Постанова

від 16.01.2025 по справі 924/684/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Справа № 924/684/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24 (суддя Яроцький А.М.)

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

про визнання укладеними договорів купівлі-продажу цінних паперів

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 ;

позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не з"явились

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (далі - позивач-3, ОСОБА_3 ) звернулися до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - відповідач, АТ "Хмельницькобленерго"), в якому просять суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 10.10.2023 № 5 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів АТ "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго";

- визнати укладеними договори купівлі - продажу цінних паперів, зокрема договори про обов`язковий викуп АТ "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" від 25.12.2023: між громадянинами України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з АТ "Хмельницькобленерго" згідно з наведеним у позовній заяві змістом.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що у зв`язку з тим, що 17.11.2023 позачерговими загальними зборами акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" було прийняте рішення про зміну типу АТ "Хмельницькобленерго" з публічного на приватне, на яких позивачі голосували проти прийняття такого рішення, у останніх виникло право вимоги обов`язкового викупу належних їм акцій. Позивачі переконані, що запропонована відповідачем ціна викупу 8,70 грн за 1 акцію є заниженою, натомість справедливою визначають ціну 31, 95 грн, яка була встановлена обраним відповідачем суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертне Бюро" у звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав станом на 09.10.2023 із застосуванням майнового підходу методом накопичення активів. Однак, 10.10.2023 наглядова рада АТ "Хмельницькобленерго" затвердила ринкову вартість та ціну викупу 1 (однієї) акції АТ "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023 в розмірі 8,70 грн, яка є нижчою мінімально можливої в розмірі 28,73 грн (3 866 048 тис. власний капітал /134 551 360 акцій = 28,73 грн вартість 1 акції). Позивачі звертають увагу на те, що ринкова вартість чистих активів відповідача становить 4 298 667, 2 тис. грн, що визначено ТОВ "Експертне Бюро" у звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав станом на 09.10.2023. Дати укладення 25.12.2023 (29.12.2023 для ОСОБА_3 ) договорів про обов`язковий викуп АТ "Хмельницькобленерго" належних акціонерам простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" позивачі обґрунтовують як дати отримання вимог позивачів про обов`язковий викуп акцій емітентом з врахуванням набуття чинності 01.01.2023 нової редакції Закону України "Про акціонерні товариства". У позовній заяві зазначено, що у зв`язку з тим, що податковими агентами щодо інвестиційного прибутку позивачів вже є обрані ними товариства, прохання відповідача стати податковим агентом останніх протирічить п. 170.2.9 Податкового кодексу України, з огляду на що до змісту спірних договорів додано п. 3.7 "покупець не є податковим агентом продавця". З посиланням на практику Верховного Суду позивачі вказують на правомірність обраного способу захисту (про визнання договору укладеним), який забезпечить поновлення порушеного права останніх на справедливе визначення вартості їх акцій АТ "Хмельницькобленерго", про обов`язковий викуп яких заявлено вимоги. Враховуючи відмову відповідача від обов`язкового викупу акцій позивачів по справедливій ціні (ринковій) вказаній у спірних договорах, з метою відновлення порушених прав позивачів на обов`язковий викуп відповідачем належних їм простих акцій за справедливою ціною викупу акцій, яка не може бути нижчою за ринкову вартість, визначеною відповідно до статті 9 Закону України "Про акціонерні товариства", подано відповідний позов.

29.08.2024 позивач - ОСОБА_1 подав спільну заяву-клопотання позивачів про залишення без розгляду позовної вимоги про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 10.10.2023 № 5 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів АТ "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.08.2024 позовну заяву в частині вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлене протоколом від 10.10.2023 № 5 "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів АТ "Хмельницькобленерго" про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" залишено без розгляду.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 позов задоволено. Визнано укладеними договори купівлі - продажу цінних паперів, зокрема договори про обов`язковий викуп АТ "Хмельницькобленерго" належних акціонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" від 25.12.2023 у редакції, викладеній у рішенні суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- на виконання ч. 5 ст. 9 Закону № 2465-IX, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658-III від 12.07.2001, Громадською організацією "Асоціація незалежних оцінювачів" здійснено рецензію на звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" та надано висновок про те, що звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції відповідача станом на 09.10.2023 виконаний ТОВ "Експертне бюро" класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Рецензією ГО "Асоціація незалежних оцінювачів" підтверджується достовірність експертної оцінки, виконаної незалежним оцінювачем ТОВ "Експертне бюро" та встановлено, що застосовані оцінювачем у звіті концепція визначення ринкової вартості, спеціальні знання, підходи та методи оцінки відповідають вимогам нормативно - правових актів і документів з оцінки майна, а також меті, з якою проводилась оцінка. Вжиті відповідачем заходи в межах процедури обов`язкового викупу акцій, здійснювались належним чином на підставі Закону № 2465-IX, у тому числі визначення та затвердження вартості викупу 1 акції товариства, яка є не меншою ринкової вартості; позивачі не зверталися до суду з метою оскарження звіту про результати ринкової вартості 1 акції товариства;

- відповідач отримав від позивачів вимоги про обов`язковий викуп акцій, які не відповідають нормі, визначеній у ч. 3 ст. 103 Закону № 2465-ІХ, вказавши необґрунтовану ціну викупу 1 акції (іншої, ніж зазначено у повідомленні 32 грн), що не передбачено у законі (копії вказаних вимог є додатками до позовної заяви);

- позивачі втратили право обов`язкового викупу акцій, а також не погодились із затвердженою наглядовою радою відповідача ціною викупу акцій, у товариства не виникло ні зобов`язання зараховувати відповідні акції позивачів на свій рахунок в цінних паперах у депозитарній установі, ні зобов`язання перерахувати позивачам відповідні грошові кошти за такі акції. Відповідно, позивачі, у свою чергу, не мають права вимагати від товариства здійснити зарахування акцій та перерахувати грошові кошти, враховуючи, що на сьогодні договори про обов`язковий викуп товариством належних позивачам акцій не є укладеними;

- відповідач зазначає, що інші акціонери, які увійшли до переліку акціонерів, які зареєструвались для участі в загальних зборах та голосували "проти" прийняття рішення про зміну типу товариства, у встановленому законом порядку набули право вимоги обов`язкового викупу акцій та реалізували своє право. З такими акціонерами укладено договори купівлі - продажу (викупу) цінних паперів від 21.12.2023 та від 25.12.2023, у редакції товариства, у встановленому порядку та строки. З такими акціонерами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, зокрема щодо ринкової вартості та ціни викупу за 1 акцію у розмірі 8,70 грн на загальну суму 7 870 141, 80 грн та здійснені усі необхідні дії в межах даної процедури. В результаті, на рахунок цінних паперів товариства в ПАТ "Національний депозитарій України" зараховано 904 614 акцій. Разом з тим, позивач-1 знав про затверджені наглядовою радою ринкову вартість і ціну викупу 1 акції АТ "Хмельницькобленерго", оскільки звертався до товариства на стадії підготовки до загальних зборів акціонерів для уточнення цієї інформації, однак зазначений висновок ТОВ "Експертне бюро" не оскаржував;

- відповідач акцентує увагу суду на те, що при подачі позовної заяви у даній справі однією з вимог позивачів було визнання недійсним з моменту прийняття рішення наглядової ради відповідача "Про затвердження ринкової вартості та ціни викупу емісійних цінних паперів АТ "Хмельницькобленерго", оформленого протоколом № 5 про підсумки заочного голосування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" від 10.10.2023. Однак, у підготовчому засіданні, що відбулось 29.08.2024, позивач-1 подав спільну заяву-клопотання позивачів про залишення без розгляду цієї позовної вимоги. Ухвалою суду від 29.08.2024 зазначена вимога залишена без розгляду за заявою позивачів. Тобто, позивачами не оскаржувалося та не оспорюється рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості і ціни викупу 1 акції;

- суд першої інстанції визнав укладеними договори про обов`язковий викуп акцій у редакціях, де зокрема встановлена ціна викупу 1 акції у розмірі 31,95 грн, що суперечить, у тому числі, статтям 9, 103 Закону № 2465-IX;

- суд першої інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у пункті 4.7 постанови від 06.02.2020 по справі № 912/712/19, який встановлює, що рішення органів управління господарського товариства дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. А відтак, суд не міг виключно для позивачів встановити ціну викупу 1 акції у розмірі іншому, ніж затвердженому наглядовою радою відповідача;

- суд першої інстанції належним чином не оцінив зміст договорів, що визнав укладеними, а також включив умови, які не визначені законодавством істотними для цього виду правочинів, і вони не узгоджені сторонами, зокрема пункти 3.7, 4.2-4.5 договорів;

- позивачі у своїх письмових вимогах про викуп повідомили про волевиявлення реалізувати таке право за ціною викупу за 1 акцію у розмірі 32 грн. Суд першої інстанції не звернув увагу, що цей розмір перевищує затверджені наглядовою радою товариства ринкову вартість та ціну викупу акції, а також є вищим навіть за вартість акції, визначену незалежним оцінювачем за майновим методом. Таким чином, зміст вимог позивачів передбачає ціну викупу, яка є необґрунтованою та вигаданою, що суперечить ст. 103 Закону № 2465-ІХ та не може вважатись вимогою, що відповідає законодавству України, на підставі якої товариство зобов`язується здійснити викуп акцій;

- частиною 4 ст. 103 Закону № 2465-ІХ встановлено, що товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги. Тим самим позивачі порушили основний принцип, закладений у Законі № 2465-ІХ стосовно процедури обов`язкового викупу акцій, який полягає у тому, що наданням вимоги, яка повинна відповідати нормі закону, акціонер погоджується з ціною викупу 1 акції, зазначеної у повідомленні. Таким чином, отримані від позивачів вимоги не вважаються вимогами обов`язкового викупу акцій;

- суд першої інстанції залишив поза увагою і той факт, що позивачі не акцептували пропозицію товариства. У свою чергу, відповідач не міг погодитись на підписання договорів, в редакції, позивачів, де основним протиріччям було саме запропонована позивачами ціна викупу 1 акції у розмірі 31,95 грн, яка є відмінною від ціни зазначеною у вимогах позивачів (32 грн) та значно перевищувала розмір, затверджений наглядовою радою. Таким чином, ціна викупу у розмірі, запропонованому позивачами суперечить порядку та вимогам законодавства України, а також як наслідок порушує та дискримінує права інших акціонерів;

- суд першої інстанції переважно зосереджував свою увагу на положеннях нормативно-правових актів про оцінку майна, у тому числі Національних стандартів № 1 та № 3 щодо необхідності застосовування майнового підходу, однак ТОВ "Експертне бюро", керуючись п. 37 Національного стандарту № 1 та п. 5 Національного стандарту № 3, обґрунтувало свою позиції щодо застосування порівняльного та майнового підходів; обставини справи та приписи закону спростовують доводи позивачів про ринкову вартість та ціну викупу 1 акції в розмірі іншому, ніж затвердженому наглядовою радою товариства;

- загальний розмір викупу акцій відповідача позивачами за рішенням суду першої інстанції становить 43 734 182, 40 грн, що перевищує на 30 % статутний капітал АТ "Хмельницькобленерго" і призводить до вимивання незаконним шляхом коштів стратегічного підприємства, яке відноситься до критичної інфраструктури та відіграє важливу роль в укріпленні енергобезпеки країни у період повномасштабної агресії;

- правові висновки Верховного Суду у справі № 905/671/19 не підлягають застосуванню у даній справі, адже вони є відмінними за змістовим критерієм із справою № 924/684/24;

- суд першої інстанції у рішенні, що оскаржується, порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, визначений статтями 3, 7 ГПК України, оскільки не прийняв заперечення відповідача щодо умов п. п. 3.7, 4.2-4.5 договорів, адже вони не узгоджені сторонами, не передбачені законодавством та мають бути однаковими для всіх акціонерів, викладені відповідачем у письмовій промові від 09.10.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Листом від 06.11.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

18.11.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.11.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії суддів Петухова М.Г., з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до ст. 32 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою АТ "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2024 о 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкладено розгляд справи 16.01.2025 о 16:00 год.

ОСОБА_1 надіслав до суду заяву про відмову подавати відзив на апеляційну скаргу.

Представник АТ "Хмельницькобленерго" надіслав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, оскільки він не має змоги з`явитися у судове засідання через зайнятість в інших судових справах, в яких відповідач бере участь і які призначені також на 16.01.2025, а саме: справах № 670/675/24, № 924/959/24, № 676/6076/24, № 924/984/24, № 686/20844/24, №686/29848/24, що підтверджується інформацією із сайту "Судова влада України". Разом з тим, забезпечити участь інших представників у розгляді даної справи 16.01.2025 о 16:00 год відповідач не має можливості.

Розглянувши в судовому засіданні 16.01.2024 клопотання представника АТ "Хмельницькобленерго" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання. Одночасно, відповідач мав достатньо часу для подання до суду всіх необхідних доказів та пояснень для спростування доводів позивачів. Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2024 надав свої пояснення щодо апеляційної скарги та обставин справи.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як його працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В свою чергу, доводи представника відповідача про те, що забезпечити участь інших представників у розгляді даної справи 16.01.2025 о 16:00 год відповідач не має можливості, не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.12.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив задоволити її вимоги.

ОСОБА_1 в судових засіданнях 18.12.2024 та 16.01.2025 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в задоволенні її вимог, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання 16.01.2025 не забезпечили явки повноважних представників.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши в судовому засіданні представників відповідача-2, прокурора та позивача-2, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, за змістом п. 1 витягу з статуту АТ "Хмельницькобленерго" затвердженого позачерговими загальними зборами відповідача 29.12.2021, АТ "Хмельницькобленерго" (надалі - Товариство) є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI. Засновником Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України. Товариство є юридичною особою приватного права. Тип Товариства - публічне акціонерне товариство.

У редакції статуту АТ "Хмельницькобленерго", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів відповідача, які відбулись 17.11.2023 та розміщеного на офіційному сайті товариства, у п. п. 1.3, 1.4 визначено, що Товариство є юридичною особою приватного права. Тип Товариства приватне акціонерне товариство.

У п. п. 6.1, 6.2 статуту (у редакціях 2021 та 2023 років) визначено, що статутний капітал Товариства становить 33 637 840 грн. Статутний капітал Товариства поділено на 134 551 360 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна акція. Кількість привілейованих акцій - 0 (нуль).

Акція Товариства це випущений Товариством цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує корпоративні права акціонера щодо Товариства (п. 7.1 статуту у редакціях 2021 та 2023 років).

Підпунктом 12 п. 8.2 статуту (у редакції 2021) передбачено право акціонера Товариства вимагати здійснення обов`язкового викупу Товариством належних йому голосуючих акцій у встановлених цим статутом та чинним законодавством випадках.

За змістом довідки з бази даних SMIDA станом на 1 квартал 2024 стосовно АТ "Хмельницькобленерго" (22767506) власниками цінних паперів - акцій простих бездокументарних іменних номінальною вартістю 0,25 грн, з кількістю, що перевищує 5 % від їх загальної кількості визначено: АТ "Українські розподільні мережі" у кількості 94197953, 70,0089 % від загальної кількості; ДТЕК ГРІДС Б.В. (Нідерланди) у кількості 9076476 - 6,7457% від загальної кількості; ПрАТ "Рівнеобленерго" у кількості - 15427277 - 11,4657 % від загальної кількості.

За змістом протоколу позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" від 27.07.2023 прийнято рішення про припинення повноважень членів наглядової ради Товариства, повноваження яких чинні станом на дату прийняття рішення, а також обрано членів до складу наглядової ради.

Відповідно до змісту протоколу про підсумки заочного голосування наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" № 3 від 27.09.2023 проголосовано обрання ТОВ "Експертне бюро" незалежним оцінювачем майна, яке надає Товариству послуги з визначення ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції АТ "Хмельницькобленерго" для цілей реалізації обов`язку Товариства з обов`язкового викупу Товариством акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства". Затверджено умови договору на проведення оцінки, що укладається з ТОВ "Експертне бюро" та встановлено розмір оплати послуг - 40 000 грн без ПДВ.

У п. 1.2 звіту про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023, сформованому ТОВ "Експертне бюро", зазначено, що в процесі проведення оцінки оцінювачем використано методи дохідного та майнового підходів з визначенням ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 8, 70 грн. Окремо зазначено, що здійснювалась оцінка об`єктів, купівля - продаж яких на відкритому ринку України обмежена та не є точною.

Результат збору та аналізу необхідної для застосування порівняльного підходу інформації не дозволив оцінювачу отримати в своє розпорядження достатню кількість достовірної інформації для визначення вартості корпоративних прав із застосуванням порівняльного підходу.

У розділі "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" звіту відзначено, що проводиться оцінка ринкової вартості кожного активу балансу окремо та з отриманої суми віднімають ринкову вартість зобов`язань підприємства, а підсумкова величина, отримана таким чином, відображає ринкову вартість власного капіталу (власний капітал = активи - зобов`язання). В рамках підходу на основі активів існують два методи: метод накопичення активів і метод ліквідаційної вартості. Метод ліквідаційної вартості використовується для підприємств, які підлягають ліквідації. Оцінюване підприємство до таких не належить. Таким чином, розрахунок вартості власного капіталу в рамках підходу на основі активів здійснювався методом накопичення активів.

Оцінювач прийшов до висновку, що балансова вартість необоротних активів компанії, зазначена у фінансовій звітності не потребує коригування та об`єктивно відображає їх ринкову вартість. Ринкова вартість поточної дебіторської заборгованості підприємства приймається рівною їх балансової вартості станом на дату оцінки. Ринкова вартість матеріальних активів підприємства (запасів), інших оборотних активів визначається еквівалентною вартості, відображеною в бухгалтерському балансі станом на дату оцінки. Коригування статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" в силу високої ліквідності даного активу не проводилось і її прийнято до ваги за балансовою вартістю. За результатами проведеного аналізу довгострокових та поточних зобов`язань підприємства, їх ринкова вартість визнана еквівалентною вартості, відображеної в бухгалтерському балансі.

У п. 2.2 звіту відзначено датою реєстрації випуску акцій простих, іменних - 16.07.2010 у загальній кількості ЦП - 134 551 360, з визначенням частки статутного капіталу, яка належить юридичним особам: АТ "Українські розподільні мережі" у кількості 94197953, частка у статутному капіталі - 70,0089 %; ДТЕК ГРІДС Б.В. (Нідерланди) у кількості 9076476, частка у статутному капіталі - 6,7457 % та ПрАТ "Рівнеобленерго" у кількості - 15427277, частка у статутному капіталі - 11,4657 %.

У п. 3.4 звіту (стор. 17) визначено, що станом на дату оцінки балансова вартість активів підприємства становить 5 167 748 тис. грн., яка сформована переважно за рахунок необоротних активів.

У п. 8.3 звіту відображено вартість 1 акції - 31,95 грн визначену із застосуванням параметрів: активи - 5 167 748, зобов`язання - 869 081, власний капітал - 4 298 667 та кількість акцій - 134 551 360.

У розділі 9 звіту суб`єктом оціночної діяльності відображено результати визначення вартості 1 акції АТ "Хмельницькобленерго", яка за результатами використання дохідного підходу становить 8,70 грн, а за результатами використання майнового підходу становить 31,95 грн. Зазначено, що на думку останнього, результат, отриманий в результаті аналізу вартості в рамках майнового підходу, не дає об`єктивного уявлення про вартість корпоративних прав компанії, оскільки при його застосуванні не враховується інвестиційний потенціал компанії, її поточна та прогнозна прибутковість. Також не враховується вплив факторів та наслідків, спричинених військовою агресією з боку РФ проти держави Україна, через які з достатньою об`єктивністю зробити висновки щодо справедливості вартості активів та зобов`язань компанії станом на дату оцінки, що припадає на час дії військового стану, не є можливим.

Зазначено, що результат, отриманий після застосування методу дисконтування грошових потоків в рамках дохідного підходу, найкраще відповідає меті оцінки, якою є визначення ринкової вартості акцій, адже дозволяє врахувати інвестиційний потенціал компанії, специфіку динаміки продажів, її поточну та прогнозну прибутковість. Тому суб`єктом оціночної діяльності віддано перевагу вартості, отриманій із застосуванням даного методу дохідного підходу. Таким чином, ґрунтуючись на аналізі ринкової інформації, проведених розрахунках і наданих Замовником документах, ТОВ "Експертне бюро" дійшло висновку, що результати застосування дохідного підходу мають бути прийняті в якості основних.

За змістом протоколу про підсумки заочного головування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" № 4 від 09.10.2023 прийнято рішення про проведення 17.11.2013 дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Товариства та затверджено порядок денний, а також повідомлення про їх проведення, визначено перелік акціонерів, які мають право на участь у останніх. Призначено реєстраційну та лічильну комісії, обрано головуючого та секретаря дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, які відбудуться 17.11.2023. Прийнято рішення про обрання ПАТ "Національний депозитарій України" депозитарною установою для надання послуг із проведення зборів акціонерів товариства.

Відповідно до змісту протоколу про підсумки заочного головування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" № 5 від 10.10.2023 одноголосно (7 голосів) прийнято рішення про затвердження ринкової вартості 1 (однієї) акції АТ "Хмельницькобленсрго" відповідно до висновку незалежного оцінювача ТОВ "Експертне Бюро" станом на 09.10.2023, що становить 8,70 грн. Крім того, затверджено ціну викупу 1 (однієї) акції АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 8,70 грн для цілей реалізації обов`язку Товариства з обов`язкового викупу відповідачем акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства".

У розробленій Асоціацією незалежних оцінювачів Рецензії на звіт про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" № 1/26-2023 від 26.10.2023 відзначено, що реалізована в звіті концепція ринкової вартості відповідає вимогам нормативних-правових документів, які діяли на дату оцінки, а також меті, з якою проводилась оцінка. Застосовані оцінювачем підходи та методи оцінки відповідають вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна. Застосовані припущення та обмежувальні умови є обґрунтованими. Асоціація незалежних оцінювачів дійшла загального висновку про те, що вищевказаний Звіт класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

17.11.2023 на проведених дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" проголосовано рішення про зміну типу акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" з публічного на приватне з внесенням змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції. Кількість голосів акціонерів "За" - 97,44401708 %, "Проти" - 2,55598292 %. Прийнято рішення про припинення повноважень членів наглядової ради у повному складі з подальшим обранням членів наглядової ради у новому складі. Вказане підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" №35 від 28.11.2023.

06.12.2023 АТ "Хмельницькобленерго" надіслало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонерам АТ "Хмельницькобленерго", в якому вказано про рішення прийняті на позачергових загальних зборах акціонерів Товариства (протокол № 35 від 28.11.2023) та наглядовою радою Товариства (протокол №5 від 10.10.2023) та відповідно до ч. 2 ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлено про право вимоги обов`язкового викупу Товариством акцій з визначеною ціною викупу акцій - 8,70 грн.

21.12.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до відповідача із письмовими вимогами акціонерів про обов`язковий викуп акцій простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" по ціні, яка не може бути меншою за ринкову вартість акцій станом на 09.10.2023 - 32 грн з наведеною судовою практикою Верховного Суду. До вимог додано описи вкладення у цінні листи від 21.12.2023.

У відповідь на вимоги, 29.12.2023 та 04.01.2024 відповідач надіслав ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 листи, в яких зазначив, що заявлена у вимогах ціна 32 грн обов`язкового викупу акцій Товариством протирічить законодавству про оцінку майнових прав та порушує вимоги ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому не підлягає задоволенню. Натомість, додано 4 примірники проектів договорів купівлі - продажу (викупу) цінних паперів з визначеною ціною продажу однієї акції - 8,70 грн, однак без підписів з боку АТ "Хмельницькобленерго", які запропоновано підписати позивачам у разі згоди з умовами Товариства. У відповідях на вимоги зазначено про отримання письмових вимог від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 25.12.2023, від ОСОБА_3 - 29.12.2023.

На вимогу позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , АТ "Хмельницькобленерго" надіслало останнім з листами від 08.01.2024 та від 18.01.2024 копії документів, які стосуються діяльності товариства.

До матеріалів справи додано баланс (звіт про фінансовий стан) АТ "Хмельницькобленерго", складений станом на 30.09.2023, за змістом якого на кінець звітного періоду баланс Товариства склав 5 308 947 тис. грн.

20.01.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали відповідачу письмові вимоги акціонерів підписати договори обов`язкового викупу акцій із зазначеною ціною викупу акцій в розмірі 31,95 грн. До вимог додано 4 підписані примірники договорів з проханням повернути позивачам 2 підписані примірники. На підтвердження надіслання документів надано описи вкладення у листи від 20.01.2024.

До матеріалів справи додано копії розпорядження на проведення облікової операції (фізична особа) № 1 від 22.01.2024 ТОВ "ІНВІНТУМ" та Депозитарної установи ТОВ "ІК"Світінвест" за підписами позивачів з визначенням сум правочинів (26 775 857, 25 грн, 16 483 963, 50 грн та 474 361,65 грн).

Згідно зі змістом доданих листів від 26.01.2024, відповідач повідомив позивачам про відсутність можливості акцептувати договори у редакції акціонерів, оскільки останні містять порушення норм Закону стосовно визначення ринкової вартості викупу акцій та суперечать інтересам акціонерів товариства, акції яких викуплені.

Предметом позову у справі є вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до АТ "Хмельницькобленерго" про визнання укладеними договорів купівлі - продажу цінних паперів, зокрема договори про обов`язковий викуп АТ "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" від 25.12.2023: між громадянинами України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з АТ "Хмельницькобленерго" згідно з наведеним у позовній заяві змістом.

Спір у даній справі виник при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим в силу приписів статей 102, 103 Закону України "Про акціонерні товариства", та внаслідок того, що сторони не погодили істотні умови відповідних договорів, оскільки відповідач не акцептував пропозиції позивачів укласти договори, на запропонованих позивачами умовах, а позивачі не прийняли пропозицій відповідача укласти договори, на запропонованих відповідачем умовах.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про акціонерні товариства" визначає порядок створення, діяльності, припинення та виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів (ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства (ч. 1 ст. 5 Закону).

За змістом п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" обов`язковий викуп акцій - обов`язкове придбання акціонерним товариством за плату розміщених таким товариством акцій на вимогу акціонера у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства; 2) вчинення товариством значних правочинів; 3) надання попередньої згоди на вчинення приватним акціонерним товариством значних правочинів; 4) вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість; 5) зміну розміру статутного капіталу; 6) відмову від використання переважного права акціонера на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення; 7) емісію конвертованих облігацій; 8) внесення змін до статуту акціонерного товариства у випадках, передбачених статтею 99 цього Закону.

Частинами 3, 4 ст. 102 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, зобов`язано викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій.

Пункт 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України встановлює, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.

У ч. 3 ст. 48 Закону України "Про акціонерні товариства" унормовано, що у разі якщо проект порядку денного, порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 102 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 103 цього Закону. Умови такого договору (крім умов щодо кількості і загальної вартості акцій) мають бути однаковими для всіх акціонерів.

Як встановлено апеляційним господарським судом із матеріалів справи, позивачі у даній справі є акціонерами АТ "Хмельницькобленерго", на проведених 17.11.2023 дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" було проголосовано рішення про зміну типу АТ "Хмельницькобленерго" з публічного на приватне із внесенням змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції. Кількість голосів акціонерів "За" - 97,44401708 %, "Проти" - 2,55598292 %. Вказане підтверджується протоколом дистанційних позачергових загальних зборах акціонерів АТ "Хмельницькобленерго" № 35 від 28.11.2023.

Водночас, встановити поіменне голосування щодо прийняття або незгоди з прийняттям вищевказаного рішення позивачами, з доданих матеріалів не вбачається можливим.

В подальшому, АТ "Хмельницькобленерго" конклюдентними діями щодо надіслання позивачам 06.12.2023 повідомлень про їх право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонерам АТ "Хмельницькобленерго", підтверджено право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства" вимагати обов`язкового викупу Товариством акцій. Зазначене не заперечується відповідачем у заявах по суті та у судових засідання, а тому вказана обставина визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 9 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що ринкова вартість майна (включно з цінними паперами) та цінних паперів, емісію яких здійснено акціонерним товариством, визначається відповідно до вимог цього Закону та затверджується наглядовою радою або радою директорів такого товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами).

Ринкова вартість майна (крім цінних паперів та інших фінансових інструментів) у разі здійснення його оцінки відповідно до вимог цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на основі результатів незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою акціонерного товариства або радою директорів (у процесі створення товариства - зборами засновників, а в разі створення акціонерного товариства однією особою - засновником).

Так, відповідно до змісту протоколу про підсумки заочного голосування наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" № 3 від 27.09.2023 проголосовано обрання ТОВ "Експертне бюро" незалежним оцінювачем майна, яке надає Товариству послуги з визначення ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції АТ "Хмельницькобленерго" для цілей реалізації обов`язку Товариства з обов`язкового викупу Товариством акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства".

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 66 та ст. 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

У ст. 100 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 9 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, повідомлення про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення про викуп в акціонерів акцій за їхньою згодою.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 9 цього Закону. Ціна викупу акцій затверджується акціонерним товариством не пізніше дня розміщення в установленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, до порядку денного яких включено питання, прийняття рішення щодо якого стане підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається станом на останній робочий день, що передує дню розміщення у встановленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій є укладеним з моменту отримання вимоги акціонера.

За змістом ч.1 ст. 9 Закону України "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна (крім цінних паперів та інших фінансових інструментів) у разі здійснення його оцінки відповідно до вимог цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на основі результатів незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Отже, умови Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для визначення ринкової вартості цінних паперів не застосовуються, з огляду на вище встановлене виключення.

Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 було затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 частки (паї, акції) належать до об`єктів оцінки у нематеріальній формі (фінансовий інтересів).

Пунктом 4 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.

Відповідно до п. 10 Національного стандарту № 1 принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об`єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.

Для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки (п. 13 Національного стандарту №1).

Пунктом 38 Національного стандарту №1 передбачено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Особливості застосування майнового підходу встановлюються відповідними національними стандартами щодо оцінки об`єктів у формі цілісних майнових комплексів та у формі фінансових інтересів (абзац 6 п. 40 Національного стандарту № 1).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 905/671/19, усуваючи розбіжності в судовій практиці уточнив правові висновки щодо застосування, зокрема, статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" наступним чином:

"- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100 % пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв`язку з цим має бути обов`язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за № 924/15615 (реєстраційний номер Методики № 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов`язково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом № 1.".

В той же час, посилання скаржника на те, що висновок Верховного Суду у справі №905/671/19 не підлягає застосування у спірних правовідносинах є необґрунтованими, оскільки зазначений висновок Верховного Суду є загальним щодо застосування статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2006 № 1655 затверджено Національний стандарт № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів" (далі - Національний стандарт № 3), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб`єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

Згідно з п. 8 Національного стандарту № 3 майновий підхід застосовується для визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу у разі, коли саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується на усталеній практиці, зокрема під час оцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу.

Відповідно до п. п. 9, 10 Національного стандарту № 3 основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів. Оцінювачами може застосовуватися метод поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, а також інші методи майнового підходу, доцільність застосування яких у конкретній ситуації необхідно обґрунтувати.

Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу.

Чиста вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов`язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.

Пунктом 11 Національного стандарту № 3 передбачено, що оцінка активів та зобов`язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей: необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, вибір та визначення яких здійснюються відповідно до вимог національних стандартів; необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку її повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування); матеріальні оборотні активи (запаси, товари) у разі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерському обліку, оцінюються виходячи з вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку, в інших випадках - виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації; довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості; векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення; поточна вартість довгострокових та поточних зобов`язань залежно від їх виду визнається такою, що дорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку, або розраховується шляхом дисконтування сум (основний борг, відсотки), що підлягають погашенню у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов`язань ставкою дисконту.

Принцип найбільш ефективного використання втілюється під час проведення оцінки цілісних майнових комплексів шляхом здійснення під час прогнозування грошових потоків цілісного майнового комплексу припущення про раціональне розпорядження майном, що включає оцінюваний цілісний майновий комплекс. Раціональним вважається розпорядження майном цілісного майнового комплексу, що спрямоване на максимізацію поточної вартості очікуваних чистих грошових потоків такого цілісного майнового комплексу і отже - на максимізацію його ринкової вартості (п. 20 Національного стандарту № 3).

За змістом п. п. 2, 3 розділу ІІІ Порядку визначення оціночної вартості пакетів акцій акціонерних товариств, що пропонуються для продажу на аукціоні, затвердженого Наказ Фонду державного майна України від 23 грудня 2019 року №1456, застосування майнового підходу до оцінки Пакета акцій передбачає визначення чистої вартості активів Акціонерного товариства, яка обчислюється як різниця між вартістю його активів та вартістю його зобов`язань.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у складеному ТОВ "Експертне бюро" звіті про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023 зазначено, що в процесі проведення оцінки оцінювачем використано методи дохідного та майнового підходів для визначення ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго".

При цьому, результат збору та аналізу необхідної для застосування порівняльного підходу інформації не дозволив оцінювачу отримати в своє розпорядження достатню кількість достовірної інформації для визначення вартості корпоративних прав із застосуванням порівняльного підходу.

В якості основного підходу для визначення ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго", ТОВ "Експертне бюро" застосовано дохідний підхід, за результатом якого вартість 1 акції позивача визначено у розмірі 8,70 грн. У звіті відзначено, що при здійсненні оцінки була використана нормативна база згідно переліку, в тому числі Національні стандарти № 1 від 10.09.2003 №1440 та № 3 від 29.11.2006 № 1655.

У п. 8.3 у розділі "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" звіту відображено вартість 1 акції - 31,95 грн визначену із застосуванням параметрів: активи - 5 167 748, зобов`язання - 869 081, власний капітал - 4 298 667 та кількості акцій - 134 551 360.

У розділі 9 звіту використання дохідного підходу як основного, оцінювач обґрунтовує тим, що на думку останнього, результат, отриманий в результаті аналізу вартості в рамках майнового підходу, не дає об`єктивного уявлення про вартість корпоративних прав компанії, оскільки при його застосуванні не враховується інвестиційний потенціал компанії, її поточна та прогнозна прибутковість. Також не враховується вплив факторів та наслідків, спричинених військовою агресією з боку РФ проти держави Україна, через які з достатньою об`єктивністю зробити висновки щодо справедливості вартості активів та зобов`язань компанії станом на дату оцінки, що припадає на час дії військового стану, не є можливим.

Однак, суд вказує, що таке твердження суперечить положенням абз. 2 п. 37 Національного стандарту № 1, в якому закріплено, що неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу може бути лише пов`язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об`єкт оцінки та іншої інформації.

В подальшому згідно зі змістом протоколу про підсумки заочного головування засідання наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго" № 5 від 10.10.2023 одноголосно (7 голосів) прийнято рішення про затвердження ринкової вартості 1 (однієї) акції АТ "Хмельницькобленерго" відповідно до висновку незалежного оцінювача ТОВ "Експертне Бюро" станом на 09.10.2023, що становить 8,70 грн. Крім того, затверджено ціну викупу 1 (однієї) акції АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 8,70 грн для цілей реалізації обов`язку Товариства з обов`язкового викупу Товариством акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства".

Колегія суддів приймає до уваги, що в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 15 червня 2022 року по справі № 905/671/19 вказав, що для забезпечення єдності судової практики щодо застосування статей 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства", Палата уточнює висновки, зроблені у вказаних вище постановах Верховного Суду, і зазначає, що поняття "справедлива вартість" означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб`єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб`єктом.

Так, дослідивши звіт суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Експертне бюро" станом на 09.10.2023, встановлено необґрунтованість звіту суб`єкта оціночної діяльності в частині визначення ринкової вартості 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" з застосуванням дохідного підходу, суд, із урахуванням вище встановленого, дійшов висновку, що для оцінки ринкової (справедливої) вартості акцій як фінансових інтересів, майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною.

При цьому наведений суб`єктом оціночної діяльності у п. 8.3 розділу "Розрахунок вартості в рамках майнового підходу" Звіту про оцінку ринкової вартості корпоративних прав - 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" станом на 09.10.2023 розрахунок ринкової вартості 1 акції АТ "Хмельницькобленерго" у розмірі 31,95 грн за одну акцію у пакеті акцій 100 % є справедливою вартістю, яка відповідає принципу найбільш ефективного використання майна та має виступати ціною обов`язкового викупу акцій позивачів та проведений арифметично вірно.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 181 ГК України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладенні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

В силу приписів ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство зобов`язане викупити належні акціонерові акції, що оформлюється договором, який укладається у письмовій формі, тобто укладання такого договору є обов`язковим.

Верховний Суд у постанові від 14.07.2021 по справі №921/260/19 зазначив, що норми ЦК щодо порядку укладення договору (ст.ст. 638, 649) застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 68, 69 Закону про АТ (в редакції до 2022). Адже йдеться про обов`язковий викуп акцій і товариство у випадку настання умов, передбачених у ст. 68 Закону про АТ, вже позбавлено права на вільне волевиявлення щодо правочину з купівлі-продажу акцій (воно не може відмовитися від укладання цього правочину), воно обмежене у праві погоджувати з акціонером умови правочину на загальних засадах (такі умови вже визначені у ст.ст. 68, 69 Закону про АТ - предмет, порядок визначення ціни, строк розрахунків).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 2, 3 ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У ч. 1 ст. 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство протягом п`яти робочих днів з дати оприлюднення протоколу загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою або радою директорів, надсилає акціонерам, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, в якому зазначаються: 1) ціна викупу акцій; 2) кількість акцій, викупу яких має право вимагати акціонер; 3) загальна вартість акцій у разі викупу акцій товариством; 4) строк укладення товариством договору та здійснення оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

Протягом 30 днів з дати оприлюднення протоколу загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає до товариства письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій зазначаються прізвище (найменування) акціонера, його місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером додається виписка з рахунку у цінних паперах, що підтверджує його право власності на акції товариства станом на дату не пізніше дати оформлення вимоги. Акціонер не може здійснювати оформлення обов`язкового викупу акцій до дати оприлюднення протоколу загальних зборів на веб-сайті товариства.

Як встановлено апеляційним судом, 06.12.2023 АТ "Хмельницькобленерго" надіслало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонерам АТ "Хмельницькобленерго" з визначеною ціною викупу акцій - 8,70 грн.

В той же час, 21.12.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а 26.12.2024 ОСОБА_3 звернулись до відповідача із письмовими вимогами акціонерів про обов`язковий викуп акцій простих іменних акцій АТ "Хмельницькобленерго" по ціні 32 грн

Разом з тим, у відповідь на зазначені вимоги позивачів, які отримано відповідачем 25.12.2023 та 29.12.2023, останній надіслав 29.12.2023 та 04.01.2024 листи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в яких зазначив, що заявлена у вимогах ціна 32 грн обов`язкового викупу акцій Товариством протирічить законодавству про оцінку майнових прав та порушує вимоги ст. 103 Закону України "Про акціонерні товариства", а тому не підлягає задоволенню.

До листів додано проекти договорів купівлі -продажу (викупу) цінних паперів з визначеною ціною продажу однієї акції - 8,70 грн., однак без підписів з боку АТ "Хмельницькобленерго", які запропоновано підписати позивачам у разі згоди з умовами товариства

Також 20.01.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали відповідачу письмові вимоги акціонерів підписати договори обов`язкового викупу акцій із зазначеною ціною викупу акцій в розмірі 31,95 грн, та додали 4 підписані з їх сторони примірники договорів з вимогами підписати АТ "Хмельницькобленерго" і 2 підписані примірники повернути.

Однак, відповідач у листах від 26.01.2024 не погодився із запропонованою позивачами ціною викупу акцій АТ "Хмельницькобленерго".

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі № 902/790/16 дійшов висновку про можливість захисту порушеного права в інший спосіб, а саме, шляхом визнання укладеним договору про обов`язковий викуп простих іменних акцій, в редакції акціонера. Такий спосіб захисту, як визнання укладеним договору про обов`язковий викуп простих іменних акцій, визнано належним Верховним Судом також у постанові від 28.11.2023 у справі № 922/1307/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Позови про спонукання до укладення договору і позови про врегулювання розбіжностей за договором є різними способами захисту, однак вони можуть мати спільний характер у тому числі, коли відповідач під час судового розгляду позову про спонукання до укладення договору, відмовляючись від підписання такого договору на запропонованих позивачем умовах, наведе ґрунтовні заперечення щодо цих умов.

В такому випадку, на суд покладається обов`язок оцінити умови договору на предмет наявності в ньому всіх істотних умов та всіх доводів сторін, а також вирішити по суті наявні розбіжності сторін і сформулювати умови договору відповідно до вимог законодавства.

Отже, якщо особа, яка зобов`язана укласти договір, ухиляючись від підписання договору, який є для неї обов`язковим, під час розгляду справи зазначила про розбіжності з умовами запропонованого проекту, то суд, зобов`язаний їх розглянути. Фактично вирішення судом спору про спонукання до укладення договору як при ухиленні від укладення договору, так і при виникненні розбіжностей щодо його умов, зводиться по суті до внесення визначеності в правовідносини сторін і встановлення судом умов, що не врегульовані сторонами в досудовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У ч. 3 ст. 26 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.

Із матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даного спору відповідачем заперечувались умови проектів спірних договорів, запропонованих позивачами, щодо визначення ціни вартості акції АТ "Хмельницькобленерго", що визначено вище.

Як встановлено апеляційним судом, обґрунтованою ринковою вартістю 1 акції відповідача належить вважати 31,95 грн із застосуванням майнового підходу визначення вартості для цілей реалізації обов`язку Товариства з обов`язкового викупу відповідачем акцій на вимогу акціонерів в порядку, передбаченому статтею 103 Закону України "Про акціонерні товариства".

Із урахуванням встановлених судом обставин, оскільки відповідачем не наведено ґрунтовні заперечення щодо визначення позивачами у п. 3.7 договорів умови про те, що покупець (АТ "Хмельницькобленерго") не є податковим агентом продавця ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), вказаний пункт договору належить вважати узгодженим.

Суд звертає на те, що у ч. 2 ст. 187 ГК України визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Тому, саме день набрання чинності рішенням суду (погодження судом всіх істотних умов договорів) є днем укладення спірних договорів. Позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 28.11.2023 по справі №922/1307/22.

Враховуючи, що сформульовані у спільній позовній заяві умови договорів про обов`язковий викуп АТ "Хмельницькобленерго" належних акціонеру простих іменних акцій відповідача відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі із визначенням у п. 7.1 договорів як день укладення останніх - у день набрання чинності рішенням суду.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачами не оскаржувалося та не оспорюється рішення наглядової ради Товариства про затвердження ринкової вартості і ціни викупу 1 акції з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у пункті 4.7 постанови від 06.02.2020 по справі № 912/712/19, то суд апеляційної інстанції зазначає, що чинність даного рішення наглядової ради відповідача, при вирішення даного спору, не є визначальним, оскільки спірним у даній справі є питання відповідності затвердженої наглядовою радою відповідача ціни викупу акцій їх ринковій вартості, яка б гарантувала позивачам справедливий рівень компенсації.

Безпідставними є доводи відповідача про те, що суд першої інстанції належним чином не оцінив зміст договорів, що визнав укладеними, а також включив умови, які не визначені законодавством істотними для цього виду правочинів, і вони не узгоджені сторонами, зокрема пункти 3.7, 4.2-4.5 договорів; дані доводи спростовуються встановленими судом обставинами та вищевказаними нормами чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, під час вирішення даного спору, не встановив неправильного застосування до спірних правовідносин норм ст. ст. 9, 103 Закону України "Про акціонерні товариства", а також ст. ст. 3, 7 ГПК України.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а його посилання є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу АТ "Хмельницькобленерго" - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2024 у справі № 924/684/24 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 23 січна 2025

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.