Постанова

від 21.01.2025 по справі 216/502/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1946/25 Справа № 216/502/19 Суддя у 1-й інстанції - БУТЕНКО М.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Кривий Ріг

справа № 216/502/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітня ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року, яка постановлена суддеюБутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 , законний представник якої є мати ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_7 , про встановлення факту проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно.

УхвалоюЦентрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року позовну заяву залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Гайдаш Є.В., просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, позивач зазначає, що про жодне із останніх двох судових засідань позивач та його представник не були належним чином повідомлені, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження про отримання ними судової повістки. Крім того в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення позивача засобами телефонного зв`язку, інформація про які наявна в матеріалах справи.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника Гайдаш Є.В., які, кожен окремо підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розглядупозовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представник, які про час та місце розгляду справи призначені на 13 вересня 2024 року та 01 листопада 2024 року, у відповідності до вимог ст. 130 ч.5 ЦПК України, були повідомлені належним чином, шляхом вручення судової повістки представникам, до суду не з`явилися.

Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Частина 5 ст. 223 ЦПК України зазначає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України).

Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання.

Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо.

При цьому, ч. 1, 1 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час або неповідомлення про причини неявки

Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 , законний представник якої є мати ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_7 , про встановлення факту проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно.

Залишаючи без розглядупозовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представник, які про час та місце розгляду справи призначені на 13 вересня 2024 року та 01 листопада 2024 року, у відповідності до вимог ст. 130 ч.5 ЦПК України, були повідомлені належним чином, шляхом вручення судової повістки представникам, до суду не з`явилися.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, в судове засідання, яке було призначено на 13 вересня 2024 року на 14 год.00 хв., позивач та її представник не з`явились, при цьому представником позивача суду першої інстанції було подано заяву про відклдаення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні (том 2 а.с.134).

Також, в судове засідання, призначене на 01 листопада 2024 року представником позивача суду першої інстанції було подано заяву про відклдаення розгляду справи у зв`язку з хворобою (том 2 а.с.150)

Отже, матеріалами справи не підтверджено, що сторони 13 вересня 2024 року та 01 листопада 2024 року не з`явились в судові засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 374 ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає правоскасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогамистатті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо залишення позову без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам процесуального права, а тому відповідно до вимогстатті 379 ЦПК Україниухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання щодовідшкодуваннясудових витратне можебути вирішеносудом апеляційноїінстанції,оскільки,відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує під час ухвалення рішення, у зв`язку з чим питання про розподіл судового рішення в даній справі буде вирішено судом першої інстанції під час ухвалення рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович, - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року - скасувати.

Направити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , неповнолітньої ОСОБА_4 , законний представник якої є мати ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_6 , законний представник якої є мати ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`ю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно доЦентрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областідля продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 22 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: