Постанова

від 22.01.2025 по справі 160/19013/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19013/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Серьогіна О.В.) в адміністративній справі №160/19013/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фруталія» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фруталія» звернулось до суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 року №UA110130/2024/000016/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Таким чином, відповідач без належних правових підстав та обґрунтувань порушив принцип превалювання застосування основного методу визначення митної вартості, а також не надав пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, щодо якісних характеристик товару, комерційних умов тощо, що також підтверджує протиправність оскаржуваних. Враховуючи усе наведене вище, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), витребуванні додаткових документів та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів за ЕМД. Крім того, митний орган не надав належної оцінки поданим позивачем документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору. Враховуючи викладене, на думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позов задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції допущено неправильне тлумачення норми матеріального права, передбаченої ч.3 ст.53 МКУ, та не застосовано норми матеріального права, передбачені пунктами 5-7 частини 10 ст.58 МКУ, які підлягають застосуванню в даному випадку. Наголошує, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2024 №UA110130/2024/000016/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.01.2024 позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання МД від 08.01.2024 №24UA110130000434U8 задекларовано товар, а саме їстівні плоди свіжі цитрусові - мандарин Setsuma (лат. Citrus unshiu), призначені для споживання людиною. Розфасовані у картоних коробках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності, вага: - мандарин Setsuma(лат. Citrus unshiu) в 2200 картоних коробках - 20200,00 кг. Торгівельна марка AGROYOL Виробник - AGROYOL DIS TICARET LIMITED SIRKETI Країна виробництва TR Туреччина».

Даний товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2023 №0111-39, укладеного між позивачем та компанією «AGROYOL DIS TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина), на умовах поставки CPT, UA Дніпро.

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 08.01.2024 року №24UA110130000434U8 надано наступні документи:

- Сертифікат якості №02-01/2024-11 від 02.01.2024 року;

- Пакувальний лист №02-01/2024-1 від 07.01.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № AG02024000000001 від 02.01.2024 року;

- Автотранспортна накладна б/н від 03.01.2024 року;

- Супровідний документ Т1 №24TR22040000003042 від 03.01.2024 року;

- Фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5242874 від 02.01.2023 року;

- Сертифікат про походження товару №A 1500583 від 02.01.2024 року;

- Специфікація товару №34 від 02.01.2024 року;

- Калькуляція ціни товару б/н від 02.01.2024 року;

- Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.12.2023 року;

- Зовнішньоекономічний договір №0111-39 від 01.11.2023 року;

- Комерційна пропозиція б/н від 02.01.2024 року;

- Копія митної декларації країни відправлення № 24220400EX00000140 від 03.01.2024 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; за наявності транспортні документи.

Також на підставі ст. 254 МКУ повідомлено про необхідність надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

У відповідь на запити митного органу декларантом надіслано повідомлення від 08.01.2024 року, якими він зазначає про відсутність можливості надати додаткові документи протягом 10 календарних днів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, та просить завершити митне оформлення товару.

08.01.2024 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000016/1, згідно з яким до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 01.01.2024 року №24UA401020000007U6 (UA401020/2024/000007) на рівні 1,00 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Мандарини свіжі (SATSUMA) - 20300кг. Цитрусові придатні для вживання в їжу. Упакований в ящики на піддонах. Без ГМО. Торговельна марка: DOGAN. Виробник: DOGAN CAN ITHALAT IHRACAT. Країна виробництва: TR.».

Позивач, не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам законодавства, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД від 08.01.2024 №24UA110130000434U8 було надано: сертифікат якості №02-01/2024-11 від 02.01.2024, пакувальний лист №02-01/2024-1 від 07.01.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №AG02024000000001 від 02.01.2024, автотранспортну накладну б/н від 03.01.2024, супровідний документ Т1 №24TR22040000003042 від 03.01.2024, фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5242874 від 02.01.2023, сертифікат про походження товару №A 1500583 від 02.01.2024, специфікацію товару №34 від 02.01.2024, калькуляцію ціни товару б/н від 02.01.2024, доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 14.12.2023, зовнішньоекономічний договір №0111-39 від 01.11.2023, комерційну пропозицію б/н від 02.01.2024 та копію митної декларації країни відправлення № 24220400EX00000140 від 03.01.2024.

Контролюючим органом під час проведення консультації були додатково витребувані від позивача наступні документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; за наявності транспортні документи, переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за № 1360/21672.

У зв`язку з отриманням митницею повідомлення позивача про відсутність можливості надати додаткові документи протягом 10 календарних днів та проханням завершити митне оформлення товару, оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000016/1 від 08.01.2024 було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: товару №1 - за ЕМД від 01.01.2024 року №24UA401020000007U6 (UA401020/2024/000007) на рівні 1,00 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Мандарини свіжі (SATSUMA) - 20300кг. Цитрусові придатні для вживання в їжу. Упаковані в ящики на піддонах. Без ГМО. Торговельна марка: DOGAN. Виробник: DOGAN CAN ITHALAT IHRACAT. Країна виробництва: TR.».

Суд апеляційної інстанції дослідивши зміст оскаржуваного рішення та наданих позивачем документів під час проведення митного контролю та митного оформлення, вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам частини 1 статті 53 МК України.

При цьому, запитувані митницею під час проведення консультації додаткові документи в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

По суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Скаржником не було доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

Ненадання ж повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на наведене, доводи скаржника про необхідність застосування другорядного (резервного) методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, містять аналогічні доводи відзиву на позов та носять характер припущень.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі буде вирішене судом в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року в адміністративній справі №160/19013/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник