Постанова

від 05.11.2019 по справі 216/502/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9446/19 Справа № 216/502/19 Суддя у 1-й інстанції - Бутенко М. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року м.Кривий Ріг

Справа № 216/502/19

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Зубакової В.П.,

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання: Голуб О.О.

сторони

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малолітня ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович, на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року, яка ухвалена суддею Бутенко М.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( відомості про дату складення повного тексту ухвали матеріали справи не містять), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно залишено без руху, оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовом при відсутності попереднього її звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття нею спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , де, при відсутності підстав прийняття її заяви, повинна була отримати від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що є підставою звернення до суду. Згідно вимог ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Строк звернення до нотаріуса після смерті ОСОБА_6 закінчується 03.07.2019 року. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Оскільки позивачка фактично вважає себе спадкоємцем померлого, то спадкоємець зобов`язаний з`явитися до нотаріуса особисто. Він повинен пред`явити документ, що підтверджує його особу, а також свідоцтво про смерть спадкодавця, щоб нотаріус зміг встановити час відкриття спадщини. Спадкоємець повинен повідомити нотаріуса про місце відкриття спадщини та про наявність інших спадкоємців (якщо йому про це відомо) незалежно від того, прийняли вони спадщину фактично або зобов`язані для її прийняття подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Спадкоємці, що фактично прийняли спадщину згідно ст. 1268 ЦК, також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно свідоцтва про право на спадщину, незалежно від строку, що встановлений для прийняття спадщини. На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції надано позивачці строк для усунення зазначених недоліків, але не більше ніж протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно залишено без розгляду,оскільки позивачкою фактично не були усунені недоліки, зазначені судом першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Є.В., просить скасувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Не погоджуючись з ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року зазначає, що вимог про визнання позивачки ОСОБА_1 спадкоємцем померлого ОСОБА_6 у позовній заяві не заявлялось, підставою для звернення до суду у вказаній справі є стаття 74 СК України, якою визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Вважає вимогу суду першої інстанції про необхідність звернення позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та надання суду постанови про відмову у вчинення нотаріальних дій помилковою, оскільки у вказаній справі відсутні спадкові правовідносини. Зазначає, що відсутність певних документів, які суд вважав повинні бути у матеріалах справи, можуть бути підставою для відмови або їх не сприйнятті як доказу при їх правовій оцінці, але в жодному разі не підставою для залишення позовної заяви без руху та подальшого залишення позовної заяви без розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 та представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гайдаш Є.В., які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовні вимоги ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції керувався ст. 187 ЦПК України та виходив з того, що позивачці надавався строк для усунення недоліків, відповідно до ухвали суду від 18 червня 2019 року, які нею фактично не були виконані, а саме представником позивачки була надана на виконання ухвали без руху заява, при цьому фактично недоліки, вказані судом в ухвалі про залишення позову без руху не були.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набула чинності для України з 11.09.1997 року, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно (а.с.3-12).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 січня 2019 року за вищевказаним позовом відкрите загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання (а.с.106).

06.06.2019 року судове засідання по зазначеній справі знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Бутенко М.В. у відпустці, розгляд справи відкладено на 10 липня 2019 року ( а.с. 184).

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно залишено без руху.

Як зазначено у вищевказаній ухвалі 13.06.2019 року,через канцелярію Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гайдаш Є.В. про витребування доказів, а саме витребувати від Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію про те, хто звернувся із спадкоємців для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та заява про забезпечення позову шляхом заборони Державному нотаріусу Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбатенко О.В. вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 усім спадкоємцям до набрання законної сили рішенням по справі.

Вивчаючи вищезазначені заяви, суд першої інстанції встановив, що провадження по справі було відкрито судом передчасно.

В судовому засіданні було встановлено, що позовна заява була подана без додержання вимог ст. ст. 175-177 ЦПК України, а саме позивачка звернулась до суду з позовом при відсутності попереднього її звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття нею спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , де при відсутності підстав прийняття її заяви, повинна була отримати від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що є підставою звернення до суду. Згідно вимог ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Строк звернення до нотаріуса після смерті ОСОБА_6 закінчується 03.07.2019 року. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Оскільки позивачка фактично вважає себе спадкоємцем померлого, то спадкоємець зобов`язаний з`явитися до нотаріуса особисто. Він повинен пред`явити документ, що підтверджує його особу, а також свідоцтво про смерть спадкодавця, щоб нотаріус зміг встановити час відкриття спадщини. Спадкоємець повинен повідомити нотаріуса про місце відкриття спадщини та про наявність інших спадкоємців (якщо йому про це відомо) незалежно від того, прийняли вони спадщину фактично або зобов`язані для її прийняття подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса. Спадкоємці, що фактично прийняли спадщину згідно ст. 1268 ЦК, також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно свідоцтва про право на спадщину, незалежно від строку, що встановлений для прийняття спадщини. На підставі вище викладеного, судом першої інстанції надано позивачці строк для усунення зазначених недоліків, але не більше ніж протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали (а.с.208).

05 липня 2019 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гайдаш Є.В. надав до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 18 червня 2019 року заяву ( а.с. 211-212).

Проте, ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно залишено без розгляду (а.с.223).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).

Вимоги щодо змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, викладені в статтях 175 і 177 ЦПК України.

У ч.ч. 1, 3 ст. 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши вже після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом статей 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Суд першої інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду, зазначав що представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гайдаш Є.В. надав до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від 18 червня 2019 року заяву, при цьому фактично недоліки, вказані судом в ухвалі про залишення позову без руху не виконанні.

Натомість, як вбачається із змісту позовної заяви та заяви на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно, вимог про визнання її спадкоємцем померлого ОСОБА_6 вона не заявляла, її вимоги заявлені з метою визнання за нею 1/2 частини нерухомого майна, яке вона вважає спільною сумісною власністю її та померлого ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги суду першої інстанції про необхідність звернення позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та надання суду постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій необґрунтовані та безпідставні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Є.В. вказують на безумовну невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а тому колегія суддів бере їх до уваги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивачки на вільний доступ до правосуддя та постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України, а саме згідно до ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гайдаш Євгеній Владиленович - задовольнити частково.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2019 року скасувати та направити матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , малолітньої ОСОБА_4 ,від імені та в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2019 року.

Головуючий:

Судді: