Рішення

від 15.01.2025 по справі 629/5481/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/5481/23

Номер провадження 2/629/9/25

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку загального позовного провадження у м.Лозова цивільну справу №629/5481/23 за позовом представника позивача Малого приватного підприємства "Агросервіс"- адвоката Лиски Павла Олександровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_3 , про визнання права власності на посіви та врожай, представники відповідачів - адвокати Кутовая (Ружинська) Катерина Олександрівна, Кутовой Григорій Ігорович, -

ВСТАНОВИВ:

Представник МПП "Агросервіс" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_3 про визнання права власності на посіви та врожай, в якому просило визнати за МПП "Агросервіс" право власності на посіви і врожай соняшника 2023 року, що зростаються на земельній ділянці з кадастровим номером 6320683000:02:000:0053, площею 5,35 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області, судові витрати просив солідарно стягнути з відповідачів.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 10.12.2007 року МПП «Агросервіс» (Орендар) та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (Орендодавець) уклали Договір оренди землі (далі - «Договір»). В оренду була передана земельна ділянка загальною площею 5,35 (га), у тому числі 5,35 рілля, відповідно до п. 2 Договору. Згідно положень п. 8 Договору, договір було укладено на 15 років. Згідно з абз.1 п.43 Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Близнюківському райвідділі ХРФ ЦЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.02.2008 за №040868500075. Отже, строк його дії - до 28.02.2023, що відповідає положенням статей 18, 20 ЗУ «Про оренду землі» в редакції від 01.01.2008 року. Вказана земельна ділянка належить Орендодавцю ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на землю від 28.09.2000 року. 05.03.2008 року між Орендодавцем та Орендарем був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки згідно з Договором, відповідно до якого ОСОБА_3 передав, а МПП «Агросервіс» прийняв Земельну ділянку в т.ч. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В акті зазначено, що земельна ділянка повністю придатна для використання за призначенням. Так, позивачем належним чином виконувались покладені на нього зобов?язання, що передбачені як Договором, так і законодавством. Станом на дату набрання законної сили Договору в законодавстві був закріплений варіант поновлення договору оренди, а саме відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» в редакції від 01.01.2008 року, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. У подальшому редакція статті була змінена та продовження строку дії договору оформлюється додатковою угодою або ж укладається новий договір (сторони керуються положенням умов договору та чинним законодавством на дату вчинення дій). Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні вводиться воєнний стан, який

продовжується до теперішнього часу. 07.04.2022 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-11, яким було внесено зміни до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Представник позивача вказав, що на підставі вказаних змін, під час дії воєнного стану земельні відносини вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель», щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення: ... приватної власності. Отже, законодавцем передбачались умови поновлення/продовження строку дії договору за певних умов, зокрема, продовження користування, а також і закон спеціальної дії щодо забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. З метою продовження дії договору позивачем в особі директора у визначений строк - не пізніш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору було запрошено ОСОБА_3 для вручення письмового повідомлення про намір продовжити дію Договору, яке було останнім отримано. Згідно письмової відповіді ОСОБА_3 погодився на продовження дії Договору, надавши відповідний лист. За таких підстав, відповідно до наявних письмових документів, позивач обгрунтовано розраховував на продовження дії Договору, тому продовжив відкрито користуватись після 28.02.2023 року земельною ділянкою на правах Орендаря. Таким чином позивач продовжив відкрито використовувати земельну ділянку відповідно до призначення - для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. З цією метою позивачем здійснено наступні заходи: комплекс польових робіт, пов?язаних зі сівом соняшнику; вичерпний комплекс технологічних робіт з гербіцидної, фунгіцидної та інсектицидної обробки згаданих посівів на відповідній земельній ділянці. ОСОБА_3 не заявляв позивачу про свій намір продати земельну ділянку, так само і про намір розірвання/припинення дії Договору, оскільки тривалий час його сторони будували міцні ділові взаємовідносини з дотриманням принципів поваги, добропорядності. 05.09.2023 року позивачу стало відомо про те, що у земельної ділянки мається новий власник - ОСОБА_1 . Як вбачається з інформаційної довідки №346803864 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2023, ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку згідно договору купівлі-продажу. Для з?ясування цих питань позивачем було відшукано контакти нового власника та йому повідомлено, що тепер орендна плата буде сплачуватись йому, а не ОСОБА_3 , на що була негативна відповідь. Поспілкувавшись з ОСОБА_3 було з?ясовано, що вчинити терміновий продаж його змусили збіг тяжких обставин, на що йому терміново потребувались чималі кошти, тому було здійснено відчуження майна. При спілкуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 останній повідомив, що на права оренди МПП "Агросервіс" це жодним чином не впливатиме, оскільки орендар залишиться користуватись земельною ділянкою. Договір купівлі-продажу було укладено без врахування думки позивача та його згоди. 3 аналізу інформаційної довідки від 15.09.2023 року стало відомо про те, що 13.09.2023 року було зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 01.05.2023, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ОСОБА_2 . Таким чином, 01.05.2023 року відповідачі уклали між собою договір оренди земельної ділянки всупереч наявного права користування у позивача, здійснення ним фактичного користування (комплекс польових робіт, пов?язаних зі сівом соняшнику; вичерпний комплекс технологічних робіт з гербіцидної, фунгіцидної та інсектицидної обробки згаданих посівів). У період з 28.02.2023 року від відповідачів не надходило жодних вимог чи претензій стосовно використання позивачем земельної ділянки. Позивач звернувся до суду за захистом свого права, а саме визнання за ним права власності на посіви і врожай, бо ОСОБА_1 , коли планувався збір врожаю позивачем, почав усно забороняти відвідування земельної ділянки та вказав, що врожай буде збирати новий орендар ОСОБА_2 .

Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду було відмовлено. Ухвалу про відмову в забезпеченні позову було оскаржено, Харківський апеляційний суд залишив ухвалу без змін.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу час для подання відзиву, витребувано у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документацію стосовно купівлі-продажу землі, сплати за неї коштів, оренди землі, сплати орендної плати та передачі землі, а також стосовно обробки, культивації, посівів та користування землею ОСОБА_2 .

16.11.2023 року представником ОСОБА_1 було подано відзив на позов, в якому адвокат зазначила, що право оренди Позивача на земельну ділянку з кадастровим 6320683000:02:000:0093, площею 5,35 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області (далі - спірна земельна ділянка), яке виникло у Позивача на підставі укладеного між Позивачем та Третьою особою Договору оренди землі від 10.12.2007р. закінчилося 28.02.2023р., в момент закінчення 15-річного строку дії вказаного Договору, що також не заперечується і Позивачем. В свою чергу, на переконання Позивача, вказаний Договір оренди землі від 10.12.2007р. продовжує свою дію автоматично, на підставі пп. 1 п. 27 Розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Однак, вказане твердження Позивача не відповідає дійсності. Так, представник ОСОБА_1 вказала, що п.п. 1 п. 27 Розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України регулює відповідні правовідносини не на весь період дії воєнного стану, а починаючи з 24.02.2022р. (початок воєнного стану) та до 19.11.2022р. (дата набрання чинності Законом України: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"). При цьому, для застосування вказаної норми закону обов?язковою умовою є те, що строк користування земельними ділянками за такими договорами оренди повинен закінчитися в період з 24.02.2022р. по 19.11.2022 р. Проте, Договір оренди землі від 10.12.2007р., укладений між Позивачем та Третьою особою, закінчився 28.02.2023р., що також підтверджується самим Позивачем та розширеним витягом з Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки. Таким чином, Договір оренди землі від 10.12.2007р. закінчився не в період, передбачений пп. 1 п. 27 Розділу 10 «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Таким чином, станом на період, протягом якого законом та Договором оренди землі від 10.12.2007р. передбачено право Позивача реалізувати своє переважне право на поновлення строку дії договору, діяла норма, яка передбачала реалізацію цього права виключно шляхом укладення нового договору оренди або додаткової угоди та, відповідно, їхньої реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим Позивачем, такий новий договір оренди на новий строк між Позивачем та Третьою особою не укладався, що свідчить про відсутність погодження між сторонами Договору оренди землі від 10.12.2007р. продовження його дії. З листа Позивача від 26.01.2023р. вбачається, що Позивач запропонував Третій особі укласти новий Договір оренди, про що свідчить додавання до вказаного листа проекту такого договору. В свою чергу з відповіді Третьої особи вбачається, що він не підписав вказаний проект, що свідчить про неузгодження подальших правовідносин сторін стосовно спірної земельної ділянки в правовому полі. Підсумовуючи викладене, відсутність нового Договору оренди або додаткової угоди до Договору оренди землі від 10.12.2007р. про продовження строку дії Договору, відсутність реєстрації продовження строку дії вказаного Договору в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також відсутність рішення суду, яке набрало законної сили про визнання укладеною таку додаткову угоду та здійснення її державної реєстрації, свідчить про відсутність продовження строку дії Договору оренди землі від 10.12.2007р. та його закінчення саме 28.02.2023р. В свою чергу, ОСОБА_1 придбав спірну земельну ділянку у ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу, серія та номер: 486, виданий 26.04.2023, приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Даниленко Н.В., про що було внесено відповідний запис в Реєстр речових прав на нерухоме майно індексний номер:67349583 від 26.04.2023 р. Таким чином, станом на дату придбання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, жодного речового права Позивача на неї не було. Посилання Позивача на не укладення Позивачем та Третьою особою акту приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди землі від 10.12.2007р. про повернення спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки свідчать лише про порушення Позивачем умов Договору оренди землі від 10.12.2007р., та жодним чином не свідчать про пролонгацію строку дії Договору оренди землі від 10.12.2007р. Вказане твердження Позивача

свідчить про повне порозуміння Позивачем норм чинного законодавства та цинічне та грубе порушення права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку. Позивач заявляє, що Третя особа не повідомляла його про свій намір продати земельну ділянку, як і про намір розірвання/припинення дії Договору оренди землі від 10.12.2007р. Також Позивач стверджує, що дізнався про зміну власника спірної земельної ділянки 05.09.2023 р. В свою чергу, законом не передбачено обов?язок власника земельної ділянки повідомляти колишніх орендарів цієї земельної ділянки про її придбання. Крім того, і інформувати колишнього орендаря про факт передачі права власності на земельну ділянку не повинен ні колишній власник, ні теперішній, оскільки на момент передачі права власності на земельну ділянку Позивач не мав жодного до неї відношення та не мав жодних речових прав на неї. При цьому, незрозуміло, як саме впливає на зайняття Позивачем самовільно земельної ділянки факт того, що Позивач начебто дізнався про факт передачі права власності на земельну ділянку лише 05 вересня 2023 року, оскільки Договір оренди землі від 10.12.2007р. закінчився 28 лютого 2023 року. Отже, навіть якби власник земельної ділянки не змінився б, Позивач все одно не мав жодних законних підстав для здійснення посіву соняшнику на вказаній земельній ділянці, починаючи з 28.02.2023 року. Так, представник додала, що 01 травня 2023 року між ОСОБА_1 як Орендодавцем та ОСОБА_2 як Орендарем, було укладено Договір оренди землі щодо спірної земельної ділянки, який був зареєстрований в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.09.2023р. Вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_2 за актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.05.2023 року. На відміну від уявного права оренди Позивача на спірну земельну ділянку, право оренди Відповідача на спірну земельну ділянку виникло на підставі укладеного з власником земельної ділянки договору оренди та було зареєстровано належним чином в Реєстрі речових прав на нерухоме майно. Так, Позивач стверджує, що Відповідачі не пред?являли йому вимог чи претензій, не забороняли використання спірної земельної ділянки, не звертались до суду, а тому у Позивача не було жодної інформації щодо заперечення права користування спірною земельною ділянкою з 28.02.2023р. по час подачі позову.Представник вказала, що у Позивача таки була інформація щодо заперечення права користування спірною земельною ділянкою з 28.02.2023р. по час подачі позову, оскільки таке право у Позивача жодним чином не оформлено та наявне лише у внутрішніх переконаннях та баченні Позивача.Очевидно, що використання земельної ділянки без жодних належним чином оформлених речових прав на неї кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки та незаконне заволодіння чужим майном, що, перш за все, заперечується законом. В свою чергу, адвокат зазначила, що під час придбання землі ОСОБА_1 (26.04.2023р.), ОСОБА_3 не повідомляв його про наявність діючого права оренди на спірну земельну ділянку у будь-якої особи, в тому числі і в Позивача. 01 травня 2023 року ОСОБА_1 передав вказану земельну ділянку в оренду ОСОБА_2 , який з 01.05.2023 року користується земельною ділянкою та здійснює її обробку. Щодо надання мовчазної згоди відповідачами на обробку землі та посів позивача, представник наголосила на тому, що не можна надати мовчазну згоду на те, про що що не було відомо і доказів чого так і не зафіксовано. Так, адвокат вказала, що жодних доказів наявності права власності у позивача на посіви та врожай соняшника 2023 року не надано, оскільки з наданих позивачем документів не прослідковується для яких земель було придбано матеріали, де вони використовувалися та чи взагалі використовувалися. Крім того, не надано позивачем договорів поставки, товарно-транспортних накладних та інших документів, які б свідчили про реальність господарської операції. Також, адвокат зазначила, що документи надані позивачем, складенні одноосібно та не зареєстровані ні іншими юридичними особами, ні державними органами. Представник ОСОБА_1 наполягала і на тому, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав. Право власності можна визнати лише на посіви, які знаходяться на певній земельній ділянці, але не на зібраний, перероблений чи вже реалізований врожай, адже після зібрання врожаю він стає сільськогосподарською продукцією і втрачає ознаки індивідуально-визначеного майна. Тому визнання права власності на врожай нерозривно пов?язане з правом вчиняти дії по збору такого врожаю (посівів). В свою чергу, як вбачається з Довідки вченого агронома агрохіміка-ґрунтознавця ОСОБА_4 від 10.11.2023р., 10 листопада 2023 року, під час виїзду та огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6320683000:02:000:0053, площею 5,35 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області, при візуальному огляді вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній земельній ділянці

