Постанова

від 22.01.2025 по справі 210/6401/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2118/25 Справа № 210/6401/24 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Справа № 210/6401/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач - Керівник Криворізької південної окружної прокуратури, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.2 ст.369ЦПК України,безповідомлення учасниківсправи,за наявнимиу справіматеріалами, апеляційнускаргу позивача Керівника Криворізької південної окружної прокуратури, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року, яка постановлена суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року Керівник Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР», про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року позовну заяву повернуто відповідно до пункту 4 частини 4 статті 185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач Керівник Криворізької південної окружної прокуратури, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вирішивши питання про розподіл судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що прокурором неодноразово (листи від 23.09.2024 №57/1- 265ВИХ-24, від 09.10.2024 №57/1-295ВИХ-24), вказано уповноваженому на захист інтересів Держави органу Криворізькій міській раді, на наявні порушення інтересів держави. Разом з тим, Криворізькою міською радою жодних заходів, спрямованих на усунення наявних порушень не вжито. Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 сформовано висновок в частині застосування ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України. Узагальнюючи наведені у цій постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду у пункті 157 постанови висновує, що: прокурор звертається до суду в інтересах Держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтереси держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави. Зважаючи на таке, висновок суду про те, що підстави для представництва прокурором інтересів Держави у даній справі з урахуванням лише тієї обставини, що прокурор передчасно звернувся до суду, без урахування та оцінки решти встановлених обставин та чинників не можна визнати обґрунтованим та таким, що зроблено з правильним урахуванням вищевикладених висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 щодо застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Також, зазначає, що суд першої інстанції, при постановленні ухвали від 05.11.2024, фактично надав оцінку доказам, які долучені прокурором до позовної заяви не з точки зору їх оформлення, а з точки зору їх впливу на розгляд справи по суті, зокрема, суд фактично дослідив без проведення судового засідання та виклику сторін лист окружної прокуратури від 15.10.2024 №57/1-306вих-24, підтвердженням чого є безпосереднє цитування його змісту в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції. На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. На цій стадії суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог процесуального законодавства, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 у справі №905/2043/18.

Крім того, вважає, що аналіз норм цивільного процесуального законодавства України та Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що жодним законодавчим актом не передбачено дотримання прокурором часового проміжку між повідомленням уповноваженого на здійснення захисту інтересів Держави органу про представництво інтересів Держави та вжиттям прокурором заходів представницького характеру. Частина 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора тільки попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень, що і було в повному обсязі реалізовано прокурором.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, Криворізька міськарада зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що питання представництва інтересів Держави прокурором в суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частина 1 якої визначає, що представництво прокурором Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів Держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів Держави, у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що листом вих. № 57/1-306ВИХ-24 57/1-45-7191-24 від 15.10.2024 року Криворізька південна окружна прокуратура встановила термін до 03.10.2024 року повідомити чи ініціювала Криворізька міська рада вирішення питання щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути Криворізькій міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 1211000000:02:292:0074, площею 0,0147 га, 1211000000:02:292:0073, площею 0,0227 га., 1211000000:02:292:0075, площею 0,0075 га.

Лист виконуючого обов`язки керівника Криворізької південної окружної прокуратури Кіковка С. вих. № 57/1-306ВИХ-24 57/1-45-7191-24 від 15.10.2024 року був отриманий Криворізькою міською радою 15 жовтня 2024 року, тобто, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», на момент звернення до суду з вказаним позовом, строк надання відповіді Криворізькою міською радою на вказаний лист не вичерпаний.

Вказаний факт не дає можливість суду зрозуміти, чи вживались Криворізькою міською радою відповідні заходи реагування по вказаному факту, та, в свою чергу, правомірність звернення до суду саме прокурора за захистом порушених, на його думку, прав.

Отже, підстави для представництва Криворізької міської ради Криворізькою південною окружною прокуратурою не обґрунтовані.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

При цьому, зокрема, позовна заява повертається судом у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави (п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом із тим, відповідно до положень статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, що позов прокурора у даній справі поданий в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради.

Згідно із ч.3 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів Держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» де вказано, що представництво прокурором Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів Держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів Держави у разі порушення або загрози порушення інтересів Держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або Держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Урегульовуючи розбіжності у раніше викладених правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, зазначивши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Підсумовуючи викладене вище, необхідно відзначити, що прокурор може представляти інтереси Держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Щоб інтереси Держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів Держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів Держави, в особі Криворізької міської ради, Криворізькою південною окружною прокуратурою на адресу Криворізької міської ради надсилалися листи від 23.09.2024 №57/1-265ВИХ-24, від 09.10.2024 №57/1- 295ВИХ-24 із викладенням фактичних обставин та щодо надання інформації, зокрема, про встановлення факту безпідставної реєстрації на спірні об`єкти, з метою подальшого безпідставного вибуття спірних земельних ділянок.

