Ухвала

від 30.01.2025 по справі 210/6401/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6401/24

Провадження № 2/210/606/25

У Х В А Л А

іменем України

30 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської Вікторович Н.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича, в інтересах держави, в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява подана керівником Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2024 року вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року вказану позовну заяву повернуто у зв`язку з відсутністю обґрунтування представництва Криворізької міської ради Криворізькою південної окружною прокуратурою.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2025 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року скасовано та направлено позовну заявуКерівника Криворізькоїпівденної окружноїпрокуратури БурчикЮрія Віталійовича,в інтересахдержави,в особіКриворізької міськоїради,до ОСОБА_1 ,треті особибез самостійнихвимог настороні відповідачаТовариство зобмеженою відповідальністю«Реділенс»,Товариство зобмеженою відповідальністю«Маркет ЛТДКР» прозобов`язання усуненняперешкод укористування самовільнозайнятими земельнимиділянками,привівши їху придатнийдо використаннястан,шляхом знесеннярозміщених наних будівельі споруд,скасування праваоренди таскасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майнота праваоренди земельноїділянки до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2025 року, вказана справа надійшла до провадження судді Вікторович Н.Ю.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід з огляду на наступне.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених У ст. 36,37,38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У відповідності до ч.9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який с стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов?язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об?єктивності судді.

Частина 1, 2, 9 ст.40ЦПК України визначає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності) як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ.

У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві!» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто, у разі переконання судді у наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об`єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 2Закону України «Про судоустрій та статус суддів»визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів", суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Вищенаведені факти повернення позовної заяви Керівнику Криворізької південної окружної прокуратури, можуть створити враження в учасників, що в судді вже склались певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин сторін, що, в свою чергу, може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктивному розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 247 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. про самовідвід у цивільній справі за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича, в інтересах держави, в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки, задовольнити.

Відвести суддю Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. від розгляду цивільної справи за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки.

Цивільну справу №210/6401/24 (пр.№2/210/606/25) за позовом керівника Криворізької південної окружної прокуратури Бурчик Юрія Віталійовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Реділенс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет ЛТД КР» про зобов`язання усунення перешкод у користування самовільно зайнятими земельними ділянками, привівши їх у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на них будівель і споруд, скасування права оренди та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та права оренди земельної ділянки, передати до канцелярії Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н. Ю. Вікторович