врожай соняшника відсутній. На вказаній земельній ділянці наявні пожнивні рештки соняшнику, що свідчить про завершення збирання врожаю соняшнику 2023 року. При цьому, є загальновідомим той факт, що збір врожаю соняшнику проводиться протягом серпня-вересня, так як період вегетації у цієї культури може коливатися від 90 днів до 130. З кожним наступним днем після вказаного періоду для збору соняшнику, відсоток втрати врожаю збільшується, аж до 100% втрати врожаю. Крім того, представник відповідача зазначила про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлених представником позивача, оскільки вони неспівмірні з обставинами, викладеними в ч.4 ст.137 ЦПК України, а тому вони не підлягають стягненню з відповідача. Представник ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні даного позову та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

22.12.2023 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій адвокат наполягав на викладеному у позові, наголошував на тому, що МПП "Агросервіс" повідомило власника про бажання продовжити строк дії договору, однак ОСОБА_3 зволікав в укладенні договору. Також, представник вказав, що державна реєстрація договору оренди землі здійснюється за заявою орендодавця. Право власності на посіви та врожай представник позивача обґрунтував тим, що він упродовж 15 років орендував спірну земельну ділянку у ОСОБА_3 і обгрунтовано передбачав продовження орендних відносин, позивач здійснив посів соняшника на земельній ділянці ОСОБА_3 до повідомлення останнього про продаж землі. Також, адвокат зазначила, що з довідки, долученої до відзиву, вбачається, що посів соняшника був та його зібрали, однак не позивач, оскільки він звернувся до суду з позовом. Щодо неналежного способу захисту представник МПП "Агросервіс" вказав, що на момент подання позову посіви та врожай існували та не були зібрані, а тому це був належний спосіб захисту. Представник позивача наголосив на тому, що докази судових витрат будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду. Таким чином, адвокат просив задовольнити позов та стягнути з відповідачів судові витрати.

Крім того, представником позивача було подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу представника ОСОБА_1 , в якому адвокат вказав, що розмір витрат є неспівмірними та не обгрунтованими. Також, за змістом договору неможливо встановити порядок обчислення гонорару адвоката. Зважаючи на вище вказане, адвокат просив відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу з позивача.

29.01.2024 року до суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 , в якому адвокат зазначив, що 01.05.2023 року між ОСОБА_1 , як Орендодавцем, та ОСОБА_2 , як Орендарем, було укладено Договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320683000:02:000:0053, яка розташована за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Лозівського району Харківської області, що підтверджується відповідним Договором оренди землі від 01.05.2023 року. Представник відповідача вказав, що з 01.05.2023 року ОСОБА_2 , як законний Орендар земельної ділянки з кадастровим номером: 6320683000:02:000:0053, яка розташована за межами населених пунктів на території Кіровської сільської ради Лозівського району(колишнього Близнюківського району) Харківської області почав її обробляти та вирощувати соняшник для власних потреб. 01.05.2023 року між СТОВ «Дмитровка», як Продавцем, та ОСОБА_2 , як Покупцем було укладено Договір поставки за №010523. Відповідно до п. 1 Договору поставки №010523 від 01.05.2023 року, за цим Договором, Продавець зобов?язаний поставити та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов?язаний прийняти та оплатити вартість Товару в асортименті, кількості, та за ціною, відповідно до умов цього Договору. Перелік товару, що зобов?язаний поставити Продавець та прийняти і оплатити Покупець становить: насіння соняшнику 64LE25 (П64ЛЕ25) Круїзер у кількості 2 мішка, карбамід в бут-бегах 0,300 т., амофос у кількості 0,200 т. Відповідно до п. 2.2. Договору поставки №010523 від 01.05.2023 року, товар поставляється на умовах самовивозу зі складу Продавця, а саме: 64130, Харківська область, Лозівський район, село Дмитрівка, вулиця Центральна. 04.05.2023 року ОСОБА_2 було отримано від СТОВ «Дмитровка» на умовах самовивозу зазначений товар. З наведеного вбачається придбання ОСОБА_2 відповідної посівної та гербіцидів, для оброблення орендованої земельної ділянки з кадастровим номером: 6320683000:02:000:0053. 01.05.2023 року між ФОП

ОСОБА_5 , як Орендодавцем, та ОСОБА_2 , як Орендарем було укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки № 0105, що свідчить про підготовку та безпосередній посів соняшника на спірній земельній ділянці. Після посіву, обробки, вирощування врожаю та з метою його подальшого збору, 14.09.2023 року між ФОП ОСОБА_6 , як Орендодавцем, та ОСОБА_2 , як Орендарем було укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки № 3. 15.09.2023 року ОСОБА_2 було отримано від ФОП ОСОБА_6 сільськогосподарську техніку та ОСОБА_2 проведено збір свого врожаю на підставі наведеного Договору Доручення №040523 від 04.05.2023 року, укладеного між ним та ОСОБА_7 . Таким чином, ОСОБА_2 на законних підставах було зібрано власний врожай соняшника. Враховуючи вказане вимоги позивача є безпідставними та незаконними. Також, представник наголошував на неналежному способі захисту позивачем. Додав, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку витрат є підставою для відмови в їх відшкодуванні. Крім того, представник вказав, що позивачем не доведено, що вказані ним витрати були фактичними та неминучими, обгрунтованими. Так, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову та у стягненні витрат на правничу допомогу позивача. Також, адвокат вказав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн та наголосив на тому, що докази судових витрат будуть подані протягом 5ти днів після ухвалення рішення суду.

08.02.2024 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій адвокат наполягав на викладеному у позові, наголошував на тому, що позивачем використовувалась земельна ділянка з 28.02.2023 року по час подання позову, про що свідчать долучені документи. Представник наполягав на тому, що посилання ОСОБА_8 про те, що він з 01.05.2023 року обробляв земельну ділянку не можуть відповідати дійсності, оскільки вони не могли один одного не бачити, обробляючи землю в один і той же період часу. Крім того, вказав, що не помітити, що хтось до цього обробив землю неможливо. Також, представник вказав договір оренди між відповідачами суперечить зазначеному ОСОБА_1 у відповіді на лист позивача. Зазначив і про те, що законно використовувати землю ОСОБА_2 мав право тільки з моменту державної реєстрації земельної ділянки, яка відбулась 07.09.2023 року, що свідчить про те, що з 01.05.2023 року ОСОБА_2 незаконно обробляв землю. Представник позивача вказав, що надані відповідачем документи, а саме договір поставки, видаткові накладні, рахунок на оплату свідчать лише про закупівлю і поставку товару, однак не підтверджують використання, а саме удобрення земельної ділянки, посів тощо. Додав, що доказів здійснення оплати вказаного товару також не надано відповідачем. Щодо договору оренди сільськогосподарської техніки , актів та договору доручення, наданих відповідачем, представник зазначив, що ці документи не підтверджують факт оброблення земельної ділянки з кадастровим номером: 6320683000:02:000:0053. Таким чином, представник наполягав на задоволенні позову та солідарному стягненню судових витрат.

Представником позивача було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке було задоволено ухвалою суду від 30.04.2024 року, провадження у справі було зупинено.

Представником ОСОБА_2 було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких адвокат вказав, що відповідач почав обробляти землю до державної реєстрації з дозволу власника з початку травня 2023 року для збереження плодючості землі та не втратою сезону посіву через вимушену відсутність ОСОБА_1 внаслідок бойових дій на території Харківської області. Наполягав на тому, що з доданих до відзиву документів вбачається факт обробки орендованої землі та безпосереднього посіву соняшника. Представник зазначив,що ОСОБА_2 законно було зібрано 15.09.2023 року власний врожай соняшника. Так, адвокат наполягав на правомірності правочинів, вчинених ним та вказував на не вірно обраний позивачем спосіб захисту. Додатково посилався на письмові пояснення третьої особи, який вказав, що не планував продовжувати договір оренди з позивачем та бачив як з травня 2023 року земельну ділянку обробляв ОСОБА_2 . Враховуючи вище вказане, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Так, на адресу суду надійшло повідомлення ННЦ "Інститут судових експертиз ім.Засл.

проф. М.С. Бокаріуса" про неможливість надання висновку експерта №3833, відповідно до якого неможливо надати висновок, оскільки клопотання експерта в повному обсязі не виконано: не наданий порівняльний матеріал, а саме: вільні та умовно -вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 02.09.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року було задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

В ході розгляду справи, представник позивача відмовився від допиту свідка ОСОБА_12 .

У судове засідання з"явився представник позивача, який наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання з"явилася, заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити в задоволенні в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання з"явився, заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в задоволенні в повному обсязі.

У судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з"явився, про причини не явки не повідомив, про час, місце і дату судового розгляду був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії державного акту серії ІV-ХР №04878(а.с.20-21, Том 1), ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка на території Кіровської сільської ради загальною площею 5, 35 га.

Як вбачається з експлікації(а.с.22-23, Том 1), кадастровий номер вище вказаної ділянки 6320683000:02:000:0053.

10.12.2007 позивач МПП «Агросервіс» (Орендар) та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (Орендодавець) уклали Договір оренди землі площею 5, 35 га на території Кіровської сільської ради(а.с. 14-17, Том 1). Договір укладено на 15 років з моменту внесення даних до реєстру, тобто строк дії договору - до 28.02.2023 року.

Згідно з копією акту визначення меж земельної ділянки в натурі(а.с.18, Том 1), орендодавцем ОСОБА_3 (державний акт серії ІV-ХР №04878) та орендарем МПП "Агросервіс" було визначено межі вказаної земельної ділянки загальною площею 5, 35 га в натурі із земель власності, яка розташована на території Кіровської сільської ради.

05.03.2008 року ОСОБА_3 та МПП "Агросервіс" склали акт прийому -передачі земельної ділянки згідно з договором оренди земельної ділянки на території Кіровської сільської ради загальною площею 5, 35 га(а.с.19, Том 1).

Згідно з п.37 Договору оренди землі від 10.12.2007 року, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Як вбачається з копії листа МПП "Агросервіс", направленому 26.01.2023 року ОСОБА_3 (а.с.28, Том 1), позивач повідомив орендодавця про мету продовжити співпрацювати з ним, а також нагадав, що в разі не надання заперечень або згоди на поновлення строку договору протягом місяця з дати отримання цієї пропозиції, останній автоматично вважається поновленим на той самий строк. ОСОБА_3 отримав даний лист особисто 26.01.2023 року, про що свідчить напис на листі.

18.02.2023 року ОСОБА_3 було надано відповідь на пропозицію від 26.01.2023 року, відповідно до якої, він не проти продовження співпраці на тих самих умовах та на той самий строк. Заперечень щодо подальшого використання земельної ділянки не має(а.с.29, Том 1).

На підтвердження обробки землі та посіву соняшника МПП "Агросервіс" було подано копії актів витрат насіння і садивного матеріалу, копії лімітно-забірних карток, копії дорожніх листів трактора, копії актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, копії видаткових накладних, копія податкової декларації з додатками, копії наказів, копію акту про закінчення посіву насіння соняшника на земельній ділянці з умовним найменування "7-Г", копію акту обстеження стану посівів соняшника, копію наказу про призначення комісії з обстеження стану посівів соняшнику на земельній ділянці

6320683000:02:000:0053 з умовним найменуванням "7-Г" (а.с.30-77, Том 1; а.с.159 -161, 165-168, Том 2).

Згідно інформації з Державного реєстру, а також копій договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.04.2023 року (а.с.78-89, 182 - 185, Том 1), з 26.04.2023 року земельна ділянка 6320683000:02:000:0053 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки. 01.05.2023 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі зі ОСОБА_2 , про свідчить інформація з реєстру та копії договору оренди землі від 01.05.2023 року, акту прийому -передачі земельної ділянки та розпискою про отримання грошей в рахунок орендної плати(а.с.187-193, Том 1; а.с.97-103, Том 2).

Представником ОСОБА_1 також долучено копію квитанції про сплату суми за придбання земельної ділянки 6320683000:02:000:0053 (а.с.186, Том 1).

Так, як зазначено з копії листа МПП "Агросервіс", 07.09.2023 року направленного ОСОБА_1 з додатком(а.с.194-198, Том 1), МПП "Агросервіс" дізналося про зміну власника земельної ділянки тільки 05.09.2023 року. При проведенні комплексу польових робіт з жовтня 2022 року (на той момент земельна ділянка 6320683000:02:000:0053 належала МПП "Агросервіс" на праві користування), пов"язаних із сівом соняшнику на полях МПП "Агросервіс" наприкінці травня 2023 року підприємством було засіяно земельну ділянку соняшником, також в травні, червні та липні 2023 року здійснено комплекс технологічних робіт з гербіцидної, фунгіцидної та інсектицидної обробки посівів. Так, в листі МПП "Агросервіс" вказує, що готувало до сіву орендовану земельну ділянку, а засівало без оформлених орендних відносин. Також, позивач в листі виклав пропозицію щодо мирного врегулювання ситуації та підписання договору оренди з метою сплати ОСОБА_1 компенсації.

В копії відповіді ОСОБА_1 позивачу(а.с.199-204, Том 1), власник земельної ділянки вказав, що строк дії договору оренди між ОСОБА_3 та МПП "Агросервіс" закінчився 28.02.2023 року, про що позивачу було відомо, вказане свідчить про те, що здійснення робіт з посіву є незаконним самовільним заняттям земельної ділянки без законних підстав. ОСОБА_1 також зазначив, що посіви засівалися на земельній ділянці незаконно, а все вся продукція, плоди і доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, власник земельної ділянки вказав про небажання здавати земельну ділянку в оренду та укладати договір з МПП "Агросервіс".

В копії довідки ОСОБА_4 (диплом серії НОМЕР_1 за спеціальністю агрохімія та грунтознавство) від 10.11.2023 року(а.с.205-209, Том 1), зазначено , що 10 листопада 2023 року, під час виїзду та огляду земельної ділянки з кадастровим номером 6320683000:02:000:0053, площею 5,35 га, що розташована на території Кіровської сільської ради Близнюківського району Харківської області, при візуальному огляді вказаної земельної ділянки встановлено, що на вказаній земельній ділянці врожай соняшника відсутній. На вказаній земельній ділянці наявні пожнивні рештки соняшнику, що свідчить про завершення збирання врожаю соняшнику 2023 року.

На підтвердження обробки землі на посіву соняшника ОСОБА_2 долучено копію договору поставки,копії видаткових накладних, копію договору оренди сільськогосподарської техніки з додатками, копію актів, копію договору оренди №3 сільськогосподарської техніки, копію розрахунку-фактури, копію договору доручення (а.с.104-129, Том 2).

Третьою особою ОСОБА_3 було долучено письмові пояснення, в яких зазначив, що він є попереднім власником земельної ділянки 6320683000:02:000:0053, що розташована на території Кіровської сільської ради Лозівського району Харківської області, котру він добровільно продав ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.04.2023 року. З минулим орендарем земельної ділянки строк дії договору оренди закінчився 28.02.2023 року, продовжувати його не бажав. Також ОСОБА_3 зазначив, що про отримання листа МПП "Агросервіс від 26.01.2023 року не підписувався і не направляв листа від 18.02.2023 року про продовження строку дії договору оренди. Крім того, вказав, що часто бачив як громадянин ОСОБА_2 неодноразово обробляв земельну ділянку орієнтовно з травня 2023 року, точну дату повідомити не може.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 стверджує, що не підписував листа МПП "Агросервіс" та не надавав відповідь щодо продовження строку дії договору оренди між ними,

однак після призначення почеркознавчої експертизи ОСОБА_3 так і не з"явився для надання порівняльних зразків, що ставить під сумнів вказане третьою особою.

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 надали покази в судовому засідання 14.11.2024 року, в яких зазначили, що всі операції з вирощування соняшника і до його зберігання на земельній ділянці 6320683000:02:000:0053, що належала ОСОБА_3 , виконувалися виключно технікою та механізаторами МПП "Агросервіс". Вказане підтверджується і письмовими поясненнями ОСОБА_12 .

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17, особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви та насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію).

Таким чином, право власності землекористувача на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур визнається та захищається законом. Особливості виникнення права власності на посіви і насадження визначені ЦК України та ЗК України і пов`язуються з правомірним користуванням земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, зазначено, що виникнення права власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю пов`язується із користуванням річчю, а на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур - із користуванням земельною ділянкою.

Отже особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як вбачається із статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 25 частиною 1 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що орендар земельної ділянки, окрім іншого, має право отримувати продукцію і доходи.

Таким чином, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 при розгляді справи № 917/2060/17, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Беручи до уваги всі докази в їх сукупності, враховуючи неможливість перевірити викладене сторонами, зважаючи на те, що вказане сторонами викликає сумніви та матеріали справи суперечать один одному, з урахуванням неможливості встановити дійсні обставини справи та взагалі встановити наявність врожаю, його теперішнє місцезнаходження, а також зважаючи на відсутність правових підстав у МПП "Агросервіс" на здійснення будь-яких дій на спірній земельній ділянці, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню через недоведеність позивачем порушення його прав та законних інтересів.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З урахуванням заяв сторін про подання доказів на підтвердження судових витрат після винесення рішення, суд вважає за необхідне надати сторонам строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для надання доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила, або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову представника позивача Малого приватного підприємства "Агросервіс"- адвоката Лиски Павла Олександровича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_3 , про визнання права власності на посіви та врожай - відмовити.

Надати сторонам строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для надання доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила, або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено 21.01.2025 року.

Інформація про сторони:

Позивач: МПП "Агросервіс", ЄДРПОУ 30039435, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, буд.76, с. Шевченкове Перше, Близнюківська селищна громада, Лозівський район, Харківська область, 64801, e-mail: agroservis_25@ukr.net.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса мешкання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання вказана у позові: АДРЕСА_2 .

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Т.О.Каращук