Ухвала

від 23.01.2025 по справі 200/637/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №200/637/24

адміністративне провадження № К/990/1166/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у компенсації за невикористані щорічні оплачувані основні та додаткові відпустки за період з 2015 по 2021 роки (за 2015 рік - 3 доби, за 2016 рік - 10 діб основної та 4 доби додаткової відпустки, за 2017 рік - 5 діб, за 2018 рік - 10 діб основної та 6 діб додаткової відпустки, за 2019 рік - 11 діб, за 2020 рік - 36 діб, за 2021 рік - 10 діб) та відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2020 та 2022 роки (за 2016 рік - 14 діб, за 2017 рік - 14 діб, за 2018 рік - 14 діб, за 2019 рік - 14 діб, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 рік - 14 діб).;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані щорічні оплачувані основні та додаткові відпустки за період з 2015 по 2021 роки (за 2015 рік - 3 доби, за 2016 рік - 10 діб основної та 4 доби додаткової відпустки, за 2017 рік - 5 діб, за 2018 рік - 10 діб основної та 6 діб додаткової відпустки, за 2019 рік - 11 діб, за 2020 рік - 36 діб, за 2021 рік - 10 діб) та відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2020 та 2022 роки (за 2016 рік - 14 діб, за 2017 рік - 14 діб, за 2018 рік - 14 діб, за 2019 рік - 14 діб, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 рік - 14 діб).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у компенсації за невикористані щорічні оплачувані основні та додаткові відпустки за період з 2015 по 2021 роки (за 2015 рік - 3 доби, за 2016 рік - 10 діб основної та 4 доби додаткової відпустки, за 2017 рік - 5 діб, за 2018 рік - 10 діб основної та 6 діб додаткової відпустки, за 2019 рік - 11 діб, за 2020 рік - 36 діб, за 2021 рік - 10 діб) та відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2020 та 2022 роки (за 2016 рік - 14 діб, за 2017 рік - 14 діб, за 2018 рік - 14 діб, за 2019 рік - 14 діб, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 рік - 14 діб). Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані щорічні оплачувані основні та додаткові відпустки за період з 2015 по 2021 роки (за 2015 рік - 3 доби, за 2016 рік - 10 діб основної та 4 доби додаткової відпустки, за 2017 рік - 5 діб, за 2018 рік - 10 діб основної та 6 діб додаткової відпустки, за 2019 рік - 11 діб, за 2020 рік - 36 діб, за 2021 рік - 10 діб) та відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2020 та 2022 роки (за 2016 рік - 14 діб, за 2017 рік - 14 діб, за 2018 рік - 14 діб, за 2019 рік - 14 діб, за 2020 рік - 10 діб, за 2022 рік - 14 діб).

09 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Предметом спору у цій справі є стягнення компенсації за невикористані щорічні оплачувані основні та додаткові відпустки.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Донецьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтуванні підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник вказує про неоднакове застосування норм Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про відпустки» щодо виплати грошової компенсації за невикористані частини відпусток та здійснення пов`язаних з цим перерахунків. Скаржник посилається на судову практику у цій категорії спорів.

Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки скаржник посилається на справи за різними обставинами справи та дослідженими доказами на відміну від цієї справи, що своєю чергою не може свідчити про протиріччя судової практики у цій категорії спорів.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтуванні підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що неоднозначне застосування норми статті 60 Закону України «Про Національну поліцію та Закону України «Про відпустки» призводить до масштабних видатків з державного бюджету України, що формується з коштів платників податків, тобто має неабияке виняткове значення для усього українського суспільства. Вказане, на думку скаржника, свідчить, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Департаменту, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень у справі № 200/637/24 відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи та наявність суспільного інтересу є оціночними, вони потребують належного обґрунтування з боку скаржника. Посилання на негативні наслідки для відповідача у зв`язку з ухваленими рішеннями судів у цій справі не на його користь без відповідного підкріплення прикладами/доказами, не дає підстав для відкриття касаційного провадження.

Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов