надання інформації щодо стану талонів виданих Раді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 апеляційну скаргу Товариства у справі №910/9193/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 у справі №910/9193/24 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9193/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.12.2024.

02.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9193/24.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

04.12.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 - без змін.

Так, у своєму відзиві позивач зазначає, що відповідач замовчує той, факт що ним відправлено талони, які не відповідали вимогам пункту 1.2 договору, а саме згідно з пунктом 1.2 договору талони повинні бути номіналом 10 літрів, 20 літрів, мати термін дії не менше ніж до 31.12.2024 та діяти на всіх АЗС/АЗК, на яких є обов`язкова гарантована можливість заправки по талонах, наданих постачальником. Всупереч цьому відповідачем направлено талони які були дійсні до 16.09.2024.

Також, позивач вказує, що Радою 20.03.2024 здійснено повернення талонів відповідачу через засоби доставки "Нова Пошта" (номер експрес-накладної 59001121625598), одержувачем визначено Товариство, в особі ОСОБА_1, контактний телефон НОМЕР_1 . Тобто в апеляційній скарзі відповідач зазначає неправдиву інформацію стосовно того, що талони не були повернуті, адже саме ОСОБА_1. отримав сповіщення про прибуття відправлення на той номер телефону який в апеляційній скарзі зазначається, як контактний номер телефону відповідача. Крім того, факт отримання відправлення підтверджується листом ТОВ "Нова пошта" від 02.09.2024 №04378, який долучений в якості доказів позивачем в суді першої інстанції. Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Рада повідомила суд про те, що зазначена посилка містила екземпляр підписаного з боку позивача договору, а не поверненні талони, хоча Рада такої інформації ніде не зазначала, а навпаки зазначала про повернення талонів.

Крім того, позивач зазначає, що враховуючи той факт, що Радою здійснено повернення талонів 20.03.2024 відповідачу, у зв`язку з тим, що кінцевий строк використання талонів становив 16.09.2024, а умовами договору строк дії талонів повинен бути не менший ніж до 31.12.2024, подальша доля талонів Раді не відома.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19.03.2024 між Радою (покупець) та Товариством (постачальник) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №51, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС/АЗК) на підставі талонів, скетч-карток, передати у власність нафтопродукти за кодом ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується провести оплату та прийняти нафтопродукти по ціні, визначеній в рахунку, на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору талони повинні бути номіналом 10 літрів, 20 літрів, мати термін дії не менше, ніж до 31.12.2024 та діяти на всіх АЗС/АЗК, на яких є обов`язкова гарантована можливість заправки по талонах, наданих постачальником.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що якість товару повинна відповідати: ДСТУ 7688:2015, ДСТУ 7687:2015 та/або "Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 (зі змінами), та умовам цього договору. Товар повинен супроводжуватися відповідним документом, що посвідчує якість товару відповідно до чинного законодавства (паспорти якості та сертифікати відповідності).

Відповідно до пункту 2.2 договору якісно поставленим товаром вважається такий товар, який відповідає вимогам, що звичайно ставляться до товару відповідного характеру

Постачальник зобов`язується безкоштовно замінити або продовжити термін дії залишку талонів у випадку їх невикористання у встановлені терміни (пункт 2.5 договору).

Ціна договору становить 433 998,00 грн з ПДВ - 72 333,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації (пункт 3.1 договору).

За умовами пункту 4.1 договору розрахунки між покупцем та постачальником здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури наданого постачальником, шляхом безготівкової оплати вартості товару, згідно з специфікацією протягом 20 календарних днів після його отримання.

Вартість оплаченого товару не змінюється. Продавець на підтвердження свого зобов`язання, видає покупцеві талони відповідного номіналу, марки, на все паливо (пункт 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що передача талонів продавцем покупцю здійснюється за видатковою накладною.

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі видаткової накладної і талонів (пункт 4.4 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору термін поставки товару (талони) - протягом п`яти календарних днів з дати підписання договору, але не пізніше 01.04.2024.

Місце поставки товару: вул. Центральна, 24. с. Суботці Кропивницького району Кіровоградської області, 27444, Україна (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору відпуск нафтопродуктів покупцю здійснюється постачальником за потребою покупця по талонах постачальника. Обов`язковою є можливість відпуску нафтопродуктів покупцю на АЗС/АЗК в межах м. Кропивницького, м. Знам`янка Кіровоградської області, за умови пред`явлення та передачі покупцем оператору АЗС талонів.

У випадку поставки товару неналежної якості постачальник здійснює за свій рахунок поставку товару належної якості в 2-х денний термін з дати отримання від покупця відповідної вимоги (пункт 7.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 30.04.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1 договору).

У специфікації (додаток №1 до договору) сторонами погоджено, що Товариство має забезпечити постачання Раді бензину А-95 (талони) у кількості 4540 л за загальною ціною без ПДВ 194 085,00 грн та дизельного палива (талони) у кількості 3920 л за загальною ціною без ПДВ 167 580,00 грн, загальною вартістю з ПДВ 433 998,00 грн.

Листом від 20.03.2024 №03-20/1071 Рада повідомила Товариство, що отримані 19.03.2024 засобами доставки ТОВ "Нова Пошта" (посилка №20450889989402) талони номіналом 10 л та 20 л терміном дії до 16.09.2024 та надані без документів, що засвідчують якість товару, тому позивач просив відповідача терміново (у встановлені договором строки) вжити заходів для надання Раді талонів з термом дії не менше ніж до 31.12.2024 з документами, що посвідчують якість товару.

На підтвердження повернення Товариству талонів номіналом 10 л та 20 л з терміном дії до 16.09.2024 (що були отримані позивачем 19.03.2024) Радою надано суду експрес-накладну від 21.03.2024 №59001121625598, з якої вбачається, що Товариству направлено документи фактичною вагою 0,2 кг.

Листом від 09.04.2024 №03-20/1366 Рада, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань з передання талонів номіналом 10 л та 20 л з терміном дії до 31.12.2024, повідомила Товариство про розірвання договору та просила відповідача сплатити штраф у розмірі 65 099,70 грн за вказаними у листі реквізитами позивача. Факт направлення даного листа підтверджується описом вкладення до листа від 09.04.2024 №2744400282842. Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2744400282842 вбачається, що лист від 09.04.2024 №03-20/1366 отриманий Товариством 16.04.2024.

Також, Рада звернулась до Товариства з претензією від 29.04.2024 №03-20/1639 щодо сплати штрафу в розмірі 65 099,70 грн за вказаними у листі реквізитами позивача, що підтверджується описом вкладення до листа №2744400283482.

В подальшому, Рада повторно звернулась до Товариства з повторною претензією від 07.06.2024 №03-20/2183 щодо сплати штрафу в розмірі 65 099,70 грн за вказаними у листі реквізитами позивача, що підтверджується описом вкладення до листа №2844400284896. За інформацією з офіційного вебсайту АТ "Укрпошта" вбачається, що повторна претензія (поштове відправлення №2844400284896) не вручена Товариству за адресою місцезнаходження та повернута заявнику у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Звертаючись до суду з даним позовом, Рада стверджує, що відповідачем не виконано свого зобов`язання за договором з передання талонів, які б відповідали умовам договору, у зв`язку чим наявні правові підстави для застосування до Товариства штрафу в розмірі 65 099,70 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частин 1, 2 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 3 та 4 статті 268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, спір фактично зводиться до тверджень позивача про невиконання відповідачем свого обов`язку з передання Раді талонів на відпуск палива номіналом 10 та 20 л із терміном дії до 31.12.2024, а також документів на підтвердження якості товару.

В Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, міститься визначення поняття "талон", відповідно до якого це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону/картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Отже, покупець як власник талонів/карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою товарів (пального) по талонах/картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22.

При цьому, зважаючи на динамічність зміни ціни на нафтопродукти, тим більше в умовах повномасштабної військової агресії проти України та систематичне завдання ракетних ударів по території України, в тому числі по нафтопереробній промисловості України (загальновідома інформація), сторонами погоджується термін дії таких талонів.

Тобто строк дії талону лише на певний строк наділяє покупця правом на отримання на АЗС, визначеною угодою, товару (пального) по погодженій сторонами ціні.

У зв`язку з наведеним строк дії талону на відпуск пального є істотною умовою договору постачання нафтопродуктів, оскільки обмежує можливість покупця отримати вже оплачене паливо по зафіксованій ціні певним строком.

Пунктом 1.2 договору передбачалось, що талони повинні бути номіналом 10 літрів та 20 літрів, а також мати термін дії не менше, ніж до 31.12.2024 та діяти на всіх АЗС/АЗК, на яких є обов`язкова гарантована можливість заправки по талонах, наданих постачальником.

Згідно з пунктом 5.1 договору термін поставки товару (талонів) - протягом п`яти календарних днів з дати підписання договору, але не пізніше 01.04.2024.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

19.03.2024 Товариством передано Раді талони номіналом 10 літрів та 20 літрів з терміном дії до 16.09.2024, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями таких талонів.

Отже, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що передані відповідачем 19.03.2024 талони не відповідали вимогам договору та дана невідповідність є істотною, оскільки фактично скорочувала право Ради на отримання палива за зафіксованою сторонами ціною більш як на 30% (тобто замість 8 місяців, талони підлягали використанню протягом 5,5 місяців).

З огляду на наведене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає правомірними відмову Ради від прийняття переданих Товариством 19.03.2024 талонів зі строком дії до 16.09.2024 та вимогу надіслати талони зі строком дії не менше ніж до 31.12.2024.

Щодо тверджень Товариства про відсутність доказів повернення Радою талонів, то позивачем надано суду експрес-накладну від 21.03.2024 №59001121625598, з якої вбачається, що Товариству направлено документи фактичною вагою 0,2 кг. Із листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" від 02.09.2024 №04378 вбачається, що відправлення по експрес-накладній від 21.03.2024 №59001121625598 отримане 22.03.2024.

Тобто, позивачем повернуто відповідачу талони у той самий спосіб, що позивачем їх передано, а відтак посилання Товариства на відсутність належних доказів повернення талонів є необґрунтованими.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу надання відповіді на численні листи позивача з претензіями щодо отриманих 19.03.2024 талонів, про розірвання договору та про сплату штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що твердження відповідача про неповернення позивачем талонів є менш вірогідними ніж твердження позивача про повернення таких талонів, з огляду на те, що сумнівно щоб відповідач, вважаючи, що належним чином виконав зобов`язання з передання талонів на пальне, більш як два місця не отримує оплату за передані талони та отримує претензії покупця, проте жодним чином не реагує на дані обставини до звернення Ради до суду з даним позовом.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивач отоварив майже всі талони, що були передані йому 19.03.2024, оскільки лист від 30.08.2024 №1981 власника мереж АЗС БРСМ-Нафта - ТОВ "Євро Смарт Пауер" про стан отоварювання талонів не містить жодних відомостей про те, ким саме та де локаційно було здійснено отоварювання талонів.

Попри наведене, приймаючи до уваги відсутність жодних доказів використання позивачем талонів з терміном дії до 16.09.2024, безвідносно від обставин повернення покупцем одержаних 19.03.2024 талонів, є факт передання відповідачем талонів, що істотно не відповідали умовам договору, в частині терміну їх дії. В той час як Радою невідкладно повідомлено Товариство про дану невідповідність та запропоновано надати талони з погодженим у договорі терміном дії.

Матеріали справи не містять доказів передання Товариством Раді талонів номіналом 10 літрів, 20 літрів із терміном дії не менше, ніж до 31.12.2024, а відповідачем суду таких доказів не надано.

Враховуючи викладені обставини перебігу правовідносин між сторонами за договором та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що Товариством прострочено більш ніж на 5 робочих днів виконання свого обов`язку з передання Раді талонів номіналом 10 літрів, 20 літрів з терміном дії не менше, ніж до 31.12.2024.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За умовами пункту 7.3 договору, у разі відмови постачальника від надання талонів на відпуск товару або прострочення надання талонів більш ніж на 5 робочих днів або прострочення відпуску товару на АЗС більше ніж на 2 календарних дня, покупець має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, повідомивши про це постачальника. При цьому, постачальник зобов`язується сплатити протягом 3-х банківських днів, з дня вимоги, штраф у розмірі 15% від суми договору.

Листом від 09.04.2024 №03-20/1366 Рада, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань з передання талонів номіналом 10 л та 20 л з терміном дії до 31.12.2024, повідомила Товариство про розірвання договору та просила сплатити штраф у розмірі 65 099,70 грн за вказаними у листі реквізитами позивача. Факт направлення даного листа підтверджується описом вкладення до листа від 09.04.2024 №2744400282842. З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №2744400282842 вбачається, що лист від 09.04.2024 №03-20/1366 отриманий Товариством 16.04.2024.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про правомірність застосування до Товариства штрафу за порушення ним свого зобов`язання за договором, в частині прострочення надання талонів більш ніж на 5 робочих днів.

Здійснивши перерахунок штрафу, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 65 099,70 грн (433 998,00 грн х 0,15).

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірних висновків, що позовні вимоги Ради підлягають задоволенню, а з Товариства підлягає стягненню штраф у розмірі 65 099,70 грн.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/9193/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем".

4. Матеріали справи №910/9193/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран