УХВАЛА
22 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/5998/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024
у складі колегії суддів: Гончаров С.А. - головуючий, Тарасенко К.В., Тищенко О.В.
та на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024
суддя: Андреїшина І.О.
у справі № 910/5998/24
за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
до фізичної особи-підприємця Озерова Романа Анатолійовича
про стягнення 1 700,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/5998/24.
При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі подано у 2024 році.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення 1 700 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа №910/5998/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду касаційної інстанції скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з метою створення єдиного вірного підходу при вирішенні спорів у подібних правовідносинах щодо відшкодування збитків за наявності підписаних первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій (акту виконаних робіт, наданих послуг тощо). Наводить питання, які необхідно, на його думку, дослідити судам.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення стверджує, що наразі, складається судова практика, відповідно до якої не враховується та фактично нівелюється факт виявлення порушень контролюючим органом (в даному випадку невідповідності обсягів і якості виконання робіт проектно-кошторисній документації).
Водночас Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Проте, доводи, наведені у ній скаржником, в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зміст касаційної скарги зводиться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.
Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №910/5998/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та на рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі № 910/5998/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
О. А. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124591700 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мамалуй О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні