Ухвала

від 22.01.2025 по справі 712/3458/13-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №712/3458/13-ц

Провадження №4-с/712/3/25

17.01.2025 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Шевченко О.П.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представника скаржника ОСОБА_2 ,

представника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Анісімова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Черкаси скаргу представника ОСОБА_1 Писаренко Лариси Іванівни, заінтересована особа: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними та скасування постанови Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.11.2024 про арешт коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся представник ОСОБА_1 Писаренко Лариса Іванівна, заінтересована особа: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправними та скасування постанови Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.11.2024 про арешт коштів.

В обґрунтування скарги зазначено, що 13.11.2024 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщуком Максимом Борисовичем в межах виконавчого провадження № 46301921 було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , а саме накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. ОСОБА_1 звернувся до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), оскільки арешт було накладено і на рахунок для отримання пенсії, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», однак старшим державним виконавцем в порушення вимог законодавства не було знято арешт з вказаного рахунку.

У судовому засіданні заявник та його представник на задоволенні скарги наполягали з підстав, викладених у скарзі. Також заявник та його представник у судовому засіданні стверджували, що державному виконавцю було достеменно відомо, що рахунок, арешт на який накладено оспорюваною постановою має спеціальний режим використання, а списані з рахунку кошти у сумі 2 грн 50 коп. є пенсією заявника.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проти задоволення скарги у судовому засіданні заперечував, зазначивши, що після отримання документального підтвердження, що на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» боржник ОСОБА_1 отримує соціальні виплати пенсію, старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщуком Максимом Борисовичем в межах виконавчого провадження №46301921 було винесено постанову від 18.11.2024 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Копію вказаної постанови представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) долучив до додаткових пояснень. Щодо стягнутих з вказаного рахунку ОСОБА_1 коштів у сумі 2 грн 50 коп., які є пенсією скаржника, представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вказав, що скаржник та його представник із відповідною заявою щодо повернення вказаних коштів, як помилково стягнутих не зверталися.

Заслухавши пояснення скаржника та його представника, а також пояснення представникА Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), суд зазначає про таке.

З матеріалів скарги судом встановлено, що згідно з довідкою до Акта огляду МСЕК Серія 10 ААА №256569 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи.

На примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №46301921 з примусового виконання виконавчого листа №712/3458/13-ц, виданого 10.02.2014 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у сумі 2000 грн 00 коп.

13 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщуком Максимом Борисовичем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Відповідно до платіжної інструкції № 24458PBNKI00baf30001 від 13.11.2024 з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 13.11.2024 знято кошти в сумі 2 грн 50 коп. з призначенням платежу: стягнення за ВП №46301921 з виконання виконавчого листа №712/3458/13-ц, виданого 10.02.2024 Соснівським районним судом м. Черкаси.

18 листопада 2024 року старший державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщук Максим Борисович виніс постанову про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі постанови Черкаського апеляційного суду від 01.10.2024 у справі №707/506/24.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 01.10.2024 у справі №707/506/24 апеляційну скаргу Черкаського ВДВСна ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2024 у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії, рішення та бездіяльність головного державного виконавця Вдовиченко Н.О. Черкаського ВДВС у Черкаському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відхилено, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 29.07.2024 у даній цивільній справі залишено без змін.

У постанові Черкаського апеляційного суду від 01.10.2024 у справі №707/506/24 зазначено, що згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.02.2011 боржник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та відповідно до довідки ПриватБанку від 01.07.2024 ОСОБА_1 має картку НОМЕР_3 , на яку отримує соціальні виплати.

Як вказав суд апеляційної інстанції у вказаній постанові за обставин справи №707/506/24 державним виконавцем накладено арешт на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на який надходять його пенсійні виплати, на які в силу приписів законодавства арешт накладено бути не може, так як це позбавлятиме особу основних засобів до існування.

Із заявою щодо повернення списаних коштів з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 13.11.2024 у сумі 2 грн 50 коп. боржник та його представник до державного виконавця відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 не звертались.

Відповідно до положень ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 2,3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Однією з фундаментальних засад судочинства та конституційних цінностей закріплених в Конституції України визначено обов`язковість судових рішень (пункт 9 статті 129 Конституції України).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) зазначено, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16 зазначено, що «принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом частини другої статті 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

На допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно доЗакону України«Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також втратою годувальника (стаття 72 вказаного Закону).

Перелік інших виплат, на які не може бути звернено стягнення, наведений у частині першій статті 73Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до підпункту 3 пункту 10-2розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону (в редакції Закону від 11 квітня 2023 року № 3048-IX, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію(крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) зазначено, що:

«7.13.З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

7.14.Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

7.15.Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

7.16.Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у тому числі виплати заробітної плати. На цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.

7.17.Також ПАТ «ПУМБ», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 провадження № 14-218цс21 вказано, що «не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

При вирішенні даної скарги, суд зауважує, щосаме на банк, який виконує постанову про арешт коштів боржника, в силу положень частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладено визначення статусу коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку.

Постановою старшого державного виконавеця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщука Максима Борисовича від 18.11.2024 знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі постанови Черкаського апеляційного суду від 01.10.2024 у справі №707/506/24.

У постанові Черкаського апеляційного суду від 01.10.2024 у справі №707/506/24 зазначено, що згідно з пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.02.2011 боржник ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та відповідно до довідки ПриватБанку від 01.07.2024 ОСОБА_1 має картку НОМЕР_3 , на яку отримує соціальні виплати.

Як вказав суд апеляційної інстанції у вказаній постанові за обставин справи №707/506/24 державним виконавцем накладено арешт на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на який надходять його пенсійні виплати, на які в силу приписів законодавства арешт накладено бути не може, так як це позбавлятиме особу основних засобів до існування.

Отже, після отримання документального підтвердження, що на зазначений вище банківський рахунок боржник отримує соціальні виплати, а саме пенсію, 18.11.2024 старшим державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк».

Доказів того, що існують інші підстави для скасування постанови про арешт коштів боржника суду не надано та не названо.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що державним виконавцем не було порушено основні засади виконавчого провадження встановлені статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження»та оскаржувана постанова прийнята з дотримання вимог законодавства та відсутні підстави для задоволення скарги в частині її скасування.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо щодо звернення стягнення на кошти ОСОБА_1 в сумі 2 грн 50 коп., які стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ«ПРИВАТБАНК»на ім`я ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що державним виконавцем порушено пункт 10-2 Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо списання грошових коштів боржника на виконання рішення суду у період дії воєнного стану в Україні, а саме списання з рахунку боржника ОСОБА_1 , на який він отримує пенсію, грошових коштів в сумі 2 грн 50 коп. пенсії, тому такі дії державного виконавця є неправомірними.

Відтак скарга в цій частині є обґрунтованою, та підлягає до задоволення в частині визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщука Максима Борисовича щодо звернення стягнення на кошти ОСОБА_1 в сумі 2 грн 50 коп., які стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ«ПРИВАТБАНК»на ім`я ОСОБА_1 .

Керуючись ст.260,261,447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поліщука Максима Борисовича щодо звернення стягнення на кошти ОСОБА_1 в сумі 2 грн 50 коп., які стягнуті з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ«ПРИВАТБАНК»на ім`я ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини вимог скаргивідмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Повний текстухвали складено 22.01.2025.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська