Ухвала

від 21.01.2025 по справі 916/3599/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3599/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент Контрол» (далі - Товариство, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) - Новікова О.В. (адвокатка),

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «Сенат» (далі - Компанія, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) - Лисевич С.В. (адвокат),

особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Групп», скаржник-1) - Вейко А.В. (адвокатка),

особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма Групп» (далі - ТОВ «Сигма Групп», скаржник-2) - Вейко А.В. (адвокатка),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ «Фінанс Групп» і ТОВ «Сигма Групп»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 (головуюча - суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Ярош А.І.), якою розглянуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в частині зустрічних позовних вимог

у справі за позовами Товариства

до Компанії

про визнання правочину недійсним (первісний позов) та визнання права володіння та користування нерухомим майном,

за зустрічним позовом Компанії

до Товариства

про визнання припиненим права оренди та зобов`язання вчинити дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ВСТУП

Предметом судового розгляду у цій справі була наявність/відсутність підстав для: визнання правочину недійсним; визнання припиненим права оренди та зобов`язання вчинити дії; визнання права володіння та користування нерухомим майном.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до суду з позовом до Компанії про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Компанією, оформленого повідомленням від 25.05.2023 №Р3-05/23 про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, укладеного Товариством і Компанією, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №274, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та порушенням зобов`язань щодо вчасної сплати орендної плати.

1.2. Первісний позов мотивовано тим, що наведені Компанією аргументи та доводи щодо одностороннього розірвання договору оренди є безпідставними та не підтвердженими жодним доказом; а наявність форс-мажорних обставин не є безумовною підставою для припинення зобов`язань чи звільнення від їх виконання.

1.3. Компанія звернулася із зустрічною позовною заявою до Товариства про визнання припиненим з 09.06.2023 права оренди Товариства на частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 2 733,9 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, за договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №274, укладеним Компанією, як орендодавцем, і Товариством, як орендарем, і про зобов`язання Товариства звільнити частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 2 733,9 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, та повернути її Компанії.

1.4. Зустрічний позов мотивовано тим, що:

- в період з 24.01.2020 до 23.01.2023 на виконання умов укладеного сторонами договору та узгодженого графіку платежів, Товариство зобов`язано перераховувати на користь Компанії орендні платежі у загальному розмірі 5 905 224 грн, проте, станом на 23.01.2023 Товариством сплачено орендні платежі лише у сумі 1 550 073,92 грн;

- сплачена орендарем сума грошових коштів за три роки не покриває навіть вартості річної орендної плати за користування об`єктом нерухомого майна та еквівалентна орендній платі за 9 місяців та 14 днів.

1.5. Товариство звернулося до Компанії про визнання за Товариством права володіння та користування нерухомим майном на підставі договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №274.

1.6. Вказаний позов мотивовано тим, що повідомлення про розірвання договору оренди є незаконним, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для визнання за Товариством права користування майном.

2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Одеської області рішенням від 26.02.2024:

- первісну позовну заяву задовольнив;

- визнав недійсним односторонній правочин, вчинений Компанією, оформлений повідомленням про розірвання договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та порушенням зобов`язань щодо вчасної сплати орендної плати №P3-05/23 від 25.05.2023, про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений Товариством і Компанією, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №274;

- стягнув з Компанії на користь Товариства судовий збір у розмірі 2 684 грн;

- у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовив;

- позовні вимоги Товариства до Компанії про визнання права володіння та користування нерухомим майном задовольнив;

- визнав за Товариством право володіння та користування частиною нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель" площею 1 549,7 м2, яка розташована за адресою: місто Одеса, вул. Ніжинська, 79, згідно з умовами договору оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який укладений Компанією і Товариством, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №274, з урахуванням змін та доповнень до нього;

- стягнув з Компанії на користь Товариства судовий збір у розмірі 2 684 грн.

2.2. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.08.2024 у справі:

- апеляційну скаргу Компанія на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 задовольнив частково;

- рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2024 у справі №916/3599/23 скасував;

- відмовив у задоволенні первісних позовних;

- зустрічні позовні вимоги задовольнив частково;

- визнав припиненим право оренди Товариства на частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 2 733,9 м2, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська, 79, за договором оренди частини нежитлової будівлі від 24.01.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 274, укладеним Компанією як орендодавцем і Товариством як орендарем;

- зобов`язав Товариство повернути частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", загальною площею 2 733,9 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, Компанії;

- в задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог відмовив;

- стягнув з Товариства на користь Компанії витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 5 368 грн і витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 16 104 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. ТОВ «Фінанс Групп», посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/3599/23 в частині задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом Компанії до Товариства про звільнення частини нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2 733, 9 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, та у цій частині справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до заяви про уточнення скаржник-1 просив про таке: «Скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/3599/23 в частині задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом ТОВ ЮК «СЕНАТ» до ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» про зобов`язання повернути частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2733,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79 ТОВ ЮК «СЕНАТ», у цій частині справу направити на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду».

3.2. ТОВ «Сигма Групп», посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/3599/23 в частині задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом Компанії до Товариства про звільнення частини нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2 733, 9 м2, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79, та у цій частині справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до заяви про уточнення скаржник-2 просив про таке: «Скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 916/3599/23 в частині задоволення позовної вимоги за зустрічним позовом ТОВ ЮК «СЕНАТ» до ТОВ «РЕНТ КОНТРОЛ» про зобов`язання повернути частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2733,9 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 79 ТОВ ЮК «СЕНАТ», у цій частині справу направити на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду».

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. У поданій уточненій касаційній скарзі ТОВ «Фінанс Групп» з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України зазначає, що переглядаючи справу в порядку апеляції та приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд своїм рішенням в частині зобов`язання Товариства повернути частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2 733,9 м2, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79, Компанії, вирішив питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ «Фінанс Групп», яке не було залучено до участі у справі, чим допустив грубе порушення процесуального закону.

4.2. У поданій уточненій касаційній скарзі ТОВ «Сигма Групп» з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України зазначає, що переглядаючи справу в порядку апеляції та приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд своїм рішенням в частині зобов`язання Товариства повернути частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру «Марсель», загальною площею 2 733,9 кв.м, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 79, Компанії, вирішив питання про права, інтереси та обов`язки ТОВ «Сигма Групп», яке не було залучено до участі у справі, чим допустив грубе порушення процесуального закону.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Від інших учасників справи відзиви на касаційні скарги до Суду не надійшли.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 24.01.2020 Компанією (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди частини нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №274 (далі - Договір, Договір оренди), а умовами якого:

- об`єкт оренди належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю торгово-офісного центру "Марсель", виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 18.10.2010 (пункт 1.2);

- об`єкт оренди може використовуватися орендарем для здійснення господарської діяльності орендаря, в тому числі, але не виключно, з метою передачі приміщень об`єкту оренди в суборенду (пункт 1.4);

- орендодавець засвідчує та гарантує, що об`єкт оренди на дату укладення цього договору нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, у спорі і під податковою заставою не перебуває, судового спору щодо нього немає, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесено, прав у третіх осіб на об`єкт оренди немає (пункт 1.5);

- сторони підтверджують, що вони мають право, компетенцію і повноваження на укладення, підписання і виконання Договору (пункт 1.6);

- орендодавець передає орендарю у користування об`єкт оренди, що оформляється актом приймання-передачі об`єкта оренди, який складається в двох примірниках і підписується сторонами (їх повноважними представниками), і підтверджує факт передачі об`єкта оренди (пункт 3.1);

- орендодавець зобов`язується: передати у користування об`єкт оренди на умовах і в строк, передбачений Договором (підпункт 4.3.1.); належним чином виконувати умови Договору (підпункт 4.3.2.); у разі припинення дії або дострокового розірвання Договору - прийняти від орендаря об`єкт оренди (підпункт 4.3.3.); протягом всього терміну дії Договору забезпечувати дійсність гарантій, вказаних у пунктах 1.5, 1.6 Договору (пункт 4.3);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом 10 (десяти) років і закінчується о 23:59 год. останнього дня строку оренди. Строк оренди починається з моменту передачі об`єкту оренди, що засвідчується підписанням сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди (пункт 2.1 Договору);

- у пунктах 5.1 і 6.1 Договору сторони дійшли згоди визначити розмір та порядок оплати орендної плати додатковою угодою №1, що є невід`ємною частиною Договору;

- у розділі 7 Договору сторони врегулювали правовідносини між ними у зв`язку із дією форс-мажорних обставин;

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, передбачених Договором, у випадку якщо це стало наслідком форс-мажорних обставин (пункт 7.1);

- під форс-мажорними обставинами в цьому договорі сторони розуміють будь-які обставини, які виникли поза волею або всупереч бажанням сторін, і які не можна передбачити чи уникнути, включаючи прийняті рішення органами державної влади, місцевого самоврядування, військові дії, цивільні хвилювання, природні катаклізми, епідемії і т.п (пункт 7.2);

- у випадку, якщо обставини форс-мажору тривають довше ніж 1 (один) місяць, кожна із сторін має право розірвати Договір в односторонньому порядку, шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення (пункт 7.3);

- сторона, яка не має можливості належним чином виконувати свої обов`язки за договором, зобов`язана в триденний термін повідомити іншу сторону про існуючі перешкоди для цього (пункт 7.4);

- наявність існуючих форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено компетентними органами (пункт 7.5);

- Договір не може бути розірваний (припинений) в односторонньому порядку (пункт 12.1);

- сторони погодили, що в подальшому всі доповнення, зміни до Договору, в тому числі акти приймання-передачі, можуть/будуть укладатися шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод, актів тощо без їх обов`язкового нотаріального посвідчення та матимуть юридичну силу документа, що породжує права та обов`язки для кожної із сторін Договору (пункт 12.4);

- Договір може бути змінено чи доповнено в будь-який час шляхом підписання додаткової угоди, оформленої та підписаної належним чином обома сторонами (пункт 13.2).

6.2. Сторонами було укладено низку додаткових договорів до Договору, якими, зокрема, визначено розмір орендної плати, платежі, внесено зміни стосовно форс-мажору, період не нарахування орендної плати, тощо.

6.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 за №342886332 вбачається, що 24.01.2020 здійснено державну реєстрацію права користування (найму (оренди) на підставі Договору оренди.

6.4. Суди попередніх інстанцій вказали, що в матеріалах справи наявне листування між сторонами, зокрема: 1) лист Товариства від 05.01.2021 вих. № 01/21Л; 2) лист Компанії від 11.01.2021 вих. №11/01/2021.

6.5. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до рішення від 13.07.2022 у справі №916/2518/22, встановлено, що Компанією складено на ім`я Товариства повідомлення №1-П/07-22 щодо неможливості виконання умов договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, розірвання договору оренди, та з вимогою повернення об`єкта оренди, в якому, посилаючись на пункти 7.2, 7.3, 7.4 Договору та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, зазначалося, що днем настання форс-мажорних обставин слід вважати 24.02.2022, і з цієї дати починається обчислення строку форс-мажорних обставин на території України, в тому числі в місті Одесі, де зареєстрований орендодавець (Компанія) та знаходиться об`єкт оренди (БЦ "Марсель"), та повідомлено про відсутність можливості виконувати зобов`язання згідно з договором оренди від 24.01.2020, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, з моменту їх настання, про розірвання договору, а також з вимогою повернути об`єкт оренди.

6.5.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2023 у справі №916/2518/22, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 залишено без змін, визнано недійсним правочин щодо односторонньої відмови від Договору оренди частини нежитлової будівлі, відповідно до повідомлення від 13.07.2022 №1-П/07-22; визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію від 15.07.2022 №64196662, скасовано державну реєстрацію припинення за Товариством права користування [найму (оренди)] будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на нежитлову будівлю торгово-офісного центру "Марсель" та поновлено за Товариством речове право користування [найму (оренди)] будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами на нежитлову будівлю торгово-офісного центру "Марсель", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 79.

6.6. У подальшому, 25.05.2023 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" Компанією спрямовано на адресу Товариства повідомлення від 25.05.2023 №РЗ-05/23 про розірвання Договору оренди у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та порушенням зобов`язань щодо вчасної сплати орендної плати; Компанією повідомлено Товариство про одностороннє розірвання Договору оренди на підставі пункту 7.3 Договору у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин та на підставі статті 782 ЦК України, у зв`язку із порушенням останнім зобов`язання щодо сплати орендної плати за користуванням об`єктом оренди за період з 24.01.2022 до 23.01.2023.

6.7. У свою чергу, Товариство зазначало, що фінансові зобов`язання за вищенаведений період виконано орендарем у повному обсязі попри те, що останній був наділений правом відтермінування орендних платежів, що вбачається з офіційно-ділового листування сторін, зокрема, листа Компанії від 11.01.2021 №11/01/2021, зі змісту якого вбачається, що Компанією прийнято рішення на весь період дії карантину відтермінувати строки внесення Товариством чергових платежів з орендної плати, передбачених Додатковою угодою №1 до Договору оренди. Таким чином, орендар був наділений правом відтермінування плати за Договором оренди до 30.06.2023, що вочевидь свідчить про безпідставність доводів та аргументів первісного відповідача щодо заборгованості, яка нібито утворилася.

6.8. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог щодо зобов`язання повернути частину нежитлової будівлі, суд апеляційної інстанції, вказав, зокрема, таке.

6.8.1. Беручи до уваги, що з моменту припинення права оренди, позивач за первісним позовом втрачає статус орендаря, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги про повернення об`єкта оренди власнику є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.8.2. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що задоволенню підлягають вимоги про повернення приміщень Компанії, а щодо вимог про зобов`язання Товариства звільнити частину нежитлової будівлі, то суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, з огляду на те, що Компанією обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту у вигляді зобов`язання звільнити частину нежитлової будівлі торгово-офісного центру "Марсель", у зв`язку з чим в задоволенні зустрічних вимог в цій частині слід відмовити.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «Фінанс Групп» на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «Сигма Групп» на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та постановлено розглядати спільно касаційну скаргу ТОВ «Сигма Групп» з касаційною скаргою ТОВ «Фінанс Групп».

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Згідно з приписами статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником/скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. При цьому, самим скаржником/скаржниками у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження покладається на скаржника/скаржників.

8.4. Предметом касаційного оскарження за касаційними скаргами ТОВ «Фінанс Групп» і ТОВ «Сигма Групп» є постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволеної зустрічної позовної вимоги щодо повернення частини нежитлової будівлі.

8.5. Скаржники означили підставами касаційного оскарження пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України.

8.6. Дослідивши доводи касаційних скарг, зміст судових рішень у контексті підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України, з огляду на таке.

8.7. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

8.8. Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження є однією з основних засад судочинства.

8.9. Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.

8.10. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8.11. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

8.12. Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

8.13. ЄСПЛ у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

8.14. За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8.15. Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;

4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

8.16. Вказана норма права визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

8.17. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

8.18. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

8.19. Особа, яка звертається з касаційною скаргою в порядку статей 17, 287 ГПК України, повинна довести, що (1) оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і (2) такий зв`язок має бути (2.1) очевидним та (2.2) безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в касаційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

8.20. Рішення є таким, що прийнято про права/інтереси та/або обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права/інтереси та/або обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права/інтереси та/або обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

8.21. Вказані правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 11.03.2024 у справі №922/5628/14.

8.22. Узагальнено доводи скаржників зводяться до того, що ними було отримано листи від Товариства, в яких останній просив звільнити ТОВ «Сигма Групп» і ТОВ «Фінанс Групп» орендовані ними у Компанії нежитлові приміщення, посилаючися на оскаржувану постанову.

8.23. Втім, зі змісту поданих скаржниками договорів оренди частини нежитлової будівлі, які укладені Компанією, як орендодавцем, і ТОВ «Сигма Групп» і ТОВ «Фінанс Групп», як орендарями вбачається, що правовідносини щодо оренди виникли саме у сторін правочинів і Товариство не є їх стороною, тобто не наділений повноваженнями на звернення із вимогами/проханнями звільняти нежитлові приміщення, які є предметом оренди за вказаними договорами. Доказів звернення Компанії, як власника, до скаржників щодо звільнення/повернення нежитлових приміщень не надано.

8.24. Верховний Суд виходить з того, що:

- ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного судового рішення не містить будь-яких тверджень та/або посилань, які б стосувалися прав, інтересів та/або обов`язків ТОВ «Сигма Групп» та/або ТОВ «Фінанс Групп»;

- скаржниками не доведено, ураховуючи принцип змагальності, що оскаржуване судове рішення безпосередньо впливає на права та/або обов`язки скаржників та зачіпає їх інтереси, існує очевидний та безумовний зв`язок між оскаржуваним судовим рішенням і правами та/або обов`язками скаржників;

- відсутні посилання на те, в яких саме конкретних частинах оскаржуваного судового рішення прямо вказано про права, інтереси та/або обов`язки скаржників і конкретно про які саме (права, інтереси та/або обов`язки);

- у зв`язку із наведеним вище наявні підстави для закриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України.

8.25. Наведені скаржниками доводи у касаційній скарзі мають ймовірний характер і наведені аргументи, мотиви, міркування не свідчать про очевидний та безумовний правовий зв`язок між скаржниками та сторонами конкретно у цьому спорі.

8.26. Скаржники не обґрунтували і не довели доказами, з огляду на приписи статті 71- 79 ГПК України, яким чином виконання судового рішення Товариством вплине на правовідносини ТОВ «Сигма Групп», ТОВ «Фінанс Групп» і Компанії, які виникли з договорів оренди, що не були предметом розгляду, оцінки та дослідження у суді апеляційної інстанції у цій справі.

8.27. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України.

8.28. Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України, скаржники у своїх касаційних скаргах не наводять.

8.29. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

8.30. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

8.31. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

8.32. Верховний Суд у прийнятті даної ухвали керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржниками не зазначено й не обґрунтовано.

8.33. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що скаржникам і сторонам у справі надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

9.1. Пунктом 3 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

9.2. Дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, зважаючи на зміст фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та правове регулювання, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ «Фінанс Групп» і ТОВ «Сигма Групп», оскільки, після відкриття касаційного провадження Судом встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням в оскаржуваній частині питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржників не вирішувалося.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Групп» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/3599/23 в оскаржуваній частині закрити.

2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигма Групп» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі №916/3599/23 в оскаржуваній частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець