Постанова

від 22.01.2025 по справі 127/15545/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15545/24

Провадження № 33/801/98/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заучастю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника адвоката Коваля Т. І., представника Вінницької митниці Стрекалової В. Д.

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України,

Встановив:

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0077/40100/24 від 28 лютого 2024 року ФОП ОСОБА_1 у 2023 році здійснювала експорт товару «насіння льону врожаю 2023…» за ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047988U8 загальною масою (нетто) 45,0 тон, митною вартістю 723201,26 грн. з декларуванням тарифної преференції «401» (Угода про вільну торгівлю з країнами ЄС) при сплаті ввізного мита.

Зазначена преференція надана на підставі Сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12 вересня 2023 року № А401.078006 та від 12 вересня 2023 року № А401.077995, які були видані Вінницькою митницею на підставі копії видаткової накладної від 23 серпня 2023 року № 1, виданої ПП «Анта-Д» (постачальник згідно з даними гр. 31 МД).

При подачі експортером ФОП ОСОБА_1 заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 подані додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, які містять недостовірні дані. Це призвело до заниження податкових зобов`язань за митною декларацією 12 вересня 2023 року № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047988U8 зі сплати вивізного мита на суму 52 793,68 грн.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 52 793,68 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції не врахував той факт, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б спростовували юридичний факт походження експортованого насіння льону з України. Крім того, будь-яких доказів, які б вказували на підроблення документів, поданих ОСОБА_1 митному органу, матеріали справи не містять. Документи, що стали підставою для оформлення експорту товару та видачі сертифіката походження товару EUR-1 залишаються чинними, недійсними вони не визнавалися. Вважає, що суд першої інстанції повинен був враховувати необхідність доведення наявності саме прямого умислу в особи при встановленні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник адвокат Коваль Т. І. апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Представник Вінницької митниці Стрекалова В. Д. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Суд апеляційноїінстанції,перевіривши законністьпостанови судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,заслухавши пояснення,дослідивши матеріалисправи пропорушення митнихправил заст.485МК України,дійшов висновку,що апеляційнаскарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Згідно з ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таких правопорушень.

Відповідно до вимог статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Доказами у справі про порушення митних правил згідно із статтею 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Отже, на митний орган, як на особу, уповноважену на складення протоколу про порушення митних правил, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених у протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими учасниками справи, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу та оцінки.

Статтею 485 МК України встановлена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією, тобто активною поведінкою (вчинком) особи, в якій виражена зовні її воля і, що спрямована на застосування особою під час декларування товарів саме таких ставок митних платежів, які справляються з товарів, що переміщуються через митну територію України, та звільняють від сплати митних платежів або зменшують їх розмір, а також дії, спрямовані на порушення встановленого законодавством України порядку використання товарів у цілях, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, обманні маніпуляції з податковими пільгами.

Наявність мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру вказує на те, що суб`єктивне сторона характеризується саме умисною формою вини.

Для кваліфікації дій за ст. 485 МК України не мають значення мотив, а також те, чи фактично настали шкідливі наслідки у вигляді несплати митних платежів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0077/40100/24 від 28 лютого 2024 року, ФОП ОСОБА_1 у 2023 році здійснювала експорт товару «насіння льону врожаю 2023…» за ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047988U8 загальною масою (нетто) 45,0 тон, митною вартістю 723201,26 грн. з декларуванням тарифної преференції «401» (Угода про вільну торгівлю з країнами ЄС) при сплаті ввізного мита.

Зазначена преференція надана на підставі Сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 12 вересня 2023 року № А401.078006 та від 12 вересня 2023 року № А401.077995, які були видані Вінницькою митницею на підставі копії видаткової накладної від 23 серпня 2023 року № 1, виданої ПП «Анта-Д» (постачальник згідно з даними гр. 31 МД).

У ході аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , основний вид діяльності 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; ФОП ОСОБА_1 не була зареєстрована платником ПДВ.

Аналізом ІКС «Податковий блок» встановлено, що ПП «Анта-Д», код 33316945 зареєстроване за адресою: вул. Миру, 8 в с. Капітанівка Лиманського району Одеської області, державна реєстрація 15.03.2005, статутний фонд 1.1 тис. грн., директор ОСОБА_2 , основний вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; остання подана звітність вересень 2023 року.

Відповідно до даних ЄРПН ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» в 2023 році по ТОВ «Анта-Д» податкові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції, у тому числі льону, зареєстровані не були.

Згідно з базою даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та виробником товару ПП «Анта-Д» з придбання чи реалізації відсутні.

З метою перевірки законності експорту товару «Насіння льону» виробником ПП «Анта-Д» для підтвердження або спростування фактів реалізації товарів експортером ФОП ОСОБА_1 митницею були відправлені запити до ФОП ОСОБА_1 від 19 жовтня 2023 року за № 7.12-1/15-01/13/7450 та виробника ПП «Анта-Д» від 19 жовтня 2023 року за № 7.12-1/15-01/13/7449.

ФОП ОСОБА_1 на направлений запит надала відповідь від 02 листопада 2023 року за № 15 щодо підтвердження українського походження товару, а саме додала копію декларації постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, видану постачальником ПП «Анта-Д», підтвердила факт придбання насіння льону в ПП «Анта-Д» відповідно до договору купівлі-продажу від 23 серпня 2023 року за № 23-08/2023 та видаткової накладної від 23 серпня 2023 року за № 1, а також зазначила про наявність у постачальника земель для вирощування льону, що видно з копії звіту № 4-сг.

На направлений запит ПП «Анта-Д» відповідь не надало. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на митницю повернуте з відміткою про вручення 27 жовтня 2023 року.

Таким чином, на переконання Вінницької митниці, ОСОБА_1 вчинила дії, що призвели до неправомірного зменшення розміру митних платежів (вивізного мита) на загальну суму 52 793,68 грн.

Суд першої інстанції вважав доведеним ту обставину, що подані експортером ФОП ОСОБА_1 заяви про видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 подані додаткові документи (відомості) виробника товару, що підтверджують преференційне походження товару з України, які містять недостовірні дані. Це призвело до заниження податкових зобов`язань за митною декларацією 12 вересня 2023 року № 23UA401020047997U3 та ЕМД від 12 вересня 2023 року № 23UA401020047988U8 зі сплати вивізного мита на суму 52 793,68 грн.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини 2 статті 83 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари, виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 8 статті 257 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (зі змінами) «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», декларант в гр. 31 має вносити відомості про товар, зокрема зазначати торгівельну марку, виробника товару та найменування країни походження товарів.

Відповідно до вимог частини 8 статті 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що з метою митного оформлення товару «насіння льону врожаю 2023», загальною вагою 45,0 тонн вартістю 723 201,26 грн. з метою зменшенням розміру митних платежів, митному органу надавалися, як підстава для застосування преференційної ставки вивізного мита, сертифікати з перевезення (походження) товарів EUR.1, які видані на основі документів, що ніби-то містять неправдиві відомості щодо виробника товарів.

На думку митниці, про неправдивість поданих ОСОБА_1 для отримання сертифіката EUR.1 документів, свідчать ті обставини, що постачальник товару, а саме ПП «Анта-Д» у відповідному періоді не реєструвало податкові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції, в т. ч. льону.

Таким чином, митниця вважає, що в діях ОСОБА_1 можливі порушення митного законодавства, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на суму 52 793,68 грн., шляхом надання митному органу документів, а саме сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1, які не є доказом того, що товари відповідають вимогам правил визначення преференційного походження, при застосуванні преференційних ставок вивізного мита, оскільки видані на підставі документів, що містять неправдиві відомості щодо виробника товарів та країни виробництва товарів, в результаті чого застосовано тарифну пільгу вивізного мита за відсутності законних на те підстав.

Для застосування тарифної пільги (преференції) по сплаті вивізного (експортного мита) в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС, товар має бути походженням з України або ЄС та відповідати правилам походження відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

В своїй практиці Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції про те, що відсутність прямого умислу в діях особи, яка під час митного оформлення товару не заявила згідно зі встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю відомостей про оподаткування товару (відомості щодо країни походження товару), указує на відсутність складу адміністративного правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України. У такому випадку дії особи, що подавала відповідні документи для митного оформлення товару до митного органу, не вчинені з прямим умислом щодо порушення митних правил.

Так само технічні причини, які викликали неможливість прийняття сертифіката про перевезення для застосування преференційного режиму, не пов`язані з діями особи, що здійснює митне оформлення товарів, та не могли бути усунуті до подання митної декларації. У цьому разі немає підстав для визнання такої особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 485 МК України та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (Постанова КАС ВС від 16 жовтня 2018 року у справі № 640/13072/16-а).

У межах складу правопорушення, встановленого статтею 485 Митного кодексу України, особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (зокрема, шляхом сплати їх у меншому розмірі). Зовнішній прояв винного протиправного діяння обов`язково має поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення щодо посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків і зборів).

Об`єктивна сторона такого правопорушення полягає в поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору/контракту, ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості (постанова ВС від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а).

Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2021 року № 139 (далі Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру заповнення та видачі митницею (електронного) сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED відповідно до положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» (далі - Конвенція), а також міжнародних угод про вільну торгівлю, укладених у встановленому законодавством порядку, якими передбачено процедуру заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Електронний сертифікат EUR.1 - електронний документ, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних відомостей сертифіката EUR.1, який розміщено у програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення та застосовується у разі, якщо Конвенцією або Угодами передбачено його використання без необхідності подання оригіналу паперового сертифіката EUR.1.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер має подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

письмову або електронну заяву, що містить декларацію від експортера (далі - заява), за формою, визначеною Конвенцією та Угодами;

електронну копію сертифіката EUR.1 або EUR-MED у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Конвенції або Угод бланк сертифіката EUR.1 або EUR-MED;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1).

Як вбачається з матеріалів справи ФОП « ОСОБА_1 » для отримання сертифіката EUR.1 надавала копію декларації постачальника (виробника) товарів, копію видаткової накладної № 1 від 23 серпня 2023 року, копію договору купівлі-продажу № 23-08 від 23 серпня 2023 року, копію звіту форми 4-сг (а. с. 18-61).

На підставі поданих документів за заявою ФОП « ОСОБА_1 » видавалися сертифікати EUR.1, а останні в свою чергу подавалися брокером за договором доручення на надання брокерських послуг та декларування товарів до митних декларацій на експорт товару.

Пунктами 6 і 7 розділу ІІІ Порядку передбачено, що посадова особа митниці перед видачею сертифіката EUR.1 або EUR-MED перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Конвенції або Угод, а саме: формі (технічні характеристики) поданого бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності); правильності заповнення заяви та бланка сертифіката EUR.1 або EUR-MED (за наявності); наявності відомостей, що містяться в декларації(ях), для підтвердження преференційного походження товару(ів) з України, зазначеного(их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

Рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED приймається у найкоротший строк, але не більше восьми робочих годин після реєстрації письмової заяви у підрозділі митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1 або EUR-MED, або з часу відправлення посадовою особою митниці на адресу експортера електронного повідомлення про переведення електронної заяви, розміщеної в програмно-інформаційному комплексі автоматизованої системи митного оформлення, у статус «в роботі».

При цьому митниця відмовляє у видачі сертифіката, якщо, зокрема, декларація на містить відомостей про підтвердження преференційного походження товару (ів) з України, зазначеного (их) у сертифікаті EUR.1 або EUR-MED.

У разі проведення митницею у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1029 «Про затвердження Порядку верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України», верифікації (перевірки достовірності) виданого митницею сертифіката EUR.1 або EUR-MED експортер на запит митниці зобов`язаний надати документи, що підтверджують преференційне походження товару(ів) з України, на підставі яких складено декларацію(ї).

Експортер несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за достовірність відомостей, що містяться в документах, які подаються митниці для отримання сертифіката EUR.1 або EUR-MED (п. п. 6, 7 розділу ІХ Права та обов`язки експортера Порядку).

Порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1029 в редакції, що діяла на момент проведення митним органом перевірки і складення протоколу про порушення митних правил, і передбачає, що верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій здійснюється митними органами на підставі запиту митного органу країни ввезення товару (пункт 3).

Верифікація (перевірка достовірності) здійснюється як з метою визначення автентичності (справжності) сертифіката і декларації, так і достовірності відомостей, що містяться в них, зокрема, шляхом:

1) проведення перевірки товару, зазначеного у сертифікаті або декларації, на відповідність вимогам, установленим міжнародними договорами;

2) визначення критерію достатньої переробки;

3) порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією, зазначеною в зовнішньоекономічному договорі (контракті), комерційних та транспортних документах (пункт 7).

Більше того, у разі потреби митниці проводять у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва ними товарів та первинної документації, пов`язаної з таким виробництвом (пункт 8).

У разі виявлення підробки (фальсифікації) сертифіката або декларації, недостовірності даних, внесених до сертифіката або декларації, порушення вимог, встановлених міжнародними договорами, митниця повідомляє уповноваженому органу і підприємству виробнику та/або експортеру товару про виявлені порушення.

Про результати верифікації (перевірки достовірності) митниця інформує Держмитслужбу в строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня надходження до неї запиту від Держмитслужби, а остання вже повідомляє митному органу країни ввезення товару, від якого надійшов запит, про результати верифікації (перевірки достовірності) у найкоротший строк, але не більше шести місяців з дня надіслання такого запиту, якщо інше не передбачено міжнародними договорами (пункти 10-11 Порядку).

Таким чином, підзаконними нормативно-правовими актами врегульовано як порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED (Наказ Мінфіну № 139), так і порядок верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України.

ФОП « ОСОБА_1 » для отримання сертифіката EUR.1 подала передбачені порядком документи, отримані, зокрема, від контрагента за договором купівлі-продажу № 23-08/2023 від 23 серпня 2023 року, безпосереднього виробника і постачальника товару ПП «Анта-Д»: копію декларації постачальника (виробника) товарів, копію видаткової накладної № 1 від 23 серпня 2023 року, тощо.

При цьому ФОП « ОСОБА_1 » до митної служби надала звіт форми 4-сг під урожай 2023 року.

Показники форми № 4-сг вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у володінні та користуванні підприємства, згідно з чинним законодавством.

Отже, ОСОБА_1 були надані усі необхідні документи, що підлягали перевірці (верифікації) під час заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 або EUR-MED.

Подальші дії митниці, що полягали в аналітичній роботі з наявними у митниці базами даних, зокрема ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», підсистема Єдиний реєстр податкових накладних, ІКС «Податковий блок» не можна вважати верифікацією (перевіркою достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України, так як вони проводилися без передбаченої порядком підстави запиту митного органу країни ввезення товару, а також з порушенням процедури в частині органів, які їх повинні проводити, суб`єктів, що підлягали перевірці, зокрема, виробника (постачальника) товару, адже за твердженнями митниці він не міг виростити сільськогосподарську продукцію нібито в зв`язку з відсутністю необхідних засобів і виробничих потужностей, методів (способів) перевірки порівняння інформації, яка міститься в сертифікаті або в декларації, з інформацією зазначеною в зовнішньоекономічному договору (контракті), комерційних та транспортних документах, а не в базах податкової, а також результату такої верифікації (повідомлення Держмитслужби) тощо.

Порушення ж терміну реєстрації податкових накладних є окремим порушенням вимог податкового законодавства, що може мати наслідком застосування штрафних санкцій, а не визнання господарської операції нереальною, а виданих на її підтвердження документів недостовірними.

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що митний орган не надав належних, допустимих і достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Крім того, митна служба вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, посилаючись на ніби-то надання нею неправдивих відомостей про виробника товару, що на їх думку, ставить під сумнів країну його походження.

Втім, таке твердження базується на хибному розумінні норм законодавства та свідчить про надмірний формалізм у його трактуванні. Проте, правовідносини що виникли, потребують ретельного та об`єктивного аналізу всіх обставин справи. Митна служба, склавши протокол про порушення митних правил № 0077/40100/24 від 28 лютого 2024 року, не надала достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Обов`язок доведення вини особи покладається на орган, який ініціює притягнення до відповідальності, і така вимога є основоположною гарантією справедливого розгляду справи. Спроба змусити особу доводити власну невинуватість, суперечить закріпленому в ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, а також вимогам ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо належності доказів.

На викладене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 459, 461, 481, 485, 527, 528 МК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська