Постанова

від 23.01.2025 по справі 127/14808/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/14808/23

Провадження № 22-ц/801/10/2025

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Антонюк В. В.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 127/14808/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Берегового О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.

за участю секретаря судового засідання Куленко О.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Пенсійний Фонд України, як правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області,

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, за апеляційною скаргою представника відповідача Пенсійного фонду України Петручені Ірини Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року, постановлене місцевим судом під головуванням судді Антонюка В.В., дата виготовлення повного тексту рішення 28 вересня 2023 року,

встановив:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Позовна заява мотивована тим, що вона працювала до 18 квітня 2023 року на посаді начальника відділу по роботі з персоналом УВД ФССУ у Вінницькій області.

Наказом голови комісії з реорганізації УВД ФССУ у Вінницькій області від 11 квітня 2023 року №67-к/тр її було звільнено з посади з 18 квітня 2023 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки дію укладеного із нею трудового договору не було продовжено у зв`язку з реорганізацією УВД ФССУ у Вінницькій області шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, як передбачено ч. 6 ст. 36 КЗпП України, а надане позивачу попередження про наступне звільнення не є персональним в розумінні ст. 49-2 КЗпП.

Крім того, звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України було допущено при можливості переведення позивача на іншу роботу, що суперечить ч. 2 ст. 40 КЗпП України.

Позивач зазначає, що Пенсійним фондом України, як правонаступником УВД ФССУ у Вінницькій області, в порушення вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП, їй не було запропоновано іншу роботу, як на момент вручення попередження про наступне звільнення від 19 січня 2023 року, так і протягом часу до дня звільнення з роботи 18 квітня 2023 року.

Дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки у цей період відбулось збільшення штатної чисельності Пенсійного фонду України та його територіальних органів саме для працевлаштування працівників Фонду соціального страхування України. Між тим, відповідачем не було виконано обов`язок по працевлаштуванню позивача і не запропоновано іншої вакантної посади.

Також вважає, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 42 КЗпП України УВД ФССУ у Вінницькій області при скороченні чисельності чи штату працівників, відповідачем не було враховано переважне право на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Скорочення всієї чисельності та штату працівників УВД ФССУ у Вінницькій області проведено без обґрунтування такого скорочення, а також без проведення відповідних консультацій з профспілкою щодо запобігання негативних та шкідливих наслідків таких звільнень.

Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з вказаним позовом, в якому вона просила поновити її на посаді начальника відділу по роботі з персоналом, зобов`язати Пенсійний фонд України виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 19 квітня 2023 року та провести розподіл судових витрат.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 11 квітня 2023 року № 67-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу по роботі з персоналом або на рівнозначній посаді.

Стягнуто з Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в сумі 127 510 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот десять) гривень 14 копійок.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.

Стягнуто з Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь держави судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник відповідача Пенсійного фонду України Петрученя Ірина Володимирівна подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавцем в особі Верховної Ради України прийнято рішення про припинення ФСС України, а тому, як наслідок, виникли законні підстави для проведення заходів з реорганізації ФСС України. Вважають, що оспорюваний наказ видано саме у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, його положення не суперечать чинному законодавству. Звертає увагу, що прийнявши рішення про припинення ФСС України, законодавець не передбачив спеціального механізму переведення працівників ФСС України на посади державної служби. Таким чином законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в державному органі.

Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Олійника А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив аргументи викладені в ній вказавши, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2023 року за поданою апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року справу призначено до розгляду.

Водночас ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 листопада 2023 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника відповідача Пенсійного фонду України Петручені Ірини Володимирівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 750/7085/23 (провадження № 61-15121ск23).

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2025 року поновлено провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду на 23 січня 2025 року об 11:00 год., у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького апеляційного суду, з повідомленням учасників судового процесу.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу викладені в відзиві, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 18 квітня 2023 року включно працювала на посаді начальника відділу по роботі з персоналом УВД ФССУ у Вінницькій області.

Наказом голови комісії з реорганізації УВД ФССУ у Вінницькій області від 11 квітня 2023 року №67-к/тр (а.с. 18), ОСОБА_1 була звільнена 18 квітня 2023 року із займаної посади на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників. Дані обставини підтверджуються також записами у трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 16-17).

В попередженні про наступне звільнення від 19 січня 2023 року б/н (а.с. 37) зазначено, що посаду, яку займає ОСОБА_1 буде скорочено, враховуючи п.2 розд. VІІ Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постанову КМУ від 27.12.2022 №1442, наказ голови комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України №9-ОД від 16 січня 2023 року, накази УВД ФССУ у Вінницькій області №10 від 16.01.2023, №11 від 16 січня 2023 року.

З попередженням ОСОБА_1 ознайомлена 19 січня 2023 року, про що свідчить її підпис.

Крім того, ОСОБА_1 у попередженні повідомлена, що скороченню підлягає весь штат та чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та його управлінь, а тому інша робота у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування України їй не пропонується.

Наказом голови комісії з реорганізації УВД ФССУ у Вінницькій області від 02 січня 2023 року №1-ОД , було затверджено план заходів з припинення УВД ФССУ у Вінницькій області (а.с. 19-22).

В наказі голови комісії з реорганізації виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 16 січня 2023 року №9-ОД (а.с. 32) зазначено, що з 18 квітня 2023 року скорочується весь штат та уся чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві.

Наказом голови комісії з реорганізації УВД ФССУ у Вінницькій області від 16 січня 2023 року №11, окремо скорочено увесь штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами відділень УВД ФССУ у Вінницькій області відповідно до переліку (а.с. 35) .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01 травня 2023 року внесений запис про державну реєстрацію припинення УВД ФССУ у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 41315197) як юридичної особи внаслідок реорганізації. Правонаступником УВД ФССУ у Вінницькій області визначено Пенсійний фонд України (код ЄДРПОУ 00035323) (а.с. 50).

Дані відомості підтверджуються передавальним актом від 28 квітня 2023 року (а.с. 138-142).

Передавальний акт був підписаний від імені Пенсійного фонду України начальником ГУ ПФУ у Вінницькій області, на підставі повноважень делегованих йому п. 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 10 січня 2023 року №1-1 (а.с. 143).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У розглядуваній справі спір виник у фізичної особи, зокрема з Пенсійним фондом України як правонаступником Фонду соціального страхування України щодо недотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області процедури вивільнення позивача у зв`язку зі скороченням всього штату працівників у процесі приєднання Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України.

Так ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом за захистом порушених прав у зв`язку із звільненням без дотримання відповідачем обов`язку щодо її працевлаштування в органах Пенсійного фонду України.

01 травня 2023 року до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію щодо припинення УВД ФССУ у Вінницькій області.

Позивач визначила спосіб задоволення позову як поновлення на роботі, оскільки втратила свою посаду в результаті реорганізації Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, що не вважається ліквідацією.

Водночас, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з матеріалами справи основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби.

Відтак, внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України відбулося специфічне правонаступництво, за якого згідно з ухваленим Верховною Радою України Законом № 2620-ІХ Фонд як юридична особа приватного права припинився, однак його повноваження, що стосувалися чутливої для держави сфери загальнообов`язкового державного соціального страхування, набув Пенсійний фонд України як юридична особа публічного права та центральний орган виконавчої влади, що також був наділений функціями у сфері загальнообов`язкового державного страхування (пенсійне страхування).

Спори за вимогами, які спрямовані на поновлення працівників Фонду, звільнених внаслідок реорганізації Фонду та Управління шляхом приєднання до Пенсійного фонду України, на роботі в органах Пенсійного фонду та стосуються прийняття на публічну службу, мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що на час звільнення таких працівників останні не перебували на державній службі та Пенсійний фонд України і його територіальні органи не здійснювали щодо них публічно-владних управлінських функцій.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 712/4776/23 (провадження № 61-13644сво23).

Ураховуючи наведене, суд попередньої інстанції вирішуючи позов по суті заявлених вимог не звернув уваги на те, що спір у цій справі має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 1922 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Наведені порушення норм процесуального права є безумовною та обов`язковою підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.

За таких обставин апеляційна скарга представника відповідача Пенсійного фонду України Петручені Ірини Володимирівни підлягає частковому задоволенню, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 377 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України апеляційний суд роз`яснює ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду, і протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови позивач може звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 255, 259, 367, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача Пенсійного фонду України Петручені Ірини Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 вересня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Попередити ОСОБА_1 про те, що в разі неподання нею протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією справу буде повернено до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О.Ю. Береговий

Судді: О.С. Панасюк

Т.М. Шемета