ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
16 січня 2025 року м. Черкаси справа № 925/1862/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: Шовков О.С. - адвокат,
від третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізації Аерошляхбуд</a>,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів Черкаської міської ради
про зобов`язання вчинити дії щодо усунення недоліків (дефектів) по виконаним роботам по рамковій угоді,
ВСТАНОВИВ:
Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 38715770) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізації Аерошляхбуд</a> (вул. 2-й Лиман, село Вільхуватка, Нововодолазький район, Харківська область, 63212, код ЄДРПОУ 33481985), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів Черкаської міської ради (вул. Бидгощська, 13, м. Черкаси, 18003, код ЄДРПОУ 05445296) про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо усунення недоліків (дефектів) зазначених в акті № 1 від 22.09.2021 про виявлені недоліки (дефекти) у виконаних роботах на об`єкті Реконструкція із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону вул. Ільїна від вул. Котовського до вул. Енгельса, м. Черкаси по рамковій угоді від 05.07.2012 № 157 та стягнення понесених судових витрат.
Ухвалою від 06 січня 2022 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.
Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання представника відповідача про витребування доказів; зобов`язав позивача повідомити суд чи проводилась експертиза проектної документації, якщо проводилась, то надати до суду копію матеріалів експертизи; підготовче засідання відкладено на 09 годин 30 хвилин 26 листопада 2024 року.
Ухвалою від 26 листопада 2024 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 16 січня 2025 року.
У судове засідання позивач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений господарським судом про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали 26 листопада 2024 року) до його електронного кабінету.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач вкотре не з`являється в судове засідання.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Вступна та резолютивна частина ухвали долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд залишає позовну заяву Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради без розгляду, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19, а також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 25 листопада 2020 року зі справи №910/15226/19.
Судом встановлено, що позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, що підтверджується Довідками про доставку електронних листів (копії ухвал від 31 жовтня 2024 року, від 26 листопада 2024 року) до його електронного кабінету.
Проте, позивач у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не подавав.
За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 зазначила, що приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням його явки обов`язковою та викликом до суду.
Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
При цьому судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 22 грудня 2020 року зі справи №925/337/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач не з`явився в судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Неявка позивача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи у судове засідання, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача позбавляє суд можливості проведення чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
За таких обставин суд вважає за необхідне позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради залишити без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого правового висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Суд звертає увагу позивача на те, що залишення позову без розгляду не обмежує позивача у доступі до правосуддя та не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду у загальному порядку після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв`язку з тим, що підставою для винесення ухвали про залишення позову Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради без розгляду є неявка його представника в судове засідання, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, та враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачений судовий збір судом не повертається.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізації Аерошляхбуд</a> про зобов`язання вчинити дії щодо усунення недоліків (дефектів) по виконаним роботам по рамковій угоді - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22 січня 2025 року.
Суддя Чевгуз О.В.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124629718 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Чевгуз О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні