Ухвала
від 20.01.2025 по справі 644/6018/21
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/6018/21 Номер провадження 22-ц/814/134/25Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Дряниці Ю. В., Чумак О. В.

за участю секретаря Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року у складі судді Яковенко Н. Л.

у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року представник Харківської міської ради звернуся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Позов мотивовано тим, що у комунальній власності Харківської міської ради перебуває земельна ділянка площею 0,3274 кадастровий номер6310138200:06:001:0002,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2018 було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ «А-1» загальною площею 386,7 кв.м. по АДРЕСА_1 , що розташована на вказаній земельній ділянці.

Таким чином у період з 01.08.2018 по 31.08.2020 земельна ділянка використовувалася ОСОБА_1 без проведення державної реєстрації речових прав на неї та за відсутності правовстановлюючих документів, ОСОБА_1 не зареєстрований платником земельного податку або платником орендної плати за землю.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 3751096, 81 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.08.2018 по 31.08.2020.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, які передано для розгляду до Київського районного суду м. Полтави.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04 березня 2024 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 3751096,81 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.08.2018 по 31.08.2020.

Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 56266,45 грн.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовити в повному обсязі.

05 листопада 2024 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла спільна заява Харківської міської ради та ОСОБА_1 про укладення мирової угоди та її затвердження судом із закриттям провадження у справі.

За змістом спільної заяви сторін та мирової угоди від 30 жовтня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 здійснює добровільне відшкодування позивачу 3751096,81 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,3274 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.08.2018 по 31.08.2020 та зобов`язується відшкодувати зазначену суму у строк до 20.11.2027 шляхом внесення до 20 числа кожного місяця 36 щомісячних платежів у розмірі: починаючи з 20.12.2024 - по 68072 грн, з 20.12.2025 - по 102108 грн, з 20.12.2026 - по 142411 грн. Також відповідач відшкодовує на користь позивача до 20.02.2025 сплачений Харківською міською радою судовий збір за подання позовної заяви в сумі 56266,45 грн. При цьому відповідач має право достроково погасити борг у повному обсязі. У разі несплати відповідачем суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у порядку та строки, передбачені у пункті 1 цієї мирової угоди та/або судового збору, позивач має право направити ухвалу суду про затвердження мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів з вирахуванням здійснених платежів, про що позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

Сторони підтверджують, що всі викладені умови мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам та породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди. Наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження у справі у зв`язку з укладенням мирової угоди сторонам зрозумілі. Укладення цієї мирової угоди не порушує права та інтереси третіх осіб.

Вирішуючи дане питання, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для затвердження мирової угоди, якою сторони за взаємною згодою вирішили завершити розгляд справи.

Відповідно до частини сьомої статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частин першої, другої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частини друга, третя статті 208 ЦПК України).

Отже, за своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета спору. Якщо зміст мирової угоди між сторонами не стосується предмета спору, то така угода є цивільно - правовим договором, а не мировою угодою.

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому. Укладення мирової угоди неможливе також і в тих випадках, коли ті чи інші відносини конкретно врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

За правилами статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи та закриває провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши зміст мирової угоди, укладеної 30.10.2024 між Харківською міською радою та ОСОБА_1 щодо строків та порядку сплати останнім безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, вважає, що мирова угода відповідає вимогам статті 207 ЦПК України, стосується предмета спору та прав і обов`язків сторін, такі умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Умови мирової угоди щодо права Харківської міської ради на примусове виконання ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди врегульовано законом і окремого затвердження судом не потребують.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що мирову угоду, укладену між сторонами, необхідно затвердити, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження у даній цивільній справі.

Керуючись статтями 367, 374, 373, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Спільну заяву Харківської міської ради та ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди - задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між Харківською міською радою та ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року, на наступних умовах:

1. Відповідач ОСОБА_1 здійснює добровільне відшкодування позивачу - Харківській міській раді 3751096,81 грн за використання земельної ділянки загальною площею 0,3274 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310138200:06:001:0002 за період з 01.08.2018 по 31.08.2020 та зобов`язується відшкодувати зазначену суму у строк до 20.11.2027 у наступному порядку:

Платіж № 1: