Ухвала

від 22.01.2025 по справі 910/2740/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/2740/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву заявою Корпорації "ТСМ Груп"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/2740/24

за заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про відстрочення виконання судового рішення

за позовом Корпорації "ТСМ Груп"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 240 650,68 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Корпорації «ТСМ Груп» пеню у розмірі 120 325 грн. 34 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 887 грн. 81 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 грн. 00 коп., в іншій частині позову відмовлено.

26.11.2024 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 02.12.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення до повернення матеріалів справи № 910/2740/24 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2740/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2740/24 - без змін.

16.12.2024 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/2740/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 призначено судове засідання з розгляду заяви на 06.01.2025.

24.12.2024 представником стягувача подано заперечення на заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у задоволені заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.

09.01.2025 представником стягувача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування якої заявник зазначає, що зважаючи на те, що питання стягнення з відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу за розгляд заяви про відстрочення виконання рішення не вирішено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.01.2024, є потреба в ухвалені додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 призначено розгляд клопотання на 22.01.2025.

17.01.2025 представником боржника подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання представники стягувача (заявника) не з`явився, представник боржника з`явився та надав усні пояснення по суті поданої представником стягувача заяви.

Розглянувши заяву стягувача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частина 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В свою чергу, частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Таким чином, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у поданих представником стягувача запереченнях на заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, заявник як не зазначав про понесення будь-яких судових витрат, так і не викладав попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд враховує, що зміст положень частини другої статті 124 ГПК України перебуває в межах дискреційних повноважень суду, водночас, враховуючи положення статті 13 ГПК України, не подання стягувачем заяви про визначення розміру судових витрат суперечить засадам змагальності сторін, оскільки позбавляє боржника права надати власні заперечення на визначений стягувачем розміру судових витрат, або ж скористатись правом передбаченим ч. 5 ст. 126 ГПК України та заявити клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Відтак, з огляду на те, що стягувач разом з першою заявою по суті не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом відповідної заяви, як і не заявляв у цілому вимог про стягнення судових витрат, суд відмовляє у задоволенні заяви стягувача про ухвалення додаткового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 916/376/19.

Керуючись ст. ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Корпорації "ТСМ Груп" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 22.01.2025.

Суддя О.А. Грєхова