Ухвала

від 23.01.2025 по справі 380/10791/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №380/10791/23

адміністративне провадження № К/990/1866/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

перевірив касаційну скаргу Львівської обласної ради на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №380/10791/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 рішення Львівської обласної ради від 06 квітня 2023 року №477 «Про звернення Львівської обласної ради».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1.2 рішення Львівської обласної ради від 06 квітня 2023 року №477 «Про звернення Львівської обласної ради».

Стягнуто із Львівської обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської обласної ради судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 гривень.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року апеляційну скаргу Львівської обласної ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року залишено без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №380/10791/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення залишено без змін.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі №380/10791/23 задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Львівської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

У решті вимог заяви відмовлено.

14 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Львівської обласної ради на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №380/10791/23. Скаржник просить скасувати оскаржувану додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №380/10791/23.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року справу №380/10791/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки.

Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської обласної ради на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі №380/10791/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко