Рішення

від 28.12.2018 по справі 0940/1970/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. справа № 0940/1970/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бондара О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі також, ФОП ОСОБА_3 - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також, ГУ ДФС в Івано-Франківській області - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відсутності дій щодо списання податкового боргу та зобов'язати списати безнадійний податковий борг за податком на доходи фізичних осіб в сумі 442521, 59 грн. та по податку на додану вартість в сумі 40412,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних щодо позивача, у електронному сервісі "Електронний кабінет платника" у підрозділі "стан розрахунків з бюджетом" у нього наявні недоїмки: у розмірі 442521, 59 грн. за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (залишком несплаченої пені у розмірі 2015,25 грн.) та у розмірі - 40412,98 грн. за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Вказані грошові зобов`язання визначені контролюючим органом та про дані грошові зобов`язання позивача було повідомлено податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Надвірнянському районі №00005517710/0, №0000541710/0 від 25.06.2010. Грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями було частково погашені позивачем. Позивач вважає, що з моменту узгодження несплачених грошових зобов`язань за вказаними повідомленнями минув строк давності, передбачений п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, що становить 1095 днів. Прохання про списання безнадійного податкового боргу було викладене позивачем у заяві від 18.06.2018. Відповідач у своєму листі від 04.07.2018 повідомив що безнадійного податкового боргу за позивачем не обліковується. Також у цьому листі зазначено, що відповідно до виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №809/2204/15 на суму 497235,81 грн. від 25.12.2015, стягнення в дохід бюджету податкового боргу здійснюється Надвірнянським районним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області. Окрім того, відповідач у даному листі, для обґрунтування своєї позиції, посилається на норми п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що такі дії відповідача не узгоджуються з вимогами законодавства та просить визнати протиправною бездіяльність, що полягає у відсутності дій щодо списання податкового боргу позивача та зобов`язати відповідача списати податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 19-21).

Позивачем недоліки позовної заяви усунуто у строк наданий судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 29.11.2018, в якому зазначив, що оскільки Івано-Франківським окружним адміністративним судом було прийнято рішення та видано виконавчий лист у справі №809/2204/15, борг позивача не може бути визнаним безнадійним, так як виконавчі листи по даних рішеннях не є повернутими стягувану, а відтак ДВС ГТУЮ продовжує виконавче провадження щодо стягнення боргу з позивача за рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018. Із матеріалів справи вбачається, що у позивача присутнє майно на яке може бути звернуте стягнення, а відтак податковий борг не може бути визнаним безнадійним в силу відсутності підстав для такого визнання передбачених статтею 101 ПК (а.с. 36-37).

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив з клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, яка надійшла на адресу суду 13.12.2018. У даній відповіді на відзив, представник позивача вважає, що доводи, викладені відповідачем у відзиві щодо відсутності підстави для визнання безнадійним та списання даного податкового боргу, у зв`язку з наявністю виконавчого провадження щодо стягнення з позивача вказаного податкового боргу, є безпідставним, необґрунтованим та не заслуговує на увагу. Окрім того, не відповідає дійсності твердження відповідача про наявність в позивача коштів, на які може бути звернуто стягнення. Просив розглянути дану справу у судовому засіданні (а.с. 47-50).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 призначено справу до судового розгляду з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 54).

Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав з підстав адміністративного позову та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав відзиву на адміністративний позов та доданих до нього матеріалів, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.

Прокурор Надвірнянського району, який діяв в інтересах Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 497235,81 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 позов ДПІ у Надвірнянському районі задоволено повністю. Стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 борг в розмірі 497235,81 грн.

Дана постанову набрала законної сили 22.12.2015.

25.12.2015 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист (а.с. 42).

08.12.2017 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55340983 (а.с. 40).

Постановою головного державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 02.08.2018 накладено арешт на кошти боржника (а.с. 39).

ФОП ОСОБА_3 листом вих. №18/06 від 19.06.2018 року направлено відповідачу заяву про списання безнадійного податкового боргу.

04.07.2018 року ФОП ОСОБА_3 направлено листа № 7656/10/09-19-53-03 від 04.07.2018 про відмову у списанні безнадійного податкового боргу з посиланням на відсутність законних підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання, так як строки стягнення податкових боргів встановлюються до повного погашення такого боргу (а.с. 11).

Позивач у справі вважає, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області протиправно відмовило у списанні безнадійного податкового боргу, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Спірним питанням цієї справи є бездіяльність відповідача щодо несписання податкового боргу ФОП ОСОБА_3, як безнадійного.

При вирішені спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Відповідно п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як визначено пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 101.1 статті 101 ПК України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном безнадійний податковий борг розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

На виконання п. 101.5 ст. 101 згадане Кодексу, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013 (надалі - Порядок №577), відповідно до пп.2.1.3 п.2.1 даного порядку, під терміном безнадійний податковий борг підпадає і податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст.102 Податкового кодексу України.

Пунктом 3.1 Розділу ІІІ Порядку №577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п.4.1 Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави вважати, що списанню податкового боргу передує процедура визначення сум безнадійного податкового боргу, яка здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу. Рішення про списання безнадійного податкового боргу приймається керівником податкового органу за наявності підстав та на підставі заяви платника податків та доданих документів, що підтверджують безнадійність податкового боргу.

В судовому засіданні було встановлено, що суми заборгованості про списання яких, як безнадійного податкового боргу, просить позивач, не були визначені як безнадійний податковий борг.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строку в 1095 днів відповідач вжив заходів щодо стягнення з позивача податкового боргу в сумі 497235,81грн.

З інтегрованої картки платника податків - позивача податковий борг з податку з доходів фізичних осіб та ПДВ протягом 2018 року частково сплачувався.

Доказів того, що державна виконавча служба не має можливості виконати судове рішення про стягнення з позивача податкового боргу суду не надано, це рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строки стягнення податкового боргу за судовими рішеннями згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У межах спірних правовідносин податковий борг може бути визнаний безнадійним, зокрема, у випадку, якщо він не може бути погашений внаслідок недостатності майна або інших джерел, за умови, що дії щодо примусового стягнення коштів та майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

При цьому, положення п.102.4 ст.102 ПК України передбачає альтернативу - або до повного погашення заборгованості, або визначення боргу безнадійним, то можливість прийняття рішення про визначення боргу безнадійним залежить від розсуду контролюючого органу, який може дійти висновку про необхідність використання всіх засобів для повного погашення боргу та не приймати рішення про визначення боргу безнадійним. Прийняття рішення про визначення боргу безнадійним фактично означає вичерпання всіх правових засобів для його стягнення, що і є підставою для визначення боргу безнадійним. У даному випадку відповідачем не прийнято рішення про списання податкового боргу з посиланням на те, що процедура погашення податкового боргу має тривати до повного погашення податкового боргу. Сплив 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу не позбавляє відповідача права використання всіх правових способів для його примусового стягнення.

Доводи позивача не підтверджують протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, не свідчать про порушення відповідачем прав та законних інтересів платника податків, а тому відсутні підстави для їх судового захисту.

Крім того, суд зазначає, що судова гілка влади не може перебирати на себе повноваження органу фіскальної служби та підміняти його повноваження, які визначені та регулюються нормами чинного законодавства. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється керівником фіскального органу і це виключне його право визнати борг безнадійним та приймати рішення про його списання. Тому суд має право зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву платника податків та прийняти рішення у відповідності до вимог податкового законодавства щодо списання безнадійного податкового боргу.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з цим, як визначено частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що в спірних правовідносинах його поведінка відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та розсудливою. Суд вважає відсутніми на даний час підстави для списання з позивача податкового боргу, а відтак контролюючий орган правомірно, в межах наданих йому законом дискреційних повноважень, відмовив платнику податків у прийнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що відсутні законодавчо встановлені підстави для задоволення позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 02 січня 2019 р.