Постанова

від 22.01.2025 по справі 911/1840/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1840/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. і Малашенкової Т.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича (далі - Приватний виконавець)

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

на ухвалу господарського суду Київської області від 27.02.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

на дії Приватного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Неогрупп"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

про стягнення заборгованості у розмірі 3 060 121,99 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на дії Приватного виконавця.

Постановою Верховного Суду від 26.09.2023, зокрема: касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 27.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 911/1840/21 - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Приватним виконавцем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (20 000 грн.) та заявлено про стягнення з відповідача вказаної суми судових витрат, понесених Приватним виконавцем на правничу допомогу, а також зазначено, що докази оплати послуг на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови Верховним Судом.

Приватний виконавець направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та докази понесення таких витрат, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на користь Приватного виконавця понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просить зменшити до 2 500 грн. розмір витрат на професійну правничу допомогу заперечуючи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" зазначає, що заявлений загальний розмір витрат Приватного виконавця є завищеним та має бути зменшеним до виправданого та розумно обґрунтованого розміру у 2 500 грн. (складання відзиву - 1 година), а інші послуги - виключено, а саме: послуги, дійсність і доказовість яких неможливо підтвердити окремо від основної послуги щодо складання відзиву на касаційну скаргу.

Норми ГПК України передбачають таке:

стаття 15:

- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;

стаття 16:

- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;

стаття 123:

- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;

частина перша статті 124:

- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

стаття 126:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

частини п`ята статті 129:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;

частини перша статті 221:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог;

пункт 3 частини першої статті 244:

- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Приватним виконавцем надані такі документи:

- копія договору про надання правової допомоги від 07.09.2023 № 35/23, укладеного Приватним виконавцем (клієнт) та адвокатським бюро "Наталії Косяк" (виконавець) (далі - Договір), відповідно до предмета якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за винагороду (гонорар) надати послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов`язаних з оскарженням дій або бездіяльності Приватного виконавця, стягнення шкоди (та всіх інших спорах пов`язаних з діяльністю Приватного виконавця) у справі № 911/1840/21. Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість послуг - являється гонораром фіксованого розміру за надані послуги з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин, відповідає розумності та з урахуванням витраченого адвокатом часу з надання професійної правничої допомоги спрямованої на повне юридичне супроводження питань, пов`язаних з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця для забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з пунктом 4.2 Договору вартість послуг на всіх стадіях (частинах) судового розгляду у Верховному Суді Касаційному господарському суді у справі № 911/1840/21 становить 20 000 грн., якщо здійснюється перегляд судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи;

- копія акта приймання-передачі наданих послуг від 02.10.2023 до Договору, відповідно до якого адвокатом було надано правничу (правову) допомогу наступного характеру:

ознайомлення з матеріалами справи (виконавчого провадження №68103330) та виготовлення копій для Суду та сторін справи для додатків відзиву на касаційну скаргу, кількість витраченого часу - 1 год, вартість - 2 500 грн.;

формування правової позиції замовника щодо відзиву на касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на ухвалу господарського суду Київської області від 27.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №911/1840/21 (аналітика та новели законодавства, судова практика у питаннях здійснення виконавчого провадження та вчинення примусових дій виконавцем), кількість витраченого часу - 1 год, вартість - 2 500 грн.;

складання відзиву на касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №911/1840/21, кількість витраченого часу - 4 години, вартість - 10 000 грн.;

формування додатків, складання пакетів документів на відправку та відправка документів сторонам по справі засобами AT "Укрпошта" (цінними листами з описом вкладення); підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення; формування пакета документів та виготовлення копій для заяви про ухвалення додаткового рішення (цінними листами з описом вкладення), кількість витраченого часу - 2 години, вартість - 5 000 грн.

В загальну вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги (адвокатські послуги) включається вартість виготовлення документів (папір офісний А4, копіювання (друк), витрати тонера на друк, канцтовари, ручка гелева, штемпельна фарба, скоби (дужки) для степлера, канцелярська нитка (для прошивання документів), пересилання документів (конверти А4, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку);

- копія платіжної інструкції від 03.10.2023 № 03/10/2023 на суму 20 000 грн., що підтверджує оплату послуг за Договором.

При розгляді даної заяви Приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Суд покликається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20, відповідно до якої чинне законодавство не містить заборони на користування професійною правничою допомогою учасниками справи під час звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного (приватного) виконавця. Відсутні подібні обмеження щодо використання правничої допомоги і суб`єктами оскарження. Згідно зі статтею 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Отже, відшкодування судових витрат має відбуватись на будь-якій стадії судового провадження, зокрема і на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Суд також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд зазначає, що подані Приватним виконавцем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75-79 ГПК України.

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих Приватним виконавцем на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

Верховний Суд зазначає, що така послуга як "ознайомлення з матеріалами справи (виконавчого провадження №68103330)" вже була надана адвокатом раніше і включена в акти приймання-передачі від 27.02.2023 № 01/23 та від 28.06.2023 № 11/23, що були предметом розгляду інших заяв про ухвалення додаткового рішення, які подавалися до суду першої та апеляційної інстанцій. Крім того, відсутні докази чи фактично ця послуга тричі повторно надавалася адвокатом.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що такі послуги як "формування правової позиції замовника щодо відзиву на касаційну скаргу", "складання відзиву на касаційну скаргу" по суті є однією послугою та є складовими такої дії як підготовка відзиву на касаційну скаргу.

Неспівмірним з критерієм реальності є надання послуги "формування додатків, складання пакетів документів на відправку та відправка документів сторонам" оскільки така послуга не є окремою формою правничої допомоги та невід`ємно пов`язана з попередньою послугою "складання відзиву на касаційну скаргу".

Крім того, Суд також враховує, що правова позиція Приватного виконавця була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на дії Приватного виконавця у судах першої та апеляційної інстанціях, а відзив Приватного виконавця на касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" майже не відрізняється від відзиву на апеляційну скаргу названого товариства.

Враховуючи матеріали справи, а також клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт", Суд доходить висновку, що не має очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду цієї справи у касаційному провадженні вимагала значного обсягу юридичної роботи та потребувала значних витрат часу представника Приватного виконавця.

Таким чином, керуючись зазначеними у цій додатковій постанові критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи щодо витрат, Суд з огляду на міркування, викладені у цій додатковій постанові, доходить висновку про не покладення всієї заявленої суми витрат на правничу допомогу на товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт".

Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви Приватного виконавця про ухвалення додаткового рішення, враховуючи також подане товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з наведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 2, 80, 123, частиною четвертою статті 126, статтею 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на користь Приватного виконавця 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді касаційної інстанції, задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області Жарчинського Олексія Анатолійовича 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді касаційної інстанції у справі № 911/1840/21.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова