Рішення

від 23.01.2025 по справі 625/339/24

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/339/24

Провадження № 2/625/8/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом керівникаБогодухівської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті КоптєваЯрослава Юрійовича,діючого вінтересах держави в особі територіальноїгромади Коломацької селищної ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської області Коптєв Я.Ю., діючи в інтересах держави в особі територіальної громади Коломацької селищноїради,звернувся досуду із позовом до ОСОБА_1 , в якомупросив стягнути із відповідача 15441 гривню 01 копійку у якості компенсації за шкоду, заподіяну державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог керівник Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської областіКоптєв Я.Ю. зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, площею 1,2359 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села Мирошниківка Коломацької об`єднаної територіальної громади Богодухівського району Харківської області, в порушення вимог п.п. 1,2 ст. 20, ст. ст. 91, 168 Земельного кодексу України, не ініціюючи перед відповідними органами питання зміни цільового призначення, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої, змінюється, спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, без зміни цільового призначення земельної ділянки та переведення її в землі водного фонду, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про вид цільового призначення вказаної земельної ділянки, у першій половині жовтня 2019 року, за допомогою спеціальної техніки, здійснив зняття ґрунтового покриву на частині земельної ділянки площею 0,040 га з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, яка призначена для ведення селянського господарства та частині земельної ділянки за межами кадастрового номеру площею 0,2150 га та незаконно облаштував штучну водойму (ставок), яку використовує по теперішній час у власних потребах.

Як запевнив у позові керівник Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської області ОСОБА_2 в результаті протиправних дій, а саме провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, ОСОБА_1 допустив безгосподарське використання землі, що призвело до виведення частин земельних ділянок із сільськогосподарського обороту та неможливості використання їх в подальшому за цільовим призначенням- вирощування сільськогосподарських культур, чим завдав Коломацькій селищній раді шкоду у розмірі 15441 гривня 01 копійка.

Крім того прокурор у позовній заяві зазначив, що такі дії ОСОБА_1 , які виразились у безгосподарському використанні землі, що призвело до виведення частини земельної ділянки з сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 254 КК України, і 25 квітня 2024 року обвинувальний акт, а також цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, внаслідок виведення земель із сільськогосподарського обороту скеровано до Коломацького районного суду Харківської області для розгляду по суті.

Також керівник Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської областіКоптєв Я.Ю. вказав, що ухвалою, постановленою Коломацьким районним судом Харківської області 17 червня 2024 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності,а кримінальнепровадження,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 22січня 2024року за№12024226020000014за обвинуваченням ОСОБА_1 увчиненні кримінальногоправопорушення,відповідальність заяке передбаченач.1ст.254ККУкраїни,закрито напідставі п.1ч.2ст.284КПК України.

Водночас прокурор, діючи в інтересах Коломацької селищної ради, у позові зазначив, що вина відповідача у заподіянні шкоди завданої внаслідок нецільового використання земельних ділянок доводиться матеріалами кримінального провадження за №12024226020000014, а тому в силу вимог чинного законодавства України доказуванню не підлягає, що обумовлює обов`язок відповідача відшкодувати шкоду, завдану внаслідок нецільового використання земельних ділянок.

Крім того керівник Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської областіКоптєв Я.Ю., обґрунтовуючи позов вказав, що на Коломацьку селищну раду покладені функції та повноваження щодо здійснення заходів із захисту інтересів громади, але Коломацькою селищною радою до теперішнього часу не вжито жодних заходів з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок нецільового використання вищевказаних земельних ділянок у розмірі 15441 гривня 01 копійка.

З огляду на вказані обставини, а також на те, що органом місцевого самоврядування не забезпечено надходження коштів за порушення вимог земельного законодавства до місцевого бюджету, що негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення земельних ресурсів, а також створює економічні перешкоди у реалізації завдань та функцій, які покладені на державу та органи місцевого самоврядування, керівник Богодухівської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті КоптєвЯ.Ю.,діючи вінтересах держави в особі територіальноїгромади Коломацької селищної ради звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування шкоди в розмірі 15441 гривня 01 копійка, завданої внаслідок нецільового використання земельних ділянок, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 03 грудня 2024 року, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

20 грудня 2024 року до канцелярії суду відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні заявлених до нього вимог з тих підстав, що прокурором пропущений трирічний строк звернення до суду з позовною заявою, який встановлений ст. 257 ЦК України, а також при зверненні до суду із позовом прокурором не подано заяву про поновлення такого пропущеного строку. З огляду на це відповідач ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позову, застосувавши позовну давність.

Також ОСОБА_1 акцентував увагу суду на тому, що висновок експерта за №901 за результатами проведеної експертизи з питань землеустрою від 11 квітня 2024 року не може братися до уваги як доказ на підтвердження розміру завданої шкоди, позаяк відповідно доп.п.7,7.1та 7.2розділу ІІНауково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень,затверджених наказомМін`юсту 08жовтня 1998року за№53/5,експертиза зпитань землеустроюне вирішуєпитань пов`язанихіз підтвердженнямвисновків розрахунківшкоди нанесеноїв результатінезаконного зняттяповерхневого шаруґрунту наземельних ділянкахчи будь-якихінших розрахунків,а такожтому,що експертуна дослідженнянадані матеріали,в якихдолучено лише частину зйомки, що унеможливлюєв ціломузмоделювати ситуаціюна місцевості.

Не погодившись із запереченнями відповідача на позов, викладеними ним у відзиві, заступник керівника Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської областіАндрій Пономаренко, 03 січня 2025 року в подав до суду відповідь на відзив, де виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

Так заступник керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Андрій Пономаренко зазначив, що: 1) позовна давність у спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди, завданої злочином, починається з дати повідомлення про підозру, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі №452/435/17, і з огляду на те, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру 16 квітня 2024 року, строки позовної давності не сплинули; 2) обвинуваченим ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження №12024226020000014 у судовому засіданні визнано свою вину за ч.1 ст. 254 КК України і його звільнено судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав, з огляду на що, вина відповідача у заподіянні шкоди завданої внаслідок нецільового використання земельної ділянки підтверджена матеріалами кримінального провадження №12024226020000014, і в силу вимог чинного законодавства України доказуванню не підлягає; 3) доводи відповідача про незгоду із висновком експерта, а також із проведеними слідчими діями, є предметом розгляду у кримінальному провадженні, в якому судом вже постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, яка ніким не оскаржувалася, включаючи і відповідачем, який у зазначеному кримінальному провадженні мав статус обвинуваченого, і судове рішення набрало законної сили.

10 січня 2025 року до канцелярії суду відповідачем ОСОБА_1 подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень, міркувань, а також мотиви їх відхилення.

Так, відповідач, акцентував увагу суду на тому, що: 1) позивачем пропущений строк позовної давності; 2) кримінальне провадження№12024226020000014дійсно булозакрите судому зв`язкуіз закінченням строківдавності,але виключноз цієїпідстави і він ніколине визнававсвоєї виниу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, а тому жодним судом і не були дослідженні матеріали досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, відповідно і вина відповідача не доведена; 2) в ухваліКоломацького районногосуду Харківськоїобласті,постановленої 17червня 2024року усправі №625/108/24,не міститьсяжодної інформаціїщодо того,чи малимісце діїчи бездіяльність,які інкримінувалисяйому у кримінальному провадженні №120242226020000014, чи будь-які інші обставини, які містилися в матеріалах справи; 3) клопотання про закриття кримінального провадження судом заявлялося його захисником, яке підтримали всі учасники судового провадження, але це не свідчить про доведеність наявності його вини у завданні шкоди; 4) позивач використав в якості доказів виключно матеріали кримінального провадження.

Діючи на підставі відповідної довіреності у судовому засіданні начальник Валківського відділу богодухівської окружної прокуратури Шура О.О. підтримав заявлені вимоги та наполіг на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю заперечив проти заявлених прокурором вимог і, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Коломацької селищної ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 106), у судове засідання не з`явився, при цьому Коломацьким селищним головою Гуртовим В.Г. 11 грудня 2024 року до суду подано заяву за вх. ЕС№2164/01-51/24 (а.с.71-72), в якій останній просив суд провести розгляд справи за відсутності представника Коломацької селищної ради та зазначив, що Коломацька селищна рада повністю підтримує заявлені керівником Богодухівськоїокружної прокуратуриХарківської областіКоптєвим Я.Ю. позовні вимоги.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши вступне слово та пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно і повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами, закріпленими у ст. 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами, визначеними ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №353016178 сформованої 03 листопада 2023 року (а.с. 32-33), вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого 16 грудня 2013 року Реєстраційною службою Коломацького районного управління юстиції, набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається із листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25 жовтня 2023 року (а.с. 7-8), адресованого начальнику Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури Олексію Шурі, земельна ділянка з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018 відноситься до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Також, у листі зазначено, що на вказаній земельній ділянці без зміни цільового призначення знято ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту) та створено на ній штучну водойму (ставок).

Згідно з даними геодезичної зйомки, виконаної 19 вересня 2023 року ТОВ «Армадабудпроект», площа земельної ділянки, на якій створено ставок площею 0,2550 га, складається з частини земельної ділянки кадастровий номер 6323280609:00:000:0018 площею 0,040 га та земельної ділянки за межами кадастрового номеру площею 0,2150 га.

Крім того у листі зазначено, що розмір шкоди заподіяної внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації на земельній ділянці площею 0,2550 га становить 15441 гривня 01 копійка, і вказаний розрахунок здійснено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року за №963 (в редакції, що діє на час проведення розрахунку) за формулою для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення документації із землеустрою не вимагається).

19 вересня 2023 року дізнавачем СД Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Пріщенком А.І. в присутності понятих ОСОБА_3 і Ткаченко Н.А., за участю інженерів геодезистів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також головного спеціаліста ГУ Держгеокадастру в Харківській області Сергієнка А.К. проведено огляд відкритої ділянки місцевості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, про що дізнавачем СД Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Пріщенком А.І. складений відповідний протокол огляду місця події (а.с. 9-11).

16 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 254 КК України, тобто безгосподарське використання земель, якщо це спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту ( а.с. 92-93).

25 квітня 2024 року начальником Валківського відділу Богодухівської окружної прокуратури затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2024 року за №12024226020000014, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 254 КК України.

За змістом обвинувального акта ОСОБА_1 будучи з 16 грудня 2013 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, площею 1,2359 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села Мирошниківка Коломацької об`єднаної територіальної громади Богодухівського району Харківської області, в порушення вимог п.п. 1,2 ст. 20, ст. ст. 91, 168 Земельного кодексу України, не ініціюючи перед відповідними органами питання зміни цільового призначення, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої, змінюється, спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, без зміни цільового призначення земельної ділянки та переведення її в землі водного фонду, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про вид цільового призначення вказаної земельної ділянки, у першій половині жовтня 2019 року, за допомогою спеціальної техніки, здійснив зняття ґрунтового покриву на частині, площею 0,040 га земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, яка призначена для ведення селянського господарства та земельної ділянки за межами кадастрового номеру площею 0,2150 га та незаконно облаштував штучну водойму (ставок), яку використовує по даний час у власних потребах.

В результаті протиправних дій, а саме провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, ОСОБА_1 допустив безгосподарське використання землі, що призвело до виведення частини земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначеннямвирощування сільськогосподарських культур чим заподіяв збитки Коломацькій селищній раді в сумі 15441 гривня 01 копійка (а.с. 34-37).

Ухвалою, постановленою Коломацьким районним судом Харківської області 17 червня 2024 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності,а кримінальнепровадження,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 22січня 2024року за№12024226020000014,за обвинуваченням ОСОБА_1 увчиненні кримінальногоправопорушення,відповідальність заяке передбаченач.1ст.254ККУкраїни,закрито напідставі п.1ч.2статті 284КПК України,а цивільнийпозов прокурораБогодухівської окружноїпрокуратури Харківськоїобласті вінтересах Коломацькоїселищної радидо ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,заподіяної кримінальнимправопорушенням внаслідоквиведення земельіз сільськогосподарськогообороту всумі 15441гривня 01копійка,залишено безрозгляду (а.с.115-118).

Висновком експерта № 901 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою, складеного 11 квітня 2024 року підтверджено, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018 не змінювалось та надавалось за рахунок земель запасу комунальної форми власності сільськогосподарського призначення відповідно до вимог п.1 ст.20 Земельного кодексу України та наразі відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Крім того вказаним висновком експерта підтверджено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок псування земель, що відбулося під час провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, яку здійснено з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, визначених у документації із землеустрою або за відсутності такої документації на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, згідно наданих розрахунків шкоди Головним управлінням Держгеокадастру в Харківській області у розмірі 15441 гривня 01 копійка (а.с. 12-26).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змістуухвали,постановленої Коломацькимрайонним судомХарківської області17червня 2024року іяка набралазаконної сили25червня 2024року,вбачається,що ОСОБА_1 звільненовід кримінальноївідповідальності зач.1ст.254КК Українина підставіст.49КК Україниу зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності,за те,що будучиз 16 грудня 2013 року власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, площею 1,2359 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах села Мирошниківка Коломацької об`єднаної територіальної громади Богодухівського району Харківської області, в порушення вимог п.п. 1,2 ст. 20, ст. ст. 91, 168 Земельного кодексу України, не ініціюючи перед відповідними органами питання зміни цільового призначення, не маючи затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої, змінюється, спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву, без зміни цільового призначення земельної ділянки та переведення її в землі водного фонду, діючи умисно, протиправно, достовірно знаючи про вид цільового призначення вказаної земельної ділянки, у першій половині жовтня 2019 року, за допомогою спеціальної техніки, здійснив зняття ґрунтового покриву на частині, площею 0,040 га земельної ділянки з кадастровим номером 6323280609:00:000:0018, яка призначена для ведення селянського господарства та земельної ділянки за межами кадастрового номеру площею 0,2150 га та незаконно облаштував штучну водойму (ставок), яку використовує по даний час у власних потребах.

В результаті таких протиправних дій, а саме провадження діяльності, пов`язаної з порушенням родючого шару ґрунту, ОСОБА_1 допустив безгосподарське використання землі, що призвело до виведення частини земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначеннямвирощування сільськогосподарських культур, чим заподіяв Коломацькій селищній раді шкоду в розмірі 15441 гривня 01 копійка.

Таким чином, в силу імперативних приписів, закріплених у ч. 6 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягає те, що мало місце безгосподарське використання землі, яке призвело до виведення частини земельної ділянки із сільськогосподарського обороту та неможливості використання її в подальшому за цільовим призначенням -вирощування сільськогосподарських культур, завдавши Коломацькій селищній раді шкоди в розмірі 15441 гривня 01 копійка, а також те, що такі дії вчинені саме ОСОБА_1 , якого звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 254 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язкуіз закінченнямстроків давностіпритягнення докримінальної відповідальності і ухвала Коломацького районного суду Харківської області, постановлена 17 червня 2024 року, в цій частині є обов`язковою для суду, який розглядає справу про правові наслідки протиправних дій відповідача, зокрема у справі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок таких дій.

Як вже зазначалося вище у судовому засіданні повністю підтверджено належними і допустимими доказами, що розмір шкоди, завданої діями ОСОБА_1 , складає 15441 гривня 01 копійка, будь-які сумніви щодо наявності шкоди та її розміру у суду відсутні.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Статтею 55 Закону України «Про охорону земель» за рахунок коштів землевласників і землекористувачів здійснюються заходи щодо відновлення стану еродованих, деградованих і порушених з їх вини земель та органічно поєднаних з ними інших природних ресурсів і об`єктів довкілля, запобігання заростанню сільськогосподарських угідь бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно вимог ч. 1, 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно імперативних приписів, закріплених у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене, а також взявши до уваги відсутність визначених ч.2 ст. 1166 ЦК України обставин, матеріальна шкода у розмірі 15441 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок одна) гривня 01 (одна) копійка, заподіяна внаслідок нецільового використання земельної ділянки, підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

Згідно вимог ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського нараду. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Землі, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку відповідно до ст. 145 Конституції України.

Нецільове використання земель та не відшкодування в подальшому збитків, завдає істотної шкоди місцевим бюджетам, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування, що у свою чергу негативно впливає на економічну незалежність та безпеку держави.

Повноваження виконавчих комітетів міських рад у сфері земельних відносин, крім іншого, також встановлені в ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Виконавчі органи сільських рад можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Враховуючи викладене, саме Коломацька селищна рада повинна бути позивачем у спірних правовідносинах.

Водночас Коломацькою селищною радою будь-які заходи реагування із захисту інтересів територіальної громади щодо стягнення до бюджету шкоди, завданої внаслідок використання ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 63232880609:00:000:0018 не за цільовим призначенням, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту, у тому числі шляхом подачі позовної заяви до суду, не вживалися (лист Коломацької селищної ради від 11 жовтня 2024 року за №02-26/2551) (а.с. 30-31).

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Порушення інтересів держави (територіальної громади) обґрунтовується тим, що органом місцевого самоврядування не забезпечено надходження коштів за порушення вимог земельного законодавства до місцевого бюджету, що негативно впливає на реалізацію заходів щодо відтворення земельних ресурсів, а також створює економічні перешкоди у реалізації завдань та функцій, які покладені на державу та органи місцевого самоврядування.

Нездійснення або неналежне здійснення відповідними органами повноважень щодо захисту вказаних інтересів є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 14 лютого 2018 у справі № 925/1277/16, від 20 лютого 2018 у справі № 910/10779/17, від 13 березня 2018 у справі № 911/620/17, від 04 квітня 2018 у справі № 910/4898/16, від 05 листопада 2018 у справі № 910/4345/18, від 05 лютого 2019 у справі № 910/7813/18, від 13 лютого 2019 у справі № 914/225/18, від 26 лютого 2019 у справі № 905/803/18, від 16 квітня 2019 у справі № 910/3486/18, від 26 травня 2020 у справі № 912/2385/18.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07 травня 2018 у справі № 910/18283/17, від 10 липня 2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25 квітня 2018 у справі № 806/1000/17, від 13 червня 2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 04 квітня 2019 у справі № 924/349/18, від 18 квітня 2019 у справі № 906/506/18).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З огляду на вищевказане та з врахуванням бездіяльності уповноваженого органу Коломацької селищної ради із відповідним позовом звернувся керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області КоптєвЯ.Ю.

Згідно ч. 1 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 64-1, 66, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами. Пунктом 2 частини 1 статті 69-1 цього кодексу передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва і Севастополя).

У пункті 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 938 від 23 серпня 2012 року, що зареєстровано Міністерством юстиції України від 12 вересня 2012 року №1569/21881 передбачено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю.

Тобто, завдані збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Як з`ясовано судом з часу завдання ОСОБА_1 шкоди, органом уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження, належні заходи для стягнення заподіяних державі збитків, у тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, не вживалися, що свідчить про його бездіяльність та пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом у цій справі прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, зазначив у чому полягає порушення інтересів держави.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову прокурора та необхідність задоволення заявлених вимог шляхом стягнення із відповідача на користь Коломацької селищної ради 15441 гривню 01 копійку шкоди, завданої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Водночас до доводів відповідача з приводу відсутності підстав для задоволення позову, викладених ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, суд ставиться критично, позаяк такі доводи не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами та з`ясованими судом фактичними обставинами справи.

З приводу клопотання відповідача про застосування строків позовної давності суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігаєтьсяз моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ч.1 ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року № 6-17цс17.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 265 ЦК України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред`явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Аналіз змісту вказаних норм дає підстави для висновку про те, що початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди співпадає з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи.

Відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно зі ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред`явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме з моменту повідомлення особі про підозру, тобто коли особа визначена слідчим як така у відношенні якої достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 276 КПК України).

Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 369/1850/18 (провадження № 61-18948св19), від 02 вересня 2020 року у справі №452/435/17 (провадження № 61-43139 св18).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за №12024226020000014, 16 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, тобто безгосподарське використання земель, якщо це спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту. Відтак саме з цього дня відповідний орган, уповноважений на виконання функцій держави (Коломацька селищна рада, яка є потерпілим у кримінальному провадженні), міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогою про відшкодування шкоди ОСОБА_1 починається з 16 квітня 2024 року, а отже, позовна заява подана в межах загального трирічного строку позовної давності. Тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.

Крім цьогосуд вважаєза доцільнезазначити,що ЗакономУкраїни «Провнесення зміндо Податковогокодексу Українита іншихзаконодавчих актівУкраїни щододії нормна періоддії воєнногостану» від15березня 2022року №2120-IX» Прикінцевіта перехідніположення Цивільногокодексу Українидоповнено пунктом19наступного змісту,а саме:у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

В подальшому 30 січня 2024 року набув чинностіЗакон України №3450-ІХ „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, яким внесено зміни до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а саме: перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас за правилами, визначеними ч. 6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 12, 19, 56, 76, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича, діючого в інтересах держави в особі територіальної громади Коломацької селищної ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок нецільового використання земельних ділянок, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь Коломацької селищної ради, ідентифікаційний код юридичної особи 04398117, (код отримувач: ГУК Харків обл. СТГ Коломак/24062100), код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, номер рахунку UA(IBAN-UA 038999980333159331000020553 за кодом класифікації доходів бюджету 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоду, заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що спричинило виведення земель із сільськогосподарського обороту в сумі 15441 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок одна) гривня 01 (одна) копійка.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 січня 2024 року.

Суддя М.О. Скляренко