Рішення

від 22.01.2025 по справі 396/1919/23

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1919/23

Провадження № 2/396/8/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22.01.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Я.О.

представника позивача за первісним позовом та представника відповідача

за зустрічним позовом адвоката Грейніса В.О.,

представника відповідача за первісним позовом та представника позивача

за зустрічним позовом адвоката Пузиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка Кіровоградської області в залі суду в порядку загального позовного провадження, об`єднану цивільну справу № 396/1919/23 запозовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Грейніс Владислав Олександрович, до Фермерського господарства "Агротехнолог" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про проведену державну реєстрацію та зустрічного позову ФГ «Арготехнолог» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Грейніс В.О. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 до ФГ "Агротехнолог" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про проведену державну реєстрацію.

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що є власником земельної ділянки площею 6,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524087000:02:000:0021, яка розташована на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Після смерті своєї матері 17.02.2022 року позивач у її речах знайшов договір оренди його земельної ділянки, укладеного 28.11.2011 року між позивачем та ФГ «Агротехнолог» в особі голови Аркан М.Г. строком до 15.11.2036 року. Даний договір було укладено без згоди та без участі позивача, про що свідчить наявність не його підпису в самому договорі. В 2023 році позивач висловив намір повернути земельну ділянку, однак голова ФГ «Агротехнолог» Аркан М.Г. відмовив у її поверненні посилаючись на строк та умови його дії. Позивач стверджує про відсутність домовленостей та досягнення згоди стосовно укладення спірного договору, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

08.11.2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов. В поданому відзиві зазначено, що між позивачем та ФГ «Агротехнолог» був укладений договір оренди земельної ділянки від 28.11.2011 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 6,60 га, що розташована на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Факт укладання даного договору підтверджується власноручним підписом позивача в договорі оренди земельної ділянки від 28.11.2011, в актах визначення меж земельної ділянки приймання-передачі земельної ділянки. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області від 28.11.2011, запис № 352400004003386. Згідно нотаріально посвідченої заяви за заявою позивача від 06.08.2014 ОСОБА_1 отримав від голови ФГ «Агротехнолог» Аркан М.Г. орендну плату за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 3524057000:02:000:0021 в розмірі 300000,00 грн та будь-яких матеріальних претензій до 31.12.2063 не матиме. Вважає твердження позивача про те, що він дізнався про існування договору оренди земельної ділянки після смерті матері надуманими та такими, що спрямовані на введення суду в оману. Крім того, факт отримання позивачем коштів від відповідача підтверджується розпискою від 23.03.2022, яку власноручно написав позивач, відповідно до якої він повідомляє, що отримав від голови ФГ «Агротехнолог» Аркан М.Г. за оренду земельної ділянки відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки від 28.11.2011 у сумі 60000,00 грн за 2030 та 2031 роки. Таким чином, вказаними доказами підтверджується факт укладання позивачем спірного договору та факт його виконання. Крім того, в позовній заяві позивач просить скасувати державну реєстрацію речового права відповідача через двадцять років після його укладання та належного виконання. На думку відповідача така поведінка позивача є непослідовною, не добросовісною, не відповідає його попереднім діям - отриманню орендної плати, погодженням на тривале користування належною йому земельною ділянкою. Тому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Долучили до відзиву копію спірного договору від 28.11.2011 разом з актами, нотаріально посвідчену заяву від 06.08.2014, заяву та розписку позивача від 23.03.2022, копію Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації ФГ «Агротехнолог».

31.01.2024 від представника позивача адвоката Грейніса В.О. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої стверджує, що спірний договір оренди земельної ділянки позивач не підписував, а підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, наявність підпису має підтверджувати намір та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Сторони не досягли згоди стосовно укладення спірного договору, а відтак не досягли погодження істотних умов вказаного договору, а тому такий договір є неукладеним. Щодо виконання умов спірного договору вказує, що жодними належними та допустимими доказами не підтверджується, зокрема і факт отримання позивачем орендної плати за спірним договором в тому числі отримання 60000 грн. Представником наголошується, що позивач жодного разу не звертався до відповідача із заявами про виплату йому за спірним договором орендної плати наперед. Крім того, посилаючись на постанову ВС від 23.06.2022 в справі № 193/805/20 вказує, що належними доказами сплати коштів за оренду є: видатковий касовий ордер, видаткова накладна, довідка видана податковою інспекцією. Також вказує, що поведінка позивача не відрізняється від тієї позиції, яка викладена у позовній заяві. Позивач неодноразово з початку 2023 усно звертався до відповідача з вимогою щодо повернення земельної ділянки, оскільки він не погоджував умови договору та не підписував його. Про необхідність звернення з такими вимогами в письмовій формі позивач був необізнаний.

Ухвалою суду від 09.05.2024 року клопотання представника позивача адвоката Грейніса В.О. про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання представника відповідача адвоката Пузиря В.О. про поставлення додаткових питань при проведенні експертизи задоволено, призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження по справі зупинено.

15.08.2024 року ухвалою судді поновлено провадження по справі у зв`язку з надходженням на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, висновоку експерта №6357/24-32 від 31.07.2024 року.

02.09.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Пузиря В.О. надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення коштів. В обгрунтування якої зазначено, що підставою позову ОСОБА_1 вказано відсутність волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки. Водночас, відповідач протягом всього часу дії укладеного договору оренди його визнає та усвідомлює, орендну плату за користування земельною ділянкою власноручно та систематично отримує, визнає та виконує умови договору. До моменту надходження до матеріалів справи висновку експерта сторона позивача за зустрічним позовом була впевнена, що саме відповідачем вчинено підпис у ньому, оскільки останній умови договору визнав, усвідомлював та виконував. Враховуючи суперечливу поведінку ОСОБА_1 сторона позивача вважає за необхідне подати до суду зустрічну позовну заяву із вимогою про стягнення з ОСОБА_1 отриманих ним грошових коштів в загальній сумі 360000,00 грн, які підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 визнав той факт, що нотаріально посвідчену заяву від 06.08.2014 та заяву від 23.03.2022 підписував та відповідно грошові кошти отримував.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2024 року об`єднано в одному провадженні позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Грейніс Владислав Олександрович, до Фермерського господарства "Агротехнолог" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про проведену державну реєстрацію та зустрічний позов ФГ «Арготехнолог» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

02.10.2024 року від представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом адвоката Грейніса В.О. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в обгрунтування якого зазначає, що в заяві від 23.03.2022 зазначено фізичну особу ОСОБА_2 , який за заявою виплатив ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60000 грн, який не діє в особі голови чи керівника ФГ «Агротехнолог», оскільки в заяві цього не зазначено. Крім того, відповідно до зустрічного позову не вірно зазначено склад учасників, зокрема відповідач ФГ «Агротехнолог», який не може бути учасником, оскільки відповідно до заяви, на яку посилається сторона позивача, жодним чином не йдеться про ФГ «Агротехнолог». Крім того, позивач за первісним позовом спірний договір оренди від 28.11.2011 не підписував, що підтверджується висновком експерта від 31.07.2024 № 6357/24-32, відповідно, якщо вказаний договір не підписувався ОСОБА_1 , то він і не укладався. Тому невірним є твердження позивача, що відповідач протягом всього часу дії укладеного договору оренди його визнавав та усвідомлював. Щодо нотаріально посвідченої заяви вказує, що ОСОБА_1 не отримував від керівника ФГ «Агротехнолог» Аркана М.Г. грошових коштів в сумі 300000,00 грн, оскількі в ній не йдеться про те, що ОСОБА_2 діяв в якості голови чи керівника ФГ «Агротехнолог», а діяв лише як фізична особа, від свого імені. Факт неотримання грошових коштів від ФГ «Агротехнолог» підтверджується інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків на ім`я Серцова О.В. від 16.11.2023, де відсутні відомості про те, що ФГ «Агротехнолог» сплачувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 300 00,00 грн та 60000,00 грн, ні в 2014 році, ні в інших роках.

08.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом адвоката Пузиря В.О. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якою вказує, що ОСОБА_2 є засновником та керівником ФГ «Агротехнолог», в його повноваження входить вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори. Крім того, саме на ім`я ОСОБА_2 . Серцов О.В., як керівника юридичної особи подано власноручно написану заяву про виплату йому наперед орендної плати за договором оренди від 28.11.2011 за 2030 та 2031 роки. Факт передачі коштів підтверджується власноручно написано розпискою, в якій ОСОБА_1 повідомляє, що отримав від голови ФГ «Агротехнолог» Аркана М.Г. грошові кошти за оренду земельної ділянки в розмірі 60000,00 грн за 2030 та 2031 роки. Також наголошує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав факт, що він заяви підписував та відповідно грошові кошти отримував. Тому отримані Серцовм О.В. від голови ФГ «Агротехнолог» Аркана М.Г. грошові кошти в загальній сумі 360 00,00 грн підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 13.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом адвокат Грейніс В.О. в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, в задоволені вимог зустрічного позову просив відмовити. Додатково пояснив, що позивач має у власності інші земельні ділянки, за які отримує орендну плату. З 2013 року позивач перебував у трудових відносинах з ФГ «Агротехнолог» та отримував кошти у вигляді заробітної плати. У 2022 році позивач звернувся з заявою про виплату оренди за 2030, 2031 роки до ОСОБА_2 , як фізичної особи за іншу земельну ділянку. На підставі нотаріально посвідченої заяви кошти в рахунок орендної плати за спірним договором оренди землі в розмірі 300000,00 грн позивач не отримував, кошти в розмірі близько 40000,00 грн, отримала його мати, яка разом з ним перебувала в нотаріуса, про що поставила підпис.

Представник відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом адвокат Пузир В.О. в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволені, позовні вимоги зустрічного позову підтримав, просив їх задовольнити з викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що йому не відомо про перебування в оренді ФГ «Агротехнолог» інших земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_1 . При виплаті коштів в загальному розмірі 360000,00 грн Аркан М.Г. діяв в інтересах ФГ «Агротехнолог», оскільки він являється засновником та керівником господарства.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-КР №021483 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,60 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Фурманівської сільської ради (т.1, а.с. 9).

28.11.2011 між ОСОБА_1 та ФГ Агротехнолог» в особі Аркана М.Г. укладено договір оренди землі б/н, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за № 352400004003386, відповідно до умов договору позивачем передано відповідачу в оренду належну йому земельну ділянку,загальною площею6,60 га, розташовану на територіїФурманівської сільськоїради Новоукраїнськоїрайону Кіровоградськоїобласті. Строк дії договору до 15.11.2036 року (т.1, а.с.8).

Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі та акту приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 передав земельну ділянку, а представник ФГ «Агротехнолог» - Аркан М.Г. прийняв земельну ділянку в розмірі 6,60 га ріллі (т.1, а.с.41).

Відповідно до відомостей з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка кадастровий номер 3524087000:02:000:0021, площею 6,60 га розташована на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області належна на праві власності ОСОБА_1 перебуває в оренді ФГ «Агротехнолог», державна реєстрація речового права 28.11.2011, строк дії речового права до 15.11.2036 року (т.1, а.с. 54-60).

Як свідчить нотаріально посвідчена заява від 06.08.2014 року ОСОБА_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного, з боку інших осіб, отримав від ОСОБА_2 орендну плату за земельну ділянку площею 6,60 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної йому на підставі державного акту серії І-КР №021483 виданого Фурманівською сільською радою 10.08.2001 року, зареєстрованого в книзі за №363, кадастровий номер 3524087000:02:000:0021 в сумі 300 000,00 (триста тисяч) гривень і будь-яких матеріальних (фінансових) претензій до ОСОБА_2 до 31.12.2063 він не матиме (т.1, а.с.182).

Цією ж заявою ОСОБА_1 в разі зняття мораторію на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, по першій вимозі ОСОБА_2 зобов`язався переоформити вказану земельну ділянку на нього або на вказану ним особу. Всі платежі, які виникнуть в процесі переоформлення вказаної земельної ділянки у приватну власність, сплачує ОСОБА_2 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Українською Н.М.

Згідно копії заяви від 23.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 (ФГ «Агротехнолог») з проханням виплатити йому орендну плату за договором оренди від 28.11.2011 року щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524087000:02:000:0021 за 2030,2031 роки авансом у зв`язку з сімейними обставинами (т.1, а.с.43).

Згідно розписки від 23.03.2022 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 (ФГ «Агротехнолог») кошти за оренду земельної ділянки кадастровий номер 3524087000:02:000:0021 відносно укладеного договору оренди землі від 28.11.2011 у сумі 60000 грн за 2030,2031 роки (т.1, а.с.181).

Згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору (код та назва ознаки доходу «106» надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду ОСОБА_1 протягом 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 отримував від ФГ «Агротехнолог» орендну плату. Також з даної довідки вбачається, що позивач за період 2018, 2019, 2020 роки отримував від ОСОБА_2 заробітну плату (код та назва ознаки доходу «101» заробітна плата), а за 2023 рік кошти в рахунок заробітної плати надходили від ФГ «Агротехнолог». За 2021, 2022 роки відомості щодо надходження заробітної плати позивачу від ОСОБА_2 чи ФГ «Агротехнолог» в довідці відсутні (т.2, а.с. 44-46).

Згідно висновку експерта від 31.07.2024 №6357/24-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №396/1919/23, підписи від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» в примірнику оригіналу Договору оренди земельної ділянки наданого Відділом № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 28.11.2011 року за №352400004003386 (а.с.184), виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі«Межіземельноїділянки передав- ОСОБА_1 » в Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно державного акту серія ІІ-КР № 021483, який є невід`ємним додатком до Договору оренди земельної ділянки від 28.11.2011, поданого відповідачем (а.с.191), що зареєстрований в управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 28.11.2011 за № 352400004003386 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агротехнолог», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Земельну ділянку передав - ОСОБА_1 » в Акті приймання-передачі земельної ділянки згідно державного акту серія ІІ-КР № 021483, який є невід`ємним додатком до Договору оренди земельної ділянки від 28.11.2011, поданий відповідачем (а.с.191), що зареєстрований в управлінні Держкомзему у Новоукраїнському районі 28.11.2011 за № 352400004003386 укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агротехнолог», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1, а.с.222-234).

Щодо первісних позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про проведену державну реєстрацію.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 640 ЦК України слідує, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі Закон №161-ХІV).

В силу статті 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 125 і 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону №1952-ІV державній реєстрації прав підлягає право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Вказані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Цивільне законодавство встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами. Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору.

Право оренди - це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном. Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

За своєю правовою природою договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. При цьому, договір оренди землі укладається на певний строк, який є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін.

За загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з моменту підписання ними договору. Разом із тим, якщо інше не передбачено умовами договору, цей договір набирає чинності з часу державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц сформульовано правовий висновок про те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Якщо сторони не досягли згоди з істотних умов договору оренди землі, то такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Водночас, у постанові від 26 жовтня 2022 року (справа №227/3760/19-ц) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто, суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Подібні висновки викладені у постанові Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 у справі № 390/964/21.

Висловлене вище про можливість визначити фактичне укладення правочину у спосіб його виконання (за відсутності законодавчих застережень про інше) не суперечить викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) правовому висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року (справа №338/180/17) і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року (справа №390/34/17) дійшли висновку, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

Звертаючись до суду із позовом, представник позивача посилався на те, що договір оренди землі від 28.11.2011 року позивачем не підписувався, а отже, ця угода є неукладеною.

Обізнаність ОСОБА_1 щодо існування договору оренди землі свідчить та обставина, що він протягом тривалого часу отримував від ТОВ «Агротехнолог» орендну плату, за яку сплачено податки, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору (код та назва ознаки доходу «106» надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду) (т.2, а.с. 44-46), а також нотаріально завіреною заявою від 06.08.2014 та розпискою від 23.03.2022, які власноручно підписані позивачем, даний факт стороною позивача не оспорюється та не спростовується, проте факт отримання коштів за даними документами сторона позивача заперечує.

Представник позивача стверджував, що з 2013 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агротехнолог» існували інші договірні зобов`язання, зокрема, і трудові відносини, в рамках яких позивач отримував кошти, як заробітну плату, проте що кошти надходили від ФГ «Агротехнолог» безпосердньо, як орендна плата за спірним договором ОСОБА_1 не було відомо та жодним документом не підтверджено.

Проте данідоводи сторонипозивача спростовуютьсявідомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору відповідно до яких ОСОБА_1 протягом 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 отримував від ФГ «Агротехнолог» орендну плату (код та назва ознаки доходу «106» надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду). За період 2018, 2019, 2020 роки позивач отримував від ОСОБА_2 заробітну плату (код та назва ознаки доходу «101» заробітна плата), а за 2023 рік кошти в рахунок заробітної плати надходили від ФГ «Агротехнолог». За 2021, 2022 роки відомості щодо надходження заробітної плати позивачу від ОСОБА_2 чи ФГ «Агротехнолог» відсутні.

Крім того, подана представником відповідача нотаріально посвідчена заява за своєю юридичною природою є заявою, якою нотаріус 06.08.2014 року посвідчив справжність підпису ОСОБА_1 , який підписав заяву, однак з якою метою позивачем були вчинені такі дії сторона позовача не пояснив.

Посилання представника позивача на те, що згідно вказаних документів (нотаріально посвідченої заяви від 06.08.2014, заяви та розписки від 23.03.2022) правовідносини виникли між позивачем та ОСОБА_2 , як фізичною особою, суд до уваги не приймає, оскільки із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_2 є єдиним засновником, керівником та представником ФГ «Агротехнолог», в його повноваження входить вчиняти дії від імені юридичної особи, тобто ОСОБА_2 мав законні повноваження на виплату коштів ОСОБА_1 .

Також зізмісту заявита розпискивід 23.03.2022 встановлено, що позивач звертався до ОСОБА_2 як до особи, що діє від імені ФГ «Агротехнолог» в межах договірних зобовязань за спірним договором оренди землі від 28.11.2011, зазначивши назву господарства після прізвища та ініціалів ОСОБА_2 , дату договору оренди земельної ділянки 28.11.2011 та її кадастровий номер 352400004003386.

Щодо існування між сторонами договірних відносин поза межами спірної земельної ділянки, зокрема і трудових, суд не бере до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх доводів сторона позивача не надала та в матеріалах справи такі відсутні.

Отже, ОСОБА_1 ,хоча іне підписувавдоговір орендиземлі від28.11.2011,однак виконувавзобов`язанняза договороморенди земліта отримував орендну плату, фактично між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини за договором оренди землі від 28.11.2011. Оскільки сторони здійснювали повне виконання зобов`язань за договором оренди землі, а речове право ФГ «Агротехнолог» за цим договором зареєстровано в установленому порядку, то такий договір не можна вважати неукладеним.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц, що виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством.

При цьому, суд виходить і з того, що висновок експерта №6357/24 від 31.07.2024, за яким підпис у графі «орендодавець» у Договорі оренди земельної ділянки від 28.11.2011 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, не є обставиною, що має вирішальне значення для задоволення позовних вимог, оскільки висновок експерта є лише одним із видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Крім того, судом було встановлено, що незважаючи на відсутність підпису саме ОСОБА_1 сторонами фактично виконувався тривалий час договір оренди земельної ділянки, що підтверджено в судовому засіданні іншими об`єктивними доказами.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, то суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 319, 321 ЦК України, згідно яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено статтею 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

В силу пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність віднесені до основних засад цивільного законодавства.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень свого права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову.

Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпоряджання майном.

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Цивільні відносини ґрунтуються на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто дії учасників цих відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів інших суб`єктів цивільного права. Такі дії не можуть порушувати права та завдавати шкоди іншим особам.

За договором оренди землі від 28.11.2011, що був укладений між сторонами, ФГ «Агротехнолог» набуло речове право (право оренди) на земельну ділянку. Строк дії цього речового права не закінчився, внаслідок чого підстави для повернення відповідачем позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки відсутні.

ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами порушення свого права у спірних правовідносинах, тому суд дійшов висновку про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не довів факт використання відповідачем спірної земельної ділянки всупереч його волі, тому позовні вимоги про повернення та скасування державної реєстрації договору оренди землі задоволенню не підлягають.

Вимога про скасування державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельних ділянок) є похідними до вимоги про повернення земельної ділянки, також не підлягає задоволенню у зв`язку з відмовою у задоволенні позову про повернення земельної ділянки.

Щодо зустрічної позовної заяви про стягнення безпідставно набутих коштів суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК Українирегулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

За змістом ч. 1ст. 1212 ЦК Українибезпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно з ч. 1ст. 177 ЦК Україниоб`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1ст. 1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставістатті 1212 ЦК Українитільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

При цьому відповідно до частин першої, другоїстатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, тому відсутність довіреності у відповідачки на отримання орендної плати від імені її чоловіка не має правового значення в даній справі, так як дії отримання коштів та підпису видаткового касового ордеру відбувалися за його присутності, та на його прохання.

Відповідно до ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30.08.2018 по справі №334/2517/16-ц, згідно якої набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Вказана правова позиція у силу ст. 417 ЦПК України є обов`язковою для усіх судів України та може бути застосована при розгляді цивільної справи про повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ФГ«Агротехнолог» вособі головиАркана М.Г.,фактично виниклита тривалийчас існувалиправові відносиниза договороморенди землівід 28.11.2011,який ОСОБА_1 хоча іне підписував,однак виконувавзобов`язанняза договороморенди земліта отримував орендну плату. Оскільки сторони здійснювали повне виконання зобов`язань за договором оренди землі, а речове право ФГ «Агротехнолог» за цим договором зареєстровано в установленому порядку, то такий договір не можна вважати неукладеним.

Враховуючи, що нотаріально посвідчена заява від 06.08.2014 та заява від 23.03.2022 на які сторона позивача посилається, як на безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача, фактично стали підставою для відмови у задоволенні первісних позовних вимог, оскільки підтверджують існування та виконання договірних відносин між сторонами, тому позовні вимоги зустрічного позову про стягнення безпідставно набутих коштів не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як позивачем не доведено належними доказами, що відповідач збагатилася за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні первісного та зустрічного позову має бути відмовлено повністю, судові витрати по сплаті судового збору та судові витрати, пов`язані із проведенням експертизи, сплачені ОСОБА_1 необхідно покласти на позивача за первісним позовом, судові витрати по сплаті судового збору сплачені ФГ «Агротехнолог» необхідно покласти на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 124-126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 202, 203, 207, 386, 391, 626, 627, 638, 640, 793,1212 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 18, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265,268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволені первісного позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агротехнолог" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про проведену державну реєстрацію відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ФГ «Арготехнолог» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 23.01.2025 року.

Суддя: А. А. Русіна