Постанова

від 15.01.2025 по справі 940/720/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/2732/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів - Приходька К. П., Гаращенка Д. Р.,

при секретарі Мудрак Р. Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд, подану ОСОБА_1 ,

на рішення Тетіївського районного суду Київської області у складі судді Косович Т. П.

від 13 серпня 2024 року

у цивільній справі № 940/720/23 Тетіївського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд

про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказувала, що 06.10.2022 року між нею та Тетіївським районним підприємством по будівництву Райагробуд укладено договір позики № 01/22, за умовами якого вона зобов`язалася безоплатно (без сплати процентів) передати в користування Тетіївському районному підприємству по будівництву Райагробуд в позику 57 600 гривень без ПДВ, а Тетіївське районне підприємство по будівництву Райагробуд зобов`язалося повернути суму позики не пізніше шести місяців з дня передачі або перерахування коштів на банківський рахунок позичальника або достроково у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позикодавця, зазначений в даному договорі. В разі прострочення повернення позики позикодавець має право вимагати сплатити пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 20% від несплаченої суми станом на дату коли така оплата мала настати.

12.10.2022 року ОСОБА_2 перерахувала на рахунок Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд 57600 гривень, тому дані кошти у відповідності умов договору мали бути їй повернені не пізніше 12.04.2023 р.

В зазначений строк відповідач борг не повернув, свої зобов`язання за укладеним договором не виконав. 10.04.2023 р. та 16.05.2023 р. позивачка зверталася до відповідача з вимогами про повернення суми позики, проте останні залишилися без задоволення.

Посилаючись на викладене, та з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 01/22 від 06.10.2022 р. в сумі 126 427 гривень, що включає в себе 57 600 гривень основного боргу, 11 520 гривень штрафу в розмірі 20% від несплаченої суми, 55 872 гривні пені за період з 12.04.2023 р. по 23.10.2023 р., 517 грн інфляційних втрат та 918 грн 3% річних, а також судові витрати по справі.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 13 серпня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд на користь ОСОБА_2 126 427 грн заборгованості за договором позики № 01/22 від 06.10.2022 року та 1073 грн 60 коп. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вказував, що договір позики був підписаний неуповноваженою особою і був укладений за допомогою підробної печатки, про що відкрите кримінальне провадження. ОСОБА_3 не мав повноважень укладати договір і підписувати його, так як тривало оскарження реєстраційних дії, проведених державним реєстратором Горенко І. А.

27 березня 2023 року наказом № 1527/5 Міністерством юстиції України було задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовані реєстраційні дії в ЄДР від 16.08.2022 р. № 1003491070009000268 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 18.08.2022 р. № 1003491270011000268 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації проведених державним реєстратором Горенко І. А., про що позивач сама й зазначає в позовній заяві.

Вважав, що ОСОБА_3 не мав права укладати будь які угоди, як представник Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд. Оскільки позивач дала кошти саме своєму чоловікові ОСОБА_3 , вважає, що саме з нього вона й повинна стягувати позику; підприємство є неналежним позивачем, а тому наявні всі підстави для відмови у позові.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористалась.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечила, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Апелянт (відповідач) про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 06 жовтня 2022 року між Тетіївським районним підприємством по будівництву Райагробуд та ОСОБА_2 укладено договір позики № 01/22, за умовами якого остання зобов`язалася не пізніше семи днів з дня підписання даного договору безоплатно (без сплати процентів) передати в користування Тетіївському районному підприємству по будівництву Райагробуд в позику 57600 гривень без ПДВ, а Тетіївське районне підприємство по будівництву Райагробуд зобов`язалося повернути суму позики не пізніше шести місяців з дня передачі або перерахування коштів на банківський рахунок позичальника або достроково у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позикодавця, зазначений в даному договорі (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 3.2 даного договору (відповідальність сторін), в разі прострочення повернення позики позикодавець має право вимагати пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 20% від несплаченої суми станом на дату коли така оплата мала настати.

12.10.2022 року ОСОБА_2 перерахувала на рахунок Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд 57600 гривень, що підтверджується копією квитанції АТ КБ ПриватБанк від 12.10.2022 року (а.с. 15).

Проте відповідач в зазначений в договорі строк, а саме не пізніше шести місяців, тобто не пізніше 12.04.2023 року, позику не повернув, свої зобов`язання за укладеним договором не виконав.

10.04.2023 року та 16.05.2023 року позивачка зверталася до Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд з вимогами про повернення суми позики, проте останні залишилися без задоволення (а.с. 16, 26).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем зобов`язання по поверненню коштів за договором позики не виконані, позичені за договором кошти не повернуті, та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основної заборгованості за договором позики, передбачених договором санкцій за прострочення сплати у вигляді пені та штрафу, а також покладення на відповідача відповідальності, встановленої ст. 625 ЦПК України.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Частиною другою ст. 1047 ЦК України визначено, що підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України).

Стороною відповідача не надано належних достовірних доказів про виконання грошового зобов`язання за договором позики від 06 жовтня 2022 року.

Встановивши, факт укладення договору позики, перерахування позичальником обумовленої договором суми на банківський рахунок позичальника та її неповернення у визначений договором строк, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про наявність підстав для задоволення позову у цій частині та стягнення боргу за основним зобов`язанням у розмірі 57 600 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що Тетіївське районне підприємство по будівництву Райагробуд не є належним позивачем, оскільки ОСОБА_3 не мав права укладати будь-які угоди, як представник Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд, колегією суддів відхиляються, оскільки договір позики є чинним, в установленому законом порядку недійсним визнаний не був. Крім того, з матеріалів справи слідує, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.04.2024 року позовна заява Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд до ОСОБА_2 про визнання договору позики від 06.10.2022 року № 01/22 недійсним залишена без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, ухвала набрала законної сили 09.05.2024 року.

Щодо решти позовних вимог про стягнення 11 520 гривень штрафу в розмірі 20% від несплаченої суми, 55 872 гривні пені за період з 12.04.2023 по 23.10.2023, 517 грн інфляційних втрат та 918 грн 3% річних, колегія судів виходить з наступного.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений і на даний час.

За таких обставин, та з врахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позовні вимоги про стягнення 11520 гривень штрафу в розмірі 20% від несплаченої суми, 55872 гривні пені за період з 12.04.2023 року по 23.10.2023 року, 517 гривень інфляційних втрат та 918 гривень 3% річних задоволенню не підлягають, в зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України розмір судового збору за подання позову стягнутий з Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд на користь ОСОБА_2 підлягає зменшенню з 1073 грн до 488 грн 86 коп.

Ураховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_2 на користь Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 876 грн 70 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд, подану ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 13 серпня 2024 року в частині стягнення штрафу в сумі 11520 грн, пені в сумі 55 872 грн, 3% річних в сумі 918 грн та інфляційних втрат в сумі 517 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення суду залишити без змін.

Зменшити стягнутий з Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд (ЄДРПОУ 03584680) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір судового збору з 1073 грн до 488 грн 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Тетіївського районного підприємства по будівництву Райагробуд (ЄДРПОУ 03584680) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 876 грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складений 23 січня 2025 року.

Судді: Є. П. Євграфова

К. П. Приходько

Д. Р. Гаращенко