Постанова

від 23.01.2025 по справі 420/6068/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/6068/24Перша інстанція: суддя Левчук О.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони Військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , ВЧ НОМЕР_2 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність старшого сержанта ОСОБА_3 у ненаданні відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 22.07.2023 р.;

- зобов`язати уповноважену особу ВЧ НОМЕР_1 , яка є структурним підрозділом ВЧ НОМЕР_2 надати відповідь на рапорт від 22.07.2023р. солдата ОСОБА_1 по суті порушеного питання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 22.07.2023р..

Зобов`язано уповноважену особу ВЧ НОМЕР_1 , якає є структурним підрозділом ВЧ НОМЕР_2 , розглянути рапорт ОСОБА_1 від 22.07.2023р. та прийняти рішення по суті порушеного питання.

У грудні 2024р. представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ВЧ НОМЕР_2 на його користь судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 22 500грн..

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024р. вказану заяву задоволено частково.

Стягнуто з ВЧ НОМЕР_2 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000грн..

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву позивача задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а додаткового рішення без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення 3 000грн. на користь позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2-7 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1,7 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями ч.7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі № 820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16.

Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до акту №3 від 29.11.2024р. адвокатом надана клієнту правова допомога за договором від 19.06.2024р. та додатком №3 від 22.02.2024р. до договору, розмір гонорару за надання правової допомоги у межах справи №420/6068/24 складає 12 500грн.. Сторони погодили, що клієнт додатково сплачує адвокату «гонорар успіху» за позитивне для замовника рішення справи №420/6068/24 у розмірі 10 000грн., який також сплачується клієнтом адвокату протягом 30 банківських днів з дня набрання рішенням у справі законної сили.

В той же час, з наданих документів вбачається, що представництво інтересів позивача здійснюється адвокатом відповідно до договору від 19.06.2023р., а не за договором від 19.06.2024р..

Згідно звіту про витрачений час на надання правової роботи та супутніх витрат (додаток до акту від 29.11.2024р.) адвокатом надано наступний вид правничої допомоги: 1) 22.02.2024р. - консультування ОСОБА_1 подання позовної заяви 2 000грн.; 2) 22.02.2024р. аналіз судової практики з метою подання позовної заяви 2 000грн.; 3) підготовка та подання позовної заяви 6 000грн.; 4) 6.03.2024р. підготовка та подання заяви про усунення недоліків 500грн.; 5) 29.11.2024р. підготовка та подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 2 000грн..

В той же час, така правнича допомога як консультування ОСОБА_1 подання позовної заяви, аналіз судової практики з метою подання позовної заяви, підготовка та подання позовної заяви по суті є вчиненням однієї дії підготовка та написання позовної заяви, вимоги до якої визначені приписами КАС України.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019р. у справі за №910/15944/17 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказана справа не відноситься до складних справ, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі, а тому, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000грн..

За таких обставин, судова колегія вважає, що додаткове рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко