Рішення від 22.01.2025 по справі 340/7102/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7102/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовом: Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави

до відповідача: Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Гагаріна,1, с. Первозванівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій спрямованих на визнання об`єкту нерухомості безхазяйним майном;

- зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля однорідна, земляна, насипна, проїжджа, довжиною 375 м, ширина по гребеню 9,0 м, висота 3.8 м; характеристика водоскидних споруд шахтний, закритий (тип), матеріал монолітний бетон, на водному об`єкті типу русловий в каскаді ставок площею 43,0159 га (кадастровий номер 3522587400:02:000:7600), що розміщений на водотоку річки Лозоватка права притока річки Сугоклія, яка є правою притокою річки Інгул за межами села Степове (південно-західна околиця села), Первозванівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного.

Ухвалою суду від 07.11.2024 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.43).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.47-51).

Від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.58-61).

Ухвалою суду від 07.01.2025 від відповідача витребувано додаткові докази в справі (а.с.65).

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля однорідна, земляна, насипна, проїжджа, довжиною 375 м, ширина по гребеню 9,0 м, висота 3.8 м; характеристика водоскидних споруд шахтний, закритий (тип), матеріал монолітний бетон, на водному об`єкті типу русловий в каскаді ставок площею 43,0159 га (кадастровий номер 3522587400:02:000:7600), що розміщений на водотоку річки Лозоватка права притока річки Сугоклія, яка є правою притокою річки Інгул за межами села Степове (південно-західна околиця села), що підтверджується паспортом водного об`єкту.

Згідно з інформацією відповідача гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована 3522587400:02:000:7600) не перебуває у комунальній власності та балансі селищної ради, право комунальної власності на гідротехнічну споруду не зареєстровано.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3522587400:02:000:7600 перебуває у користуванні на правах оренди у ОСОБА_1 , на підставі договору оренди від 15.08.2022 (а.с. 70-75).

Вважаючи, що відповідачем допущено тривалу бездіяльність, а вчинені дії за своєю суттю не спрямовані на усунення існуючого порушення, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначив, що саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйного майна, а саме: гідротехнічної споруди на водоймі площею 43,0159 га (кадастровий номер 3522587400:02:000:7600) за межами села Степове Кіровоградської області.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР /надалі Закон №280/97-ВР/, частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду

Відповідно до частини восьмої статті 60 Закону №280/97-ВР право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом /стаття 329 ЦК України/.

Згідно із статтею 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV /надалі Закон № 1952-IV/ регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закон № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження; заявник, зокрема, орган місцевого самоврядування - у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Таким чином, орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 /надалі Порядок № 1127/, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83 - 88 цього Порядку.

За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З огляду на вищевикладене правове регулювання, законодавство визначає поетапну процедуру передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Отже, саме відповідач є уповноваженим органом для вжиття заходів щодо взяття на баланс безхазяйних гідротехнічних споруд на території громади та подальшого оформлення права комунальної власності на них.

Таким чином, за наявності підстав та відповідних повноважень, відповідач, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, упродовж тривалого часу фактично не здійснила жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на спірну гідротехнічну споруду.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зволікання з прийняттям на баланс та проведенням ремонтних робіт, приведенням у відповідний до експлуатації стан, може загрожувати збереженню водного об`єкту для загального та спеціального водокористування, сприятиме виникненню надзвичайних ситуацій, пов`язаних з водним фактором, забезпечивши збереження та надійну експлуатацію гідротехнічних споруд.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного суду від 21.06.2024 по справі № 420/19870/21.

Таким чином, адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій спрямованих на визнання об`єкту нерухомості безхазяйним майном.

Зобов`язати Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля однорідна, земляна, насипна, проїжджа, довжиною 375 м, ширина по гребеню 9,0 м, висота 3.8 м; характеристика водоскидних споруд шахтний, закритий (тип), матеріал монолітний бетон, на водному об`єкті типу русловий в каскаді ставок площею 43,0159 га (кадастровий номер 3522587400:02:000:7600), що розміщений на водотоку річки Лозоватка права притока річки Сугоклія, яка є правою притокою річки Інгул за межами села Степове (південно-західна околиця села), Первозванівської сільської територіальної громади, Кропивницького району, Кіровоградської області безхазяйним майном, шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна, як безхазяйного.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО