Постанова

від 22.01.2025 по справі 0940/1970/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 0940/1970/18

касаційне провадження № К/9901/13643/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі у тексті - позивач, підприємець, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі у тексті - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відсутності дій щодо списання податкового боргу та зобов`язати списати безнадійний податковий борг за податком на доходи фізичних осіб в сумі 442521,59 грн та по податку на додану вартість в сумі 40412,98 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що за даними електронного сервісу «Електронний кабінет платника» у підрозділі «стан розрахунків з бюджетом» у нього наявна недоїмка: за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 442521,59 грн (залишком несплаченої пені у розмірі 2015,25 грн) та за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 40412,98 грн. Вказані грошові зобов`язання визначені контролюючим органом та про дані грошові зобов`язання позивача було повідомлено податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Надвірнянському районі від 25.06.2010 №00005517710/0, №0000541710/0, які було частково погашенні платником. Позивач вважає, що з моменту узгодження несплачених грошових зобов`язань за вказаними повідомленнями минув строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що становить 1095 днів, а тому вони підлягають списанню як безнадійний податковий борг.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2018 в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суми заборгованості про списання яких, як безнадійного податкового боргу, просить позивач, не були визначені як безнадійний податковий борг. Строки стягнення податкового боргу за судовими рішеннями згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, а відтак позов є необґрунтованим.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2019 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив, визнав протиправною бездіяльність Управління щодо не списання податкового боргу, зобов`язав Управління списати податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за податком на доходи фізичних осіб в сумі 442521,59 грн та по податку на додану вартість в сумі 40412,98 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що борг платника є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу є протиправною, можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, а зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Управління подало до суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, відповідач доводить відсутність правових підстав для списання податкового боргу позивача як безнадійного, оскільки Івано-Франківським окружним адміністративним судом 22.06.2018 було прийняте рішення про стягнення боргу і виданий виконавчий лист у справі №809/2204/15, за яким Надвірнянським РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області 08.12.2017 було відкрите виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, а тому борг позивача не може бути визнаним безнадійним з підстав того, що виконавчий лист по вказаному судовому рішенню не є повернутим стягувачу і виконавча служба продовжує виконавче провадження щодо стягнення боргу з позивача за цим рішенням суду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.06.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.01.2025 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 22.01.2025.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій установили, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі №809/1648/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014, позов ОСОБА_1 до ДПІ у Надвірнянському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25.06.2010 №0000551710/0, №0000541710/0, №0000561710/0 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 №0000561710/0 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 33964,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 у справі № 809/2204/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, позов ДПІ у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу був задоволений повністю: стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки ФОП ОСОБА_1 в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу у розмірі 497235,81 грн.

25.12.2015 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 809/2204/15.

08.12.2017 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_2.

Постановою головного державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 02.08.2018 накладено арешт на кошти боржника.

ФОП ОСОБА_1 листом вих. №18/06 від 19.06.2018 направив відповідачу заяву про списання безнадійного податкового боргу.

04.07.2018 Управління направило позивачу лист № 7656/10/09-19-53-03 від 04.07.2018 про відмову у списанні безнадійного податкового боргу з посиланням на відсутність законних підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання, оскільки строки стягнення податкового боргу за рішенням суду встановлюються до повного погашення такого боргу.

Спірним питанням у цій справі є правомірність відмови у списанні безнадійного податкового боргу

Надаючи оцінку правомірності діям відповідача, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України встановлено щоквартальне здійснення списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577).

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №577 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

За приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2018 у справі №813/4430/16.

За приписами пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється: 101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; 101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Верховний Суд враховує, що судами встановлено, що податковий борг позивача у розмірі 497235,81 грн стягується за рішенням суду, яке набрало законної сили та в силу приписів статті 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

В силу положень пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України податковий борг позивача не може вважатись "безнадійним", адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наявні у матеріалах справи докази, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий борг позивача не є "безнадійним", а тому відсутні правові підстави для списання такого боргу контролюючим органом.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 підлягає скасуванню, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 - залишенню в силі.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 349, ст. 352, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 скасувати, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова