Ухвала

від 22.01.2025 по справі 903/417/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

"22" січня 2025 р. Справа № 903/417/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Бучинська Г.Б.

судді Василишин А.Р.

розглянувши заяву заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради про забезпечення позову

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Луцькавтодор"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхового ремонтно-будівельного управління "Серпантина"

про визнання права власності за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 06.08.2024 р. у справі № 903/417/24Господарський суд Волинської області задоволив позов Приватного акціонерного товариства «Луцькавтодор» до Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове ремонтно-будівельне управління «Серпантина» про визнання за набувальною давністю права власності на склад цементу загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться за адресою: провулок Дорожній, 4, місто Луцьк.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Одночасно з апеляційної скаргою заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради подав заяву про забезпечення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом :

- накладення арешту на нерухоме майно - приміщення складу цементу загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться на провулку Дорожньому, 4 в місті Луцьку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 3006649207080;

- заборони службовим особам Приватного акціонерного товариства «Луцькавтодор» вчиняти певні дії щодо нерухомого майна - приміщення складу цементу загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться на провулку Дорожньому, 4 в місті Луцьку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 3006649207080, зокрема відчуження, здачі в оренду (суборенду), вчиняти будь-які інші договори, підписувати акти та будь-які інші документи щодо нерухомого майна;

- заборони державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості та зміни щодо нерухомого майна, а саме щодо приміщення складу цементу загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться на провулку Дорожньому, 4 в місті Луцьку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 3006649207080.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, прокурор вказує, що на даний час Приватне акціонерне товариство «Луцькавтодор» на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 06.08.2024 р. у справі № 903/417/24 вправі вільно розпоряджатися приміщенням складу цементу (літер З-1) загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться на провулку Дорожньому, 4 в місті Луцьку, до будівництва якого позивачем не затрачено жодних фінансових ресурсів та має можливість безперешкодно відчужити спірне приміщення.

Прокурор доводить, що такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у разі задоволення апеляційної скарги прокурора, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених інтересів держави.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, керуючись нормами ст..ст.136-137 ГПК України, колегія суддів не встановила підстав для вжиття запропонованих прокурором заходів до забезпечення позову.

Так, згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, метою якого є гарантія реального виконання рішення суду та запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Згідно з ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання або зупиненням продажу майна тощо.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21 та у постановах Верховного Суду від 03.08.2023 р. у справі № 910/1756/23, від 10.01.2024 р. у справі № 910/268/23 та від 07.01.2025 р. у справі № 910/1/21. Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.4 ст. 236 ГПК України.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності за набувальною давністю на склад цементу загальною площею 439,8 м.кв., що знаходиться за адресою: провулок Дорожній, 4, місто Луцьк.

Як зазначено вище, заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 06.08.2024 р. і одночасно просить про вжиття забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши суду відповідні докази.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи прокурора про те, що Приватне акціонерне товариство «Луцькавтодор» вправі вільно розпоряджатися спірним приміщенням та має можливість безперешкодно його відчужити не свідчить про намір або недобросовісну поведінку ПАТ «Луцькавтодор» і за відсутності доказів є необґрунтованими припущеннями.

Судом звертається увага, що позивач ПАТ «Луцькавтодор» тривалий час користується приміщенням цеху (про що пояснює також у своїй заяві прокурор), рішення Господарського суду Волинської області про визнання за ПАТ «Луцькавтодор» права власності набрало чинності 03.09.2024 р., тоді як на даний час відсутні, суду не надані докази про те, що Приватним акціонерним товариством «Луцькавтодор» вчиняються дії або ведеться підготовка до відчуження спірного приміщення тощо або про існування очевидної небезпеки інтересам іншої особи, зокрема, Луцької міської ради. Натомість доводи прокурора, викладені у заяві про забезпечення позову, стосуються заперечень по суті позовних вимог та заперечень щодо зустрічного забезпечення, які не мають значення з огляду на вищевикладене.

Отже, прокурором не надано відповідно до норм ст..ст.74, 76-78 ГПК України доказів на підтвердження необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника та забезпечення балансу інтересів сторін, тому колегія суддів не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову і відмовляє у задоволенні такої заяви.

Керуючись ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради про забезпечення позову у справі № 903/417/24

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.