Рішення

від 08.01.2025 по справі 906/771/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/771/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Васильєва Т.О.

за участю:

прокурора: Пустовіт М.Л., службове посвідчення №071192;

представника відповідача 4: Новокщонова О.М. (в режимі відеоконференції) діє на підставі довіреності від 19.10.2023р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради

до

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. Фермерського господарства "Лебединський О.В."

про витребування земельної ділянки

Процесуальні дії по справі.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради до відповідачів про витребування земельних ділянок кадастровий номер 1825284400:08:000:0154, 1825284400:08:000:0155, 1825284400:08:000:0153, які знаходяться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

Ухвалою від 27.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07 жовтня 2024 р.

30.08.2024р. від позивача - Вчорайшенської сільської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (т.1, а.с.199-225).

10.09.2024р. представником відповідача 4 подано відзив на позовну заяву (т.1, а.с.227-266).

17.09.2024р. від Бердичівської прокуратури надійшли заперечення щодо клопотання позивача про залишення позову без розгляду та відповідь на відзив (т.2, а.с.1-27).

20.09.2024р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від представника відповідача 4 (т.2, а.с.28-48).

07.10.2024р. в судовому засіданні оголошено перерву до 17.10.2024р.

Ухвалою суду від 17.10.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 листопада 2024 р.

14.11.2024р. в судовому засіданні на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено перерву до 05.12.2024р.

19.11.2023р. від ФГ "Лебединський О.В." надійшла заява про застосування строків позовної давності (т.2, а.с.78-84).

20.11.2024р. від відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 надійшли аналогічні за змістом заяви про застосування строків позовної давності (т.2, а.с.86-89, 91-103).

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування суду, судове засідання 05.12.2024р. не відбулося.

Ухвалою суду від 05.12.2024р. призначено розгляд справи по суті на 30 грудня 2024р.

20.12.2024р. від позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (т.2, а.с.107-127).

30.12.2024р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (т.2, а.с.129-133).

В судовому засіданні 30.12.2024р. судом оголошено перерву до 08.01.2025р.

В судовому засіданні 08.01.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що рішенням Вчорайшенської сільської ради №371 від 24.10.2019р. відповідачам 1, 2, 3 безоплатно передано у спільну сумісну власність земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення фермерського господарства.

В подальшому земельна ділянка на підставі укладеного відповідачами договору була розділена на три окремі ділянки, яким присвоєно кадастрові номера 1825284400:08:000:0154, 1825284400:08:000:0155, 1825284400:08:000:0153.

Прокурор зазначив, що рішення №371 від 24.10.2019р. прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а спірні земельні ділянки, утворені в результаті поділу, підлягають витребуванню на користь сільської ради з наступних підстав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , мають у власності земельні ділянки, які вони набули шляхом приватизації земельних часток (паїв) реформованого КСП "Першотравневе", а згідно норм ч.4 ст.116 ЗК України особа має право набути безоплатно у власність земельну ділянку лише один раз по кожному виду використання.

Тобто, на підставі рішення Вчорайшенської сільської ради №371 від 24.10.2019р. вказаним особам вдруге безоплатно надано у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

В порушення ч.1 ст.121 ЗК України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельна ділянка передана з розрахунку 5,51 га в умовних кадастрових гектарах на особу, без урахування середнього розміру паю по 10 реформованих КСП, розташованих на території Вчорайшенської сільської ради.

Також, прокурор вказав, про неможливість набуття в спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Сформована на час прийняття оскаржуваного рішення земельна ділянка підлягала поділу на кожного з відповідачів окремо за поданими клопотаннями.

В порушення норм земельного законодавства рішення про передачу земельної ділянки сільська рада прийняла без розроблення проекту землеустрою та його затвердження.

Вчорайшенська сільська рада не підтримала вимог прокуратури і подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому виклала свої заперечення проти позовних вимог та вказала, що не вбачає порушень законодавства під час прийняття рішення від 24.10.2019р. та відповідно підстав для витребування земельних ділянок у відповідачів.

Посилаючись на норми Закону України "Про фермерське господарство" та СК України, позивач зазначив, що земельна ділянка могла бути передана у спільну сумісну власність відповідачів 1 та 2, які є подружжям.

Відносно прийняття рішення за відсутності проекту землеустрою, позивач зазначив, що проект розробляється у випадку поділу земельної ділянки, у даному ж випадку передавалася сформована земельна ділянка на підставі розробленої ГУ Держгеокадастру у Житомирській області документації із землеустрою.

ФГ "Лебединський О.В." у відзиві на позов заперечило проти доводів прокурора про неврахування середнього розміру паю по 10 реформованих КСП при виділенні земельної ділянки та вказало, що умовні кадастрові гектари і гектари земельної ділянки, що виділена на місцевості, є різними поняттями, а позиція прокурора щодо їх ототожнення є помилковою.

Умовний кадастровий гектар відображає вартісну характеристику земельної ділянки і є рівним для всіх членів КСП, але при виділенні земельної ділянки в фізичних гектарах, її розмір залежатиме від властивостей ґрунтового покриву, капітальних вкладень для покращення родючості тощо, а тому в результаті виділені земельні ділянки членів КСП будуть відрізнятися по розміру.

Зазначило, що набуття відповідачами 1 та 3 права власності на пай в реформованому КСП жодним чином не впливає на можливість безоплатного набуття земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Також, вважає помилковою позицію прокурора щодо неможливості набуття у спільну сумісну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, оскільки норми земельного законодавства не містять такої заборони, а ч.6 ст.118 ЗК України вказує на можливість звернення декількох громадян ("громадяни зацікавлені") з клопотанням.

Оскільки відповідач 1 та 2 є подружжям земельна ділянка може перебувати у їх спільній власності

Факт спільного використання відповідачами 1-3 земельної ділянки для створення фермерського господарства свідчить про недоцільність її поділу.

На думку ФГ "Лебединський О.В." сільською радою при прийнятті оскарженого рішення дотримано вимоги чинного законодавства, а тому відсутні підстави для витребування земельних ділянок у відповідачів.

Відповідачі 1-3 не скористалися правом подачі письмового відзиву на позовну заяву та своїх представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідачами були подані заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, посилаючись на те, що у 2020 році прокурор уже звертався до суду загальної юрисдикції з позовом до відповідачів про скасування рішення ради від 24.10.2019р.

В 2022 році йому стало відомо, що даний спір підвідомчий господарському суду, однак прокурор продовжував підтримувати вимоги в тій справі і лише в 2024р. подав заяву про її закриття та звернувся до господарського суду з даним позовом.

За позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2020р. у справі №922/1467/19, подання позову з порушенням правил підсудності/підвідомчості не перериває перебіг строку позовної давності.

Враховуючи, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався в 2020р., то на момент звернення до суду з даним позовом строк позовної давності сплинув, що є підставою для відмови у позові.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №6-1766/14-19-СГ від 18.06.2019р. передано Вчорайшенській сільській раді Ружинського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення (т.1, а.с.261).

18.06.2019р. ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Вчорайшенською сільською радою підписано акт приймання-передачі та додаток до нього з переліком земельних ділянок, які сільська рада приймає у комунальну власність (а.с.261-265).

У вказаному переліку значиться земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

21.10.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Вчорайшенської сільської ради з клопотанням про передачу йому безоплатно у власність земельну ділянку (частину земельної ділянки), в розмірі земельної частки (паю) визначеної на території Вчорайшенської сільської ради, яка розташована в межах земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 15,4817 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0084, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Вчорайшейської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області (т.1, а.с.30),

В клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що не заперечує та дає згоду на отримання у спільну сумісну власність такої земельної ділянки разом із громадянами ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 .

До клопотання додано копії: паспорта та ідентифікаційного коду вище зазначених осіб, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія документів, що посвідчують досвід роботи вказаних осіб у сільському господарстві, наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, довідка Відділу у Ружинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про розмір земельної частки (паю), розрахунок кількості співвласників (т.1, а.с.31-50).

Аналогічні за змістом клопотання були подані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т.1, а.с.58, 59).

Рішенням 11 сесії VІІ скликання Вчорайшенської сільської ради № 371 від 24.10.2019 передано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га, яка знаходиться натериторії Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення фермерського господарства (т.1, а.с.29).

13.11.2019 державним реєстратором Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області на підставі вищевказаного рішення Вчорайшенської сільської ради проведено державну реєстрацію права спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га, запис про право власності №34185841.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.12.2019р. проведено державну реєстрацію фермерського господарства "Лебединський О.В.", код ЄДРПОУ 43417507.

Відповідно до п.2 Статуту Фермерського господарства "Лебединський О.В.", одним із засновників фермерського господарства вказано ОСОБА_1 , якому на праві спільної сумісної власності належить частка у земельній ділянці кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га (т.1, а.с.65-70).

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказані як члени фермерського господарства (п.3.1.1 Статуту).

06.04.2021р. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про поділ земельної ділянки (т.1, а.с.60-61), за умовами якого власники земельної ділянки площею 15,4817 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, Вчорайшенська сільська рада, кадастровий номер 1825284400:08:000:0084, поділили свої частки:

у власність (користування, володіння, розпорядження) ОСОБА_2 переходить: земельна ділянка площею 5,1605 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, Вчорайшенська сільська рада, цільове призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1825284400:08:000:0155;

у власність (користування, володіння, розпорядження) ОСОБА_1 переходить: земельна ділянка площею 5,1606 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, Вчорайшенська сільська рада, цільове призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1825284400:08:000:0154;

у власність (користування, володіння, розпорядження) ОСОБА_3 переходить: земельна ділянка площею 5,1606 га, що розташована за адресою: Житомирська область, Ружинський район, Вчорайшенська сільська рада, цільове призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 1825284400:08:000:0153.

Пунктом 3 договору визначено, що його укладення припиняє право спільної сумісної власності між співвласниками.

06.04.2021 проведено державну реєстрацію права власності: ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0155 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2330310818252, номер відомостей про речове право: 41358050); ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0154 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2330319818252, номер відомостей про речове право: 41358220); ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0153 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2330328118252, номер відомостей про речове право: 41358360) (т.1, а.с.51-57, 87-89).

Вважаючи рішення 11 сесії VІІ скликання Вчорайшенської сільської ради №371 від 24.10.2019 про передачу відповідачам земельної ділянки кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 у спільну сумісну власність таким, що прийняте з порушенням вимог земельного законодавства, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради про витребування земельних ділянок кадастровий номер 1825284400:08:000:0154, 1825284400:08:000:0155, 1825284400:08:000:0153, які знаходяться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради.

За ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 4, абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За ч.ч.1-3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі позивача, прокурор посилається на той факт, що земельна ділянка до реєстрації права власності на неї за відповідачами 1-3 знаходилась у власності територіальної громади і будь-які дії з розпорядження нею мали вчинятися розпорядником - сільською радою виключно на підставі та в порядку, визначеному законодавством і лише в інтересах територіальної громади, що дотримано не було.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Матеріали справи свідчать, що 05.06.2024р. прокурором надіслано Вчорайшенській сільській раді повідомлення про необхідність звернення до суду з позовом в інтересах держави (т.1, а.с.71-74).

03.07.2024р. прокурором було надіслано сільській раді повідомлення в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру", в якому повідомлено про подання позову в інтересах держави (т.1, а.с.83-86).

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Таким чином суд вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду.

Суд, надавши оцінку доводам прокурора, викладеним у позовній заяві щодо підстав його представництва інтересів держави в даному спорі, відкрив провадження у справі, не встановивши порушення вимог процесуального законодавства у цій частині.

Вищенаведеним спростовуються також доводи позивача, викладені у заявах від 16.09.2024р. та 20.12.2024р. про залишення позову прокурора без розгляду через відсутність підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні вказаних заяв.

Також, суд звертає увагу, що навіть відмова позивача від позову не є обов`язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу, у таких випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Відповідно дост. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частини 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України).

Прокурор звернувся до суду з віндикаційним позовом, метою якого є повернення землі у власність територіальної громади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц викладено правовий висновок, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном.

Під час розгляду справи про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння позивач вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішень органу місцевого самоврядування без заявлення вимоги про його скасування.

Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (постанови ВП Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №914/2618/16, від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 15.02.2023 у справі №910/18214/19).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.116 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення), громадяни та юридичні особинабуваютьправа власності таправа користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Як визначено ст.7 Закону "Про фермерське господарство", надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.а ч.1ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах, а у разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно ч.1ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Судом встановлено, що рішенням 11 сесії VІІ скликання Вчорайшенської сільської ради №371 від 24.10.2019 передано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га, для ведення фермерського господарства (т.1, а.с.29).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;

б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;

в) співвласників жилого будинку;

г) співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, норми статті 89 ЗК України вказують про можливість перебування земельних ділянок у спільній сумісній власності.

При цьому, земельним законодавством не передбачено передання земельної ділянки із державної або комунальної власності у спільну сумісну власність для створення фермерського господарства.

Окрім того, на момент передачі відповідачам земельної ділянки кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 останні не були членами фермерського господарства, оскільки фермерське господарство " ОСОБА_1 " ще не було створено.

З урахуванням того, що земля може перебувати у спільній власності подружжя, у даному випадку земельна ділянка була передана у спільну власність трьох осіб, а саме подружжю - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що не відповідає критерію спільної власності подружжя.

Пункт 5 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу визначає, що земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Таким чином, земельна ділянка із земель комунальної власності Вчорайшенської сільської ради могла бути передана відповідачам для ведення фермерського господарства в межах норм безоплатної приватизації лише в особисту приватну власність.

Щодо доводів прокурора про передачу земельної ділянки без розроблення проекту землеустрою та його затвердження, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. зокрема, розгляду клопотань громадян, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства

Норми ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, визначають порядок розгляду клопотань громадян, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Виходячи з приписів ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду клопотань відповідачів, Вчорайшенська сільська рада повинна була прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Однак рішенням Вчорайшенської сільської ради № 371 від 24.10.2019 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безоплатно у спільну сумісну власність передано земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 площею 15,4817 га без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на дату винесення рішення, проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Частина 1 ст.50 Закону України "Про землеустрій" встановлювала, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Згідно приписів ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Судом встановлено, що формування земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 відбулось в процесі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі у комунальну власність Вчорайшенської сільської ради згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

Передача сформованих земельних ділянок Вчорайшенській сільській раді здійснена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №6-1766/14-19-СГ від 18.06.2019р.

Формування та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відбувалась на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 р. № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.

Отже, не викликає сумніву, що в процесі формування земельної ділянки кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 шляхом інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності був складений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При передачі ділянки у спільну сумісну власність відповідачів 1-3, зміна її цільового призначення, а також формування нових земельних ділянок не відбувалось, тому є логічним, що передача відбулась без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Разом з тим, оскільки Вчорайшенська сільська рада незаконно передала земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 у спільну сумісну власність відповідачів, тому проект землеустрою мав би бути розроблений в разі відведення окремих земельних ділянок із земель комунальної власності для ведення фермерського господарства в особисту приватну власність відповідачів.

Твердження прокурора щодо невідповідності розміру переданої, згідно рішення №371 від 24.10.2019р., земельної ділянки середнього розміру земельної частки (паю), який мав визначатися по десяти реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, що знаходяться на території сільради, суд не приймає до уваги.

Статтею 121 ЗК України обумовлено право громадяни України на передачу їм земельних ділянок для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах, а у разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Однак, посилаючись в позові на обставини неправомірність визначення розміру земельної ділянки, прокурор не наводить розрахунку розміру земельної ділянки, яка могла бути передана відповідачам.

Враховуючи, що судом встановлено наявність порушень законодавства при прийнятті Вчорайшенською сільською радою рішення від 24.10.2019 №371 про передачу безоплатно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 15,4817 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0084 для ведення фермерського господарства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, заявлених до відповідачів 1-3.

Поділ земельної ділянки кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 на три земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів 1825284400:08:000:0154, 1825284400:08:000:0155, 1825284400:08:000:0153 не впливає на захист права власності у визначений прокурором спосіб.

Щодо клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності, суд вказує наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

За ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц та від 14.11.2018 у справі №183/1617/16).

Суд враховує, що відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.

У подальшому відповідними постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався на усій території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено.

Таким чином, карантин в Україні було встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023, а тому перебіг позовної давності з 12.03.2020 продовжився на строк дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідними указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану, який триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що звернення прокурора до суду у даному випадку відбулося в межах строку позовної давності, а тому підстави для застосування наслідків його спливу відсутні.

Щодо позовних вимог до фермерського господарства Лебединський О.В., суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

Так, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).

Як наголошувалось вище, прокурор звернувся до суду з віндикаційним позовом про витребування земельних ділянок.

Позов такого характеру може заявлятись до незаконних володільців майном, якими і є відповідачі 1-3, за якими зареєстровано право власності на земельні ділянки.

Оскільки земельні ділянки перебувають у користуванні ФГ "Лебединський О.В.", яке не являється їх володільцем, тому вимоги про витребування у ФГ "Лебединський О.В." земельних ділянок заявлені до неналежного відповідача.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, а спірні земельні ділянки витребуванню у відповідачів 1-3 на користь позивача.

Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачами

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у справі виник внаслідок дій Вчорайшенської сільської ради, яка як розпорядник земель комунальної форми власності, прийняла рішення про передачу земельної ділянки кадастровий номер 1825284400:08:000:0084 з порушенням норм земельного законодавства, тому на неї покладається судовий збір в сумі 10819,45 грн. та стягується на користь особи, яка його сплатила - Житомирської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (13610, Житомирська область, Бердичівський район, с. Вчорайше, вул. Бердичівська, код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 5,1606 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0154, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

3. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (13610, Житомирська область, Бердичівський район, с. Вчорайше, вул. Бердичівська, код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 5,1606 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0155, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

4. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (13610, Житомирська область, Бердичівський район, с. Вчорайше, вул. Бердичівська, код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 5,1606 га, кадастровий номер 1825284400:081000:0153, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог до Фермерського господарства Лебединський О.В. про витребування на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства кадастровий номер 1825284400:08:000:0154, кадастровий номер 1825284400:08:000:0155, кадастровий номер 1825284400:08:000:0153.

6. Стягнути з Вчорайшенської сільської ради (13610, Житомирська область, Бердичівський район, с. Вчорайше, вул. Бердичівська, код ЄДРПОУ 04344788)

на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950

- 10819,45 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.01.25

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

2 - відповідач 1 (РНОКПП НОМЕР_1 : АДРЕСА_1 )

3 - відповідач 2 (РНОКПП НОМЕР_2 : АДРЕСА_2 )

4 - відповідачу 3 (РНОКПП НОМЕР_3 .: Житомирська обл., Бердичівський рн., селище Першотравневе, вул.Зелена, 15)