Постанова

від 23.01.2025 по справі 380/8797/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8797/24 пров. № А/857/25953/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ДП "Інформаційні судові системи" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року, головуючий суддя Морська Г.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, ДП "Інформаційні судові системи", Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДСА України, ДП "Інформаційні судові системи", Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому просив визнати незаконною бездіяльність ДСА України у зв`язку з ненаданням відповіді на заяву від 14.12.2023 року щодо відкликання згоди на обробку персональних даних, припинення правовідносин між мною та ДСА України, а також видалення персональних даних; визнати лист від 27.12.2023 року порушенням ДСА України обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення при розгляді скарги від 20.12.2023 року; визнати надсилання скарги від 20.12.2023 року на розгляд органу, чия відповідь оскаржується порушенням ДСА України заборони, визначеної частиною 4 статті 7 Закону України "Про звернення громадян"; визнати лист від 09.02.2024 року порушенням ДСА України обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення при розгляді заяви від 01.02.2024 року; визнати відповідь від 14.02.2024 року порушенням ДП "ІСС" обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення та надавати письмову відповідь у частині розгляду заяви від 01.02.2024 року; визнати відповідь Уповноваженого від 04.03.2024 року порушенням Уповноваженим обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення та надавати письмову відповідь у частині, що стосується перевірки заявлених мною порушень ДСА України; визнати відсутність ефективного захисту Уповноваженим заявлених ним порушень права на розгляд звернення та права на захист персональних даних; визнати незаконною бездіяльність ДСА України та ДП "СС" щодо заявленого ним відкликання згоди на обробку персональних даних; визнати незаконною бездіяльність ДСА України та ДП "СС" щодо заявленого ним припинення правовідносин, що додатково підтверджуються фактичним припиненням використанням мною підсистем ЄСІТС; зобов`язати ДСА України та ДП "ІСС" невідкладно видалити його персональні дані, перелік яких викладений у відповіді ДП "ЦСС" №692-2023 від 07.07.2023 року та припинити ідентифікувати його як користувача підсистем ЄСІТС".

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що позивач зареєстрував кабінет електронного суду у 2019 році та підтвердив згоду на обробку персональних даних, відтак отримав можливість використовувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Заявою від 14.12.2023 року позивач звернувся до ДСА України (володільця персональних даних) та державного підприємства Центр судових сервісів про відкликання згоди на обробку персональних даних, наданої раніше та припинення правовідносин між позивачем (суб`єктом персональних даних) та ДСА України (володільцем персональних даних), а також вжиття заходів, які забезпечать ефективне видалення персональних даних з підсистем ЄСІТС. 20.12.2023 року від ДП ЦСС ОСОБА_1 надійшла відповідь №2400-2023 від 20.12.2023 року на заяву від 14.12.2023 року, якою резюмовано Чинним законодавством України не передбачено видалення Електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд.. На скаргу від 20.12.2023 року позивач отримав інформаційний лист ДСА України №2894-23-2885/23 від 27.12.2023 року про додаткове скерування цієї скарги до ДП ЦСС, без розгляду скарги по суті. Також на скаргу від 20.12.2023 позивач отримав від ДП ЦСС відповідь № 86-2024 від 11.01.2024 року, якою ДП ЦСС повідомило, що не вбачає правових підстав щодо видалення персональних даних. Вбачаючи у таких відповідях порушення своїх прав, ОСОБА_1 звернувся з заявою від 01.02.2024 року до Уповноваженого та ДСА України про порушення вимог Закону України «Про звернення громадян та Закону України Про захист персональних даних. ДСА України листом № Г262-24-Г263-24-Г264-24-297/24 від 09.02.2024 року повідомила, що надіслала заяву від 01.02.2024 року на розгляд ДП ІСС. Листом № 868/1711-30-24 від 14.02.2024 року ДП ІСС повідомило, що з 01.01.2024 року функції технічного адміністратора підсистем ЄСІТС передані до державного підприємства ІСС згідно з наказом ДСА України, відтак, розглянувши отримані звернення, ДП ІСС не вбачає правових підстав щодо видалення персональних даних. Простим листом позивач отримав 25.03.2024 року відповідь Уповноваженого № 123.6/П/43.5/24/НД/55 від 04.03.2024 року, у якій зазначено, що вирішення порушених питань належить виключно до компетенції ДП ІСС, а незгода з відповіддю не може вважатись порушенням права на особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді. Позивач стверджував, що заявою від 14.12.2023 року відкликав свою згоду на обробку його персональних даних, відтак такі дані мають бути видалені. Також при розгляді його звернень адресати безпідставно надіслали скарги на розгляд органів, дії яких оскаржувались.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та ДП "Інформаційні судові системи" щодо невчинення дій по видаленню із підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС персональних даних ОСОБА_1 , що дають змогу ідентифікувати його як користувача такої підсистеми; зобов`язано Державну судову адміністрацію України та ДП "Інформаційні судові системи" вчинити дії щодо видалення із підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС персональних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), що дають змогу ідентифікувати його як користувача такої підсистеми; у задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ДП "Інформаційні судові системи" оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до ДП "Інформаційні судові системи" та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позивачем була подана саме заява про відкликання згоди на обробку персональних даних, як цього вимагає п. 11 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про захист персональних даних». Також зазначає, що позивач взагалі не звертався з жодним документом саме до Державного підприємства «Інформаційні судові системи». Крім цього вказує, що ДСА України є володільцем персональних даних, а Державне підприємство «Інформаційні судові системи» є адміністратором, а отже і вимога про відкликання згоди на обробку персональних даних та позовні вимоги мають бути адресовані лише володільцю персональних даних, тобто до ДСА України.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у 2019 році зареєстрував електронний кабінет у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС), зазначивши свої персональні дані прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП та номер телефону.

14.12.2023 року позивач звернувся до Державної судової адміністрації України, ДП "Центр судових сервісів" із запитом на отримання інформації щодо обробки персональних даних, у якому зазначив: «… я вирішив припинити користуватись зареєстрованим раніше електронним кабінетом у ЄСІТС та відкликати згоду на зберігання та обробку персональних даних… прошу вжити заходів, які забезпечать ефективне видалення моїх персональних даних з підсистеми ЄСІТС…».

20.12.2023 року від ДП "ЦСС" ОСОБА_1 надійшла відповідь №2400-2023 від 20.12.2023 року на заяву від 14.12.2023 року, у якій зазначено: «… Чинним законодавством України не передбачено видалення Електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд…».

20.12.2023 року позивач звернувся зі скаргою до Державної судової адміністрації України, ДП "Центр судових сервісів", у якій зазначив, що його звернення від 14.12.2023 року не було розглянуте по суті та просив «…ДСА України (володільця персональних даних) та ДП "ЦСС" (розпорядника персональних даних) усунути порушення наведених вище норм права та помилкового тлумачення предмету звернення, вжити заходів, які забезпечать ефективне видалення моїх персональних даних з підсистем ЄСІТС, перелічених у відповіді Nє692-2023 від 07.07.2023 року, наданій ДП "ЦСС"…».

На скаргу від 20.12.2023 позивач отримав лист ДСА України № 2894-23-2885/23 від 27.12.2023 року про додаткове скерування цієї скарги для розгляду до ДП ЦСС.

Також на скаргу від 20.12.2023 року позивач отримав від ДП ЦСС відповідь № 86-2024 від 11.01.2024 року, якою ДП "ЦСС" повідомило: «… Згідно пункту 15 розділу III Положення, обробка персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснюється адміністратором ЄСІТС від імені ДСА України (володільця персональних даних) без згоди суб`єкта персональних даних на підставі передбачених законом повноважень ДСА України щодо забезпечення функціонування ЄСІТС…. Підприємство повідомляє, що не вбачає правових підстав щодо видалення персональних даних.».

01.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Уповноваженого та ДСА України про порушення вимог Закону України «Про звернення громадян та Закону України "Про захист персональних даних".

ДСА України листом № Г262-24-Г263-24-Г264-24-297/24 від 09.02.2024 року повідомила про надіслання заяви від 01.02.2024 року на розгляд ДП "ІСС" як адміністратора ЄСІТС.

Листом № 868/1711-30-24 від 14.02.2024 року ДП "ІСС" повідомило, що з 01.01.2024 року функції технічного адміністратора підсистем ЄСІТС передані до державного підприємства "ІСС" згідно з наказом ДСА України. Також зазначило: «… Відповідно до пункту 15 розділу III Положення, обробка персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснюється адміністратором ЄСІТС від імені ДСА України (володільця персональних даних) без згоди суб`єкта персональних даних на підставі передбачених законом повноважень ДСА України щодо забезпечення функціонування ЄСІТС. … керуючись нормами підпунктів 2-6 пункту 1 статті 11 Закону України «Про захист персональних даних», Підприємство повідомляє, що не вбачає правових підстав щодо видалення персональних даних.».

25.03.2024 року позивач отримав відповідь Уповноваженого № 123.6/П/43.5/24/НД/55 від 04.03.2024 року, у якій зазначено, що вирішення порушених питань належить виключно до компетенції ДП "ІСС", а незгода з відповіддю не може вважатись порушенням права на особи на направлення звернення та отримання на нього відповіді.

Не погодившись із такими відповідями, вважаючи порушеним своє право на належний розгляд звернень та захист персональних даних, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт відкликання згоди на обробку і зберігання персональних даних має припинити правовідносини, які виникли у сторін між суб`єктом персональних даних та володільцем, оскільки останні виникли через надання таких даних суб`єктом персональних даних у добровільному порядку без будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

У відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

За ст. 2 Закону №2297-VI згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Згідно ч. 1, п. 11 ч. 2 ст. 8 Закону № 2297-VI особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними. Суб`єкт персональних даних має право відкликати згоду на обробку персональних даних.

За ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 15 №2297-VI персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №4072-IX).

Відповідно до ст. 15-1 Закону №4072-IX у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує: 1) ведення електронного діловодства, в тому числі рух електронних документів у межах відповідних органів та установ та між ними, реєстрацію вхідних і вихідних документів та етапів їх руху; 2) централізоване зберігання процесуальних та інших документів та інформації в єдиній базі даних; 3) захищене зберігання, автоматизовану аналітичну і статистичну обробку інформації; 4) збереження справ та інших документів в електронному архіві; 5) обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу; 6) автоматизацію роботи судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, їх органів та підрозділів; 7) формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) в електронній формі; 8) віддалений доступ користувачів цієї системи до будь-якої інформації, що в ній зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу; 9) визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи у порядку, визначеному процесуальним законом; 10) добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних; 11) розподіл справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах; 12) аудіо- та відеофіксацію судових засідань, засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, її органів, їх транслювання в мережі Інтернет у порядку, визначеному законом; 13) ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; 14) функціонування офіційного веб-порталу судової влади України, веб-сайтів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 15) функціонування єдиного контакт-центру для управління запитами, іншими зверненнями; 16) можливість автоматизованої взаємодії цієї системи з іншими автоматизованими, інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами органів та установ системи правосуддя, органів правопорядку, Міністерства юстиції України та підпорядкованих йому органів та установ; 17) можливість учасникам справи, які мають намір взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, завчасно перевіряти в тестовому режимі зв`язок із судом; 18) інші функції, передбачені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Реєстрація осіб в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі здійснюється відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему безоплатно не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідної заяви такої особи.

Подання, пересилання, обмін документами, вчинення інших дій в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються з використанням електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до закону.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суди, Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, їх органи проводять розгляд справ за матеріалами в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, їх органів переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У випадку необхідності відповідний орган може витребувати, оглянути та залучити до матеріалів справи документ у паперовій формі.

Подані до відповідного органу паперові документи зберігаються у додатку до електронної справи.

Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ у суді, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Вищій раді правосуддя, її органах тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно-правових актів, затверджене рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення).

Як передбачено пунктами 2,3 Положення, Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

У відповідності до п. 5 Положення, у цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

-Адміністратор ЄСІТС - визначене ДСА України державне підприємство, що належить до сфери її управління;

-Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

-Ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР;

-користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Згідно із пунктами 8, 9 Положення Підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Обробка персональних даних, внесених до Електронного кабінету, здійснюється адміністратором ЄСІТС від імені ДСА України (володільця персональних даних) без згоди суб`єкта персональних даних на підставі передбачених законом повноважень ДСА України щодо забезпечення функціонування ЄСІТС (п. 15 Положення).

Як слідує з матеріалів справи, позивач у 2019 році зареєстрував електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС, та у 2023 року надіслав до володільця персональних даних ДСА України та технічного адміністратора ДП «ЦСС» заяву про відкликання згоди на обробку персональних даних та вилучення їх із ЄСІТС. У подальшому звертався зі скаргами на відмову у задоволенні заяви.

Так, позивач під час реєстрації електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС надав свої персональні дані та згоду на їх обробку. Тобто ДСА України як володілець персональних даних визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки. Тобто обробивши ці дані, ДСА України їх зберігає і використовує.

Згодом позивач звернувся із заявою про відкликання згоди на зберігання і обробку його персональних даних та просив їх видалити із підсистем ЄСІТС.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що в результаті відкликання згоди на обробку і зберігання персональних даних має припинити правовідносини, які виникли у сторін між суб`єктом персональних даних та володільцем, оскільки останні виникли через надання таких даних суб`єктом персональних даних у добровільному порядку без будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Зазначене право передбачено ст. 8 Закону № 2297-VI.

Відтак, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону № 2297-VI, персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі, зокрема припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, суд враховує, що обробка персональних даних адміністратором (в даному випадку - ДП "Інформаційні судові системи") здійснюється без згоди суб`єкта персональних даних адміністратору, оскільки така згода надана володільцю персональних даних під час реєстрації електронного кабінету.

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України та ДП "Інформаційні судові системи" щодо невчинення дій по видаленню із підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС його персональних даних, що дають змогу ідентифікувати ОСОБА_1 як користувача такої підсистеми та зобов`язання вчинити такі дії, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДП "Інформаційні судові системи" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі №380/8797/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич