Ухвала

від 22.01.2025 по справі 215/199/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/30/25 Справа № 215/199/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.,

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.,

за участю секретаря Черняєвої С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області заяву Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі №215/199/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту ПрАТ «ПівнГЗК») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я задоволений частково. Стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 240 000 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» 2 400 гривень судового збору на користь держави. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ПрАТ «ПівнГЗК» залишено без задоволення. РішенняТернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнутої з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_1 , змінено, збільшено цей розмір з 240000 гривень до 340000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. РішенняТернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2024 року в частині визначення розміру судових витрат, стягнутих з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь держави, змінено, збільшено цей розмірі з 2 400 гривень до 3 400 гривень. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ «ПівнГЗК» на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем у розмірі 5100 гривень.

Відповідач ПрАТ «ПівнГЗК» звернувся до суду з заявою про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року. В заяві зазначає, що формулювання у постанові суду «…без утримання податку…» може розумітися та тлумачитись двояко: одне тлумачення полягає в тому, що сума визначена без урахування податку. Тоді питання утримання податків повинно вирішуватись згідно із законодавством, яке діє на час отримання та виплати доходу (виконання рішення), а суд лише визначив суму моральної шкоди, не торкаючись питань оподаткування. Вказує, що зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №523/14396/19, де зазначено: «… оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення…». Інше тлумачення полягає в тому, що слова «…без урахування утримання податку…» відносяться до слова «…стягнути…» і означають, що стягнення повинно бути в будь якому випадку без утримання податку, незалежно від правил оподаткування, що діють на час виплати доходу.

Посилаючись на викладене, просив суд: роз`яснити, чи відносяться в резолютивній частині судового рішення слова «…без утримання податку…» саме до розміру визначеної судом суми моральної шкоди, або чи відносяться ці слова саме до слова «стягнути», тобто до самого процесу виконання рішення суду?; чи присуджена до стягнення сума вказана вже з вирахуванням податків, зборів, та обов`язкових платежів, одержувачем яких є Державний бюджет України, чи без такого?; чи визначена зазначена сума відшкодування моральної шкоди як така, що не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які сплачуються податковим агентом в момент виконання судового рішення? Або із зазначеної суми підлягають вирахуванню податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а різницю необхідно сплатити на користь стягувача?; у разі, якщо зазначена сума відшкодування моральної шкоди не підлягає зменшенню на суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у який спосіб відповідач, який виступає в ролі податкового агенту, повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які визначені діючими нормами Податкового кодексу України?

Розглянувши заяву ПрАТ «ПівнГЗК» про роз`яснення постанови, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Відповідно ч. 3 ст. 271 ЦПК України у зв`язку із відсутністю необхідності виклику учасників справи, заява про роз`яснення судового рішення розглянута без їх виклику.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що заява відповідача про роз`яснення судового рішення не підлягає до задоволення з таких підстав.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 зазначив, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

З наведеного вбачається, що роз`яснення судового рішення має бути зумовленим його нечіткістю, незрозумілістю для осіб, щодо яких його постановлено та для тих осіб, що займаються його виконанням. Суть полягає у тому, що суд має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Як вбачається зі змісту постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у даній справі, про роз`яснення якої просить відповідач, постанова викладена у відповідності до вимог статті 382 ЦПК України, її резолютивна частина є чіткою, зрозумілою і такою, що не припускає іншого тлумачення, у мотивувальній частині постанови чітко встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини, з наведенням мотивів прийнятого рішення, а також норми матеріального права, що регулюють вказані правовідносини, що є цілком зрозумілим і не потребує додаткових роз`яснень.

Із заяви вбачається, що відповідач ПрАТ «ПівнГЗК» фактично ставить питання про роз`яснення порядку виконання судового рішення, що не узгоджується з вимогами статті 271 ЦПК України.

Враховуючи наведене, підстави для роз`яснення судового рішення відсутні, у зв`язку з чим заява ПрАТ «ПівнГЗК» підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року у справі №215/199/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст ухвали складено 22 січня 2025 року.

Головуючий О.І. Корчиста