Ухвала

від 26.02.2025 по справі 420/6068/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/6068/24

адміністративне провадження № К/990/5858/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу адвоката Григоренка Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 202 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність старшого сержанта ОСОБА_3 у ненаданні відповіді на рапорт ОСОБА_1 від 22 липня 2023 року;

- зобов`язати уповноважену особу військової частини НОМЕР_1 , яка є структурним підрозділом військової частини НОМЕР_2 надати відповідь на рапорт від 22 липня 2023 року солдата ОСОБА_1 по суті порушеного питання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024р. адміністративний позов задоволено.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з військової частини НОМЕР_2 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000грн..

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року залишено без змін.

13 лютого 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 202 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у цій справі.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Як видно з оскаржуваних судових рішень, у грудні 2024 року представником ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з військової частини НОМЕР_2 на його користь судові витрати на професійну правову допомогу в сумі 22 500грн.

Так, у таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд зазначає, що оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом, та які безпосередньо пов`язані із вимогами адміністративного позову.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткове судове рішення вирішальним є питання можливості касаційного оскарження судового рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що позивач звернувся за захистом порушеного суб`єктом владних повноважень законного права і в суді довів, що його законне право було порушено. Як зазначає скаржник, суд цю обставину визнав у повному обсязі, але при цьому розподіл судових витрат здійснив 19,5 до 3, поклавши з 22500 грн судових витрат 19500 грн на позивача і 3000 грн на відповідача. На думку скаржника, це не тільки ставить під сумнів об`єктивність і неупередженість розгляду, суперечить нормам частини першої статті 139 КАС України, а і суперечить єдиній правозастосовчій практиці.

Верховний Суд наголошує, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати ці докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Разом з тим доводи скаржника спрямовані лише на необхідність допуску його касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Доводи скаржника є абстрактними та не місять належного обґрунтування щодо наявності підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Разом з цим скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що ця справа має виняткове значення для позивача, а також справа становить значний суспільний інтерес.

Верховний Суд відхиляє твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, оскільки ці твердження не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

Не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Враховуючи, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року, якою переглянуте додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у цій справі, з моменту її ухвалення стала невід`ємною частиною основного судового рішення, а передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі №560/1124/21, від 17 січня 2022 року у справі №260/4012/20, від 19 січня 2022 року у справі №440/1953/20, від 18 січня 2022 року у справі №240/4786/21, від 28 липня 2022 року у справі №420/17362/21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 252, 328, 333, КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Григоренка Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 202 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до тимчасово виконуючого обов`язки командира взводу охорони військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов