Постанова

від 23.01.2025 по справі 480/8785/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 480/8785/24

адміністративне провадження № К/990/48844/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 480/8785/24

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів В. А. Калиновський, О. М. Мінаєва, З. О. Кононенко) від 18 листопада 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» (далі - ТОВ «Газсервіс», позивач, скаржник) з позовною заявою до Сумської митниці в якій просило:

1) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000011/2 від 04 квітня 2024 року;

2) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 805090/2024/000025.

2. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позовну заяву було залишено без руху з наданням 7-денного строку позивачу для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії такої ухвали. Зокрема, позивача було зобов`язано надати суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 028,00грн.

3. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року повернуто позовну заяву ТОВ «Газсервіс» до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Газсервіс» повернуто скаржнику, у зв`язку з тим, що адвокат Яковець Ю. І. при поданні апеляційної скарги у справі не підтвердила свої повноваження на її підписання.

6. Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, позивач через систему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати, а справу направити для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

7. Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

8. 07 січня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

9. 13 січня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду щодо оформлення ордеру на надання правничої (правової) допомоги через засоби електронного судочинства, викладені у постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 15 березня 2024 року у справі № 380/16075/22, виходив з того, що апеляційна скарга від імені ТОВ «Газсервіс» подана через підсистему «Електронний суд» адвокатом Яковець Ю. І., якою на підтвердження повноважень додано в електронній формі до матеріалів апеляційної скарги файл із згенерованим на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України і частково заповненим бланком ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВМ № 1057641 від 08 листопада 2024 року, який не містить особистого підпису адвоката, тобто, за висновком суду апеляційної інстанції, доданий адвокатом документ не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису). Накладення ж адвокатом цифрового підпису за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС.

12. За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що адвокат Яковець Ю. І. при поданні апеляційної скарги у цій справі не підтвердила свої повноваження на її підписання. Викладене, у свою чергу свідчить, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

14. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу застосував норму права пункту 1 частини четвертої 4 статті 298 КАС України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2024 року у справі № 483/346/24.

15. За доводами позивача, що суд апеляційної інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

16. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що рішенням Ради адвокатів України від 8 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 4 серпня 2017 року» доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

17. Позивач звертає увагу на те, що з метою підтвердження повноважень представляти інтереси у суді апеляційної інстанції, адвокат у додатках матеріалів апеляційної скарги додав копію ордеру та суд апеляційної інстанції встановив, що копія ордеру є додатком до апеляційної скарги адвоката. При цьому, як акцентує увагу скаржник, що судом апеляційної інстанції також встановлено, що апеляційна скарга адвоката в інтересах боржника подана через систему «Електронний суд» та скріплена електронним підписом. Отже, на думку скаржника, за умови підписання електронним підписом апеляційної скарги, додатком до якої є копія ордеру, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що копія ордеру вважається непідписаною.

18. У постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підкреслив, що ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом. У випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

19. Також вважає, хибними посилання суду в оскаржуваній ухвалі на судову практику Верховного Суду, оскільки вона наведена без врахування Положення про ордер про надання правничої допомоги в новій редакції та лише підтверджує колізії, які містяться в діючому законодавстві, щодо врегулювання спірного питання.

20. Наступне, на що окремо звернуто увагу, це той факт, що судом попередньої інстанції не досліджувалося питання відсутності світла через постійні обстріли з боку російської федерації, що зумовлює неможливість вчасно роздрукувати/відсканувати/підписати документи, перебої у доступі до мережі інтернет (Електронного кабінету ЄСІТС), його некоректну роботу (збої, неможливість зайти, сформувати та завантажити додатки, підписати, відправити тощо).

21. Вказане, в свою чергу, може вплинути на строки для звернення до суду, для захисту своїх прав, пропуск строку, а тому, позиція суду у необхідності формування ордера саме в Електронному кабінеті ЄСІТС не має чіткого однозначного посилання на імперативні приписи і свідчить про надмірний формалізм, особливо під час дії на території України воєнного стану.

22. Касатор у касаційній скарзі також посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, у якій зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

24. Предметом касаційного оскарження є ухвала Другого апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року, якою апеляційну скаргу ТОВ «Газсервіс» на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 480/8785/24 було повернуто скаржнику разом із доданими матеріалами.

25. Як вже зазначалось вище, підставою для прийняття такого рішення були положення пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, з огляду на те, що поданий адвокатом ТОВ «Газсервіс» Яковець Ю. І. ордер не відповідає встановленим вимогам, оскільки він не містить власноручного підпису адвоката, не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису, а є додатком до апеляційної скарги, що не відповідає обов`язковим реквізитам, визначеним Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення).

26. Так, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

27. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).

28. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

29. Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

30. Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

31. Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

32. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

33. Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

34. За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

35. Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

36. Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

37. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

38. За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

39. Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

40. У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

41. Приписи частини першої статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

42. Згідно частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

43. Частинами сьомої, восьмою статті 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

44. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

45. Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій..

46. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

47. Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

48. Поряд з цим, Суд погоджується з аргументами скаржника, що, посилаючись на необхідність застосування положень рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, суд апеляційної інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року».

48.1 Водночас, відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

49. Так, рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року»:

викладено пункт 2 Положення у новій редакції:

« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;

доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».

50. Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09.06.2022).

51. Касаційний суд підкреслює, що:

гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;

ордер має бути підписаний адвокатом;

ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом

у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.

52. Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається.

53. Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 16 грудня 2024 року у справі № 916/4258/23.

54. Відтак, оскільки подання адвокатом Яковець Ю. І. як представником ТОВ «Газсервіс» апеляційної скарги здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося.

55. Таким чином, подання адвокатом Яковець Ю. І. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника ТОВ «Газсервіс» відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.

56. Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

57. При цьому, положеннями статті 400-1 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за представництво в суді без повноважень, завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги, карається штрафом до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

58. Посилання суду апеляційної інстанції на практику Верховного Суду, викладену постановах від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 15 березня 2024 року у справі № 380/16075/22, є необґрунтованим. Зазначена практика дійсно була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 № 162 року, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.

59. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про необхідність повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

60. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

61. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

62. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року скасувати, а справу № 480/8785/24 направити для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов