Справа №735/78/24р.
Провадження по справі № 2/735/32/2025р.
УХВАЛА
22 січня 2025 року смт.Короп
Коропський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Балаби О.А.,
за участю секретаря судового засідання Редько А.О.,
розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду смт.Короп впорядку спрощеногопозовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності подружжя,
в с т а н о в и в:
В провадженні Коропського районного суду Чернігівської області на розгляді з 15.01.2024 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності подружжя.
Ухвалою судді від 26.01.2024 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 20.02.2024 за клопотанням представника відповідача провадження по справі зупинено до набрання чинності судовим рішенням у справі № 735/98/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 02.10.2024 у зв`язку з усуненням обставин, що викликали зупинення провадження поновлено провадження.
Ухвалою суду від 29.10.2024 за клопотанням представника відповідача дану цивільну справу об`єднано в одне провадження із цивільною справою № 725/82/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації половини вартості транспортних засобів, що є спільною сумісною власністю подружжя та призначено справу до судового розгляду.
26.11.2024 представником відповідача адвокатом Переверзєвим О.О. до суду подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та просить прийняти до спільного розгляду із первісним позовом, поновити строки для подання зустрічного позову оскільки після об`єднання цивільних справ в одне провадження виникла необхідність подачі зустрічного позову.
У судове засідання позивачка та її представник адвокат Зощенко В.В. не з`явилисть, проте представником подано заяву про проведення засідання у їхню відсутність, підтримують клопотання про призначення по справі судових експертиз та просить відмовити у прийнятті зустрічного позову оскільки ОСОБА_2 пропущено строк подачі зустрічного позову, передбачений ч. 1 ст. 193 ЦПК України.
Представник відповідача адвокат Переверзєв О.О. у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву та просить провести судове засідання за його відсутністю у зв`язку із неможливістю підключення до відеоконференції. Щодо клопотання про прийняття до спільного розгляду із первісним позовом зустрічної позовної заяви підтримує. Щодо клопотання представника позивачки про призначення судових експертиз покладається на розсуд суду.
Вирішуючи питання прийняття зустрічного позову для спільного розгляду із первісним, суд зазначає про наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За змістом ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді від 26.01.2024 було відкрито провадження у цивільній справі № 735/78/24 та призначено справу до розгляду справи по суті на 20.02.2024, запропоновано відповідачу подати суду відзив протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді від 26.01.2024 відкрито провадження у цивільній справі № 735/82/24 та запропоновано відповідачу подати суду відзив протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
20.02.2024 до початку першого судового засідання представником відповідача адвокатом Карпенко Ю.О. подано письмове клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду цивільної справи № 735/98/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Отже, відповідач не скористався правом подачі до суду відзиву та/або зустрічного позову.
Проте, 26.11.2024, через 9 місяців після відкриття провадження у справі відповідач вирішив скористатись правом та подати до суду зустрічну позовну заяву.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).
Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.
Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.
Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Встановивши, що ОСОБА_2 пропустив строк на звернення до суду із зустрічним позовом суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
Нормами ч. 3 ст. 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, порушення строків подачі зустрічного позову до суду, визначені ст. 193 ЦПК України, беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд доходить висновку про необхідність відмови представнику відповідача адвокату Переверзєву О.О. у прийнятті зустрічної позовної заяви.
При цьому, повернення зустрічного позову не обмежує право відповідача звернутись до суду з позовною заявою на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 53, 127, 193, 194, 247, 260, 353 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Повернути зустрічну позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами відповідачу ОСОБА_2 .
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 22.01.2025.
Суддя: О.А. Балаба
Суд | Коропський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124638515 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Коропський районний суд Чернігівської області
Балаба О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні