Постанова

від 21.01.2025 по справі 147/1720/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 147/1720/23

Провадження № 22-ц/801/27/2025

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борейко О. Г.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 рокуСправа № 147/1720/23м. Вінниця

Вінницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів:головуючого суддіСалаТ.Б.,суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року, ухвалене суддею Борейко О.Г., повне рішення складено 24 липня 2024 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права оренди землі,

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому згідно заяви про зміну підстав позову, просила:

- зобов`язати ТОВ «Агрофірма «Ободівська» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0524184200:01:002:0275, площею 2,0399 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ободівської сільської ради Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 03 липня 2006 року, видавник: Договір підписаний орендарем та орендодавцем; угода про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26 листопада 2015 року, видавник: сторони, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23 лютого 2015 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником вказаної вище земельної ділянки, яка була набута нею у спадщину. У 2023 році вона вирішила обробляти земельну ділянку, яка їй належить, власними силами, але дізналась, що не може її обробляти, адже земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ «Агрофірма «Ободівська».

Позивач звернулася до ТОВ «Агрофірма «Ободівська» з питанням отримання примірника договору, але їй відмовили. Згодом вона звернулася до державного реєстратора та 27 квітня 2023 року отримала витяг з реєстру речових прав та дізналась, що відповідач користується зазначеною вище земельною ділянкою на підставі договору оренди землі б/н, виданий 03 липня 2006 року та угоди про внесення змін до договору оренди землі від 26 листопада 2015, який зареєстровано 23 лютого 2015 року.

Договір оренди землі із ТОВ «Агрофірма «Ободівська» з подальшими змінами до нього ОСОБА_1 не укладала і про наявність такого договору не знала. Хто і коли уклав від її імені договір оренди земельної ділянки позивач не знає.

Крім того, додаткова угода до договору зареєстрована на вісім місяців раніше ніж її уклали, що свідчить про явну фальсифікацію. Позивач через свого представника звернулася до відповідача з питанням отримання примірника договору, однак, відповідь на запит не отримана. У поверненні належної позивачу земельної ділянки ТОВ «Агрофірма «Ободівська» відмовило.

Позивачка звернулася до суду з метою повернення своєї ділянки з чужого незаконного володіння. ТОВ «Агрофірма «Ободівська» надала відзив на позовну заяву, з якої стало відомо, що насправді правовідносини оренди спірної земельної ділянки були розпочаті з договору оренди землі з покійним батьком позивачки від 03 липня 2006 року та подальшому угоди про внесення змін до вказаного договору від 26 листопада 2015, яка ніби то укладена з позивачем. Але таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки вона ніколи не укладала угоди про внесення змін до вказаного договору.

Про існування угоди позивач не знає та стверджує, що ніколи не підписувала даної угоди. Як встановлено під час підготовчого провадження, фактично даної угоди не існує, та її не може існувати з вищезазначених обставин.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 18 липня 2024 року задоволено позов у даній справі.

Зобов`язано ТОВ «Агрофірма «Ободівська» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0524184200:01:002:0275, площею 2,0399 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ободівської сільської ради Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області.

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 0524184200:01:002:0275, площею 2,0399 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ободівської сільської ради Гайсинського (раніше Тростянецького) району Вінницької області, відповідно до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 03 липня 2006 року, видавник: Договір підписаний орендарем та орендодавцем; угода про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26 листопада 2015 року, видавник: сторони, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23 лютого 2015 року, індексний номер:19533801.

Стягнуто із ТОВ «Агрофірма «Ободівська» на користь ОСОБА_1 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок в рахунок сплаченого судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Агрофірма «Ободівська» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що товариство на підставі договору оренди землі від 03 липня 2006 року та угоди від 26 листопада 2015 року про внесення змін до вказаного договору оренди орендує в ОСОБА_1 земельну ділянку. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після підписання змін до договору, ОСОБА_1 систематично отримувала орендну плату, таким чином підтверджуючи своєю вольовою поведінкою факт існування та реалізацію договірних відносин з товариством. Під час розгляду справи ОСОБА_1 не спростовувала обставин отримання нею орендної плати за користування земельною ділянкою Суд безпідставно перейняв повноваження експерта, вказавши про неможливість проведення експертизи за відсутності оригіналу документу. Питання щодо призначення експертизи суд не вирішував.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд,перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги дійшовдо висновкупро відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачу, як власнику, належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а реєстрація неукладеної між позивачами та відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі від 26 листопада 2015 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належному йому земельною ділянкою. Обраний позивачем спосіб захисту, як усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, припинення державної реєстрації речового права оренди, є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечує реальне відновлення порушених прав.

При цьому суд, з урахуванням вимог законодавства України, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, в тому числі щодо повернення примірників документів заявникам після проведення реєстраційних дій, критично оцінив доводи відповідача про те, що у нього відсутні примірники як договору від 03 липня 2006 року, так і угоди від 26 листопада 2015 року, та дійшов висновку, що вони не підтверджують факт відсутності у відповідача оригіналу, зокрема, угоди від 26 листопада 2015 року, як і самого договору. Жодних доказів, які б підтверджували факт відсутності у відповідача витребуваних судом договору оренди землі та угоди до нього відповідачем не надано, що є його процесуальним обов`язком.

Оскільки у позивача відсутній оригінал додаткової угоди від 26 листопада 2015 року до договору оренди, а відповідачем не надано оригіналу договору оренди землі та додаткової угоди до нього, суд першої інстанції позбавлений був можливості призначити судову почеркознавчу експертизу, але встановив факт ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків, передбачених ч.6 ст.84 ЦПК України. При цьому суд виходив також з того, що відповідачем не було надано інших доказів, які б підтверджували факт існування додаткової угоди укладеної між сторонами, зокрема: заяви від орендаря про намір продовжити строк дії оренди землі, акту приймання-передачі земельної ділянки, нормативної грошової оцінки (яка отримується щорічно з метою визначення вартості землі та відповідно розміру орендної плати), заяв орендодавців про виплату коштів в безготівковій формі, будь-якого листування що давало б змогу встановити дійсні правовідносини між сторонами.

Судом під час розгляду справи не вдалося встановити фізичну наявність угоди від 26 листопада 2015 року, яка нібито укладена між сторонами. За таких обставин суд вважав, що правові підстави для використання відповідачем належної позивачу земельної ділянки відсутні.

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» оцінює поведінку лише орендодавця, називаючи її недобросовісною, не згадуючи та не характеризуючи свою поведінку щодо порядності з його боку в процесі укладення додаткових угод до договорів оренди землі з власниками земельних ділянок.

Суд також вважав, що орендарю ніщо не заважало в належний спосіб повідомити власника земельної ділянки ОСОБА_1 про намір внесення змін до договору оренди землі, який укладався між її батьком та ТОВ «Агрофірма «Ободівська», та підписати із новим власником земельної ділянки угоду і відповідно внести зміни до договору оренди землі, власником якої у 2015 році була вона. Натомість відповідачем здійснена реєстрація іншого речового права: права оренди земельної ділянки (23.02.2015) набагато раніше ніж укладено саму угоду (26.11.2015), в той час, як у переліку документів поданих для державної реєстрації зазначено, в тому числі угоду про внесення змін до договору оренди землі б/н від 26.11.2015 (більш того не вказано найменування сторін угоди).

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин даної справи та ґрунтуються на нормах матеріального права у спірних правовідносинах.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,0399 га, кадастровий номер 5320882500:00:001:0223, яка розташована на території Ободівської сільської ради (за межами населеного пункту) Тростянецького району Вінницької області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №795324 від 06 вересня 2012 року.

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 лютого 2011 року державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Середою Н.М. (а.с.10-11).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №362972726 від 24 січня 2024 року, 23 лютого 2015 року державним реєстратором Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Фаренюком С.А. зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 03 липня 2006 року та угоди про внесення змін до договору оренди землі від 26 листопада 2015 року. Орендарем є ТОВ «Агрофірма «Ободівська», строк дії - до 31 грудня 2025 року, з правом пролонгації (а.с.55).

Оскільки ОСОБА_1 будь-яких угод про передачу належної їй земельної ділянки в оренду не підписувала, вона звернулася до суду із вказаним позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права оренди.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою, третьою статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до того, що правовідносини оренди земельної ділянки були розпочаті з договору оренди землі, укладеного з її покійним батьком 03 липня 2006 року, а угоди про внесення змін до вказаного договору від 26 листопада 2015 року, яка згадується в реєстрі, вона не підписувала, тобто угода є неукладеною.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах, є висновок почеркознавчої експертизи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22, від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 встановлено, що коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

З матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 стверджувала про відсутність у неї примірника додаткової угоди до договору оренди землі, за якою орендарем належної їй земельної ділянки став відповідач ТОВ «Агрофірма «Ободівська».

З метою проведення почеркознавчої експертизи, ОСОБА_1 разом з позовною заявою подала клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 25 грудня 2023 року за клопотанням позивача витребувано від ТОВ «Агрофірма «Ободівська» та державного реєстратора Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області примірники договору оренди землі б/н, виданого 03 липня 2006 року, підписаного оренадрем та орендодавцем; угоду про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданої 26 листопада 2015 року, видавник: сторони, яку зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23 лютого 2015 року укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Ободівська» (а.с.14-15).

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» на вказану ухвалу повідомило, що товариство не має можливості надати оригінали витребуваних судом документів. У листі зазначено, що договір оренди б/н від 03 липня 2006 року укладений між ТОВ «Агрофірма «Ободівська» та ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки кадастровий номер 0524184200:01:002:0275 в трьох примірниках:

- перший примірник в Орендодавця ОСОБА_2 ;

- другий примірник у Вінницькій регіональній філії центр ДЗК, органі, що здійснив реєстрацію договору 20 квітня 2007 року;

- третій примірник у державного реєстратора Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції, органі, що проводив перенесення даних з паперових носіїв до Державного реєстру речових прав 23 лютого 2015 року за заявою ТОВ «Агрофірма «Ободівська».

Додаткову угоду №1 від 26 листопада 2015 року до договору оренди б/н від 03 липня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Ободівська» та ОСОБА_1 було укладено в двох примірниках:

- перший примірник в Орендодавця ОСОБА_1 ;

- другий примірник у державного реєстратора Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції, органі, що здійснив реєстрацію додаткової угоди за заявою ТОВ «Агрофірма «Ободівська» (а.с.32).

У наданих Чечельницькою селищною радою Гайсинського району Вінницької області поясненнях зазначено, що державний реєстратор Реєстраційної служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області на даний час перебуває на службі у лавах ЗСУ. Усі документи, які перебували в обігу даного державного реєстратора після припинення його діяльності, передані до архівного відділу Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області, а Чечельницьке районне управління юстиції Вінницької області є окремою юридичною особою, діяльність якої не пов`язана з діяльністю Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, як органу місцевого самоврядування, з такої причини, Чечельницька селищна рада Гайсинського району Вінницької області ніколи не була суб`єктом документообігу та інформаційних відносин, які склались між громадянкою ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Ободівська», а також не є учасником справи, що розглядається судом (а.с.8).

У листі Гайсинської районної військової адміністрації Вінницької області від 07 березня 2024 року №02-14-524 зазначено, що відповідно до Довідки архівного відділу Гайсинської районної військової адміністрації від 29 лютого 2024 року №01-12018, запитувані судом матеріали відсутні на зберіганні Гайсинської районної військової адміністрації. Відсутність зазначених вище матеріалів обумовлена тим, що такі матеріали на зберігання Гайсинської районної військової адміністрації не передавались. Тому Гайсинська районна військова адміністрація не може надати Тростянецькому районному суду Вінницької області запитувані ним матеріали (а.с.111-112).

Тобто, вимоги ухвали суду залишились невиконаними.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Судом першої інстанції встановлено, що додаткова угода (її оригінал) від 26 листопада 2015 року до договору оренди землі від 03 липня 2006 року відсутня як у позивача, так і у відповідача, як і відсутній сам договір оренди.

ТОВ «Агрофірма «Ободівська» в апеляційній скарзі зазначає, що суд взагалі не вирішував питання призначення експертизи.

Разом з тим, ідентифікація виконавця підпису орендодавця на договорі оренди потребує застосування спеціальних знань, і належність підпису позивача на договорі можливо встановити шляхом призначення судом і проведення почеркознавчої експертизи, однак така експертиза може бути проведена за наявності оригіналу договору оренди, який на вимогу суду відповідачем надано не було.

У цьому аспекті колегія суддів ураховує судову практику Верховного Суду, пов`язану із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі №130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі №130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі №581/39/20) та зауважує, що ненадання оригіналу оспорюваного правочину унеможливлює проведення ініційованої позивачем судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання ОСОБА_1 додаткової угоди від 26 листопада 2015 року щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, надав належну правову оцінку наявним в справі доказам, а також поведінці сторін спору з урахуванням встановленого факту ухилення відповідача від виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, необхідних для вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції факту отримання позивачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, оскільки за відсутності самого договору (додаткової угоди) досліджувати вказану обставину не має правового значення, так як неможливим є з`ясування істотних умов договору.

Крім того, апеляційний суд вважає, що не підлягають до застосування висновки Верховного Суду у справах, про які згадує скаржник в апеляційній скарзі, адже висновки у них зроблені за інших обставин справи.

Зокрема, у згаданих скаржником справах в матеріалах справи був наявний текст договору оренди, але він не був підписаний орендодавцем. В нашому випадку, договір оренди (угода про внесення змін до нього) взагалі відсутній.

За таких обставин, не знаючи істотних умов договору (зокрема, строк дії договору, орендну плату та її розмір), за яким ОСОБА_1 начебто отримувала орендну плату, не можливо залишити земельну ділянку в користуванні ТОВ «Агрофірма «Ободівська», адже це призведе до непоправного порушення прав власника земельної ділянки на володіння та розпорядження нею.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, тому рішення слід залишити без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженоювідповідальністю«Агрофірма «Ободівська» залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районногосудуВінницькоїобласті від18липня2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 січня 2025 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

О.С. Панасюк