Зокрема, 23 вересня 2024 року заступник керівника Криворізької південної окружної прокуратури звернувся з листом вих. №57/1-265ВИХ-24 до виконувача обов`язки Міського голови м. Кривого Рогу секретаря Криворізької міської ради Ю.Вілкула, з проханням надати копію рішення виконкому Криворізької міської ради від 08.12.1993 року № 540, вказану інформацію просили надати в найкоротший розумний строк, але не пізніше 03.10.2024 року.

Листом вих. 12/28/7220 від 29.10.2024, за підписом керуючого справами виконкому Криворізької міської ради Шовгель О., на лист Криворізької південної окружної прокуратури від 23.09.2024 №571/1-265ВИХ-24, щодо надання інформації, повідомлено, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку надавати інформацію на лист Криворізької південної окружної прокуратури, оскільки надання запитуваної інформації та документів можливе за умови явного порушення або загрози інтересів Держави, що має чітко формулюватись, доводитись й умотивовуватись прокурором, а процедура витребування документів від підприємств, установ та організацій регламентована КПК України, зокрема Главою 15 Кримінально-процесуального кодексу України.

Листом вих. № 57/1-306ВИХ-24 57/1-45-7191-24 від 15.10.2024 року, за підписом виконуючого обов`язки Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Кіковка С., до виконувача обов`язки міського голови м. Кривого Рогу секретаря Криворізької міської ради Ю.Вілкула, запропоновано повідомити чи будуть вживатись Криворізькою міською радою заходи претензійно-позовного характеру щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути Криворізькій міській раді земельних ділянок з кадастровими номерами 1211000000:02:292:0074, площею 0,0147 га, 1211000000:02:292:0073, площею 0,0227 га, 1211000000:02:292:0075, площею 0,0075 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення об`єктів самовільного будівництва, скасування державної реєстрації та припинення володіння нерухомим майном, а саме торгівельними павільйонами, площею 121,1 кв.м., 803,0 кв.м. та 32,4 кв.м, розташованих за адресою пр. Металургів, 19-Д, 19-Г, АДРЕСА_2 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна. Вказану інформацію запропоновано надати у найкоротший строк, але не пізніше 03.10.2024 року.

Відповідь Криворізької міської ради на вказаний лист матеріали справи не містять.

У пунктах 67, 77 - 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок: «Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органустало відомо або повинно було стати відомопро можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", іякщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокуроратакі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».

Також, у постанові Верховного Суду від 18.06.2021, у справі № 927/491/19, зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).

За період, починаючи з моменту отримання листа №57/1-265ВИХ-24 від 23 вересня 2024 року, в якому викладено фактичні обставини щодо встановлення факту безпідставної реєстрації на спірні об`єкти, з метою подальшого безпідставного вибуття спірних земельних ділянок, до моменту пред`явлення прокурором позовної заяви до суду, жодних дій, спрямованих на відновлення порушених інтересів Держави, Криворізькою міською радою здійснено не було.

При цьому, прокурором вказано причини звернення та обґрунтовано підстави для звернення до суду з цим позовом.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, провадження №14-61цс18, викладено висновок, який зводиться до того, що встановлення обґрунтованості позову (заяви) є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження.

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру, статті 56 ЦПК України, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, та визначив, у чому полягає порушення інтересів Держави, і орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, обґрунтував наявність бездіяльності органу місцевого самоврядування, як уповноваженого органу.

У постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів Держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 906/506/18, від 11 квітня 2019 року у справі № 904/583/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 914/225/18, від 21 травня 2019 року у справі № 921/31/18.

Таким чином, прокурор під час звернення з даним позовом до суду обґрунтував порушення інтересів Держави, надав докази завчасного повідомлення про порушення інтересів Держави повноважного органу державної влади, та докази необхідності здійснення захисту інтересів держави, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду є достатнім для доведення суду підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором.

Отже, виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, в зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення позовної заяви, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для подальшого розгляду та вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки, згідно ч. 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, якщо, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, а у даному випадку справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Керівника Криворізької південної окружної прокуратури, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року скасувати та направити позовну заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури, в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР», про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки до Дзержинського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областідля подальшого розгляду та вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: