Ухвала

від 21.01.2025 по справі 907/491/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"21" січня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/491/24

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали клопотання про зупинення розгляду справи (вх. №02.3.1-02/415/25 від 21.01.2025 року),

за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі

позивача - 1 Західного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ - 40479801, 9000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОСТЮШКА, будинок 8,

позивача - 2 Ужгородської районної ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 25435880, 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ ЗАГОРСЬКА, будинок 10

Третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, 79000, м. Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ - 20812013

до відповідача-1 Комунального некомерційного підприємства "Великоберезнянський центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради", код ЄДРПОУ - 38284599, 89000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, селище міського типу Великий Березний, вул. Хмельницького Б., будинок 4,

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСБЕР", код ЄДРПОУ - 40485478, 89000, Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, селище міського типу Великий Березний, вул.Гагаріна, будинок 2Є,

про визнання договору недійсним

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Сторони, що з`явились в судове засідання:

від прокуратури - Андрейчик А.М., службове посвідчення №069367 від 01.03.2023

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ - 40479801, і Ужгородської районної ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 25435880, з позовними вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Великоберезнянський центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради", код ЄДРПОУ - 38284599, і до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІСБЕР", код ЄДРПОУ - 40485478, щодо визнання недійсним договору поставки деревини від 16.10.2018 №01, який укладений між відповідачами, та стягнення з ТОВ "ЛІСБЕР" на користь Комунального некомерційного підприємства "Великоберезнянський центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради" 233 770.00 грн., а з Комунального некомерційного підприємства "Великоберезнянський центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради" одержані ним за рішенням суду 233 770.00 грн. в дохід держави.

Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, залучено до участі в справі Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України як третю особу на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 20.09.2024 зупинено провадження у справі №907/491/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №918/1043/21 та виготовлення повного тексту відповідної постанови.

Ухвалою суду від 18.11.2024 поновлено провадження у справі №907/491/24, призначено підготовче засідання у справі на 26.11.2024 року.

Ухвалою суду від 10.12.2024 закрито підготовче провадження у справі №907/491/24.

Ухвалою від 17.01.2025 призначено судовий розгляд справи по суті на 21.01.2025 року.

До початку судового засідання для розгляду справи по суті на адресу суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. №02.3.1-02/415/25 від 21.01.2025 року) від ТОВ "Лісбер", в якому заявник просить предметом спірних правовідносин є визнання договору поставки деревини недійсним та застосування наслідків недійсності такого правочину за приписами ст. 208 ГК та ч. 3 ст. 228 ЦКУ. Заявник просить зупинити провадження у справі №907/491/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №922/3456/23 та виготовлення повного тексту відповідної постанови.

В судовому засіданні 21.01.2025 прокурор погодилася з доводами заявника, вважає, що провадження у справі належить зупинити до розгляду вказаної справи та оприлюднення тексту постанови Верховного Суду у наведеній справі.

Розглянувши заяву, суд зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 13.11.2024 передав справу №922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) для відступу від висновків щодо застосування норм права у спірних в даній справі правовідносинах (ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), викладених в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством).

Так, Верховний Суд у справі №914/1507/23 дійшов висновку, що позовна вимога прокурора в інтересах держави в особі позивача про стягнення в кінцевому результаті 2 138 079,60 грн до бюджету за рахунок стягнення цих коштів з філії Укрзалізниці підлягає задоволенню за наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ч.3 ст.228 ЦК.

Колегія суддів у справі №922/3456/23 вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Таку необхідність мотивує тим, що майнові санкції, передбачені положеннями ч. 3 ст. 228 ЦК, ч. 1 ст. 208 ГК в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у світлі практики Європейського суду з прав людини. У разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені ч. 1 ст. 216, п. 1 ч. 1 ст. 1212 ЦК.

Також в ухвалі від 13.11.2024 колегія суддів зазначає, що як у справі №922/3456/23, так і у справі №914/1507/23, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів. Колегія суддів пропонує відступити від висновку, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Необхідність відступу мотивує тим, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України «Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність, зокрема, у вигляді штрафу (ст. 51, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). А згідно з частинами 1 і 2 ст.55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» є спеціальними у випадку порушення його норм. Прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 грудня 2024 року у справі №922/3456/23 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024; призначено до розгляду справу №922/3456/23 за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради та Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 на 07 лютого 2025 року о 10:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №203.

Окрім того, судом встановлено наявність відмінної судової практики щодо застосування положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №911/934/23 та полягає у неможливості застосування означених правових норм до подібних правовідносин як таких, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики ЄСПЛ з даного приводу.

Суд враховує також, що відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України підставами для передачі справи на розгляд об`єднаної палати є забезпечення єдності судової практики у справах суду касаційної інстанції господарської спеціалізації у випадку наявності різних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах або необхідності відступу від означених висновків.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Водночас, характер спірних правовідносин у справах №922/3456/23, №914/1507/23 та №907/491/24 в контексті застосування положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України, статей 6, 50, 51, 52, 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є подібними.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги наявність правової проблеми та різної практики застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України, з урахуванням статей 203, 215 ЦК України, статті 208 ГК України судом касаційної інстанції, з огляду на ту обставину, що на даний час в провадженні об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа №922/3456/23, висновок в якій сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд, з урахуванням думки прокурора, вважає за необхідне зупинити провадження у справі №907/491/24 до закінчення перегляду судового рішення у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Керуючись статтями 42, 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Зупинити провадження у справі №907/491/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 січня 2025 року.

СуддяП. Д. Пригуза