Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/6842/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/6842/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Кузьмінській О.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Вальчук М.;

від третьої особи: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення суду

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 (повний текст складено 07.10.2024)

у справі №910/6842/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наталі»

про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу в частині.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/6842/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/6842/24 задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 у справі №910/6842/24 скасовано та прийнято нове.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.05.2024 № 1330/5 «Про задоволення скарги», прийнятий на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 15.04.2024 за результатами розгляду скарги членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «НАТАЛІ» ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25.03.2024.

Скасовано реєстраційні дії, які були проведені після наказу Міністерства юстиції України № 1330/5 від 03.05.2024, а саме: запис про скасування/анулювання від 06.05.2024 №1005569950001084353 щодо державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВЕ ПОКОЛІННЯ-2024» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

16.12.2024 через відділ документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій заявник просить стягнути з Міністерства юстиції України на свою користь усі судові витрати, що складаються з витрат з надання правничої допомоги у розмірі - 80 000,00 грн та сплаченого судового збору у розмірі 4 542,00 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2024 розгляд клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6842/24 призначено на 14.01.2025.

02.01.2025 через відділ документального забезпечення суду від Міністерства юстиції України надійшли заперечення проти клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просив у задоволенні клопотання відмовити.

У судове засідання 14.01.2025 з`явився представник відповідача. Інші представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів на поштову адресу та шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС.

Колегія суддів, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6842/24, дійшла до наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами позивач подав через систему «Електронний суд» 16.12.2024, тобто у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач додав до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги №б/н від 15.10.2024, укладеного між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським бюро «Бороган» (адвокатське бюро) умовами якого передбачено, що за цим договором адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надати клієнту правничу допомогу у представництві інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді по справі № 910/6842/24 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024.

Відповідно до п. 4.1. договору за надання правової допомоги адвокатському бюро клієнт сплачує винагороду у 80 000,00 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання-передачі виконаної роботи до договору від 15.10.2024, відповідно до якого адвокатське бюро надало клієнту наступну правничу допомогу:

- усна консультація;

- пошук та вивчення актуальної практики в подібних правовідносинах;

- підготовка апеляційної скарги;

- участь в судовому засіданні.

Стосовно доводів відповідача, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною та не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності її розміру колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів, оцінивши наведені в акті приймання-передачі виконаної роботи про надання правової допомоги від 10.12.2024, встановила, що заявлений до стягнення розмір винагороди у сумі 80 000,00 грн за усну консультацію, пошук актуальної практики, підготовку апеляційної скарги та участь у судовому засіданні не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В питанні розподілу витрат на правничу допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як вбачається з рішення суду першої інстанції і матеріалів справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а адвокатське бюро надавало правову допомогу як у першій, так і у апеляційній інстанції, тому, відповідно, було обізнане з усіма деталями, що з випливають із даної справи.

Більше того, доводи апеляційної скарги частково дублюють доводи, які були наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, дослідивши клопотання про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 80 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК, враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт та те, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а тому вивчення матеріалів справи, зокрема аналіз апеляційної скарги та підготування відзиву на неї не вимагало витрачання багато часу, з урахуванням положень ст. 129 ГПК та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

А тому, з огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесену у суді апеляційної інстанції.

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення 4 542, 00 грн судового збору, колегія суддів зазначає, що дане питання було вирішено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, а саме стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 6 056,00 грн судового збору за подачу позову та 4 542,00 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ. 01001; ідентифікаційний код: 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, понесених у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. В решті вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки.

Повний текст додаткової постанови складено 22.01.2025

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко