Рішення

від 22.01.2025 по справі 520/24761/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2025 р. № 520/24761/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22;

- зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження, у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 щодо примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року № у справі 520/11406/22, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків, оскільки адміністративний позов не оформлено у відповідності до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від позивача 11.09.2024 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду на виконання ухвали суду від 09.09.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу, оскільки суд зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду на виконання ухвали суду від 09.09.2024 обставини суд визнав недостатніми для висновку про те, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 16.09.2024, подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 520/24761/24 - скасовано. Адміністративну справу № 520/24761/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №520/24761/24 передано на розгляд судді Панову М.М.

Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 є протиправною.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У період з 30.12.2024 по 17.01.2025 суддя Панов М.М. перебував у щорічній відпустці.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши повідомлені сторонами обставини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/11406/22 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром 3 під., 2 пов.) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 09 листопада 2022 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 09 листопада 2022 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 позивачем було подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/11406/22 - залишено без змін.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 набрало законної сили 20.04.2023, що підтверджується даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)".

Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» та інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження про хід виконавчого провадження № 71865246 стан виконавчого документу виконавчий лист 01.05.2023 №520/11406/23- прийнятий до виконання.

Згідно відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження про хід виконавчого провадження № 71865246, встановлено станом на 03 вересня 2024 року - 23 травня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Солдаткіним К.С. прийнято чотири постанови, а саме: про відкриття виконавчого провадження, про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором), про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору.

27 червня та 06 вересня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Солдаткіним К.С. прийнято дві постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в по рядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У позовній заяві позивач зазначає, що в порушення вказаних вище вимог з 06 вересня 2023 року, тобто протягом року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Солдаткіним К.С., який веде виконавче провадження, не вчинено жодної виконавчі дії, а тому рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року № у справі 520/11406/22, залишається невиконаним.

Згідно Листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу нарахована компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 529291,68 грн., яка протягом року залишається невиплаченою, чим порушені його права.

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих написів нотаріусів.

Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1).

Частиною другою цієї статті Закону передбачено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що: 1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. 2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. 3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що приписами Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено альтернативний механізм виконання рішень немайнового характеру. Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У постанові від 13.06.2017 по справі № 21-1393а17 ВСУ роз`яснив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Крім того, суд зауважив, що самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б спростували твердження позивача про невиконання органом виконавчої служби починаючи з 06.09.2023 жодних дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження у виконавчому провадженні №71865246.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, при розгляді даної справи в порушення ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не надав до суду жодних доказів щодо правомірності своїх дій.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження, у виконавчому провадженні №71865246 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 щодо примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року № у справі 520/11406/22, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, обов`язок виконавця вживати заходи та вчиняти виконавчі дії законодавчо закріплено у вищезазначеній нормі Закону України "Про виконавче провадження".

Факт визнання протиправною бездіяльності відповідача у виконавчому провадженні №71865246, сам по собі встановлює факт невиконання встановлених обов`язків виконавцем та свідчить про необхідність вчинення виконавчих дій та вжиття заходів щодо примусового виконання рішення, які під час протиправної бездіяльності не були вчинені.

Тому дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки не конкретизовано дії чи заходи, які повинні бути вжиті або вчинені, та загальний обов`язок щодо вказаних правовідносин покладено на виконавця Законом України "Про виконавче провадження".

Тому належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 щодо не вжиття заходів та не вчинення виконавчих дій за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 з 06.09.2023.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 271-272, 287, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, ЄДРПОУ 34859512) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №71865246 щодо не вжиття заходів та не вчинення виконавчих дій за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 №520/11406/22 з 06.09.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов