Ухвала

від 16.01.2025 по справі 991/13165/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/13165/24

Провадження №11-сс/991/6/25

Слідчий суддя - ОСОБА_1

Головуючий суддя: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2024 про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2024 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, згідно заяви ОСОБА_6 від 11.11.2024.

Слідчим суддею встановлено, що 11.11.2024 ОСОБА_6 надіслав на електронну пошту НАБУ заяву про вчинення суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 366 КК України.

У ній він вказує, що суддя внесла неправдиві відомості в офіційний документ - ухвалу від 01.11.2024 у справі № 219/12191/20, а також те, що суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 , зловживала владою, з метою отримання неправомірної вигоди іншим суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 шляхом легітимізації його повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні № 12017050150001559, що завдало істотної шкоди його інтересам у вигляді моральної та матеріальної шкоди у розмірі 5 000 000 грн.

Оскільки відповідні відомості до ЄРДР уповноваженою особою внесені не були, ОСОБА_6 оскаржив таку бездіяльність слідчому судді.

Від представника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 слідчому судді надійшли пояснення, в яких зазначалося про те, що за результатами розгляду зазначеної заяви Національним бюро не було встановлено підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що ОСОБА_6 було поінформовано листом Національного бюро від 27.11.2024 вих. № 112-294/35452.

Оскільки реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, слідчий суддя прийшов до переконання, що зміст заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 11.11.2024 не містить конкретних фактичних даних щодо дій, які б свідчили про вчинення суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 зазначених можливих кримінальних правопорушень, а заява ґрунтується на суб`єктивній оцінці заявником ухвали судді від 01.11.2024, що постановлена за результатами розгляду його заяви про відвід слідчого судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 . Водночас, наголосив на тому, що ймовірне порушення суддями процесуального порядку розгляду справи, норм процесуального права не може бути підставою для початку кримінального переслідування.

На переконання слідчого судді, для внесення до ЄРДР відомостей щодо імовірного вчинення кримінального правопорушення суддею, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування буде механізмом тиску на суддю, що порушуватиме принцип його незалежності.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на неповноту судового розгляду. а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі з доповненнями ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 02.12.2024 та постановлення нової, якою його скаргу на бездіяльність детективів НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей в ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слід задовольнити.

В обґрунтування наведених доводів апелянт зазначає, що слідчий суддя замість детектива самостійно дослідив відповідність поданої ним заяви вимогам КПК, що суперечить приписам ч. 1 ст. 25 та ч. 1 ст. 214 КПК. Слідчим суддею не було досліджено жодного доказу, наданого скаржником, а в ухвалі не зазначено мотивів неврахування окремих доказів. Наведені порушення слідчого судді свідчать про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

3. Позиції учасників судового провадження.

ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні, клопотав про повторне дослідження доказів.

Національне антикорупційне бюро належним чином повідомлене про дату, час і місце апеляційного розгляду (а.п. 82,83). Представник НАБУ в судове засідання не прибув, про поважність причин свого неприбуття не повідомив. Відповідно до положень ч 1 ст. 405 КПК України, апеляційний перегляд здійснений за відсутності такого учасника судового провадження.

4. Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, вислухавши пояснення ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.

Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається із заяви, 28.10.2024 ОСОБА_6 звернувся до Дружківського міськрайонного суду Донецької області із заявою про відвід слідчого судді цього суду ОСОБА_8 від участі у справі № 219/12191/20 у кримінальному провадженні № 12017050150001559. Протоколом автоматизованого розподілу справи для розгляду заяви про відвід визначено суддю Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 .

За наслідком судового розгляду суддею ОСОБА_7 01.11.2024 постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід судді Дружківського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_8 .

Заявник стверджує, що в діях судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК, оскільки суддя внесла неправдиві відомості в офіційний документ - ухвалу від 01.11.2024 у справі № 219/12191/20, а також те, що суддя ОСОБА_7 , зловживаючи владою, з метою отримання неправомірної вигоди іншим суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_8 шляхом легітимізації його повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні № 12017050150001559, що завдало істотної шкоди інтересам ОСОБА_6 у вигляді моральної та матеріальної шкоди у розмірі 5 000 000 грн.

Дослідивши зазначені доводи, колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що у заяві про злочин ОСОБА_6 не наводить об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину у діях судді ОСОБА_7 та фактично виказує про свою незгоду із прийнятими цією суддею рішенням (про відмову у задоволенні його заяви про відвід), яке вважає незаконним через порушення порядку автоматизованого розподілу справи цьому судді. Слідчим суддею обґрунтовано зазначено, що заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність внесення відомостей до ЄРДР щодо судді ОСОБА_7 про вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п.57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд України в постанові від 15 квітня 2008 року у справі №21-319во07 зазначив, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

Колегія суддів зазначає, що наведених апелянтом доводів, що фактично зводяться до незгоди з вищевказаним рішенням судді, недостатньо для висновку про вчинення суддею кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно судді за фактами прийнятих нею рішень в ході здійснення правосуддя. А оцінювання заявником на власний розсуд розміру завданої йому матеріальної та моральної шкоди у 5 000 000 гривень, без належного обґрунтування та підтвердження відповідними доказами, не може автоматично свідчити про істотність шкоди майнового характеру або тяжких наслідків для кваліфікації описаних дій судді за ст. 364 КК.

При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведений у постанові від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18, де суд зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 364 КК України, про вчинення якого суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 стверджує скаржник та яке належить до предметної підсудності ВАКС, має три обов`язкові ознаки: 1) діяння - використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта; 2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, які у 100 та більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, або тяжкі наслідки, які у 250 та більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян 3) причинний зв`язок між діянням та тяжкими наслідками. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Зі змісту заяви ОСОБА_6 не вбачається конкретних фактів та обставин, що можуть вказувати на ймовірне вчинення кримінального правопорушення суддею Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_7 під час здійснення нею судочинства та розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_8 від участі у справі № 219/12191/20. Зокрема скаржником не наведено доказів про істотність матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_6 , про наявність у судді спеціальної мети - одержання неправомірної вигоди для себе або іншої фізичної або юридичної особи, або вчинення нею дій на користь судді ОСОБА_8 , а також про неправдивий характер відомостей, що наведені суддею у ухваленому нею 01.11.2024 рішенні. Саме такі дані очевидно відрізняють незгоду учасника судового провадження з певним судовим рішенням від злочину. За відсутності в заяві таких відомостей, конкретних фактів та обставин, що можуть вказувати на вчинення можливого кримінального правопорушення у органу досудового розслідування відсутній обов`язок внести таку заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 , оскільки викладені в його заяві доводи не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відтак бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою відсутня.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 02.12.2024 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4