Ухвала

від 26.02.2025 по справі 380/8797/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8797/24

У Х В А Л А

26 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, ДП "Інформаційні судові системи", Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 1), ДП "Інформаційні судові системи" (далі - відповідач 2), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - відповідач 3), в якому просить:

(мовою оригінала):

"1. Визнати незаконною бездіяльність ДСА України у зв`язку з ненаданням відповіді на заяву від 14.12.2023 року щодо відкликання згоди на обробку персональних даних, припинення правовідносин між мною та ДСА України, а також видалення персональних даних.

2. Визнати лист від 27.12.2023 року порушенням ДСА України обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення при розгляді скарги від 20.12.2023 року.

3. Визнати надсилання скарги від 20.12.2023 року на розгляд органу, чия відповідь оскаржується порушенням ДСА України заборони, визначеної частиною 4 статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

4. Визнати лист від 09.02.2024 року порушенням ДСА України обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення при розгляді заяви від 01.02.2024 року.

5. Визнати відповідь від 14.02.2024 року порушенням ДП "ІСС" обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення та надавати письмову відповідь у частині розгляду заяви від 01.02.2024 року.

6. Визнати відповідь Уповноваженого від 04.03.2024 року порушенням Уповноваженим обов`язку об`єктивно, всебічно і вчасно, керуючись логікою, розглядати звернення та надавати письмову відповідь у частині, що стосується перевірки заявлених мною порушень ДСА України.

7. Визнати відсутність ефективного захисту Уповноваженим заявлених мною порушень права на розгляд звернення та права на захист персональних даних.

8. Визнати незаконною бездіяльність ДСА України та ДП "СС" щодо заявленого мною відкликання згоди на обробку персональних даних.

9. Визнати незаконною бездіяльність ДСА України та ДП "СС" щодо заявленого мною припинення правовідносин, що додатково підтверджуються фактичним припиненням використанням мною підсистем ЄСІТС.

10. Зобов`язати СА України та ДП "ІСС" невідкладно видалити мої персональні дані, перелік яких викладений у відповіді ДП "ЦСС" №692-2023 від 07.07.2023 року та припинити ідентифікувати мене як користувача підсистем ЄСІТС".

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України та ДП "Інформаційні судові системи" щодо невчинення дій по видаленню із підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС персональних даних ОСОБА_1 , що дають змогу ідентифікувати його як користувача такої підсистеми.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України (ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) та ДП "Інформаційні судові системи" (ЄДРПОУ 34614292, адреса: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 40) вчинити дії щодо видалення із підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС персональних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), що дають змогу ідентифікувати його як користувача такої підсистеми.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з Державної судової адміністрації України (ЄДРПОУ 26255795, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з ДП "Інформаційні судові системи" (ЄДРПОУ 34614292, адреса: 01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, 40) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп.

Рішення суду набрало законної сили 23.01.2025.

14.02.2025 позивачем подано до суду заяву, якою позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати відповідачів у десятиденний строк з дня отримання ухвали подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.02.2025 заява передана судді Морській Г.М.

Дослідивши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Згідно п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 166 передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає за можливе провести розгляд окремого процесуального питання щодо встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказані норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача.

При цьому, суд зауважує, що статтею 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Отже, правовою підставою для зобов`язання Державну судову адміністрацію України та ДП "Інформаційні судові системи" подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18.

Варто відмітити, що положення КАС України не містять обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених вказаною нормою КАС України, після ухвалення такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Необхідно зазначити, що ч.2 ст.372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом в Україні є Закон України «Про виконавче провадження». Примусове виконання рішень суду покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

З аналізу зазначених норм впливає, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили, до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Проте, позивачем до заяви про встановлення судового контролю не надано доказів звернення виконавчих листів до примусового виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби.

Суд зазначає, що якщо, рішення суду відповідачем не виконується, це є перепоною у завершенні судового провадження і в реалізації громадянином його гарантованого Конвенцією «права на справедливий суд».

У заяві позивач стверджує, що «до виконання відповідачами рішення суду в частині вчинення дій для припинення ідентифікації позивача користувачем підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС - виконавчі документи повинні бути надіслані стягувачу (позивачеві) до електронного кабінету, що суперечить змісту рішення у цій справі та є перешкодою для пред`явлення стягувачем виконавчих документів для виконання.».

Суд зауважує, що положеннями ст.373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).

Відповідно до п.4 ст.373 КАС України протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.

При цьому суд зауважує, що згідно із п.18 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:

18.1) оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.

Суд зауважує, що з урахуванням п.18 Перехідних положень КАС України не позбавлений можливості звернення до суду із заявою про видачу виконавчих листів у паперовому вигляді та звернення таких виконавчих листів до виконання.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 березня 2020 у справі №539/3406/17.

Втім, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 640/3719/18, від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.

За таких обставин та з урахуванням того, що позивач не надав суду належних доказів того, що ним вичерпаний загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", та доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав результату, відсутні підстави для встановлення судового контролю.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Морська Г.М.